Б. Спіноза

Та пізнанні істини.

Людини полягає тільки в мудрості

Істинне щастя та блаженство

ВСТУП

Прагнення до відкриття все нових і нових тайн буття, орієнтація на постійний творчий пошук, критичне мислення, особисте самовдосконалення вже протягом не одного тисячоліття прокладають людині шлях до височин знань. Філософія як один із найстародавніших способів осягнення оточуючого світу має безпосереднє відношення до формування в людині саме цих якостей. Філософія – це завжди прагнення відкрити щось нове. Навіть її перше тлумачення, яке зустрічається ще у Геракліта [VI– Vст. до н.є.] як дослідження природи речей, вже поставило її на рейки пізнання. Більш близький нам сьогодні сенс поняття “філософія” сформулював Платон: це пізнання всього сущого, вічного, неминучого.

Більш ніж двадцятип’ятистолітня історія філософії не уникнула сперечань щодо пошуку призначення та змісту філософських досліджень. Навіть у свідомості кожної людини виникають власні уявлення про філософію. Деякі дивляться на неї дуже несміливо, бачать в ній тільки значні зусилля надзвичайно геніальних людей та результати їх дослідницького пошуку, інші вважають таке заняття безкорисними роздумами про щось призрачне, треті зображають її настільки важким та складним заняттям, що відкидають будь-які спроби власної участі у предметному філософському пошуку, для четвертих філософія, напроти, виступає складовою планування життєвої стратегії. Але все ж таки деякі з подібних тлумачень є продуктом повсякденної свідомості, унітарно-догматичного мислення. Дійсно, достовірність, яка отримується у філософії, не може бути однаковою для кожної людини. Вона є результатом продуктивної діяльності, творчого пошуку, критичного мислення, має необхідне обгрунтування та відповідну практичну значущість. Незважаючи на те, що філософія виражає результати своїх досліджень у загальних поняттях, вона їх отримує на основі знань про конкретні предмети. Все це надає змогу філософії виступати методологічною основою досліджень у інших галузях знання, а відповідний тип мислення, що характеризується критичністю, плюралістичністю, діалогічністю, толерантністю дозволяє розробляти певні методи дослідження, які використовується і в природознавстві, і в суспільствознавстві. Таким чином, філософія акумулює в собі логіку наукового пізнання.

Але навіщо вивчати філософію майбутньому економісту? Ми вже з’ясували, що одна з найголовніших властивостей людини, яка привертає увагу філософів – це здатність її мислити, діяти самостійно, відкривати щось нове, причому те, що не є запрограмованим механізмом причинно-наслідкових зв’язків. В економіці це стосується, наприклад, можливостей приймати господарські рішення та впливати на продовження власного існування, тобто так званого (враховуючи наукову термінологію) суверенітету агентів (таку назву подібний механізм отримав у економіці). Але, поряд з розробкою та прийняттям господарчих рішень, що здійснюються на основі відповідного типу мислення, має місце і оцінка можливих результатів, а це вже сфера світогляду, яка є предметом дослідження філософії. Так категорія суверенітету набуває економіко-філософського сенсу, що дозволяє розглядати її у двох площинах. По-перше, суверенітет можна розглядати стосовно певних суб’єктів, які необхідно вміти виявляти та спостерігати, але це не завжди просто (прикладом є особливості “тіньової” економіки, в межах якої діють не тільки чисті “тіньовики”, а й “бачені агенти”, коли вони займаються “небаченою” діяльністю, не сплачуючи податків та претендуючи на допомогу та субсидії). По-друге, необхідно розуміти, що такі суб’єкти усвідомлюють самих себе. Той, хто приймає рішення, завжди “поділяється” на “себе сучасного”, який господарює, та “себе майбутнього”, який приймає участь поряд з іншими суб’єктами у розподілі результатів господарювання. Таким чином, розкриття сенсу однієї з важливих економічних категорій здається можливим завдяки методології філософського пізнання. Це ж стосується, наприклад, і моделювання картин економічної реальності, характеристики особливостей відповідного типу господарювання і т.д.

Отже, філософське розуміння діяльності, можливість узагальнення та використовування всесвітнього досвіду історії, системний аналіз і оцінка розвитку подій та явищ нададуть змогу опанувати самостійний критичний стиль мислення.

Таким чином, мета курсу “Філософія” у вищому навчальному закладіполягає в наданні знань з філософії як світогляду людини, або сукупності поглядів на світ у цілому та ставлення людини до цього світу, в розумінні онтологічних, гносеологічних, аксіологічних і соціальних проблем буття.

Завдання курсу: вивчення історії філософії та її органічної складової – історії української філософії, сприяння гуманізації освіти через засвоєння досягнень сучасної філософії, інформації про світ у цілому та ставлення людини до цього світу; вивчення комплексу принципів пізнання як загального методу пізнавальної діяльності; розвиток здібностей до логічного мислення, самостійного аналізу складних явищ суспільного життя, вміння пов’язувати загально філософські проблеми з розв’язанням завдань економічної теорії й практики.

Предмет курсу: загальне в системі “світ – людина”, система поглядів на світ у цілому й на ставлення людини до цього світу.

Поданий навчально-методичний посібник поєднав всі необхідні матеріали для самостійного вивчення курсу "Філософія". На його сторінках Ви знайдете: тематичний план курсу, програму дисципліни, стислий виклад лекцій, структуру семінарських занять з відповідними питаннями для розкриття тем, питання до самостійної роботи, тематику наукових робіт, рефератів та повідомлень (і загальні вимоги до їх написання), різноманітні засоби активізації творчого потенціалу в процесі опанування курсу, завдання для контролю знань, рекомендовану літературу та питання до іспиту. Видання рекомендується для студентів економічних вищих навчальних закладів всіх спеціальностей усіх форм навчання.

Посібник складається з 18 тем і за по своїм змістом відповідає вимогам галузевого стандарту Міністерства освіти та науки України.

Дата добавления: 2014-11-29