Групове заняття № 2

ВСТУП

Розвiдка є одним з найважливiших видiв бойового забезпечення бойових дiй пiдроздiлiв ППО. Вона ведеться постiйно з метою своєчасного виявлення засобiв повiтряного нападу противника, забезпечення пiдготовки вихiдних даних для стрiльби, розпiзнавання своїх лiтакiв (вертольотiв) та вивчення мiсцевостi.

Основними вимогами, що ставляться до розвiдки, є цілеспрямованiсть, безперервнiсть, активнiсть, потайність, достовірність, своєчаснiсть i оперативнiсть, стiйкiсть та точнiсть визначення координат повiтряних цiлей в польотi.

Завданнями розвiдки в пiдроздiлi ППО є:

своєчасне виявлення, визначення координат, складу, характеристик повiтряних цiлей i безперервне спостереження за їх дiями; забезпечення данними цiлевказання; виявлення повiтряних десантiв противника i спостереження за їх дiями; розпiзнавання своїх лiтакiв (вертольотiв) i спостереження за їх польотами; спостереження за результатами стрiльби; вивчення засобiв повiтряного нападу противника, тактичних прийомiв їх дiй, характеру i iнтенсивностi перешкод; спостереження за положенням i дiями наземного противника i своїх вiйськ; розвiдка мiсцевостi на маршрутах пересування i в районах розгортання пiдроздiлiв ППО в бойовий порядок.

Для ведення розвiдки дивiзiону може призначатися полоса або сектор розвiдки, зенiтному пiдроздiлу - сектор розвiдки.

1. ВЕДЕННЯ РАДІОЛОКАЦІЙНОЇ РОЗВІДКИ ПП В ПІДРОЗДІЛАХ ППО СВ.

Розвiдка повiтряного противника в пiдроздiлах ППО ведеться обслугами РЛС (СВЦ, СРЦ), а також операторами станцiй розвiдки БМ, ЗРК малої та ближньої дiї, ЗСУ, розвiдниками (спостерiгачами) за допомогою радiопеленгаторiв та оптичних приборiв в будь-якому видi бою та в будь-який час доби при розташуванні на мiсцi та на маршi.

При вiдсутностi цiлевказання з КП (ПУ) i подавленнi РЛС перешкодами щодо виявлення цiлей можуть залучатися станцiї наведення i РПК ЗРК i ЗАК.

Виконання завдань розвiдки досягається: твердим знанням обслугою РЛС їх ТТХ, порядку ведення бойової роботи в рiзних умовах повiтряної i радiолокацiйної обстановки, а також розвiдувальних ознак засобiв повітряного нападу противника; вибором позицiй для РЛС i постiв повiтряного спостереження, якi забезпечували б виявлення цiлей на максимальних дальностях; призначенням вiдповiдального сектору розвiдки (спостереження); складанням схеми мiсцевих предметiв, які спостерiгаються на екранах iндикаторiв РЛС; отриманням даних щодо повiтряної обстановки вiд засобiв розвiдки старшого начальника (найближчого РЛП); пiдтриманням РЛС i апаратури розпiзнавання в технiчно справному станi; вмiлими дiями обслуги щодо виявлення, супроводження повiтряного противника i своїх лiтакiв (вертольотiв, безпiлотних лiтальних апаратiв); веденням безперервного спостереження за противником, своїми вiйськами та мiсцевiстю.

ПІДГОТОВКА КП (ПУ) ППО ДО РОБОТИ

Командним пунктом (пунктом управління) називається спеціально обладнане приміщення (місце), звідки начальник (командир рл підрозділу) здійснює управління вогнем, бойовою роботою обслуг, збір та обробку даних про повітряного противника, передачу рл інформації на вищестоящі КП (ПУ) та на КП (ПУ) зенітних підрозділів і частин та частин ВА, що забезпечуються.

Розміщення та обладнання КП (ПУ) повинно забезпечувати:

- своєчасний збір та обробку даних про обстановку;

- наочне і безперервне відображення повітряної обстановки та даних про стан засобів розвідки;

- надійний зв'язок із старшим начальником (командиром) й підлеглими; ефективне застосування автоматизованих комплексів (систем) управління;

- захист від зброї масового ураження і інших засобів;

- охорону і оборону, вкрите розташування та маскування; зручність роботи й відпочинку бойових обслуг.

В рухомому КП (ПУ) повинні розміщуватися: апаратура зйому та передачі даних (виносні індикатори), сполучена з РЛС; планшети загальної повітряної обстановки і РЛС; інформаційне табло, радіоприймачі, прилади дистанційного управління р/ст.; засоби об’єктивного контролю, а також робочі місця осіб бойової обслуги.

Передавання і прийняття інформації про повітряного противника і своєї авіації можуть здійснюватися: по квадратах сітки цілевказання (сітки ППО); по кутовим координатам і дальності до цілі; по орієнтирним напрямкам, сторонам світу, а також з використанням АСУ.

Сітка цілевказання наноситься на індикатори пошуку і пуску (кругового пошуку).

Сітка ППО наноситься на планшети загальної повітряної обстановки і планшети рлр (РЛС).

В пiдроздiлах ППО органiзується прийняття iнформацiї щодо повiтряної обстановки з КП частини (ПУ ППО) або РЛС старшого начальника (найближчої РЛР). Радiолокацiйна iнформацiя щодо повiтряної обстановки передається за допомогою АСУ вогнем по радiо та провідних засобах зв'язку.

Передання i прийняття iнформацiї щодо повiтряного противника i своєї авiацiї можуть здiйснюватися: по квадратах сiтки цiлевказання (ППО); по кутовим координатам i дальностi до цiлi; по орiєнтирним напрямкам, сторонам світу, а також з використанням АСУ.

Сiтка цiлевказання наноситься на iндикатори пошуку i пуску (кругового пошуку).

Iнформацiя щодо своїх лiтакiв (вертольотiв, безпiлотних лiтальних апаратiв) передається на БМ (установки) загалом по кутовим координатам i дальностi (висотi), а вiддiленню стрiлкiв-зенiтникiв (зенiтному вiддiленню) - по орiєнтирам, сторонах світу, вiдносно напрямку руху колони або за допомогою переносного електронного планшету.

Для орiєнтування щодо сторiн свiту застосовуються вказiвники: 1 - пiвнiч; 2 - захiд; 3 - пiвдень; 4-схiд; 12-пiвничний захiд; 14-пiвничний схiд; 32-пiвденний захiд; 34-пiвденний схiд.

Свої лiтаки (вертольоти, безпiлотнi лiтальнi апарати) розпiзнаються за допомогою наземних радiолокацiйних запитувачiв i вiзуально.

Вiзуальне розпiзнавання здiйснюється за допомогою ТОВ, оптичних приладiв та неозброєним оком по характерним ознакам лiтакiв, вертольотiв, їх розпiзнавальним знакам, сигналів "Я-свiй лiтак", а також по напрямкам, часу i висотi польоту, що спiвпадають з даними заявки (iнформацiї) щодо прольоту своєї авiацiї в зонi бойових дiй зенiтного пiдроздiлу.

При дiях своїх лiтакiв (вертольотiв, безпiлотних лiтальних апаратiв) в зонах пуску i ураження (вогню) командир пiдроздiлу (начальник обслуги) з о б о в ' я з а н и й:

безперервно порiвнювати мiсце знаходження (координат) цiлей i своїх лiтакiв (вертольотiв);

своєчасно уточнювати перед пуском ракет (стрiльбою) належнiсть цiлi, призначена щодо знищення;

доповiдати старшому начальнику щодо наближення своїх лiтакiв (вертольотiв) до цiлi, яка обстрiлюється.

2 ВЕДЕННЯ ВІЗУАЛЬНОЇ РОЗВІДКИ ПП В ПІДРОЗДІЛАХ ППО СВ.

ПІДГОТОВКА ПОСТА ПОВІТРЯНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ДО РОБОТИ

Для ведення візуальної розвідки повітряного противника в підрозділі виставляється пост повітряного спостереження (спостерігач).

Завданнями якого є:

виявлення характеристик і напрямків польотів повітряних цілей та передача інформації про них на КП (ПУ);

опізнювання своїх літаків (вертольотів) і спостереження за їх діями;

виявлення нових типів засобів повітряного нападу противника і прийомів їх дій;

спостереження за результатами стрільби зенітних засобів і визначення місць падіння збитих засобів повітряного нападу;

виявлення повітряних десантів противника і спостереження за їх діями; спостереження за наземною, радіаційною, хімічною, біологічною (бактеріальною) обстановкою в районі позиції.

Пост забезпечується приборами спостереження (біноклями, ТЗК), вказівниками орієнтирних напрямків компасом, годинником, сигнальними засобами і засобами зв'язку, приборами РХБ розвідки, альбомом силуетів літаків і вертольотів, журналом розвідки посту повітряного спостереження.

В підрозділі ППО, де є відділення стрілків-зенітників, візуальну розвідку веде воно і тоді пост повітряного спостереження додатково має переносний пасивний радіопеленгатор та наземний радіолокаційний запитувач.

Місце розташування посту повинно забезпечувати кругове спостереження за повітряним простором та місцевістю.

Для орієнтування щодо сторін світу забезпечують вказівки: 1 – північ, 2 – захід, 3 – південь, 4 – схід, 12 – північний захід, 14 – північний схід, 32 – південний захід, 34 – південний схід.

Завдання посту повітряного спостереження (спостерігачу) ставить командир підрозділу, командир взводу (відділення управління), який визначає склад посту, орієнтири, дані про противника, відповідальний сектор спостереження, на що звертати особливу увагу, порядок спостереження і доповіді, сигнали оповіщення, а також порядок застосування приладів радіаційної і хімічної розвідки (час та періодичність включення).

До складу посту, як правило, призначаються два-три розвідника, один з яких є старшим.

Старший посту повітряного спостереження зобов’язаний: визначити черговість спостереження, організувати розгортання посту, його інженерне обладнання і маскування; перевірити наявність та справність приборів спостереження, запитувача, засобів зв’язку та сигналізації; записувати результати спостереження, своєчасно доповідати про результати спостереження.

Спостерігач веде розвідку шляхом послідовного оглядання повітряного простору по секторах і смугах. Він зобов’язаний: своєчасно виявляти повітряні цілі в призначеному секторі, особливо ті, що діють на малих та гранично малих висотах. Спостереження починається з детального вивчення місцевості, уточнення сектору спостереження, орієнтирів та визначення дальності до них.

З виявленням повітряної цілі, спостерігач визначає її приналежність, положення в просторі (по азимуту, орієнтирам, сторонам світу) і напрямок польоту, негайно доповідає командиру чи подає встановлений сигнал.

На марші спостерігачі ведуть розвідку в секторах, вздовж напрямку руху, праворуч і ліворуч від нього. Черговий стрілок-зенітник за будь-яких обставин виконує завдання спостерігача. Крім того, спостерігачі призначаються на установках, бойових та других машинах.

3 ПОРЯДОК СПОВІЩЕННЯ ПРО ПОВІТРЯНОГО ПРОТИВНИКА

В підрозділах організується прийняття інформації щодо повітряної обстановки з КП частин (ПУ ППО) або РЛС старшого начальника (найближчої РЛП). Радіолокаційна інформація щодо повітряної обстановки передається за допомогою АСУ, по радіо та по дротових засобах зв’язку.

Обробка, даних повітряної обстановки здійснюється під керівництвом командира підрозділу (чергового ПУ). Вона полягає у порівнянні отриманих від декількох РЛС даних про цілі, у відборі паралельних, повторних, та відбору найбільш вірних і повних даних, а також даних, які підлягають першочерговому передаванню.

В першу чергу обробляються та передаються данні про нові цілі, про цілі, що летять на гранично малих і малих висотах, постановниках перешкод, а також про цілі, які розділилися (злилися) і інші важливі зміни в характері дій повітряного противника. Поза будь-якої черги передаються дані про свої літаки і вертольоти, які подають сигнал бідства. Дискретність передачі даних про повітряні цілі повинна бути мінімальною. Коли кількість повітряних цілей перевищує можливість КП (ПУ) по передачі даних, здійснюється їх групування.

Інформація щодо своїх літаків та літаків (вертольотів, БЛА) противника передається на БМ (установки) загалом по кутовим координатам і дальності (висоті), а відділенню стрілків-зенітників (зенітному відділенню) – по орієнтирам, сторонах світу, відносно напрямку руху колони або за допомогою переносного електронного планшету.

Свої літаки (вертольоти, БЛА) опізнюються за допомогою наземних радіолокаційних запитувачів і візуально.

Візуальне опізнювання здійснюється за допомогою ТОВ, оптичних приладів та неозброєним оком по характерним ознакам літаків, вертольотів, їх опізнювальним знакам, сигналам "Я – свій літак", а також по напрямкам, часу і висоті польоту, що співпадають з даними заявки (інформації) щодо прольоту своєї авіації в зоні бойових дій зенітного підрозділу.

Зйом РЛІ про повітряну обстановку здійснюється автоматизованим та неавтоматизованим способами. Перший спосіб закладений у сучасних АСУ з використанням прямокутної системи координат (Х, У).

Неавтоматизований спосіб зйому РЛІ представляє собою процес газомірного відліку відміток повітряних цілей з екранів індикаторів РЛС.

При цьому координати цілей визначаються в одній з двох систем відліку: азимут – дальність або квадратах сітки ППО.

Єдина сітка ППО 1961 р (матеріал додатків Бойового статуту В ППО СВ Ч.ІІ).

Вся інформація про повітряну, наземну, рл та завадову обстановку передається у вигляді донесень.

Донесенням називається скорочене повідомлення про політ та дії повітряних цілей та своїх літаків, про інші події, що складено за суворо визначеною формою та призначено для передачі по каналах зв’язку (Інструкція по складанню та передачі донесень).

Вони бувають основними та додатковими. Основні повні донесення містять номер цілі, її координати, приналежність і склад, висоту польоту та час визначення координат. Основне донесення без вказання приналежності, складу і висоти називається скороченим.

Додаткові донесення складаються у відповідності з сигналами оповіщення. Вони можуть містити дані про характер польоту та дій цілей та своїх літаків, типах літальних апаратів, а також відомості про наземну, ядерну, завадову й метеорологічну обстановку.

Всі донесення, що представляються в період виконання бойової задачі підрозділом, документуються у спеціальних журналах, на магніту або паперову стрічку.

ЛЕКЦІЯ № 8

Тема № 6. Основи радіоелектронної боротьби (РЕБ).

Заняття № 1. Основи РЕБ у військах ППО СВ.

1.Цілі, зміст, основні принципи РЕБ

2.Особливості РЕБ у військах ППО СВ

ВСТУП

Розвиток радіоелектроніки та впровадження її в арміях країн світу призвело до того, що радіоелектронні засоби стали складовою частиною найважливіших систем управління військами та зброєю.

Радіоелектронні засоби сприяють розширенню можливостей сучасної зброї щодо дальності і точності її використання, універсальності, а також - щодо швидкості реагування за будь-яких погодних умов. В той же час радіоелектронні засоби можуть бути найслабкішою ланкою любої системи з точки зору можливості їх швидкого виявлення, розпізнавання та впливу на них з метою зниження ефективності.

В сучасній війні успіх операцій і бойових дій військ, ефективність застосування зброї будуть в значній мірі залежати від надійності роботи систем управління військами та зброєю. Враховуючи це, кожна з ворогуючих сторін в ході ведення операцій /бойових дій/ буде застосовувати різноманітні способи, використовувати усі сили й засоби для дезорганізації управління противника і забезпечення стійкого управління своїми військами та зброєю. Внаслідок цього, розгорнеться гостра й напружена радіоелектронна боротьба за досягнення переваги над противником в області управління.

Виходячи з того значення, яке відіграє радіоелектронна боротьба (РЕБ) у збройній боротьбі можна по праву стверджувати, що сьогодні РЕБ є одним з головних види бойового /оперативного/ забезпечення і ведеться в усіх видах бойових дій.

Постійно зростаючі можливості та складнощі організації РЕБ в бою і операціях вимагають своєчасної і ретельної підготовки штабів і військ до її організації та ведення. Важливість і необхідність такої підготовки підтверджується досвідом бойових дій у 2-й світовій війні та локальних війнах, результатами багатьох навчань, а також постійно зростаючою роллю РЕЗ та РЕ систем у розвідці та управлінні бойовими засобами і системами.

1. Мета, зміст, основні принципи радіоелектронної боротьби

Виникнення нової техніки і зброї та їх удосконалення неухильно тягне за собою створення та удосконалення засобів боротьби з ними. Цей загальний закон розвитку воєнної справи в повній мірі торкнувся і області використання в збройній боротьбі радіоелектронних засобів.

Ще на початку XX століття, відразу після впровадження в арміях і на флотах засобів радіозв'язку, ворогуючі сторони почали в бойових діях вести радіорозвідку й створювати радіо-завади. Ці завади ускладнювали а інколи й повністю зривали управління військами (силами флоту) по радіо, що суттєво впливало на успіх їх бойових дій.

Перші випадки створення радіозавад відзначені у 1905 році під час російсько-японської війни. Подальший розвиток вони набули під час першої і особливо другої світових війн. З появою у військах і на флотах нових радіоелектронних засобів зв'язку, а в подальшому - локації, навігації, управління зброєю і технікою діяльність та можливості радіорозвідки і радіозавад неухильно розширювались, а їх вплив на бойові дії зростав. Одночасно удосконалювались міри забезпечення приховування від розвідки й збереження працездатності РЕЗ своїх військ в умовах дії радіозавад.

В області радіоелектроніки розгорнулась напружена боротьба, яка отримала назву - радіоелектронної боротьби /за термінологією, прийнятою в деяких іноземних арміях, - радіоелектронної війни/.

В сучасному розумінні, радіоелектронна боротьба – являє собою комплекс узгоджених та взаємопов'язаних за цілями, місцем і часом заходів та дій військ, спрямованих на виявлення, ядерне і вогневе ураження (виведення з ладу), радіоелектронне придушення (РЕП) систем і засобів управління військами і зброєю противника, протидію технічним засобам його розвідки (ПД ТЗР), а також на радіоелектронний захист (РЕЗ) систем і засобів розвідки і управління своїми військами.

Радіоелектронна боротьба має на меті:

з одного боку - дезорганізацію систем розвідки, систем РЕБ, управління військами і зброєю, а також інших систем противника, побудованих на базі радіоелектронних засобів;

з іншого - забезпечення стійкого функціонування аналогічних систем своїх військ за будь-якої за складністю радіоелектронної обстановки.

У відповідності з визначенням та метою радіоелектронної боротьби у ній виділяють п'ять складових частин або напрямків:

1) розвідка систем і засобів РЕБ, технічної розвідки, управління військами і зброєю противника;

2) вогневе ураження пунктів управління, радіоелектронних об'єктів, технічних засобів розвідки, сил і засобів РЕБ противника;

3) радіоелектронне придушення систем і засобів управління військами, зброєю, технічної розвідки та РЕБ противника;

4) радіоелектронний захист систем і засобів управління, розвідки і РЕБ своїх військ;

5) протидія технічним засобам розвідки противника.

Досвід бойових дій і навчань свідчить про те, що успіх виконання бойових завдань усіма видами авіації головним чином залежить від її спроможності подолати систему ППО засобами РЕП. Подолати таку систему можна за умови комплексного застосування сил і засобів РЕП та ураження РЕЗ для дезорганізації систем розвідки і управління силами і засобами ППО. Як показав досвід, Повітряні Сили мають значно більші можливості щодо РЕП у порівнянні з другими видами збройних сил, оскільки вони краще оснащені засобами РЕП та більш мобільні.

Основними принципами ведення РЕБ авіацією противника є:

1) приховання замислу командування і дій авіації за допомогою хибних повітряних цілей (ХПЦ) та радіодезінформації;

2) своєчасне виявлення характеристик і місцезнаходження радіоелектронних засобів;

3) раптовість застосування і зосередження зусиль сил та засобів РЕП на забезпеченні виконання найважливіших бойових завдань;

4) одночасне придушення головних об'єктів системи протиповітряної оборони ворогуючої сторони;

5) мінімальний час перебування авіації в зонах радіолокаційного виявлення і ураження системи протиповітряної оборони.

Виходячи з перелічених принципів, вироблені три основних способи бойового застосування літаків РЕБ:

а) із зон баражування;

б) в строю ударної авіації;

в) попереду ударної авіації.

2. 0собливості РЕБ у військах ППО Сухопутних військ

У відповідності з призначенням військ ППО Сухопутних військ основним змістом РЕБ для них буде радіоелектронне протиборство з повітряним противником, яке буде вестись як в ході протиповітряних боїв, битв, операцій, так і під час підготовки до їх ведення.

Проте було б помилково думати, що РЕБ з повітряним противником, як і взагалі боротьба з ним, буде вестись тільки військами ППО.

Протиповітряна оборона ‑ це спільне завдання усіх підрозділів і частин загальновійськового з'єднання. Аналогічно і до рішення завдань РЕБ з повітряним противником будуть залучатися усі війська, сили та засоби, які так чи інакше спроможні вести цю боротьбу.

У зв'язку з цим розглянемо які особливості ведення РЕБ притаманні для військ ППО Сухопутних військ, які напрямки і які завдання повинні вирішуватися цими військами. Які з цих завдань війська ППО мусять вирішувати самостійно, а з якими завданнями РЕБ з повітряним противником взаємодіяти з іншими військами.

2.1. Організація розвідки в інтересах РЕБ

Хоча розвідка систем і засобів управління військами і зброєю противника входить в самостійний вид бойового і оперативного забезпечення ‑ розвідку, проте, без неї неможливо вести успішну РЕБ, як в цілому, так і по будь-якому з її напрямків. Тому низка завдань і дій щодо виявлення радіоелектронних систем, об'єктів, засобів, сил технічної розвідки і РЕБ відноситься до РЕБ.

Розвідка в інтересах РЕБ з повітряним противником ведеться з метою розкриття систем управління авіацією і безпілотними засобами повітряно-космічного нападу, навігаційних систем і каналів взаємодії військово-повітряних сил з сухопутними військами противника, виявлення його засобів повітряної розвідки і РЕБ, визначення у їх складі об'єктів ураження і РЕ придушення, здобування даних для прогнозування РЕ обстановки, масштабу та характеру застосування противником сил і засобів РЕБ в ході ударів його авіації.

Аналіз бойових можливостей військ ППО показує, що штатними силами і засобами вони спроможні виявляти й визначати місцезнаходження повітряних пунктів управління противника /в тому числі літаків і вертольотів командирів груп, ланок, передових авіаційних навідників/, літаків і вертольотів-розвідників, визначати напрямки /пеленги/ на засоби РЕП.

Отримана інформація може бути використана як для постанови завдань на знищення зазначених об'єктів силами військ ППО та винищувальної авіації, так і для більш цілеспрямованої взаємодії з частинами РЕБ, управління їх зусиллями щодо РЕП найбільш важливих РЕЗ повітряного противника.

2.2. Вогневе ураження пунктів управління, засобів РЕБ та технічної розвідки противника

Вогневе ураження в інтересах ППО може здійснюватися:

знищенням авіаційних засобів технічної розвідки і РЕБ, повітряних пунктів управління і пунктів наведення противника силами військ ППО та винищувальної авіації;

нанесенням вогневих ударів силами ракетних військ і артилерії, армійської авіації та Повітряних Сил по наземних ПУ наведення і навігації, вузлах зв'язку, аеродромах базування (посадочних ділянках) літаків (вертольотів) РЕБ і розвідки, а також по інших радіоелектронних об'єктах, які забезпечують застосування засобів повітряного нападу противника;

захопленням та виведенням з ладу зазначених об'єктів противника по ході бойових дій (повітряних і морських десантів, передових і рейдових загонів, груп спеціального призначення).

Як слідує з перелічених способів ураження об'єктів РЕБ, війська ППО Сухопутних військ спроможні успішно боротися з літаками командирів ескадрилій, ланок тактичної авіації і авіації ВМС противника, вертольотами командирів бойових груп армійської авіації, літаками і вертольотами-розвідниками (у тому числі й з безпілотними, що ведуть фото-радіолокаційну, інфрачервону, телевізійну розвідку) тобто, що діють у зоні протиповітряної оборони, літаками і вертольотами РЕБ, що діють у складі ударних груп авіації, літаками і вертольотами передових авіаційних навідників.

Це є досить таки значний обсяг головних завдань, рішення яких дозволяє суттєво підвищувати надійність ППО, зривати або ускладнювати нанесення повітряним противником ударів по військам та об'єктам, що прикриваються.

2.3. Радіоелектронне придушення радіоелектронних засобів

Завдання РЕП радіоелектронних засобів повітряного противника в основному покладаються на частини, що призначені для ведення радіоелектронної боротьби з повітряним противником (РЕБ-Л) Сухопутних військ, Повітряних Сил, на озброєнні яких знаходяться різноманітні засоби для створення завад бортовим РЛС авіації, неавтономним навігаційним системам та радіозв'язку "літак ‑ земля", "земля ‑ літак".

Проте низку завдань РЕП можуть вирішувати і війська ППО Сухопутних військ. Наприклад, ускладнювати функціонування бортових станцій радіотехнічної розвідки та процесорів сигналами другорядних та, що не приймають участь у відбитті нальоту радіоелектронних засобів, знижувати радіолокаційну, теплову, оптичну контрастність своїх бойових порядків (заходи маскування). Тому питання РЕП радіоелектронних засобів повітряного противника не повинно виключатися із замислу бойових дій підрозділів і частин протиповітряної оборони.

Але головним змістом роботи командирів підрозділів ППО при організації РЕП є організація взаємодії з частинами РЕБ, орієнтація їх зусиль на придушення найбільш важливих і уразливих від радіо-, РТ-, РЛ розвідки елементів побудови військ та об'єктів.

2.4. Радіоелектронний захист

Радіоелектронний захист (РЕЗ) здійснюється у всіх підрозділах, частинах і з'єднаннях всіх родів військ і видів Збройних Сил.

У військах ППО Сухопутних військ ‑ це комплекс оперативно-тактичних, організаційних та технічних заходів і прийомів бойової роботи, спрямованих на забезпечення високої надійності ППО в умовах застосування противником самонавідної на випромінювання зброї (СНЗ), радіоелектронних завад, засобів створення електромагнітних і іонізуючих імпульсів, а також за умов впливу на РЕЗ військ ППО взаємних та різного роду фонових завад.

Всі заходи РЕЗ за своїми цілями і специфікою реалізації поділяються на чотири основних напрямки:

а) захист угрупування радіоелектронних засобів протиповітряної оборони та зменшення уразливості від СНЗ;

б) захист радіоелектронних засобів та підвищення стійкості протиповітряної оборони за умов застосування сторонами засобів створення іонізуючих випромінювань;

в) підвищення ефективності бойового застосування радіоелектронних засобів і надійності протиповітряної оборони за умови застосування противником засобів радіоелектронного придушення;

г) забезпечення електромагнітної сумісності /ЕМС/ радіоелектронних засобів або забезпечення необхідної ефективності бойового використання радіоелектронних засобів і надійності протиповітряної оборони за умови впливу на них взаємних і фонових завад.

2.5. Протидія технічним засобам розвідки противника

Протидія технічним засобам розвідки противника (ПД ТЗР) є однією з найважливіших складових частин РЕБ, оперативного (тактичного) маскування. У військах ППО Сухопутних військ ‑ це сукупність організаційних, тактичних (оперативно-тактичних) і технічних заходів, спрямованих на ускладнення добування противником за допомогою технічних засобів розвідки правдивої інформації щодо військ, об'єктів, бойових засобів та здійснюваних заходів.

ПД ТЗРП здійснюється також всіма військами, штабами та установами Міністерства оборони Збройних Сил України постійно, у тому числі і за мирного часу, називаючись, при цьому, протидією іноземним технічним розвідкам.

Всі заходи щодо ПД ТЗРП за своєю метою можуть бути зведені у три напрямки:

а) приховання дійсного розміщення військ, ПУ, зброї та об'єктів від технічної розвідки шляхом усунення, послаблення або видозмінення їхніх розвідувальних ознак;

б) імітація для технічної розвідки противника несправжніх угрупувань військ, їхнього озброєння та дій за допомогою радіоелектронних та інших технічних засобів;

в) доведення до противника неправдивої інформації з допомогою радіо- та інших засобів передачі інформації.

Окрім перелічених, останнім часом у зв'язку з різким збільшенням у військах автоматизованих систем управління й передачі даних, виник ще один напрямок в ПД ТЗРП ‑ захист від розвідки технічних засобів обробки, зберігання і передачі інформації.

У локальних війнах в Кореї, В'єтнамі на Близькому Сході, в Перській затоці, тощо. велися справжні "битви" в ефірі між засобами радіоелектроніки і радіоелектронного придушення, які сприяли досягненню успіху у бойових діях.

На основі досвіду, накопиченому на навчаннях та у ході локальних війн можна сформулювати такі основні принципи ведення РЕБ у військах ППО Сухопутних військ:

а) принцип активної взаємодії з всіма родами військ з метою оптимізації способів і методів РЕ протидії засобам РЕБ повітряного противника;

б) своєчасне визначення замислу повітряного противника, визначення напрямку і моменту нанесення головного удару;

в) постійне вивчення складу, можливостей, сильних та, навпаки, ‑ слабких сторін засобів РЕБ противника, постійна готовність до протидії найрізноманітнішим видам РЕ придушення;

г) раціональне використання радіоелектронних засобів (найбільш ефективна протидія повітряному противнику у ході прикриття найважливіших об'єктів під час вирішальних етапів бою);

д) вірний вибір і побудова бойового порядку військ ППО, забезпечення безперервної ПД ТЗРП, ЕМС радіоелектронних засобів, укриття від противника їх характеристик;

Заключення.

Таким чином, в наш час РЕБ разом з ядерним та вогневим ураженням РЕ об'єктів противника складає основу наступального характеру РЕБ. В майбутньому роль і значення РЕБ в загальній системі збройної боротьби буде неухильно зростати, оскільки сфера прикладення зусиль РЕП як свідчать результати наукових досліджень і життєвий досвід, може бути розширена до охоплення усіх аспектів екологічної війни / вплив на навколишнє середовище людини, флору, фауну і, навіть, безпосередньо на організм самої людини/.

Тема № 6. Основи радіоелектронної боротьби (РЕБ).

Заняття № 2.Основи електромагнітної сумісності(ЕМС) у військах ППО СВ

1.Основи електромагнітної сумісності

2.Шляхи забезпечення електромагнітної сумісності.

Вступ

Розвиток радіоелектроніки та впровадження її в арміях країн світу призвело до того, що РЕ засоби стали складовою частиною найважливіших систем управління військами та зброєю.

РЕ засоби сприяють розширенню можливостей сучасної зброї щодо дальності і точності її використання, універсальності, а також - щодо швидкості реагування за будь-яких погодних умов. В той же час РЕЗ можуть бути найслабкішою ланкою любої системи з точки зору можливості їх швидкого виявлення, розпізнавання та впливу на них з метою зниження ефективності.

В сучасній війні успіх операцій і бойових дій військ, ефективність застосування зброї будуть в значній мірі залежати від надійності роботи систем управління військами та зброєю. Враховуючи це, кожна з ворогуючих сторін в ході ведення операцій /бойових дій/ буде застосовувати різноманітні способи, використовувати усі сили й засоби для дезорганізації управління противника і забезпечення стійкого управління своїми військами та зброєю. Внаслідок цього, розгорнеться гостра й напружена радіоелектронна боротьба за досягнення переваги над противником в області управління.

Виходячи з того значення, яке відіграє РЕБ в збройній боротьбі можна по праву стверджувати, що сьогодні* РЕБ є одним з головних види бойового /оперативного/ забезпечення і ведеться в у сіх видах бойових дій.

Постійно зростаючі можливості та складнощі організації РЕБ в бою і операціях вимагають своєчасної і ретельної підготовки штабів і військ до її організації та ведення. Важливість і необхідність такої підготовки підтверджується досвідом бойових дій у 2-й світовій війні та локальних війнах, результатами багатьох навчань, а також постійно зростаючою роллю РЕЗ та РЕ систем у розвідці та управлінні бойовими засобами і системами.

1. Основи електромагнітної сумісності.

Радіоелектронний захист РЕЗ здійснюється в усіх підрозділах, частинах та з'єднаннях усіх родів військ і видів ЗС.

У військах ППО СВ – це комплекс оперативно-тактичних, організаційних та технічних заходів і прийомів бойової роботи, спрямованих на забезпечення високої надійності ППО в умовах застосування противником самонавідною на випромінювання збрї /СВЗ/, радіоелектронних завад, засобів створення електромагнітних і іонізуючих випромінювань, та впливу на РЕЗ військ ППО взаємних та різного роду фонових завад.

Радіоелектронний захист і протидія технічним засобам розвідки супротивника ведуться у всіх умовах обстановки з метою сховати склад, розміщення і технічні характеристики радіоелектронних засобів зрбатр послабити вплив на них перешкод, що іонізують і електромагнітних випромінювань ядерного й іншого видів зброї, забезпечити їхню електромагнітну сумісність і захист від самонавідного на випромінювання зброї.

Радіоелектронний захист включає захист від різного виду перешкод, від поразки самонавідними на випромінювання зброєю, від дії іонізуючих і електромагнітних випромінювань ядерної зброї, а також забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів (ЕМС РЕЗ). У зв'язку з наявністю широкого класу ненавмисних завад проблема ЕМС РЕЗ сьогодні стоїть дуже гостро і вимагає свого вирішення як на науковому, інженерне-конструктивному, технічному рівні, так і в плані організаційному і навіть оперативно-тактичному.

Електромагнітна сумісність /ЕМС/ радіоелектронних засобів/РЕЗ/ - це здатність РЕЗ одночасно функціонувати в реальних умовах експлуатації /бойового застосування/ з необхідною ефективністю за умови дії на них ненавмисних /взаємних/ завад і не створювати радіозавади другим РЕЗ.

Крім навмисних завад, які створює противник, на РЕ і ОЕ засоби ППО під час бойових дій може впливати маса інших випромінювань, котрі будуть знижувати ефективність озброєння та техніки, а в деяких випадках приводити до зриву виконання бойових завдань.

До ненавмиснихих завад відносяться:

- випромінювання ЕМ енергії РЕЗ і озброєнням військ ППО, взаємодіючих і тих, що прикриваються;

- завадові сигнали засобів РЕП частин і підрозділів РЕБ СВ, ВПС, а також засобів РЕП індивідуального захисту своїх літаків і вертольотів;

- функціональні ЕМ випромінювання РЕЗ розвідки, управління військами та зброєю противника;

- завади в діапазонах радіо- і оптичних хвиль, які створюються об’єктами і явищами природи, місцевими предметами та рослинним покриттям.

Виникнення ненавмисних радіозавад між РЕЗ зумовлено в основному:

- одночасним використанням одних і тих же смуг частот для однотипних або різнотипних РЕЗ;

- великими потужностями випромінювання передавачів і чутливістю приймальних пристроїв;

- наявністю побічних каналів випромінювання і прийомом бокових і задніх пелюсток діаграми спрямування антен РЕЗ;

- високою щільністю розміщення РЕЗ в районах їх застосування;

Так, наприклад, після оперативного розгортання військ для ведення бойових дій щільність РЕЗ складає:

• на глибину до 20 км - 5 РЕЗ на 1 км², а в районах КП і ПУ- до 20-25 РЕЗ;

• на глибину 80-120 км - відповідно 2-3 РЕЗ на 1 км².

Досвід локальних воєн, проведених досвідчених навчань з'єднань і частин ППО СВ показує, що своєчасне проведення комплексу заходів щодо забезпечення ЕМС дозволяє значно знизити вплив перешкод на роботу РЕЗ.

2. Шляхи забезпечення електромагнітної сумісності.

Забезпечення ЕМС - це сукупність організаційних і технічних заходів, спрямованих на недопущення або зниження ефективності дії ненавмисних/взаємних/ радіозавад на якість функціонування РЕЗ.

Розглянемо методологічний підхід до розробки способів захисту від ненавмисних завад, застосовуючи який можна буде виявити шляхи і способи усунення ненавмисних завад, а також визначити практичні кроки щодо їх реалізації під час бойових дій.

В основу методологічного підходу до розробки способів досягнення ЕМС РЕЗ покладені:

• виявлення умов виникнення взаємних завад;

• визначення причин, що породжують ці умови;

• розробка способів усунення цих причин і умов /як способів попередження ненавмисних завад/.

Оскільки зашкоджуючі дії завад піддані лише приймальні системи РЕЗ, то цілком природньо, що вплив ненавмисних завад на РЕЗ можливий саме за умови наявності одночасно трьох основних умов:

- частотна умова /перешкоджаючий сигнал прийнятий РЕЗ і переданий на кінцевий пристрій;

- енергетично-просторова умова /прийнятий сигнал за своєю потужністю достатній для перешкоджаючої дії на РЕЗ/;

- часова умова /прийнятий сигнал співпадає за часом з прийомом і обробкою РЕЗ корисних сигналів/;

Всі ці три умови, якщо їх розглядати як групу подій, що об’єднуються схемою "і", то для того, щоб виключити дію ненавмисних завад на РЕЗ, достатньо порушити хоча б одну з цих перелічених умов.

Розглянемо причини виникнення цих умов і визначимо способи їх усунення /ці способи саме і будуть являтися способами захисту від ненавмисних завад/.

А/ Група причин, що призводить до виникнення "частотної умови".

1. Недостатнє освоєння частотного спектра ЕМ коливань, нерівномірне використання освоєної його ділянки.

1. Широкодіапазоність ряду РЕЗ і наявність в РЕЗ небажаних випромінювань та сторонніх каналів випромінювання.

З. Об’єктивна необхідність мати широкий спектр випромінюваних сигналів для деяких РЕЗ.

Б/. Група причин, що призводить до виникнення "енергетичної/просторової/ умови.

1. Зростаюча щільність РЕЗ в угрупуванні військ, їх нерівномірний розподіл по фронту і в глибину.

2. Невисока просторова спрямованість випромінювань /радіостанцій ПУ/.

3. Різке зростання потужності передавачів та чутливості приймачів РЕЗ.

В/. Група причин, які призводять до виникнення "часової умови".

1. Участь усіх або більшості родів військ і видів ЗС у сучасних битвах, в тому числі і в боротьбі з повітряним противником.

2. Інтереси надійності розвідки, управління військами і зброєю, інтереси захисту від завад противника змушують включати не мінімально необхідні РЕЗ, а всі або переважну їх більшість.

3. Об'єктивна складність узгодження роботи РЕЗ за часом, оскільки періоди і інтенсивність їх роботи часто залежать від різних оперативно-тактичних факторів /введення військ в битву, вогнева підготовка, удари авіації, застосування засобів РЕБ і т.п/ значна частина яких безпосередньо визначається діями противника або обумовлюється ними і тому достеменно не прогнозуються.

Постановка задачі по радіоелектронній боротьбі.

При організації бойових дії командир підрозділу ППО оцінює РЕ обстановку.

При оцінці радіоелектронної обстановки командир повинний

визначити:

- можливість виникнення взаємних перешкод між своїми і сусідніми РЕЗ;

- властивості місцевості, що екранують, у районі позиції і її вплив на роботу РЕЗ.

Після оцінки радіоелектронної обстановки командир батареї ставить

задачі по радіоелектронній боротьбі, при цьому вказуючи:

- порядок роботи РЕЗ на випромінювання відповідно до встановленого ступеня бойової готовності;

- порядок включення захисту від перешкод;

- способи захисту від поразки самонавідних на випромінювання зброєю і впливу іонізуючих і електромагнітних випромінювань ядерного й іншого видів зброї;

- дозволені сектори роботи РЕЗ на випромінювання при їхній перевірці (настроюванню);

- порядок пошуку і знищення передавачів перешкод одноразової дії.

У ході бою командир підрозділу оцінює радіоелектронну обстановку, визначає вид і інтенсивність перешкод, ступінь їхнього впливу, координати постачальників перешкод, райони, прикрити пасивними перешкодами, забезпечує дотримання встановленого режиму роботи РЕЗ і вживає необхідних заходів по радіоелектронному захисті.

Заключення.

Таким чином, в наш час РЕБ разом з ядерним та вогневим ураженням РЕ об'єктів противника складає основу наступального характеру РЕБ. В майбутньому роль і значення РЕБ в загальній системі збройної боротьби буде неухильно зростати, оскільки сфера прикладення зусиль РЕП як свідчать результати наукових досліджень і життєвий досвід, може бути розширена до охоплення усіх аспектів екологічної війни / вплив на навколишнє середовище людини, флору, фауну і, навіть, безпосередньо на організм самої людини/.

Наші завдання полягають в тому, щоб вивчати сильні і слабкі сторони засобів РЕ розвідки і РЕ подавлення, знаходити оптимальні способи захисту своїх військ та можливості протидіяти ним з метою виконання поставлених завдань.

Методична розробка обговорена і схвалена

на засіданні предметно-методичної комісії.

Протокол № від 201 р

Дата добавления: 2014-11-29