Ефіра медуз роду Aurelia

Сцифістоми медуз роду Aurelia

Поліпи деяких видів можуть розмножуватись вегетативно, формуючи колонії (якщо нащадки залишаються приєднаними один до одного) або клони (якщо нащадкові організми повністю відокремлюються). Поліп за формою дуже схожий на класичних сидячих кишковопорожнинних (наприклад, актиній), що прикріплюються до субстрату присоскою і ловлять здобич направленим вгору вінчиком щупалець. Поліп може жити кілька років, продукуючи клонові форми шляхом брунькування, але врешті-решт починає процес, що називається стробілізацією. При цьому поліп перетворюється на кілька окремих організмів. Стробілізація є безстатевий процес розмноження. На початку стробілізації на тілі поліпа виникають поперечні перетяжки. Вони поступово поглиблюються, і врешті-решт поліп перетворюється на колонку з декількох дзвоноподобних окремих організмів. Ці організми, що складені в структуру, яка нагадує стопку блюдець, відриваються від верху «стопки» та стають вільноплаваючими недорозвиненими медузами, що мають назву «ефіра».

Коли ефіра тільки відривається від поліпу, її дзвону притаманна зірчаста форма з вісьмома або більшою кількістю променів. По мірі того, як ефіра росте, ці промені зростаються, і поступово організм набуває форму дорослої медузи, після чого весь цикл починається с початку. Доросла медуза може жити від трьох до шести місяців.

Деякі сцифоїдні (роди Pelagia, Atolla та Peryphilla) не потребують прикріплення до субстрату завдяки тому, що продукують одну дорослу медузоїдну форму з одного яйця. В родах Chrysaora та Cyanea личинка утримується на материнському організмі в цистах. В глибоководному роді Stygiomedusa цисти є високоспеціалізованими і сцифістома розвивається в шлункових виводкових камерах.

Дата добавления: 2014-11-29