Тема 2. Стародавня філософія

Функції в суспільстві

Продовження тематичного плану

ЗА ТЕМАМИ І ФОРМАМИ ЗАНЯТЬ

З РОЗПОДІЛОМ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ

		Кількість годин
лек-ції	семін. заняття	самост. робота	разом
1.	Філософія, її призначення, зміст та функції в культурі
2.	Стародавня філософія
3.	Філософія середньовіччя і епохи Відродження
4.	Філософія Нового часу та Просвітництва
5.	Німецька класична філософія
6.	Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
7.	Сучасна світова філософія
8.	Проблема буття (онтологія)
9.	Діалектика
10.	Природа, людина, практика	-	-
11.	Свідомість, її структура. Проблема ідеального
12.	Гносеологія. Основний зміст пізнавальної діяльності
13.	Форми та методи наукового пізнання
14.	Філософія і методологія соціального та економічного пізнання

15.	Суспільство як система, що розвивається
16.	Суспільний прогрес. Діалектика цілісності і суперечливості сучасного світу
17.	Проблема людини у філософії. Цінності та їх роль у житті суспільства
18.	Філософія економіки	-	-
Разом

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ (ПРОГРАМА КУРСУ)

Тема 1. Філософія, її призначення, зміст та

Поняття світогляду, його природа, структура. Відношення людини й світу – основне питання світогляду. Основні історичні типи світогляду: міфологія, релігія, наука, філософія. Виникнення філософії в процесі історичного становлення людського суспільства. Соціально-історичні та духовні передумови виникнення філософії. Філософія як феномен культури. Сутність та зміст філософських проблем. Структура філософського знання: онтологія, гносеологія, логіка, антропологія, аксіологія, етика, естетика, історія філософії, соціальна філософія, політична філософія, філософія економіки, філософія права, філософія культури, філософія науки. Основні методи, поняття та категорії філософії. Функції філософії.

Передумови виникнення філософії на Стародавньому Сході. Веди й Упанішади як початок філософії в Індії. Концепція Атмана й Брахмана. Ортодоксальні (йога, ньяя, веданта, міманса та ін.) та неортодоксальні (буддизм, джайнізм та ін.) школи у давньоіндійській філософії. “П’яти-книжжя” у Стародавньому Китаї – основи освіти та джерела філософ-ської мудрості. Суперництво “ста шкіл”. Конфуціанство. Даосизм. Загальні тенденції подальшого розвитку філософської думки на Сході. Принципова відмінність та елементи спільності змісту, характеру та способів філософствування на Сході й Заході.

Антична філософія як фундамент західної науки й культури. Раціоналістичний характер європейської цивілізації. Основні етапи розвитку античної філософії: досократівський, класичний, елліністичний і римський періоди. Космологізм як суттєва риса ранньої античної філософії. Проблема субстанції та вчення про буття в досократиків (Мілетська школа, Елейська школа, Геракліт Ефеський, Демокріт). Стихійна діалектика стародавніх мислителів (апорії Зенона Елейського, вчення про протилежності в Геракліта та Емпедокла). Софісти: “людина – міра усіх речей”. Релятивізм та скептицизм софістичної школи. Сократ та його місце в історії філософії. Об’єктивний ідеалізм Платона. Створення західної метафізики. Енциклопедична система Арістотеля. Елліністичні філософські школи. Епікур: вчення про природу та свободу. Етика стоїцизму та епікуреїзму. Скептицизм та його внесок у світову філософську думку (Піррон, Секст Емпірик). Римський стоїцизм: Сенека, Епіктет, Марк Аврелій. Неоплатонізм.

Дата добавления: 2014-11-29