Динаміка і структура доходів Державного бюджету України 1 страница

Єдиний казначейський рахунок- це система бюджетних рахунків органів Державного казначейства, відкритих в установах банків за відповідними балансовими рахунками,на які зараховуються податки, збори, інші обов'язкові платежі державного бюджету та надходження з інших джерел, встановлених законодавством України, і з яких органами Державного казначейства здійснюються платежі безпосередньо на користь суб'єктів господарської діяльносте які виконали роботи та/або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів.

У зв'язку з входженням Державного казначейства України в систему електронних платежів НБУ та прийняттям рішення про перехід на централізовану модель, наказом Державного казначейства України від 26 червня 2002 року за № 122, який був зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18 липня 2002 року за № 595/6882, затверджено «Положення про єдиний казначейський рахунок», згідно з яким:

Єдиний казначейський рахунок - це рахунок, який об'єднує кошти субрахунків, що відкриті у Державному казначействі України (центральний рівень) управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Тобто єдиний казначейський рахунок об'єднує систему рахунків, що діють в єдиному режимі та через які органи Державного казначейства проводять операції за доходами та видатками бюджетів усіх рівнів відповідно до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Запровадження єдиного казначейського рахунку, на який зараховуються згідно з новою бюджетною класифікацією усі державні доходи і з якого здійснюються всі наступні видатки бюджетів, дає змогу зосередити державні кошти в руках одного господаря. Уряд має можливість отримувати вичерпну інформацію про стан державних фінансів у режимі реального часу і здійснювати контроль за дотриманням встановленого розміру дефіциту бюджетів, тобто володіє фінансовими важелями регулювання економічної ситуації.

Таким чином, запровадження єдиного казначейського рахунку дає змогу зосередити державні кошти в руках однієї юридичної особи і забезпечити:

— досконалу базу даних за бюджетними показниками;

— щоденне перерахування за призначенням коштів, що надходять до державного та місцевих бюджетів;

— розподіл загальнодержавних податків, зборів та обов'язкових платежів між державним і місцевими бюджетами;

— перерахування місцевим бюджетам належних їм коштів відповідно до нормативів і результатів взаєморозрахунків;

— дотримання принципу цільового спрямування бюджетних коштів через здійснення попереднього контролю;

— надання Інформації органам законодавчої влади про здійснені на єдиному казначейському рахунку операції;

— оптимальні можливості для прийняття представниками законодавчої та виконавчої влади оперативних рішень щодо використання залишків коштів на єдиному казначейському рахунку;

— повну незалежність держави від банківської системи у справі контролю та обліку доходів і платежів.

Тобто запровадження ЄКР дає можливість повною мірою реалізувати принцип єдності бюджетної системи, задекларований у Бюджетному кодексі України.

Найближчою перспективою для Державного казначейства мас стати впровадження єдиного казначейського рахунку на центральному рівні. Як зазначалося в попередньому розділі, відкриття кореспондентського рахунку на центральному рівні - це не просто технічне злиття 28 рахунків в об'єднаний казначейський єдиний рахунок із субрахунками для кожної області та з доступом до СЕП НБУ через розрахункові палати Нацбанку на обласному і центральному рівнях, а якісно новий крок у розвитку Державного казначейства України.

За наявності справді фізично єдиного казначейського рахуй ку контроль за рухом бюджетних коштів органи Державного казначейства можуть здійснювати безперервно в режимі реальною часу щодня. Основні вимоги до щоденного управління коштами передбачають не просто визначення залишків бюджетних коштів на ЄКР, а й зіставлення виявлених тенденцій з прогнозами динаміки грошових ресурсів і відстеження причин суттєвих відхилень для проведення своєчасного корегування у планах позичання грошових коштів.

Очевидно, за умови запровадження централізованої моделі розрахунків зміниться визначення єдиного казначейського рахунку. Дуже важливим і необхідним компонентом для розробки подальшої теоретичної бази з питань казначейської системи виконання бюджету повинно стати теоретичне підґрунтя щодо його створення і функціонування. Враховуючи особливості функціонування ЄКР у- системі електронних платежів НБУ, пропонується таке визначення єдиного казначейського рахунку:

Єдиний казначейський рахунок - це кореспондентський рахунок Державного казначейства України, відкритий у Національному банку України, на якому акумулюються кошти платників податків, розпорядників бюджетних коштів та інших клієнтів, а інформація про конкретно здійснені операції з ними, їхня економічна суть відображається на рахунках, відкритих для їхніх власників на відповідному рівні органів Державного казначейства.

Таке визначення віддзеркалює суть централізованої моделі роботи єдиного казначейського рахунку.

Доцільно зазначити, що функціонування системи органів Державного казначейства України за умови створення ЄКР на центральному рівні повинно враховувати наведені нижче принципові моменти:

— операції з грошовими коштами всієї системи органів Державного казначейства здійснюватимуться тільки на центральному рівні через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України;

— інформація про здійснення платежу доводитиметься до відповідного обласного управління Державного казначейства через платіжну систему Національного банку України, від якого, своєю чергою, через внутрішню платіжну систему - до відділення Державного казначейства, де територіально перебуває відповідний клієнт;

— отримання на центральному рівні в режимі реального часу фінансової звітності, у тому числі балансу виконання бюджету.

Централізована модель розрахунків передбачає необхідність розробки нових взаємостосунків між рівнями органів Державного казначейства, що повинно бути наслідком змін законодавчо-нормативних актів із загальних питань створення та існування Державного казначейства.

Із запровадженням цієї схеми проходження платежів змінюються напрями потоків інформації. За чинним Положенням, центральний офіс відповідає за своєчасне та адресне доведення коштів та інформації до підпорядкованих органів Державного казначейства на підставі рішень головних розпорядників бюджетних коштів. За перспективною схемою, головним завданням центрального офісу буде оперативне управління потоками бюджетних коштів шляхом:

— встановлення дозволу на їх використання;

— встановлення правил на здійснення платежів у рип невиконання дохідної частини бюджету.

Інформація про рух бюджетних коштів та їх використання «народжуватиметься» на нижчих рівнях (районному, обласному про що Держане казначейство матиме відомості через внутрішні» платіжну систему. її,і підставі отриманої інформації, аналізу виконання бюджету та прогнозування надходжень Державне казначейств ухвалюватиме рішення про встановлення лімітів на обласному рівні та переадресування частини коштів на підкріплення іншим областям.

До позитивних моментів цього впровадження слід віднести можливість:

— доступу для центрального апарату Державного казначейства ресурсів, які зараз обліковуються на 28 кореспондентських рахунках обласних управлінь Держказначейства;

— перерозподілу ресурсів, з урахуванням фактичної потреб в них на відповідній території в межах єдиного казначейського рахунку;

— уникнення зустрічних грошових потоків між доходами державного бюджету, які акумулюються на відповідній території та витратами розпорядників бюджетних коштів;

— спрямування на видатки загального фонду держбюджету усіх наявних (і бюджетних, і не бюджетних) ресурсів, які обліковуються в системі обліку Державного казначейства (у тому числі коштів суб'єктів господарювання, фондів, які обслуговуються Держказначейством);

— оперативного здійснення видатків розпорядниками бюджетних коштів на підставі обліку їх зобов'язань в органах казначейства.

У результаті застосування новітніх технологій у впровадженні єдиного казначейського рахунку створено передумови для переходу від екстенсивного розвитку Державного казначейства до інтенсивного. Цей чинник дасть можливість у майбутньому значно скоро і ти витрати на утримання органів Державного казначейства У країни.

1.5.4 Управління єдиним казначейським рахунком

З метою поліпшення ефективності управління бюджетними коштами наказом Державного казначейства України від 11.02.2002 р. № 23 затверджено Порядок управління єдиним казначейським рахунком. Цей порядок передбачає організацію роботи у центральному апараті Державного казначейства України, встановлення ліміту ЄКР, а також підкріплення ЄКР.

Відповідно до Порядку виконання державного бюджету за видатками за умови функціонування внутрішньої платіжної системи Управління видатків державного бюджету та Управління міжбюджетних відносин формують реєстри та зведені реєстри на виділення асигнувань. Зведений реєстр складається в двох примірниках. Перший примірник та його електронна копія передається Управлінню консолідованої звітності з виконання бюджетів для відображення в обліку зобов'язань Державного казначейства перед управліннями, другий - Управлінню фінансових ресурсів для прийняття рішень щодо підкріплення ЄКР управлінь Державного казначейства.

Електронні копії реєстрів на виділення бюджетних асигнувань Управління видатків державного бюджету та Управління міжбюджетних відносин у регламентованому режимі засобами телекомунікаційного зв'язку доводять управлінням Державного казначейства.

Управління фінансових ресурсів готує розпорядження на перерахування коштів з ЄКР центральному апарату Державного казначейства України та його управлінням і засобами електронного зв'язку доводить його до виконання управлінням Державного казначейства та надає копію Управлінню консолідованої звітності з виконання бюджетів.

Поновлення ЄКР одних управлінь Державного казначейства може здійснюватися за рахунок запозичення ЄКР інших управлінь. При цьому управління Державного казначейства, якому поновлено ЄКР, протягом 30 хвилин з часу поновлення ЄКР (але не пізніше 20:00) надає Управлінню фінансових ресурсів звіт. На підставі звіту Управління готує розпорядження на відображення заміни кредитора у бухгалтерському обліку Державного казначейства України, яке надається для виконання Управлінню консолідованої звітності з виконання бюджетів.

Поновлення ЄКР управлінь Державного казначейства може здійснюватись також за рахунок доходів загального фонду державного бюджету, належних до перерахування центральному апарату ДКУ. У цьому випадку Управління фінансових ресурсів готує розпорядження на поновлення ЄКР управлінь Державного казначейства за рахунок вказаного фонду та доводить його до виконання управлінням Держказначейства, а копію надає Управлінню фінансової звітності з виконання бюджетів.

Розпорядження є обов'язковим до виконання управлінням Державного казначейства в першочерговому порядку. Після його виконання у повному обсязі здійснюється перерахування на рахунок Держказначейства належних йому доходів загального фонду державного бюджету. Якщо вказана в розпорядженні сума більша за денні надходження, належні до перерахування Державному казначейству України, розпорядження виконується протягом декількох днів до повного виконання. Управління Держказначейства не пізніше 9:00 наступного робочого дня надає Управлінню фінансових ресурсів звіт про виконання розпорядження. Звіт надається до повного виконання розпорядження. Управління фінансових ресурсів подає звіти до Управління консолідованої звітності з виконання бюджетів для відображення в бухгалтерському обліку як зменшення зобов'язань Державного казначейства України перед управліннями.

Суми поновлення ЄКР по кожному управлінню Державного казначейства не можуть перевищувати сум зобов'язань Держказначейства перед цими управліннями. Контроль за дотриманням цієї вимоги здійснює Управління фінансових ресурсів та Управління консолідованої звітності з виконання бюджетів.

Формат обміну інформацією щодо розпоряджень Державного казначейства України та звітів управлінь про їх виконання визначається Управлінням фінансових ресурсів за погодженням з Управлінням інформаційних технологій.

Державне казначейство України встановлює ліміт ЄКР управлінням Держказначейства з урахуванням їх платіжного календаря. Лімітна довідка готується Відділом внутрішніх казначейських операцій.

Управління Державного казначейства щоденно в регламентованому режимі по завершенню операційного дня перераховують залишки коштів, які обліковуються ними за балансовим рахунком № 1111 та перевищують встановлений ліміт ЄКР, на рахунки доходів державного бюджету, які відкриті в органах Державного казначейства.

У щоденному режимі Відділ внутрішніх казначейських операцій Управління фінансових ресурсів здійснює моніторинг фінансового стану управлінь Державного казначейства та вносить пропозиції керівництву Державного казначейства України щодо сум та джерел підкріплення ЄКР.

Управління Державного казначейства для своєчасного підкріплення ЄКР щоденно до 16:00 надають електронною поштою Управлінню фінансових ресурсів заявку-розрахунок за встановленою формою про прогнозовану потребу в коштах наступного робочого дня. У разі виникнення ризиків втрати платіжної спроможності протягом дня управління Державного казначейства надсилають заявку про підкріплення ЄКР за встановленою формою. Загальна сума заявки не може перевищувати суми зобов'язань Державного казначейства України перед відповідним його управлінням. Заявка дійсна протягом одного робочого дня.

Кожного 1-го робочого дня місяця, наступного за звітним, Управління фінансових ресурсів надсилає електронною поштою управлінням Державного казначейства для звіряння реєстр кредиторської заборгованості Державного казначейства України перед ними по вищенаведених операціях. Кожного 2-го робочого дня місяця, наступного за звітним, управління Державного казначейства електронною поштою повідомляють про встановлені розбіжності Управління фінансових ресурсів та з' ясовують причини їх виникнення.

Контрольні питання за темою 1.5:

1. Як на практиці реалізується принцип єдності каси і єдиного бухгалтерськогообліку?

2. В чому полягає основне завдання Держказначейства?

3. Що таке Єдиний казначейський рахунок та яке його призначення?

4. Які переваги запровадження Єдиного казначейського рахунку?

5. Яка мета фінансового управління бюджетної установи?

6. Вкажить основні причини утворення значних залишків бюджетних коштів на рахунках органів Державного казначейства України.

7. Охарактеризуйте принципи управління наявними грошовими коштами Державним казначейством

8. Дайте визначення реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків.

9. Які документи подають розпорядники коштів для відкриття реєстраційних

рахунків?

10. Охарактеризуйте структуру реєстраційних рахунків

11. Які повноваження мають органи державного казначейства забезпечуючи розрахункове обслуговування розпорядника коштів?

12. Опишіть порядок відкриття спеціальних реєстраційних рахунків

13. Як здійснюють операції з позабюджетними коштами на спеціальних

реєстраційних рахунках?

МОДУЛЬ 2 КАЗНАЧЕЙСЬКА СИСТЕМА ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТІВ

2.1 Суть казначейської системи виконання бюджетів (на самостійне вивчення)

План лекції

2.1.1 Поняття казначейської системи виконання бюджетів

2.1.2 Призначення казначейської системи і ії спектр функції

2.1.1 Поняття казначейської системи виконання бюджетів

Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу в Україні застосовується казначейська форма обслуговування державного бюджету, яка передбачає здійснення органами Державного казначейства України:

— операцій з коштами державного бюджету;

— розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів;

— контролю за бюджетними повноваженнями під час зарахування надходжень, прийняття зобов'язань, проведення платежів;

— ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання державного бюджету.

Проте поняття казначейська система виконання бюджету набагато ширше, ніж суто технічне поняття казначейське обслуговування бюджетів, передбачене Бюджетним кодексом України, а перелік функцій, наведений у Кодексі, досить неповний.

Найголовніша характеристика казначейської системи виконання бюджету та її відмінність від банківської системи полягає в тому, що казначейство концентрує в єдиній системі два потоки грошових коштів, які виникають у процесі виконання бюджету, - дохідний і витратний - на єдиному казначейському рахунку. Окрім того, казначейська система передбачає здійснення функцій контролю за цільовим спрямуванням коштів державного бюджету та управління наявними коштами, які консолідуються на єдиному казначейському рахунку.

Тобто створення казначейської системи ґрунтується на:

а) створенні певного органу управління, який централізовано здійснює опрацювання платежів, веде бухгалтерський облік відповідного бюджету, складає фінансову звітність про виконання бюджету;

б) консолідації фінансових ресурсів на єдиному казначейському рахунку в установах Національного банку України;

в) впровадженні найбільш досконалих технологій і контрольних функцій під час здійснення платежів у перебігу виконання бюджету;

г) впровадженні процедур управління готівковими коштами бюджету.

У розгорненішому вигляді казначейське виконання - бюджету це процес, що передбачає дотримання відповідних вимог, основними з яких є:

1) Відкриття рахунків і виконання бюджету и системі органів Державного казначейства на єдиному казначейському рахунку.

2) Проведення процедур попереднього і поточного контролю під час здійснення витрат.

3) Здійснення витрат, визначених Законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний рік, у межах реальних надходжень і в терміни, що дають можливість виконати відповідну бюджетну програму та погасити державний борг.

Реалізація цих вимог є запорукою здійснення казначейської о обслуговування бюджетів згідно з вимогами, встановленими законодавством.

2.1.2 Призначення казначейської системи і ії спектр функції

Головне призначення казначейської системи - сприяти оптимальному управлінню доходами та витратами бюджету. Слід зазначити, що це завдання охоплює великий спектр функцій.

По-перше, казначейство виконує в державі функцію «головного бухгалтера». Воно готує фінансові звіти та діє як злагоджений механізм, що концентрує бюджетні кошти в єдиній системі рахунків підпорядкованих структур і створює єдину інформаційну базу з виконання бюджету. Інформація, яку надає казначейство Уряду, дві змогу оцінити ефективність роботи органів державного управлінні й отримати прозоріше уявлення про економічні наслідки бюджетно політики, провадженої Урядом держави.

По-друге, здійснюючи контроль за всіма операціями пов'язаними з надходженнями та витратами, казначейство виконує також роль «касира» держави.

Володіючи інформацією, коли і які витрати здійснюватимуть ся бюджетні установи, казначейство, оперативно управляючи вий. ними залишками коштів, може вносити пропозиції щодо зменшенні залучення обсягів короткострокових запозичень, погашення внутрішньо-касових розривів, що сприятиме економії бюджетних коштів, які спрямовуються на погашення державного боргу та на витри ти, пов'язані з його обслуговуванням.

Для реалізації функції ефективного управління державним і доходами та витратами система Державного казначейства передбачає впровадження та забезпечення функціонування певних казначейських принципів.

Спираючись на багаторічний світовий і вітчизняний досвід функціонування казначейства, можна стверджувати, що казначейська система виконання бюджету набула своєрідних базових принципів:

1) Принцип єдності каси і єдності вимог до бухгалтерського обліку та складання звітності. На прикладі України принцип єдності каси і єдиних вимог до бухгалтерського обліку та складання звітності логічно випливає із визначальної норми бюджетного права про єдність (цілісність) бюджетної системи. Своєю чергою, ця норма забезпечується, згідно з Бюджетним кодексом України, «єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів і ведення бухгалтерського обліку і звітності».

2) Принцип здійснення платежу з видатків шляхом погашення фінансових зобов'язань розпорядників бюджетних коштів скарбниками, іншими словами, принцип збалансованості, згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету. Зокрема особа, яка приймає зобов'язання за витратами, і особа, яка їх оплачує, не повинні збігатися.

3) Принцип повноти включення в облік і звітність усіх операцій, пов'язаних із надходженнями та здійсненням витрат бюджету.

4) Принцип цільового спрямування бюджетних коштів. Бюджетні кошти спрямовуються казначейством тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями. Такий підхід дає змогу встановити відповідальних і за цільове направлення, і за цільове використання бюджетних коштів на всіх стадіях бюджетного процесу та ступінь відповідальності кожного учасника бюджетного процесу.

5) І нарешті, принцип відповідальності учасників бюджетного процесу. Бюджетним кодексом України запроваджується поняття бюджетного правопорушення та встановлюється відповідальність за нього. Цей принцип досить актуальний для роботи в Державному казначействі, оскільки робота в органах казначейства передбачає значну міру відповідальності за виконану роботу у поєднанні з високим фаховим рівнем та обізнаністю з питань і фінансової справи, банківських процедур та технологій.

У вузькому розумінні термін «касове виконання бюджету» передбачає констатацію факту здійснення запланованих надходжень і витрат відповідно до затверджених планів. У широкому розумінні цей процес виходить за рамки суто технічних операцій і становить складну систему фінансових відносин, пов'язаних із формуванням, забезпеченням, розподілом і використанням централізовано зібраних коштів і ні державному рівні, і в межах окремих областей і територіально-адміністративних одиниць, що потребує докладного аналізу його складників, насамперед бюджету за доходами і видатками.

Особливо треба відзначити діяльність Державного казначейства щодо дотримання фінансової дисципліни, що, безумовно, має значний вплив на етап державних фінансів. Розглянемо конкретній аспект - відмова розпорядникам бюджетних коштів різних рівнів і оплаті рахунків. Так, за січень-липень 2003 року працівники органів Державного казначейства України, зареєстрували 27 049 відмов 11; загальну суму 189 846 тис. грн. Основними причинами відмов були:

— відсутність затверджених кошторисів видатків і плани асигнувань;

— брак або недостатність коштів на відповідних рахунка бюджетних установ чи організацій та/або бюджетних і кошторис них призначень, крім установлених випадків;

— обмеження здійснення бюджетних видатків, що встановлюються чинними нормативно-правовими актами України;

— неподання необхідних підтвердних документів для оплати рахунків;

— недотримання або порушення встановленого порядку використання коштів загального та/або спеціального фондів бюджету

— відсутність в казначейському обліку прийнятих розпорядниками бюджетних коштів зобов'язань;

— неправильне оформлення документів на оплату видане і та/або не підтверджене цільове спрямування коштів;

— неподання розпорядниками бюджетних коштів фінансові звітності про виконання кошторисів доходів і видатків та використання бюджетних коштів.

Порівняно з даними на 1 серпня 2002 року (кількість відмов 21 719 на суму 141 749 тис. грн.), 2003 року зареєстровано 27 049 відмов на суму 189 846 тис. грн., що свідчить про дієвість поточного контролю органів Державного казначейства України процесі проведення платежів.

Контрольні питання за темою 2.1:

1. Надайте характеристику казначейської системи виконання бюджету та її відмінність від банківської системи.

2. На чому грунтується створення казначейської системи?

3. Казначейське виконання бюджету як процес, передбачає дотримання яких відповідних вимог?

4. Яке головне призначення казначейської системи і ії функції?

5. Яких принципів набула казначейська система виконання бюджету?

2.2 Бюджетна класифікація

План лекції

2.2.1 Сутність, призначення та принципи бюджетної класифікації

2.2.2 Класифікація доходів бюджету

2.2.3 Класифікація фінансування бюджету

2.2.4 Класифікація боргу

2.2.5 Класифікація видатків бюджету

2.2.1 Сутність, призначення та принципи бюджетної класифікації

Відповідно до статті 7 Бюджетного кодексу одним із принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України, є принцип єдності бюджетної системи. Він забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів і ведення бухгалтерського обліку і звітності.

На цьому принципі ґрунтується забезпечення цілісності та єдності бюджетної системи як фінансової основи. На таких засадах бюджетна система здатна забезпечити єдність економічного простору країни, фінансової, грошово-кредитної, валютної та податкової систем. Цей принцип спрямований на зміцнення функцій держави у здійсненні внутрішньої та зовнішньої політики шляхом забезпечення її фінансовими ресурсами в процесі реалізації єдиної загальнодержавної бюджетної політики.

Складником забезпечення цілісності бюджетної системи є бюджетна класифікація.

Верховною Радою України 12 липня 1996 року було прийнято Постанову за № 327/96-ВР «Про структуру бюджетної класифікації України», яка передбачила необхідність використання всіма учасниками бюджетного процесу єдиної структури функціональної, відомчої та економічної класифікації.

Бюджетна класифікація це єдине систематизоване групування доходів і видатків бюджету, зведених у визначену систему. Вона забезпечує єдність аналітичного обліку в усіх ланках, спрощує як облік, так і складання звітності, у цьому полягає ії значення для бюджетної установи.

Бюджетна класифікація застосовується для контролю за фінансовою діяльністю державної влади, органів автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, необхідний аналіз доходів, а також організаційних, функціональних та економічних категорій і видатків, забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників.

Запроваджена в Україні 1998 року бюджетна класифікація в цілому відповідала загальноприйнятим міжнародним вимоги і стандартам статистики державних фінансів. Необхідність використання міжнародних стандартів у сфері державних фінансів буй обумовлена змінами, пов'язаними з переходом до ринкової економіки. Зміни у формуванні нових принципів фінансової політики, підвищення її ролі у розвитку економіки зумовили потребу перебудови і зміни структури бюджетної класифікації за такими показниками, що були б сумірними з прийнятими у міжнародній статисти державних фінансів.

Так 2002 році на виконання статті 8 Бюджетного кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2001 року за № 604 "Про бюджетну класифікацію та її затвердження" було затверджено нову бюджетну класифікацію, яка на цей час включає такі складові частини:

I класифікація доходів бюджету – доходи класифікують за відповідними розділами;

II класифікація видатків бюджету- передбачає розміжування видатків за функціональними,відомчими, економічними та програмними ознаками;

III класифікація фінансування бюджету-визначає джерела покриття дефіціту бюджету і напрямки витрачання фінансових ресурсів;

IV класифікація боргу- систематизує інформацію про всі боргові зобов’язання держави.

Бюджетна класифікація має велике організаційне значення: створює умови для використання єдиних підходів до аналізу звітних даних і щодо виконання бюджетів, і щодо кошторисів доходів і витрат розпорядників бюджетних коштів. На її підставі здійснюється ідентифікація платежів і, нарешті, вона виконує функцію інтегрування економіки України до світової та досягнення сумірності основних параметрів її розвитку з показниками розвитку інших країн.

Доцільно зазначити, що бюджетна класифікація дає можливість усвідомити діючий бюджетний процес за різними підходами його учасників до обліку операцій, відбиває концептуальні підходи Уряду до бюджетної політики, надає можливість читати та аналізувати основний щорічний законодавчий акт - Закон про Державний бюджет України - та звіт про його виконання.

Під час відкриття в системі Держказначейства рахунків, кожен з яких є складником єдиного казначейського рахунку, та їх кодування одним із найважливіших аналітичних параметрів є символ звітності, що відповідає коду бюджетної класифікації. Тобто бюджетна класифікація - один з основних чинників, які забезпечують функціонування інформаційно-обчислювальної системи єдиного казначейського рахунку.

Дата добавления: 2014-11-29