КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Турбулентний потік і приплив водяної пари в атмосфері
Гомогенне льодоутворення. При зниженні температури швидкість руху молекул зменшується і виникають флуктуації густини, що при від’ємній температурі призводить до виникнення зародку твердої фази - льоду. Поряд з прямим переходом пари у тверду фазу остання може утворюватися із рідкої фази. Процес безпосереднього переходу водяної пари у тверду фазу називається сублімацією, що є гомогенним переходом. Сублімація потребує значного пересичення водяної пари і тому не є основним процесом льодоутворення. Основним процесом льодоутворення в атмосфері є процес кристалізації води. Льодоутворення в атмосфері
Для початку кристалізації потрібно утворення зародка льодяної фази у середині переохолодженої краплі. Таким зародком може бути скупчення молекул води, що має густину і структуру льоду і утворилося у результаті випадкових рухів молекул. Імовірність виникнення таких скупчень збільшується при зниженні температури. Такий фазовий перехід називається гомогенним. Теорія фазового гомогенного переходу визначає критичний радіус , (4.13) де sЛ = 75,54 мДж/м2 - поверхнева сила натягу на межі вода-лід при температурі 0 0С; rЛ = 0,91×103кг/м 3 густина льоду; LПЛ = 324 кДж/кг. – теплота плавлення льоду. З формули (4.13) випливає, що розмір критичного радіусу кристалічного зародку суттєво залежить від переохолодження (273/Т): чим більше переохолодження, тим менший критичний радіус і кращі умови для утворення стійкого зародку. В атмосфері льодяна фаза утворюються головним чином шляхом замерзання крапель, що потребує великого переохолодження. Так вода у вигляді крапель може залишаться рідиною при від’ємних температурах до -30 0С, а до температури -12 0С вона практично ніколи не замерзає і краплі знаходяться у переохолодженому метастабільному стані. Гетерогенне льодоутворення. Гетерогенне льодоутворення потребує існування особливих ядер кристалізації, які є підвалиною для елементів льодяної фази. Ними можуть бути вже знайомі нам ядра конденсації при низькій температурі. За участю ядер кристалізації замерзання може початися при температурах незначно нижчих за 0 0С. Кількість таких ядер мала, це свідчить, що в атмосфері хмари до температури -12÷-15 0С залишаються стійко переохолодженими. Тому можна стверджувати, що основну роль у замерзанні хмарних крапель грає гомогенне льодоутворення. При введенні в переохолоджену хмару деяких речовин, наприклад йодистого срібла, кристалізація починається при температурі -4 0С. Цей ефект використовується при активних впливах на хмари.
Водяна пара розповсюджується в атмосфері завдяки атмосферним рухам - упорядкованому переносу та турбулентним пульсаціям. Розглянемо турбулентний потік водяної пари W. Субстанція, яка переноситься, є масова частка водяної пари S. Вертикальний та горизонтальний турбулентний поток водяної пари вздовж вісі ОХ, ОУ, OZ визначаємо (4.14) де - коефіцієнт турбулентності, або коефіцієнт турбулентної дифузії водяної пари вздовж відповідних напрямків Розглянемо вертикальний турбулентний потік водяної пари, що проходить через повітряний стовпчик одиничного перерізу, товщина якого d z. За одиницю часу до об’єму таким чином припливає і залишається маса водяної пари, що дорівнює
WZ - (WZ + dWZ) = - dWZ. (4.15) Приплив водяної пари - dWZ - це зміна потоку водяної пари у виділеному об’ємі за одиницю часу, узята з протилежним знаком. Враховуємо формулу (4.14) і маємо: - dWZ = - . (4.16) Приплив водяної пари до одиниці маси повітря дорівнює . (4.17) Аналогічно запишемо горизонтальні турбулентні припливи у напрямах ОХ та ОУ: - , (4.18) Приплив водяної пари приведе до зміни масової частки водяної пари на величину dS/dt, що визначається наступним рівнянням: . (4.17) Використовує локальні похідні рівняння притоку водяної пари у турбулентній атмосфері має вигляд (4.18)
Припливи водяної пари, що обумовлюються горизонтальними неупорядкованими рухами, значно менші, ніж інші члени правої частини рівняння (4.18), тому ними можна знехтувати. Тоді рівняння припливу тепла у турбулентній атмосфері для ненасиченого повітря приймає форму (4.19)
Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 773; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |