Контроль і облік в органах державної податкової служби

Процес управління, що характеризується безперервністю, послідовністю та циклічністю, завершується аналізом результатів виконання прийнятих рішень, оцінкою ступеня досягнення поставлених цілей. З цією метою проводиться облік роботи, здійснюється контроль за управлінською діяльністю органів ДПСУ. Це є однією з гарантій прийняття правильного рішення, а також своєчасного і доброякісного його виконання.

Поняття контроль може розглядатися у широкому і вузькому аспектах. У першому випадку - це соціальний контроль як сукупність політичних, економічних та ідеологічних процесів і методів, що забезпечують стабільність суспільства та державного ладу, дотримання соціального порядку тощо.

У більш вузькому розумінні контроль найчастіше зводиться до перевірки:

- виконання рішень організацій вищого рівня управління;

- рішень та розпоряджень різних рівнів управляючої системи;

- дотримання організаційних, економічних та інших нормативів;

- виконання планових рішень, дотримання законності, дисципліни тощо.

Контроль - загальна функція управління, яка являє собою нагляд та перевірку відповідності функціонування об’єкта прийнятим управлінським рішенням, визначення результатів їх виконання, виявлення допущених відхилень від відповідних нормативних вимог (законів, стандартів, наказів тощо), від принципів організації та регулювання діяльності, яка перевіряється.

Виходячи з цього контроль здійснюється з метою:

установлення та констатації фактичного стану справ у підконтрольних органах;

аналітичного порівняння реального стану справ із заданим режимом та оцінкою характеру допущених відхилень;

розробки та здійснення заходів щодо поліпшення та корегування процесу управління.

Контроль в органах ДПСУ є самостійною функцією, за допомогою якої суб’єкт управління дістає інформацію про роботу підконтрольних органів, підрозділів та посадових осіб. Тому завдання контролю полягає у наступному:

забезпечення неухильного дотримання законності і дисципліни у діяльності органів ДПСУ шляхом перевірки фактичної реалізації ними положень Конституції України, вимог чинного законодавства та інших нормативних актів;

забезпечення наукової обгрунтованості прийняття управлінських рішень;

забезпечення своєчасності реалізації управлінських рішень та підвищення виконавської дисципліни, відповідальності за доручену справу шляхом досягнення відповідності змісту, форми, методів, результатів діяльності підрозділів, що перевіряються, заданим режимам роботи;

підвищення загального рівня організаторської та службової діяльності, вдосконалення стилю, форм та методів роботи, впровадження наукової організації управлінської праці;

забезпечення правильного добору, розстановки, виховання та навчання кадрів;

подання практичної допомоги підлеглим апаратам та окремим працівникам в усуненні виявлених порушень, недоробок і прорахунків;

визначення ефективності впливу суб’єктів управління на організаторську та службову діяльність контрольного органу.

Контроль тісно пов’язаний з обліком, предметом якого є результати управлінської та службової діяльності, що мають юридичну, організаційну, економічну природу.

Принципи контролю та обліку, як управлінських функцій слід віднести: законність, гласність, об’єктивність, плановість, обумовленість, дієвість:

законність - контрольні функції можуть здійснюватись тільки у суворій відповідності чинному законодавству;

гласність - особу чи орган, які перевіряють, обов’язково знайомлять з ходом та результатами перевірки. Результати перевірки можуть бути розглянуті на колегії, нараді та доведені до відома керівника або до всього складу працівників ДПСУ;

об’єктивність - контроль повинен здійснюватись шляхом комплексного вивчення всього спектру діяльності органу ДПСУ, в умовах незалежності контролюючого органу від тих, кого перевіряють;

плановість - забезпечення послідовності, координації контрольної діяльності всіх ланок системи податкових органів. Проявляється в реалізації безперервності, регулярності, систематичності, ретельності і повноти охоплення об’єкта контролю;

обізнаність – контролер (інспектор) повинен бути вичерпно обізнаний з діяльністю підконтрольних об’єктів і володіти необхідною масою знань у цій сфері.

дієвість - контролер (інспектор) повинен не тільки викривати недоліки та порушення, а і їх причини виникнення.

До принципів контролю ще інколи додають своєчасність, оперативність, постійність та деякі інші.

Формами контролю в органах ДПС України можуть бути:

1. Безпосередня перевірка виконавців своїми керівниками або спеціальними контрольними (інспекторськими) апаратами.

2. Ревізія - форма контролю за законністю, достовірністю, доцільністю проведення фінансово-господарських операцій. Можуть бути повні, часткові, комплексні, наскрізні.

3. Огляд - перевірка служб і підрозділів, переважно підрозділів податкової міліції, за одним або кількома видами діяльності (огляд вогневої підготовки, стройовий тощо)

4. Ознайомлення із статистичною звітністю, що надходить з підконтрольного органу, її аналіз та оцінка з метою вивчення дійсного стану справ.

5. Ознайомлення з роботою підконтрольних органів шляхом заслуховування керівників та окремих виконавців у процесі їх доповіді про виконання тих чи інших управлінських рішень.

6. Ознайомлення з роботою підконтрольних органів під час проведення нарад, активів, інструктажів, зібрань тощо.

Контроль може здійснюватись, залежно від стадій розгляду конкретного питання як:

- попередній - на стадії підготовки управлінського рішення у частині його законності, доцільності, правильності тощо;

- поточний - на стадії реалізації управлінського рішення з метою своєчасного виявлення недоліків і прорахунків та їх ліквідації, а також для забезпечення виконання плану роботи відповідного органу, рішень безпосередніх керівників органів управління більш високого рівня;

- подальший (наступний) - перевірка повноти та якості реалізації управлінського рішення. Виявляються та аналізуються помилки, порушення, їх причини та наслідки. Одночасно узагальнюється позитивний досвід службової діяльності.

За характером організації контроль поділяється на:

- позавідомчий (зовнішній) контроль, що здійснюється службами, які не входять до складу ДПА (Кабінет Міністрів України, Рахункова палата Верховної Ради України, Державна пожежна охорона тощо);

- внутрішньо-відомчий контроль - здійснюється відповідними апаратами ДПСУ щодо органів, підрозділів, організацій, що знаходяться у системі державної податкової служби (Управління внутрішньо-відомчого контролю в ДПА України, в ДПА АР Крим, областей, м. Києва та Севастополя - відділ). Внутрішньо-відомчий контроль у системі органів ДПС може здійснюватись у наступних основних формах:

1. Ревізії фінансово-господарської діяльності з метою виявлення законності, доцільності проведення фінансово-господарських операцій. Ревізії бувають:

комплексні ревізії – заздалегідь підготовлені і сплановані ревізії всіх напрямів фінансово-господарської діяльності;

ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності;

наскрізні ревізії - охоплюють весь комплекс господарсько-фінансової діяльності органів ДПС згори донизу, на всіх рівнях системи.

2. Перевірки діяльності органів ДПС шляхом аналізу діяльності органу, служби, підрозділу, напрямку роботи, окремих питань. Залежно від мети та обсягів перевірки можуть набирати наступних форм:

- комплексної перевірки - перевірки, що проводиться відповідно до плану з метою аналізу організаторської, службової діяльності у комплексі всіх служб, підрозділів органів ДПС у встановлені відповідними нормативними актами строки або рішеннями керівника відповідного органу управління. Головні завдання комплексної перевірки:

а)визначення спроможності керівництва виконувати покладені на нього функціональні обов’язки;

б)вивчення управлінської діяльності, стилю, форм і методів керівництва та виконавчої дисципліни, стану роботи щодо забезпечення надходжень, обов’язкових платежів до бюджету, попередження порушень податкового законодавства, а також притягнення до відповідальності його порушників;

в)стану роботи з апеляціями, заявами, зверненнями, додержання вимог законодавства під час їх розгляду та прийняття рішень за їх наслідками;

г)морально-психологічного клімату в колективах органів та структурних підрозділів;

д)матеріально-технічного, кадрового та іншого ресурсного забезпечення.

- наскрізної перевірки, що охоплює комплекс організаторської та службової діяльності на всіх рівнях системи, зверху до низу;

- цільової (спеціальної) перевірки, що проводиться з окремих проблем службової діяльності;

- контрольної перевірки, що проводиться з метою вивчення стану справ щодо усунення недоліків та порушень, виявлених попередніми перевірками та ревізіями. Вони можуть проводитись як у плановому порядку, так і за розсудом керівника.

Контрольна діяльність - це прерогатива, виключне право керівників системи управління всіх рівнів. Завдання керівника при реалізації ним контролю полягає у тому, щоб повною мірою забезпечити комплексний нагляд за здійсненням і перевірку своєчасності та якості виконання всіх видів роботи та обов’язків, які покладаються на очолюваний ним орган підзаконними актами, відомчими організаційно-розпорядчими, плановими та іншими рішеннями.

Одночасно з цим керівник, не зважаючи на його компетентність і професіоналізм, не може особисто, належним чином, забезпечити контроль за виконанням всіх видів розпоряджень. Тому частина контрольних повноважень делегується певним структурним підрозділам, спеціалістам, спеціально введеним до складу органів ДПС: управлінь, відділів тощо, до компетенції яких входять контрольні функції. У сукупності вони створюють систему контролю.

Система контролю - певна для даного рівня управління сукупність суб’єктів та об’єктів контрольної діяльності, що взаємодіють як єдине ціле на основі встановлених форм, методів і засобів контролю в інтересах досягнення цілей та розв’язання завдань системи.

Кількість контролюючих органів не означає гарантію високої якості контролю і досягнення успіху в управлінні. Контроль може бути ефективним тільки за наявності добре налагодженої системи:

встановлення основних напрямів контрольної діяльності і переліку питань, що потребують перевірки;

визначення апаратів, органів, підрозділів, що підлягають перевірці;

делегування та розподіл контрольних функцій між відповідними керівниками;

закріплення прав, обов’язків і відповідальності суб’єктів і об’єктів контрольної діяльності;

планування контрольної роботи;

чітке визначення його строків (час проведення і періодичність);

забезпечення методичної допомоги суб’єктам управління щодо організації контролю;

використання рекомендацій науки та передової практики щодо вдосконалення системи контролю.

Облік - це здійснюваний під час контролю процес здобування, обробки та систематизації відомостей про результати функціонування системи і реалізації виконавцями доручених їм завдань, виражених, як правило, кількісними показниками.

Поняття "облік" дуже широке і використовується у різних сферах діяльності, в т.ч. і управлінні, де найчастіше під цією категорією розуміють статистичний, бухгалтерський та оперативно-технічний облік.

Статистичний облік - це процес збору та узагальнення показників щодо кількості характеристик суспільних явищ та процесів, тобто збираються та обробляються у встановленому порядку дані про стан системи органів ДПСУ. Статистичні дані у комплексі з науковою обробкою дають можливість отримати інформацію з доволі високим рівнем достовірності про стан, як керованої, так і управляючої систем та, як наслідок, організовувати ефективне управління. Статистичний облік може мати конкретні форми виявлення: звіт, вибіркове дослідження тощо.

Бухгалтерський облік - це здобування даних про кругообіг, рух фінансових засобів, а також матеріалів і людських ресурсів у грошовому вираженні. Незважаючи на різноманітність об’єктів, що підлягають врахуванню, зазначений облік дає можливість формалізувати інформацію, перетворити її у форму чисел, таблиць, відомостей, тобто у співставимий вигляд.

Оперативно-технічний облік - це здобування даних для поточних та безпосередніх потреб управління про стан ресурсів, проблемні питання, стан виконання управлінських рішень тощо. Цей вид обліку дає інформацію про оперативний стан системи на кожний зазначений момент і чим безперервніше та високоякісніше він здійснюватиметься, тим ефективніше використовуватимуться функції управління.

Крім названих, існує цілий ряд видів обліку, які вивчаються іншими науками.

Дата добавления: 2014-11-29