Тема 5. Німецька класична філософія

Тема 4. Філософія Нового часу та Просвітництва

Тема 3. Філософія середньовіччя та епохи Відродження

Синтез античної філософської традиції та християнських догматів у філософії середньовіччя, його прояв у онтології, гносеології, антропології середніх століть. Проблеми віри й знання, волі й розуму, людського та божественного. Патристика як історична форма філософствування. Філософські погляди та життя Аврелія Августина. Схоластика: дебати номіналізму й реалізму. Фома Аквінський – систематизатор схоластики. Внесок середньовічної філософії в логіку, діалектику й гносеологію.

Філософія епохи Відродження. Соціально-історичні передумови зміни духовної атмосфери Західної Європи у ХІV – ХVІ ст. Специфіка ренесансного гуманізму. Проблеми індивідуальності та особистості у філософії Відродження. Натурфілософія епохи Відродження: М. Кузанський, М. Коперник, Г. Галілей. Пантеїстична філософія природи Дж. Бруно. Соціальна філософія епохи Відродження: Ж. Боден, Т. Мор, Т. Кампа-нелла. Особливості соціально-політичних поглядів Н. Макіавеллі.

Епоха Нового часу в історії європейської цивілізації. Епоха розуму, науки та прогресу. Розробка та обґрунтування методів наукового пізнання: емпіризм та раціоналізм. Емпіричний напрям у методології наукового пізнання та гносеології: Ф. Бекон, Т. Гоббс, Дж. Локк, Д. Юм. Значення індуктивного методу та експерименту у філософії науки Нового часу. Раціоналістична традиція: Р. Декарт, Б. Паскаль, Б. Спіноза, Г. Лейбніц. “Я мислю, отже існую” Декарта. Чотири правила дедуктивного методу: ясність та очевидність, аналітичність, інтуїція, систематичність.

Проблема субстанції в філософії ХVІІ ст. Поняття та атрибути субстанції. Дуалізм Декарта. Природа як causa sui Спінози. Монадологія Лейбніца.

Епоха Просвітництва як “царство розуму”. Філософія Просвітництва ХVІII ст. Просвітництво як джерело й основний засіб досягнення рівності, братерства та свободи. Соціальна та політична філософія Просвіт-ництва: Ш. Монтеск’є, Вольтер, Ж.-Ж. Руссо. Французький матеріалізм ХVІІІ ст.: матерія як субстанція. Рух як спосіб існування матерії. Концепція детермінізму.

Німецький ідеалізм – вершина європейського раціоналізму. Загальні особливості та риси німецької класичної філософії. Принципи німецької класики: принцип розрізнення закономірностей розвитку природи й культури, принцип активності суб’єкта, принцип історизму. Розробка діалектичної концепції розвитку.

Просвітництво та романтизм у німецькій класичній філософії. Поняття «трансцендентного» І. Канта. Основна проблематика транс-цендентальної філософії: досвідне (апостеріорне) та незалежне від досвіду (апріорне) знання; трансцендентальний суб’єкт, історичність чистого знання. Трансцендентальна логіка І. Канта. Категоричний імператив та етика І. Канта. Науковчення І. Г. Фіхте. Філософія тотожності Ф. В. Й. Шеллінга. Феноменологія та діалектична логіка Г. В. Ф. Гегеля. Філософія історії Г. В. Ф. Гегеля. Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха. Поява марксизму.

Дата добавления: 2014-11-29