Коралові рифи

Кораловими рифами називають масові поселення (зарослі) морських організмів, що володіють твердими вапняними кістяками. Основу такого рифа становлять мадрепорові корали, але далеко не завжди вони є його єдиними творцями. Поряд з мадрепоровими тут можуть бути й м’які корали і навіть вапняні водорості.

Крім того, існує велика кількість прикріплених поліхет, молюсків й усоногих раків, що також володіють потужним вапняним кістяком й, що беруть участь у побудові рифа. Однак чільна роль все-таки залишається за мадрепоровими коралами.

Вони є не тільки самими численними, але, що набагато більш важливо, неодмінними компонентами коралового рифа, тоді як представники кожної з інших перерахованих вище груп тварин можуть отсутствовать або зустрічатися в невеликому числі екземплярів. У зв’язку із цим процвітання життя на кораловому рифі в першу чергу залежить від процвітання самих мадрепорових коралів.

Окремі види мадрепорових коралів зустрічаються в різних частинах Світового океану й на різних глибинах, але далеко не скрізь корали утворять великі поселення, які одержали назву рифів. Для росту й процвітання коралового рифа необхідна наявність цілого ряду сприятливих умов. Всі рифоутворюючі корали мають потребу в морській воді з нормальною океанічною солоністю, тобто зі змістом у ній близько 3, 5% солей. Корали можуть винести деяке підвищення солоності (так, вони добре розвиваються у водах Червоного моря, солоність якого досягає 3, 8 – 4%), але зменшення кількості солей у морській воді діє на мадрепоровие корали згубно. У зв’язку із цим вони не поселяються поблизу усть великих рік, де вода опріснена. Під час сильних дощів, що приймають характер стихійного лиха, коли річковий стік підсилюється й солоність у прибережних частинах моря падає, спостерігається масова загибель мадрепорових коралів. Особливо бояться корали прямого попадання на них дощової води, що іноді трапляється, якщо дощ іде під час відливу. Відомо багато випадків, коли рясні дощі викликали загибель мадрепорових коралів, а разом з ними й усього населення рифа.

Іншим не менш важливою умовою для життя рифообразующих коралів є висока й постійна температура морської води. Установлено, що коралові рифи зустрічаються лише там, де температура води ніколи не падає нижче 20, 5° С. У зв’язку із цим поширення коралових рифів обмежено тропічними частинами Тихого, Індійського й Атлантичного океанів. На карті поширення коралових рифів (див. кольорову таблицю 10) майже повністю збігаються границі зони, де зустрічаються коралові рифи, з ізотермою 20° С. Обертає на себе увага та обставина, що в Атлантичному океані зона рифів у берегів Америки значно більше, ніж на африканському узбережжі. Те ж саме спостерігається й у Тихому океані.

Наступною, найважливішою умовою, що сприяє нормальної життєдіяльності рифоутворюючих коралів, є чистота й прозорість морської води. Мадрепорові корали віддають перевагу прозорій воді не тільки тому, що вона краще пропускає сонячні промені, що несуть тепло й світло, але й тому, що вони не виносять влучення на своє тіло часток мулу.

Нарешті, для росту коралів, як і всіх інших тварин, потрібна їжа. Мадрепоровие корали харчуються мікроскопічними тваринами, що населяють морські планктони: найпростішими й різними дрібними ракоподібними. Нові порції їжі також приносяться до рифа морем. Здавалося б, небагато можна знайти місць, де всі ці умови були б у наявності одночасно. І проте це не так. Значні простори тропічної частини Світового океану виявляються цілком сприятливими для процвітання мадрепорових коралів. Загальна площа всіх коралових споруджень перевищує 27 млн. кв. км. Площа одних тільки островів і рифів, що оголюються при відливі, дорівнює приблизно 8 млн. кв. км, тобто вона трохи більше площі Австралії, рівної 7, 7 млн. кв. км. Уже одне це говорить про велике значення коралових поселень, що вимагають їхні всебічні вивчення.
Коралові рифи являють собою як би насичені життям оазиси серед малопродуктивних вод тропічного океану. Обчислення показали, що вони дають 1500-3500 м первинної продукції вуглецю на 1 кв. м у рік. Це в 100 разів більше, ніж у навколишньому океані, і в 4-8 разів більше, ніж у морях помірної зони (не вважаючи її самої прибережної частини).

Все різноманіття будівель, створюваних коралами й іншими рифоутворюючими організмами, можна розділити на кілька основних типів. Розрізняють берегові рифи, розташовані безпосередньо по берегах островів або материків, бар’єрні рифи, що відстоять від берега на деякій відстані, і атоли – кільцеподібні коралові острови.

Нарешті, є також значні коралові банки, які виникають на обмілинах, і густі коралові поселення в лагунах і бухтах. Процес формування всіх цих коралових будівель цікавив геологів і зоологів уже дуже давно, особливо незрозумілим здавалося походження кільцеподібних островів-атолів. Було запропоновано кілька теорій, що пояснюють утворення цих островів, причому багато хто з них досить наївні. Так, до середини минулого століття панувало припущення, що атоли є кораловими обростаннями кратерів підводних вулканів.

Дата добавления: 2014-11-29