Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Природоохоронна діяльність




Суспільний і природоохоронний сектори економіки

Тема б




 


Фінансування охорони здоров'я також здійснюється з різних джерел, оскільки продуктом діяльності галузі є змішаний сус­пільний товар. Планування адекватної системи охорони здоров'я має бути зорієнтоване на визначення: кола послуг, ефективне надання яких повинен забезпечити державний сектор; послуг, які може надавати приватний сектор за допомогою державних субсидій; послуг, які можна цілком залишити за приватним сек­тором. Приватний сектор має перебувати під державним контр­олем у зв'язку з інформаційною асиметрією на ринку даних по­слуг і диктатом виробника.

Установи охорони здоров'я, що фінансуються з державних джерел, поділяють на три групи: лікувально-профілактичні, до яких належать лікарні та поліклініки, лікарські й фельдшер­ські пункти, станції швидкої медичної допомоги, переливан­ня крові; санітарно-профілактичні установи, тобто санітарно-епідеміологічні, дезінфекційні станції; інші установи й заклади для обслуговування інвалідів війни, потерпілих від стихійного лиха, для проведення судово-медичних експертиз тощо.

Фінансування соціально-культурних закладів спрямоване на забезпечення підвищення культурного рівня населення. Для цього діє широка мережа різноманітних культурно-освітніх уста­нов. За рахунок Державного бюджету України утримуються ті соціально-культурні заклади, які мають загальнодержавне зна­чення і належать до системи Міністерства культури та мисте­цтва; за рахунок місцевих бюджетів - широка ланка культурно-освітніх закладів, театрів, клубів, бібліотек, музеїв, стадіонів та інших. Деякі установи та заклади перебувають на балансі великих підприємств. Нині ця сфера послуг частково комерціа­лізується. Приміщення соціально-культурних закладів привати­зують та часто використовують нові власники для інших цілей. Основним засобом боротьби зі скороченням державних видатків на розвиток культури є законодавче встановлення обов'язкового процента витрат на розвиток галузі й жорсткий контроль за до­триманням цієї норми.

Перехід від командно-адміністративної до ринкової (змішаної) економіки створює передумови для підвищення ефективності виробництва не тільки приватних, а й суспільних благ. Однак реалізація цих передумов залежить від продуманої економіч-


ної політики, своєчасного формування нової інституціональної основи функціонування суспільного сектора.

Серед проблем забезпечення розвитку основних господар­ських комплексів створення умов для ефективної життєдіяль­ності суспільства, його стабільності та здатності до стійкого роз­витку посідають одне з пріоритетних місць.

Стійкий розвиток- це глобально керований розвиток усього людства, що має на меті збереження біосфери й існування люд­ства. Це глобальна стратегія, яка здатна успішно бути реалізо­ваною не в окремій країні, а на планеті в цілому. Однак кожна держава повинна визначити свою національну стратегію участі в русі до загальнолюдської цілі. Це завдання було поставлене в 1992 р. на Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро, відомої також як «Самміт Землі». На основі загальної згоди, досягнутої главами держав і пред­ставниками урядів 179 країн, тут було прийнято Порядок денний на XXI століття - програму всесвітньої співпраці, спрямовану на гармонічне досягнення взаємопов'язаних цілей: високої якос­ті навколишнього середовища і здорової економіки для всіх на­родів світу. Кожній країні слід дотримуватися низки принципів, реалізовувати певні імперативи і враховувати індикатори, вста­новлені ООН за характеристиками соціальної сфери, економіки, екології у їх взаємодії.

У розвинених країнах світу ідеї стійкого розвитку сьогодні стали важливою складовою національної політики та безпеки. Там створені і діють структури, які організовують і координу­ють діяльність у цьому напрямі. На жаль, в Україні ідеї пере­ходу до стійкого екологічно безпечного розвитку досі не стали загальнодержавним пріоритетом. За індексом екологічної ста­лості, розробленим Світовим економічним форумом, Україна посіла 100 місце серед 122 країн. Газета «ілуіп§ Ріапеї Кероіт.» за 2002 рік, що видається Світовим фондом дикої природи і за-






Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 444; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.029 сек.