Вимоги безпеки до с-г машин і обладнання

Лекція 6. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ, КОНТРОЛЬ І ОЦІНКА БЕЗПЕЧНОСТІ ТЕХНІКИ

1. Вимоги безпеки до с-г машин іобладнання.

2. Розробка Карт контролю показників безпеки машин

і обладнання.

Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання

Вимоги встановлені ГОСТ 12.2.003-91 «Оборудование производственное. Общие требования безопасности».

Дійсний стандарт розповсюджується на виробниче обладнання, яке вживається у всіх галузях народного господарства, і встановлює загальні вимоги безпеки, що є основою для встановлення вимог безпеки в стандартах, технічних умовах, експлуатаційних і інших конструкторських документах на виробниче обладнання конкретних груп, видів, моделей (марок).

Стандарт не розповсюджується на виробниче обладнання, що є джерелом іонізуючих випромінювань.

Виробниче бладнання повинне забезпечувати безпеку працюючих при монтажі (демонтажі), введенні в експлуатацію і експлуатації як у разі автономного використання, так і у складі технологічних комплексів при дотриманні вимог (умов, правил),передбачених експлуатаційною документацією.

Примітка. Експлуатація включає в загальному випадку використання за призначенням, технічне обслуговування і ремонт, транспортування і зберігання.

Безпека конструкції виробничого обладнання забезпечується:

1) вибором принципів дії і конструктивних рішень, джерел енергії і характеристик енергоносіїв, параметрів робочих процесів, системи управління і її елементів;

2) мінімізацією споживаної і накопичуваної енергії прифункціонуванні устаткування;

3) вибором комплектуючих виробів і матеріалів для виготовлення конструкцій, а також вживаних при експлуатації;

4) вибором технологічних процесів виготовлення;

5) застосуванням вбудованих в конструкцію засобів захисту працюючих, а також засобів інформації, які попереджують провиникнення небезпечних (зокрема пожежовибухонебезпечних) ситуаций*;

6) надійністю конструкції і її елементів (зокрема дублюванням окремих систем управління, засобів захисту і інформації, відмови яких можуть привести до створення небезпечних ситуацій);

7) застосуванням засобів механізації, автоматизації (зокрема автоматичного регулювання параметрів робочих процесів) дистанційного керування і контролю;

8) можливістю використання засобів захистущо не входятьв конструкцію;

9) виконанням ергономічних вимог;

10) обмеженням фізичних і нервовопсихічних навантажень працюючих.

Вимоги безпеки до виробничого обладнання конкретних груп, видів, моделей (марок) встановлюються на основі вимог дійсного стандарту з урахуванням:

1) особливостей призначення, виконання і умов експлуатації;

2) результатів випробувань, а також аналізу «небезпечних ситуацій (зокрема пожежовибухонебезпечних), що мали місце при експлуатації аналогічного обладнання;

3) вимог стандартів, що встановлюють допустимі значення небезпечних і шкідливих виробничих чинників;

4) науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, а також аналізу засобів і методів забезпечення безпеки на кращих світових аналогах;

5) вимог безпеки, встановлених міжнародними і регіональними стандартами і іншими документами до аналогічних груп, видів, моделей (марок) виробничого обладнання;

6) прогнозу можливого виникнення небезпечних ситуацій на новостворюваному або модернізуємому обладнанні.

Вимоги безпеки до технологічного комплексу повинні також враховувати можливі небезпеки, викликані сумісним функціонуванням одиниць виробничого обладнання, яке входить у склад комплексу.

Небезпечна ситуація — ситуація, виникнення якої може викликати дію на працюючого (що працюючих) небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Кожен технологічний комплекс і автономно використовуване виробниче обладнання повинні укомплектовуватися експлуатаційною документацією, що містить вимоги (правила)^*, які запобігають виникненню небезпечних ситуацій при монтажі (демонтажі), введенні в експлуатацію і експлуатації.

^*Загальні вимоги до змісту експлуатаційної документації в частині забезпечення безпеки приведені в додатку.

Виробниче обладнання повинне відповідати вимогам безпеки протягом всього періоду експлуатації при виконанні споживачем вимог, встановлених в експлуатаційній документації.

Виробниче устаткування в процесі експлуатації не повинне забруднювати природне середовище викидами шкідливих речовин і шкідливих мікроорганізмів в кількостях вище за допустимі значення, встановлені стандартами і санітарними нормами.

1.2 Вимоги безпеки до тракторів і с-г машин

1.2.1 Вимоги безпеки до тракторів і самохідних с-г машин

ГОСТ 12.2.019—86 «Тракторы и машины самоходные сельскохозяйственные. Общие требования безопасности» встановлює загальні вимоги, що забезпечують безпечність праці при використанні тракторів і машин за призначенням, при технічному обслуговуванні, ремонті, транспортуванні і зберіганні та загальні ергономічні вимоги до робочого місця оператора.

Вимоги у частині оглядовості, освітленості та окремих параметрів, що надаються у стандарті, застосовуються при проектуванні тракторів і машин, технічні завдання на розробку яких введені та затверджені після введення у дію дійсного стандарту.

Стандарт не розповсюджується на самохідні дощувальні сільськогосподарські установки.

Стандарт, що розглядається, оговорює:

- загальні вимоги безпеки;

- вимоги до засобів доступу на робоче місце;

- вимоги оглядовості;

- вимоги до освітлення;

- вимоги до вузлів та агрегатів;

- вимоги при монтажі, транспортування та зберіганні

Машини повинні відповідати вимогам ГОСТ і бути обладнані: дзеркалами заднього вигляду, гальмівними сигналами, габаритними вогнями, передніми і задніми ліхтарями, покажчиками поворотів, двохсвітловими фарами і перемиканням на ближнє і дальнє світло; підніжками, поручнями, ручками, якщо робоче місце розташоване на висоті більше 550 мм; забезпечені футляром для аптечки першої допомоги, термосом для питної води; обладнані кріпленнями засобів пожежогасінні.

Кути поперечної статичної стійкості повинні складати не менше 35° для тракторів (окрім тягового класу 0,6) і 30° для самохідних сільськогосподарських машин.

Для тракторів тягового класу 0,6, тракторів, що використовуються при вирощувані бавовни, для малогабаритних машин, що застосовуються у насінництві та селекції ці кути повинні бути указані в технічних умовах на конкретні моделі.

Параметри шуму і вібрації не повинні перевищувати величин, встановлених нормами. Рівень звуку в кабінах машин і зовнішнього шуму на відстані 7,5 м не повинен перевищувати 85 дБА. Машини повинні бути обладнані кабінами.

Кабіни машин повинні мати оскління, механічний склоочисник, омивач передніх стекол, сонцезахисний пристрій, плафон освітлення, освітлення щитка приладів, замки дверей, що закриваються, регульоване сидіння, гумовий килимок і чохли, що запобігають проникненню пилу в кабіну в місцях проходження важелів і педалей управління.

Сидіння повинне мати регулювання по висоті на 40 і в горизонтальному напрямі на 75 мм; спинка сидінь повинна мати відхилення від вертикалі на 5...20°. Підвіска сидінь повинна забезпечувати змінну жорсткість для регулювання з урахуванням маси водія від 60 до 120 кг і гасник коливань.

Загазованість і запиленість в кабіні не повинні перевищувати гранично допустимої концентрації.

Кабіна машин повинна мати систему пристроїв для нормалізації мікроклімату, включаючи теплоізоляцію, що забезпечує температуру повітря в межах +14...28 °С при відносній вологості 40... 60% і швидкості повітря 0,5 м/с. Для районів з температурою більш +25°С температура в кабіні не повинна перевищувати +31 °С, а швидкість повітря не повинна складати більше 1,5 м/с.

Для зменшення шуму і вібрації кабіна повинна мати звукопоглинальні панелі і амортизатори, а під бічними щитками — амортизуючі прокладки.

Двигун машин встановлюється на амортизаторах, забезпечується глушником шуму, а при необхідності — іскрогасником. Підтікання палива, масла, води і пропуск газів з двигуна не допускаються.

Пуск двигуна повинен здійснюватися механізован з робочого місця водія. Ручний пуск може бути передбачений у вигляді дублюючого пристрою. Двигуни повинні мати пристрій для полегшення пуску в зимових умовах.

Рульове управління і важелі повинні забезпечувати легкість, надійність і безпеку управління. Важелі управління сільськогосподарськими машинами повинні надійно фіксуватися.

Люфт рульового колеса при працюючому двигуні не повинен перевищувати 25°.

Сили опору переміщенню органів управління не повинні перевищувати:

для педалей муфти зчеплення—120 Н, для гальмівної системи — 300 Н, для важелів перемикання КПП і ВОМ — 200 Н, механізмів повороту — 50 Н і для решти органів управління — не більше 200 Н.

Гальмівні системи машин повинні забезпечувати зупинку після проходження такого гальмівного шляху (м) при холодних гальмах:

- для тракторів

S₀≤ 0,1V₀+ (1.1)

- для самохідних сільськогосподарських машин

S =0,18 V₀+ (1.2)

де V₀ — швидкість машин у момент початку гальмування, км/ч. При нагрітих гальмах понад 100 °С вказані величини гальмівного шляху умножають на 1,25. Середнє уповільнення в процесі гальмування повинне складати не менше 3,5...2,8 м/с² при холодних і нагрітих гальмах. Стояночне гальмо повинне утримувати колісний трактор в загальмованому перебуванні на сухій дорозі з твердим покриттям на ухилі 20°, гусеничний трактор - на ухилі 30°, самохідну сільськогосподарську машину (або причіп) - на ухилі 12°.

Система електроустаткування машин повинна мати вимикач «маси» в кабіні і сигнальні пристрої, що сигналізують про забивання робочих органів комбайна. Комбайн повинен мати заземлення.

Транспортне і робоче положення самохідних машин повинне забезпечуватися оператором з робочого місця. Габаритні розміри машин в транспортному положенні не повинні перевищувати по ширині 2,5, по висоті -3,8 м, а для роботи в полі - 4...4,4 м.

Трактори та автомобілі повинні мати звуковий сигнал із включенням з кабіни та через штепсельне рознімання для під’єднання проводки системи сигналізації агрегатуємої машини чи знаряддя.

Сільськогосподарські самохідні машини обладнуються звуковою і світловою сигналізацією. На відстані 1 м рівень звуку сигналу повинен перевищувати рівень звуку зовнішнього шуму машини не менше, ніж на 8 дБА.

Рівень звуку сигналу всередині кабіни для інформації оператора про несправність вузлів або порушень технологічного процесу повинен бути на 6 дБА вищим за рівень шуму у кабіні.

Пофарбування тракторів і сільськогосподарських машин повинне відповідати наступним вимогам:

- колір вузлів і деталей, розташованих у полі зору водія, повинен відрізнятися від основного фону, на якому використовуються машини. Дах кабіни фарбується в світлий тон. Небезпечні місця машин (кожухи карданних передач, внутрішні поверхні захисних огорож, що відкриваються, і кожухів або неробочі поверхні вузлів і деталей, що обертаються, повинні забарвлюватися в червоний або жовтий колір.

Окрім загальних вимог безпеки до машин, стандарти оговорюють і спеціальні вимоги.

Деякі спеціальні вимоги:

- Всі колісні і гусеничні виноградні трактори повинні мати захисні кабіни або кабіни із захисними каркасами для забезпечення зони безпеки водія.

- Всі машини для роботи в гірських умовах повинні бути обладнані сигналізаторами гранично допустимого крену, пристроєм, який застерігає про перекидання трактора.

- Трактори із захисними кабінами або каркасами повинні бути забезпечені прив'язними ременями.

ГОСТом обумовлені загальні вимоги до оглядовості. Взагалі: конструкція тракторів і машин повинна забезпечувати видимість з робочого місця оператора у робочому положенні сидячи наступних об’єктів:

- простору в зонах огляду, обмежених розмірами, встановленими стандартом;

- візирів (елементи конструкції тракторів і машин, наприклад, переднє колесо, дільник жниварки) і орієнтирів руху (наприклад, борозна, слід колеса або гусениці, рядки рослині, лінія маркера), необхідних для забезпечення водіння машиною:

- робочих органів, що вимагають візуального контролю при протіканні технологічного процесу;

- зон вивантаження технологічного продукту в транспортний засіб;

- елементів конструкції тракторів і машин, призначених для на-

навішування і зчіпки з машинами і знаряддями, що агрегатуються.

Якщо на машинах неможливо забезпечити видимість елементів конструкції для навішування жниварок і інших робочих органів, то повинні бути передбачені візири або пристрої, що забезпечують виконання навішування;

габаритних точок (елементів) трактора і машини, необхідних для її управління, зокрема маркера.

Кути оглядовості через вікна кабіни трактора (рис.27) повинні бути не менше значень, приведених в ГОСТі; в межах вказаних кутів не допускається наявність горизонтальних перемичок.

На універсально-просапних тракторах повинна бути забезпечена оглядовість точок 1 і 2 (рис.5.2).

На колісних тракторах тягових класів 3—5 повинна бути забезпечена оглядовість ділянки А майданчика перед переднім колесом (рис.28).

Рисунок 5.127 – Кути оглядовості через вікна кабіни трактора

Рисунок 5.28 – Видимість точок для універсально-просапних тракторів

Рисунок 29 – Оглядовість ділянки для тракторів тягових класів 3-5

Вимоги безпеки до сільськогосподарських машин і знарядь

Машини, призначені для обробки грунту, сівби, посадки і прибирання сільськогосподарських культур, повинні забезпечувати безпеку обслуговуючого персоналу, при їх демонтажі, монтажі, експлуатації і ремонті.

Рухомі частини машин (карданні, ланцюгові, ремінні і зубчаті передачі і фрези), що обертаються, повинні бути вбудовані в конструкцію або мати захисні пристрої у вигляді кожухів. Огорожі небезпечних зон, що підлягають протягом зміни огляду, повинні легко зніматися або відкриватися.

На сівалках і культиваторах-рослиноживильниках повинні бути передбачені пристосування для контролю з місця водія за роботою висіваючих апаратів і рівнем насіння і туків в бачках і ящиках.

На причіпних сівалках, саджалках повинні бути передбачені поручні на насінних ящиках, підніжні дошки шириною 350 мм з переднім запобіжним бортом заввишки 100 мм, перила висотою 900 мм, чистики для очищення робочих органів і лопатки для розрівнювання насіння.

Розкидання органічних і мінеральних добрив на приводних механізмах повинні мати захисні пристрої і щитки, що запобігають попаданню добрив на робоче місце водія. Всі машини повинні мати попереджувальні написи.

Машини для зрошування повинні мати автоматичний пристрій управління положенням всмоктуючого трубопроводу і консолей щодо зрошуваної поверхні.

Електрифіковані дощувальні машини і насосні станції повинні мати захист від ураження електричним струмом обслуговуючого персоналу і тварин, а також захист електроустаткування від попадання води.

Машини, призначені для боротьби із шкідниками і хворобами сільськогосподарських рослин, а також протравлювачі, змішувачі пестицидів повинні мати герметичні з’єднувальні трубопроводи, які виключають запилення і підтікання пестицидів.

Обприскувачі, обпилювачі, протравлювачі і змішувачі повинні бути безпечними і мати автоматичні пристрої для подачі пестицидів до робочих органів, засоби для механізованої заправки ємкостей, приготування сумішей і розчинів, які виключають застосування ручної праці.

При наявності в машинах судин, що працюють з надмірним тиском, який перевищує 0,07 МПа, судини повинні забезпечуватися автоматичним запобіжним клапаном і манометром.

Протравлювачі повинні мати пристрій, що дозволяє легко і вільно переміщати їх з одного місця на інше.

Машини для роботи з пестицидами повинні бути обладнані ємкостю для пестицидів з покажчиком рівня рідини і бачком ємкостю не меншого 5 л з чистою водою для миття рук.

Збиральні машини з подрібненнями і пневматичною подачею продуктів в транспортні засоби повинні мати пристосування, що виключають викидання продуктів за кузов, на двигун, паливний бак і інші пожеженебезпечні частини машини.

Переведення машини з робочого положення в транспортне повинно здійснюватися з робочого місця водія.

Бурякозбиральні, картоплезбиральні і кукурудзозбиральні комбайни повинні мати захист приводних механізмів, автоматичний рядководитель, світлову сигналізацію роботи вузлів і спеціальні чистики для очищення робочих органів.

Причепи транспортних засобів повинні бути обладнані страхуючим пристроєм зчеплення; засобами, що забезпечують можливість маневрування заднім ходом; бортами, що легко відкриваються, і фіксаторами кузова в піднятому положенні; гальмами, що блокуються з гальмами трактора або автомобіля; ліхтарями габаритів, стоп-сигналами і покажчиками поворотів.

Навантажувачі повинні мати запобіжні пристрої, що виключають можливість перекидання і підйому вантажу вище за максимально допустиму величину.

Цистерни для зберігання і перевезення водного аміаку повинні бути обладнані зливним-наливним і заземляючим пристроями, штуцером для «газового обв'язування», штуцером для відбору проби продукту і виміру рівня в цистерні, а також запобіжно-впускним клапаном. Клапан повинен бути відрегульований на випуск газу з цистерни при тиску, що перевищує 0,07 Мпа, і впускання повітря в цистерну при розрідженні 2 кПа.

Дата добавления: 2014-11-29