Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Загальна оцінка та характеристика небезпек

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Загальна оцінка та характеристика небезпек

Ризик як оцінка небезпеки

Наслідком прояву небезпек є нещасні випадки, аварії, катастрофи, які супроводжуються смертельними випадками, скороченням тривалості життя, шкодою здоров'ю, шкодою природному чи техногенному середо­вищу, дезорганізуючим впливом на суспільство або життєдіяльність ок­ремих людей. Квантифікація небезпеки, або кількісна оцінка збитків, заподіяних нею, залежить від багатьох чинників, наприклад, від кількості

людей, що знаходились у небезпечній зоні, кількості та якості матері­альних (в тому числі і природних) цінностей, що перебували там, при­родних ресурсів, перспективності зони тощо.

З метою уніфікації будь-які наслідки небезпеки визначають як шкоду. Кожен окремий вид шкоди має своє кількісне вираження. Наприклад, кількість загиблих, поранених чи хворих, площа зараже­ної території, площа лісу, що вигоріла, вартість зруйнованих споруд тощо. Найбільш універсальний кількісний засіб визначення шкоди — це вартісний, тобто визначення шкоди у грошовому еквіваленті.

Другою, не менш важливою характеристикою небезпеки, а точніше мірою можливої небезпеки є частота, з якою вона може проявлятись, або ризик.

■& Ризик (К) визначається як відношення кількості подій з небажа­ними наслідками (п) до максимально можливої їх кількості (И) за конкретний період часу:

Наведена формула дозволяє розрахувати розміри загального та гру­пового ризику. При оцінці загального ризику величина N визначає мак­симальну кількість усіх подій, а при оцінці групового ризику — макси­мальну кількість подій у конкретній групі, що вибрана із загальної кількості за певною ознакою. Зокрема, в групу можуть входити люди, що належать до однієї професії, віку, статі; групу можуть складати також транспортні засоби одного типу; один клас суб'єктів господарсь­кої діяльності тощо.

Характерним прикладом визначення загального ризику може служити розрахунок числового значення загального ризику побутового травматиз­му зі смертельними наслідками. Відповідно до статистичних даних за 1998р. в Україні загинула у побутовій сфері 68 271 людина. Наразитись на смертельну небезпеку в побуті практично міг кожен із загальної кількості громадян, що проживали в Україні за цей період, тобто N = 50 100 000 осіб. Відтак, числове значення загального ризику смер­тельних випадків у побутовій сфері 1998р. становило:

К = 68 271 / 50 100 000 = 0,001362=1,362 • 10³=1362 • 10⁶

З розглянутого прикладу випливає, що з кожного мільйона гро­мадян, які проживали в Україні, в побутовій сфері загинули 1998 р. 1 362 особи. В охороні праці для характеристики рівня травматизму використовується коефіцієнт частоти (К_ч), який показує кількість трав­мованих чи загиблих на 1 000 працюючих. Якщо його використати для

наведеного прикладу, то можна сказати, що коефіцієнт частоти смер­тельного побутового травматизму в Україні 1998 р. становив 1,362.

Табл. 1.2 містить статистичні дані про загальну кількість населення України, чисельність працюючих, кількість загиблих та травмованих на виробництві і в побуті у 1997-1998 роках. Аналізуючи наведені в цій таблиці дані, робимо висновок, що рівень побутового травматизму в нашій країні у 13 разів перевищує рівень виробничого травматизму, що на один смертельний нещасний випадок припадає 30 нещасних випадків, які закінчуються травмою. Використовуючи інші дані, мож­на визначити ризик травматизму від окремих джерел небезпеки в різних галузях виробництва чи в різних країнах. Аналітично-статистичний збірник «Праця та соціальна політика в Україні» за 1999 р. повідом­ляє, що «у 1991-1998роках в Україні від нещасних випадків невиробни­чого характеру загинули 567,5 тис. осіб. Від травматизму на транс­порті померло близько 76 тис. осіб, майже 82 тис. осіб загинули від отруєнь, 108 тис. осіб покінчили життя самогубством, від насильниць­ких дій постраждали 50,8 тис. осіб, 37,3 тис. осіб утопилися і 12,7 тис. осіб загинули при пожежах».

Поділивши ці значення на 8, ви знайдете середню кількість людей, які гинули від нещасних випадків різного характеру в період 1991-98 років, а знаючи кількість населення, можна знайти ризик таких смер­тельних випадків у нашій країні.

Таблиця 1.2 Стан травматизму в Україні у 1997-1998 роках

Показник	Рік
Загальна кількість населення	50 500 000	50 100 000
Чисельність працюючих	15 794245	14 805717
Загальна кількість травмованих у побуті	Не знайдено	2 000 000
Загальна кількість травмованих на виробництві	54 510	47531
Кількість загиблих на виробництві	1 646	1 551
Кч (загальний у побуті)	Не знайдено	39,9
Кч (загальний на виробництві)	3,5	3,2
Кч (смертельний у побуті)	1,444	1,362
Кч (смертельний на виробництві)	0,104	0,105

Дата добавления: 2014-11-29