Сучасна українська 21 страница

Речення слід будувати таким чином, щоб ключова фраза була розмішена в його першій частині. Набагато легше сприймається на слух зміст, коли речення починається Н. відмінком, ніж де­кількома конструкціями в непрямих відмінках із прийменника­ми, наприклад:

неправильно правильно

В останньому університетському Професор Бойчишин
збірнику, у першому його розділі, у своїй статті, яка
розміщено статтю професора розміщена в останньому
Бойчишина, де йдеться... університетському

збірнику, зазначив...

У письмових текстах його частини закріплені за певним місцем на аркуші й виділені шрифтом чи засобами рубрикації (абзац, параграф, розділ тощо). В усному — можливі відступи, умотивовані повтори й перенесення окремих текстових частин.

Якщо писемний текст має форму монологу, то усний не ви­ключає діалогових і навіть полілогових варіантів.

Наявність правильно побудованих дієприслівникових зворотів (або їхніх замінників), як правило, на початку речення, дозволяє більш образно подати навіть сухий технічний текст, наприклад:

неправильно правильно

Не дивлячись на обмежене Незважаючи на обмежене
фінансування.... фінансування...

Попри обмежене
фінансування...
Дарма що нам обмежили
фінансування...
По закінченні навчання... Закінчивши навчання...

При рахуванні треба... Рахуючи, треба...

По одержанні коштів... Одержавши кошти...

Перевагу слід надавати простим реченням, у яких збері­гається прямий порядок слів: підмет іде перед присудком, означення — перед означуваним словом:

неправильно правильно

Було досягнуто високого рів- Наше підприємство досягла

ня якості продукції, заплано- запланованого високого рівня

ваного нашим підприємством, якості продукції.

Спільним для писемного й усного варіанту тексту є висока частотність у використанні та повторюванні стійких словоспо­лучень (кліше) і водночас відсутність зайвих слів, які усклад­нюють сприйняття:

неправильно

Ми, на нашому підприємстві, можемо розраховувати лише на свої особисті сили.

правильно

Підприємству доводиться розраховувати лише на власні сили.

Якщо підмет названий живою особою, то присудок матиме форму активного стану, наприклад:

неправильно

У виступі міністра висвіт­лювалося його бачення шляхів реоЬорми освіти.

правильно

У виступі міністр висвіт­лив власне бачення шляхів редюрми освіти.

Негативно впливають на мову зайві слова й тавтологія:

неправильно

звільнити із займаної посади потелефонувати телефоном у 21 вечора ми з колегою удвох узимку в січні місяці порахувати рахунки глухий тупик захисний імунітет пам'ятний сувенір

Не можна будувати речення з ням одного слова двом стрижневим правильно

звільнити з посади

зателефонувати

о 21.00

ми з колегою

у січні

полічити рахунки глухий кут (безвихідь) імунітет сувенір

одночасним підпорядкуван-

неправнльно правильно

Школярі навчалися Школярі навчалися

у просторому класі, який у просторому, переобладна-

переобладнали. ному класі.

Узгодження присудка з підметом

Іноді в ОДС присудок не узгоджений із підметом за ознака­ми роду, числа або особи й це ускладнює сприйняття інфор­мації, призводить до її спотворення. Розглянемо деякі складні моменти узгодження.

і. Підмет, до складу якого входить числівник один (сорок один, дев'ятсот тридцять один і под.), потребує присудка у формі однини, бажано в описовій конструкції, наприклад:

неправильно

Фірма отримала нові

правильно

На адресу фірми надійшов

часописи в кількості двадцяти двадцять один примірник

одного примірника.

нових часописів.

2. Присудок у реченні має стояти у множині, якщо до скла-
ду підмета входять числівники два, обидва, три, чотири, напри-
клад:

Обидва пристрої вийшли з ладу.

Три автомобілі потребували ремонту.

Але якщо вжито безособову конструкцію з дієприкметником на -но, -то, присудок має стояти в однині:

Було розглянуто три перших варіанти.

3. Якщо до підмета входять числівники п'ять і більше, при-
судок може стояти як в однині, так і в множині, залежно від
контекстового значення підмета.

Коли підмет називає пасивні особи, предмети, що подаються у вигляді цілісної, нерозчленованої групи, присудок, як правило, ставиться в однині, наприклад:

Шість суттєвих доповнень увійшло до резолюції зборів.

Але якщо підмет називає групу осіб, предметів, кожний із яких діє активно й самостійно, присудок переважно ставиться у формі множини:

Шість аспірантів склали іспит достроково.

і. Коли треба зазначити приблизну кількість осіб, істот, пред­метів, явищ, уживають слова багато, більшість, декілька, меншість, решта, частина й под., які узгоджуються з іменником у формі Р. відмінка множини, наприклад:

Багато теплих слів почули сьогодні наші ветерани. Частина контейнерів були в непридатному для транспор­тування стані. Більшість виборців віддали свої голоси за молодого канди-

дата.

5. Якщо до складу підмета входить питальний, заперечний
чи інший займенник без ознаки числа, то узгоджуваний із ним
присудок ставиться лише в однині, наприклад:

Ніхто з учасників конкурсу не встиг вчасно виконати по­ставлене завдання.

Дехто із присутніх почав голосно вимагати додаткової перерви.

6. Якщо підмет, виражений займенником ви (так звана по-
шанна множина), позначає однину (у формі звертання, Кл. від-
мінка), то узгодження з присудком здійснюється за ознакою чис-
ла, наприклад:

Ви уклали річний кошторис? Сьогодні ви внесли доречну пропозицію.

Але коли в реченні наявний складений іменний присудок із прикметниковою іменною частиною, він може вживатися як у формі множини, так й у формі однини:

Ви призначені (призначений) на цю посаду.

Офіційно-ділові стосунки вимагають уживання присудка лише в множині:

На мій подив, ви не до кінця зрозуміли переваги даного ва-

рганту.

Не є нормативним в ОДС форма вони та присудок у множиш, коли йдеться про третю особу, тим паче в її присутності, наприклад:

неправильно

правильно

Знайомтесь. Це наш Знайомтеся. Це наш кращий кращий програміст. програміст Гліб Якович.

Вони допоможуть вирішити...

Він допоможе вирішити... або...програміст Гліб Якович. Гліб Якович допоможе вирішити...

Типові порушення як писемної, так і усної синтаксичної нор­ми в побудові словосполучень є результатом низького мовно-культурного рівня, недостатнього знання української мови або впливу іншої мови тощо:

згідно з... Счим), але відповідно до... Счого) ім'я Леся, але звуть Лесею

командувач (чого)

я маю, а не у мене є

наслідувати (кого-що)

постачати (кому що)

оснований на... Счому), а заснований (ким)

радіти (радий) (з чого)

повідомляти (кого)

запобігати ласки Су кого)

зраджувати (кого)

дивуватися (з кого-чого)

глузувати (з кого)

знущатися (з кого)

навчатися (чого)

опанувати (що)

спонукувати (на що)

стосуватися (до кого)

ужити заходів, а не заходи

Більш детально про ці й інші складні випадки керування узгодження, уживання прийменниково-безприйменникових кон струкцій ідеться у відповідних розділах та в додатках 1 і 3.

Розділ VII Завдання та вправи

Запитання та завдання для самоконтролю.

1. Якими є роль і значення мови в суспільному житті?

2. Які функції виконує мова в житті людини й суспільства?

3. Що таке мовна норма? Які мовні норми ви знаєте?

4. За якими ознаками класифікуються документи?

Вправа і. Прочитайте текст. Визначте, до якого стилю він належить. Які характерні мовно-стилістичні звороти даного урив­ку притаманні цьому стилеві?

Молитва до мови

Мово! З чорнозему, рясту, любистку, м'яти, євшан-зілля, з роси, дніпровської води, від зорі і місяця народжена!

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

Мово! Велична молитва наша у своїй нероздільній трійці, що єси Ти і Бог-Любов, і Бог-Віра, і Бог-Надія. То ж стояла ти на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впус­кала туди злого духа виродження, злого духа скверноти, злого духа ганьби. І висвячувала душу козацького роду. І множила край веселий, святоруський і люд, хрещений талантами, невми­рущим вогнем пісень, і наповнювала душі Божим сяйвом золо­тисто-небесним, бо то кольори духовності і Божого знамення.

Мово моя! Дзвонкова кринице на середохресній дорозі на­шої долі. Твої джерела б'ють десь від магми, тому й вогненна така. То ж зцілювала ти втомлених духом, давала силу, здо­ров'я, довгий вік і навіть безсмертя, що пили Тебе. І невмиру­щим ставали ті, що молилися на дароване Тобою Слово.

Стаю перед Тобою на коліна і за всіх благаю: прости нас, грішних, і повернися до нашої хати, звідки Тебе було вигнано, вернись до краю, де «чорніше чорної землі блукають люди». То чорнобильські лики чорнобильської України, покарані Всевишнім за безпам'ятство.

Прости! Воскресни! Повернися! Возродися! Забуяй віщим і вічним Словом від лісів — до моря, від гір — до степів. Освіти від мороку і освяти святоруську землю. Русь-Україну возвелич! Порятуй народ її на віки! (К. Мотрич).

Запитання та завдання для самоконтролю.

1. Що таке стиль літературної мови?

2. Які стилі сучасної літературної мови ви знаєте?

3. Яка класифікаційна ознака документа, на ваш погляд,
є основною?

Вправа 2. Прочитайте подані висловлювання майстрів об­разного слова. Визначте основну інформацію кожного уривку.

/. Хто стане заперечувати, що лише на багатющому ґрунті рідної мови могли вирости нев'янучі шедеври Чехова, Коцю­бинського, Стефаника. Хто стане заперечувати, що багатю­ща народна мова — це одне з тих найвищих художніх дос­тоїнств, якими чарують нас і героїчний епос «Тараса Бульби*, і «Тихий Дон*, і кращі твори української класики. Запашна мова надає таким творам неповторного аромату.

...Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе (О. Гончар).

2. Той, хто не знає рідної материнської мови або цураєть-
ся, засуджує себе на злиденність душі.

...Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, той збагнув відтінки і па­хощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колискою, як добрим ім'ям своєї родини. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, — це людина без роду й племені.

Мова — то цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги.

Без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної людської вихованості, ні духовної культури (В. Сухо-млинський).

3. Якщо ти не любиш свого народу і нехтуєш його мовою,
то хто ж тобі повірить, що ти любиш і поважаєш сусідні
народи?.. Мова — це глибина тисячоліть. Це найдорожчий
скарб, переданий нам сотнями й сотнями попередніх поколінь,
злеліяний у пісні, у переказі, у приказці.

...Люби свою мову, плекай і дбай про неї. Це ж дорога твоя спадщина віків і поколінь. Користуйся нею, оберігай її, пере­дай її, збагачену і ще більш розвинену, своїм дітям і онукам, а вони передадуть наступним поколінням (М. Шу мило).

4. Мова народу, народності чи їх діаспори — то генетич­ний код національної культури, запорука самобутності та са­мозбереження (Д. Овсянико-Куликовський).

5.... на москалів не вважайте, нехай вони пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У них народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди (Т. Шевченко).

6. Не умовних звуків тільки вчиться дитина, вивчаючи рідну мову, але п'є духовне життя й силу з рідної груді рідного слова.

Коли зникає народна мова — народу нема більше! Відберіть у народу все — і він усе може повернути, але відберіть мову, і він більше ніколи не створить її; нову батьківщину навіть може створити народ, але мови ніколи: умерла мова в устах народу — умер і народ (К. Ушинський).

7. Утрачаючи рідну мову, народ утрачає разом з нею і своє духовне надбання, яке він нажив за багато віків. Утрачає свій особливий спосіб розуміння світу, особливий спосіб пере­давати це розуміння. Утрачає свої запаси мудрості, що збері­гаються в народній поезії, у творах усної народної творчості, якими багатий кожний обдарований народ (О. Єфименко).

8. Питання мови не стоїть для більшості великих народів: француз не вирішує, якою мовою йому говорити й писати, і німець — ні, і багато інших — ні. Для українців же це пи­тання стоїть в усій своїй грізній величині. Народ, що тисячу літ творив свою мову, якою говорили покоління, докладаючи кожне свою цеглину, цей народ мав право сподіватися, що до нього заговорять його мовою. І той, хто це зробить, хто зуміє зібрати скарби тої мови, повернути їх самому народові, той знайде такий цемент, котрий не дасть загинути мові (Г. Хот-кевич).

Запитання та завдання для самоконтролю.

1. Яка сфера використання та призначення розмовного сти­лю?

2. Які основні ознаки й мовні засоби розмовного стилю?

3. На які підстилі поділяється розмовний стиль?

4. У яких стилях невід'ємною складовою може бути розмов­ний стиль?

Вправа 3. Визначте стиль поданого уривку. Які мовні зворо­ти та вирази є характерними для цього стилю?

Не судіть ближнього, щоб вас не судили.,Бо судитиме вас Бог так, як ви судите інших. Бог відміряє вам скільки ж, скільки ви відміряли іншим. Чому ви бачите скалку в оці брата свого, а колоди у власному оці не помічаєте? Як же ви скажете йому: «Дозволь вийняти скалку з ока твого», — коли колоду у власно­му оці маєте? Лицеміри, витягніть спершу колоду з ока свого, а тоді побачите, як ліпше вийняти скалку з ока братового.

Не давайте святого собакам, не кидайте свиням перлів своїх. Свині потопчуть їх ногами, а собаки повернуться й накинуть­ся на них.

Запитання та завдання для самоконтролю.

1. Яка сфера використання та призначення художнього стилю?

2. Які основні ознаки й мовні засоби художнього стилю?

3. На які підстилі за родами й жанрами поділяється ху-
дожній стиль?

4. Які стилі може поєднувати художній стиль?

Вправа 4. Визначте стиль поданих уривків. Які мовні зворо­ти та вирази характеризують той чи інший стиль?

/. Не розвинувши власною міського сленґу, українська мова на Україні виробила інше своєрідне явище, що дістало там і свою власну назву — суржик, суміш українського з російським при більш-менш довільному вживанні складників того чи іншого шару, де складники другої мови підносять експресію вислову. Суржик уживається широко, почасти по містах, далеко типовіше — по селах. Це живе явище, і воно заслуговує на вивчення, чого воно поки що не дочекалося на радянській Україні. Але тоді, як міський сленг націлений у майбуття мови, прогнози щодо суржику мали б бути протилежного характеру (Ю. Шевельов).

2. Комп'ютер — електронна програмована цифрова машина; електронний пристрій для виконання складних обчислень і пере­творення даних, керований спеціальними програмами. Складаєть­ся зокрема з процесорів, внутрішньої та зовнішньої пам'яті. Разом з периферійними пристроями утворює комп'ютерну систему. Розрізняють комп'ютери мейнфрейми (великі), мінікомп'ютери, персональні комп'ютери, а також суперкомп'ютери, призначені для виконання особливо складних обчислень. Прогрес у галузі електроніки уможливив мініатюризацію комп'ютерів та їх знач­не поширення. Завдяки розвиткові комп'ютерних мереж (напр., Інтернету) пересічні користувачі одержують доступ до про­грам та інформації, накопичених у комп'ютерних архівах у ціло­му світі, а також до нових технологій розповсюдження інфюр-мації(напр., електронної пошти).

3. Тож як тільки комуністичний режим зрозумів, що ситуація виийшла з-під контролю, кампанію українізації в 1932-1933 роках було брутально припинено, а національне відродження умертвле­но й розстріляно. Істинне ставлення більшовизму до українізації цілком однозначно виявилося вже на її початку на деяких заселе­них українцями теренах, шр увійши до складу Російської Феде­рації. Досить тут згадати «процедуру» перепису населення Ку­бані, що відбувався у 20-х роках: траплялися непоодинокі вишдки, коли під дулом пістолета український селянин мусив відповідати на запитання: «Ти русский или петлюровец?» — і зрозуміло, що з того часу кількість росіян на цій території зросла на сотні тисяч. Варто зазначити також, що розуміння істинного підспуд-дя українізації виявлялося у декого із діячів української культури вже і в роки, коли вона набувала розмаху. «їхня українізація, — висловлюється, наприклад, один із персонажів п'єси М. Куліша «Мина Мазайло», — це спосіб виявити всіх нас українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було.» Прогноз, що й казати, справ­дився стовідсотково.

Власне, М. Куліш завбачив те, що невдовзі сформулював у своєму тостові з нагоди святкування 20-річчя жовтневого перевороту вождь радянської імперії Сталін: «І ми будемо знищувати кожного такого ворога, ми будемо знищувати увесь його рід, його сім'ю» (А. Погрібний).

Запитання та завдання для самоконтролю.

1. Яка сфера використання та призначення публіцистичного
стилю?

2. Які основні ознаки й мовні засоби публіцистичного стилю?

3. На які підстилі поділяється публіцистичий стиль за жан­рами, мовними особливостями та способом подачі інформації?

4. Який стиль за ознаками та мовними засобами близький до публіцистичного стилю?

Вправа 5. Визначте стиль і підстиль поданого уривку. Які мовні звороти та вирази є характерними для цього стилю?

Як же вмер паволоцький полковник, що послі Шрама уряд держав, да зійшлась рада, щоб нового полковника вибрати, він вийшов серед ради у попівській рясі да й каже:

— Діти мої! Наступає страшна година: перехрестить, мабуть, нас Господь ізнов огнем да мечем. Треба нам тепер такого полковника, щоб знав, де вовк, а де лисиця. Послужив я православному християнству з батьком Хмельницьким, послу­жу вам дітки, ще й тепер, коли на те буде ваша воля.

Як почула ж се рада, то так і загула од радості. Зараз окрили Шрама шапками, військовими корогвами, дали йому до рук полковницькі клейноди, вдарили з гармат, да й став пан­отець Шрам полковником (П. Куліш).

Запитання та завдання для самоконтролю.

1. Яка сфера використання та призначення наукового стилю?

2. Які основні ознаки й мовні засоби наукового стилю?

3. На які підстилі та за якими ознаками поділяється науко­вий стиль?

4. Який стиль за ознаками та мовними засобами близький до наукового стилю?

Вправа 6. Визначте стиль і підстиль поданого уривку. Які мовні звороти та вирази є характерними для цього стилю?

Тьотя

— Тоді я не розумію, що таке українці, хто вони такі: євреї, татари, вірмени?.. Будь ласка, скажіть мені, кого у вас називають українцями? Будь ласка...

М а з а й л о (випивши води)

— Українцями звуться ті, хто вчить нещасних службовців так званої української мови. Не малоруської і тарасошевчен-ківської, а української — і це наша малоросійська трагедія.

Тьотя

— Хто вони такі? Якої нації люди, питаю? М а з а й л о

— Частина, — наші малороси, себто руські... Тьотя

— Ну?

М а з а й л о

— А частина, з'явіть собі, галичани, себто австріяки, що з ними ми воювали 1914 року, подумайте тільки!

і

Тьотя

— Я так і знала, я так г знала, що тут діло нечисте... Та вони он хто, ваші українці? Тепера я розумію, що таке українсь­ка мова... Розумію! Австріяцька видумка, так?

ДядькоТарас

— Зрозуміла, слава тобі Господи, та жаль тільки задом... Та тому вже триста тридцять два роки, як написано першого сло-в'яно-руського словника (Розгорнув свою записну книжку). Ось я нарочито записав собі, бо я все таке собі записую... (Надів окуля­ри). Ось... Поросята на базарі по руб. тридцять, а чоботи в це-ребкоопі — двадцять сім карб... Ні, ось воно: найперший слов'яно-український словник 1596 року Лаврентія Зизанія Тустановсько-го: глаголю — мовлю, житниця — клуня, заутренник — снідання, зижду — будую, злак — паша, месть — помста... А у вас тоді писаний словник був?.. Був — питаюсь?..(М. Куліш).

Запитання та завдання для самоконтролю.

1. У чому полягає специфіка курсу «Сучасна українська ділова
мова» порівняно з іншими гуманітарними дисциплінами?

2. Які основні складники національної мови?

3. Що таке функціональний стиль?

Вправа 7. Визначте стиль і підстиль поданого уривку. Які мовні звороти та вирази є характерними для цього стилю? Я, може, божевільним тут здаюся. Ми з вами люди різного коша Ця дівчина не просто так, Маруся. Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа.

Коли в похід виходила батава, — її піснями плакала Полтава.

Що нам було потрібно на війні? Шаблі, знамена і її пісні.

Звитяги наші, муки і руїни безсмертні будуть у її словах. Вона ж була як голос України, що клекотав у наших корогвах!

А ви тепер шукаєте їй кару. Вона ж стоїть німа од самоти. Людей такого рідкісного дару хоч трохи, люди, треба берегти!

Важкий закон. І я його не зрушу.

До цього болю що іще додам?

Вона піснями виспівала душу.

Вона пісні ці залишила нам.

Ще тільки вирок — і скінчиться справа.

І славний рід скінчиться — Чураї.

А як тоді співатиме Полтава? *

Чи сльози не душитимуть її?

(Л. Костенко).

Запитання та завдання для самоконтролю.

1. Яка сфера використання та призначення офіційно ділово-
го стилю?

2. Які основні ознаки й мовні засоби ОДС?

3. На які функціональні підстилі поділяється ОДС?

4. Назвіть сферу використання всіх підстилів ОДС?

5. Які вимоги висуваються до користувачів ОДС?

6. Який стиль за ознаками та мовними засобами близький
до ОДС?

Вправа 8. Визначте стиль і підстиль поданого уривку. Які мовні звороти та вирази є характерними для цього стилю? Перший заговорив дід Кудря. До Петренячого звернувся:

— / коли це ти вилупив такого?

— Це ти про Ванька?

— Авжеж!

— Мовчить Петринячий — ніяково і йому. А Микита Гор-дійович стоїть біля дверей і обтрушується. Шкода: нову жилетку уболотив.

— Та ви б його хоч за вухо посмикали, — порадив хтось.

— Звісно, що слід, — нерішуче додав другий. Голова одкашлявся і сказав «несміло»:

— Ванько, ану-бо йди сюди!

— Чого, дядю?

— Іди, я тебе за вухо...

Крутить головою хлопчик: мовляв, що це ви надумали?

— Як ти кажеш? — спитав патріярх.

— Не!

— Як це «не»?

— Не хочу.

Шипить Микита Гордійович:

— Порядки новії — «не хочу І». Теж у товариші приписалось. Сказав би мені це літ п'ять позад. Я б тебе «не захотів*.

І витер чоло хусткою (М. Хвильовий).

Запитання та завдання для самоконтролю.

1. Назвіть приклади епістолярного стилю в художній літературі.

2. У чому полягає специфіка та особливості конфесійного стилю?

3. Що є спільним і відмінним у науковому та офіційно-діло­вому стилях?

4. Який стиль може поєднувати в собі всі стилі літературної мови?

Вправа 9. Визначте стиль і підстиль поданих уривків. Які мовні звороти та вирази є характерними для цього стилю?

А. — Маріє Степанівно, скажіть, будь ласка, чи готові до­кументи для митниці?

— Не цілком. Чекаємо останні дані з сьомої філії.

—Зателефонуйте в наші філії і запросіть усіх керівників відділів прибути наступної п'ятниці о 15. 00 до мене з ре­зультатами планової інвентаризації.

—Гаразд, Петре В'ячеславовичу. У приймальні чекає на­чальник відділу кадрів.

— Запросіть. Хай заходить.

—До речі, Петре В'ячеславовичу, вам сьогодні о 14. ЗО слід бути у міськвиконкомі.

—Дякую. Я про це пам'ятаю. Викличте, будь ласка, на 14. 00 машину та підготуйте звітну документацію за перший квар­тал поточного року.

Б. 5 Обставини непереборної сили

5. 1 Сторони не несуть відповідальності щодо невиконан-
ня зобов'язань за угодою в разі, якщо таке невиконання стало-
ся внаслідок дії обставин непереборної сили. Остаточні тер-
міни виконання зобов'язань Сторін за цією угодою коригу-
ються на період, що дорівнює часові, протягом якого діяли об-
ставини непереборної сили, котрі заважали виконанню зобо-
в'язань Сторін.

5. 2 Для цілей цієї угоди термін «обставини непереборної сили* означає: пожежі, повені, землетруси, інші стихійні лиха, а також заколоти, військові дії будь-якого роду, дії або норма­тивні вимоги державних органів, або будь-які інші обставини, що не згадані вище та знаходяться поза розумним контролем Сторін, і такі, що виникли після підписання цієї угоди й негативно та істотно впливають на спроможність Сторін виконувати їхні зобов'язання за цією угодою, за умови, однак, що до обставин непереборної сили ніколи не будуть віднесені дії Сторін.

5. З Підтвердження наявності однієї або більше з вище­зазначених обставин непереборної сили, що впливають на не­виконання зобов'язань однією зі Сторін за цією угодою, у разі виникнення сумніву з боку іншої Сторони здійснюється Тор­гово-промисловою палатою України або в порядку арбітраж­ного судочинства.

6 Юридичні адреси Сторін

Запитання та завдання для самоконтролю.

1. Що таке документ?

2. У чому полягає юридична сила документа?

3. Перерахуйте та поясніть загальні й специфічні функції документа.

4. Які вимоги висуваються до укладання та оформлення до­кументів?

Вправа 10. Визначте стиль і підстиль поданого уривку. Які мовні звороти та вирази є характерними для цього стилю?

Кам'янець на Поділлі Мій дорогий ПелісьЄІ

Багато вже минуло часу, коли я з Вами бачився. З цього часу пережили ми багато страшних моментів і не один сивий волос вказує на ті болючі етапи тієї дороги, якою ми пішли. Ми маємо багато ворогів, але через те власне скристалізува­лась єдність волі нашого народу, через те й запалало могутнім вогнем бажання нашої країни до власної суверенности...

Через Вас звертаюсь я до великої французької демократії, її діяльність, її посвята мусить подвоїтись. Нехай вона тру­бить алярм! Нехай вона примусить того, кого слід, шанувати закони любови і людскости! Нехай французький і/ряд зніме бльокаду і тим дасть змогу купити для нашої армії та нашо­го народу медичні средства і ліки...

Наш народ ненавидить большевиків і вважає їх своїми смер­тельними ворогами; так само відносится він і до правих, дес­потичних і жорстоких приклонників Денікіна...

Ви, мій Друже, є одним з тих, хто зіпе іга еШийіо виступає в обороні нашої нації, і я вірю, що настане день, коли правда і справедливість побідить.

Дозвольте мені в доказ моєї вдячности за Вашу моральну поміч стиснути Вашу руку.

Відданий Вам Петлюра 28 жовтня 1919 р.

Запитання та завдання для самоконтролю.

1. За якими критеріями класифікують документи?

2. Назвіть функції документів за призначенням (спеціалізацією).

3. Які документи належать до адміністративно-канцелярсь-
кого підстилю ОДС?

4. Які основні способи засвідчення документа?

Запитання та завдання для самоконтролю.

1. Що таке формуляр документа?

2. Що таке реквізит документа? '

3. Які основні та допоміжні реквізити документів ви знаєте?

4. На конкретних прикладах поясніть, у чому полягає рівень
стандартизації та регламентації документа?

Вправа 12. Змініть слово так, щоб у ньому відбулися всі можливі чергування голосного або приголосного кореневого звука, поясніть причини змін.

І

/. Київ, бік, луг, сім, носити, муха, ткати, кількості, берег, везти, вага, Параска, договір, Прокіп, крутити, вулиця, переско­чити, серце, вік, свідок.

2. Харків, чотири, друг, пастух, бігти, парубок, шість, міх, берегти, мука, сонце, будівник, могти, око, нога, чорний, рід, Оль­га, село, гілка, ріг, папір.

Запитання та завдання для самоконтролю.

1. Які вимоги існують до оформлення сторінки та її нумерації?

2. Які вимоги існують до о4юрмлення тексту документа?

3. Назвіть і дайте характеристику видів текстів залежно від
способу викладу, матеріалу, якими послуговуються, укладаючи
документи з низьким рівнем стандартизації.

4. Які документи можуть мати реквізит «додаток»?

Вправа 13. Запишіть подані слова, поставте, де потрібно, про­пущені букви чи знаки.

/. Мен...ш...ков, м...юз...кл, заздріс...т...ю, пів...ящ...рки, мгл...онер, волин...с...кий, усесвіт...н...й, шіст...десятий, Р...язан..., ад...ютант, ж...рі, удар...те; інц...дент, об...ї...жати, тра...ктор...я, сер...озний, к...ювет, тр...л...ж, різ...б...ярство, закін...чит...ся, б...рокра...кий, ран...т...є, надвеч...р...я, кар...єр...с...кий, Хар...к...вс...кий, М...ясн...ков, св...ятіс...т..., бр...я...ати (від брязк), яку...кий (від якут), пле...єр.

2. Псалтир..., шіс.сот, Іл..нс...кий, молодец..., чот...р...ма, вар...єте, т...м...яніти, кан...йон, парф...мерія, насип..., п...юп...тр, запис..., гет...ман, комп...ют...р, п...єд...стал, полин..., вест...б...л..., п...єса, інтерв...ю, к...юре, ін...єкц...йний, ком...юн...ке, аб...тур...єнт, рел...єф, Рейк...яв...к, шев...йот, сором...язливий, гр...л...яж, д...р...ґент, фокст...р...єр, конф...ранс...є, суб...єкт, ал...янс, Лук...янов.

Дата добавления: 2014-11-29