Методичні вказівки. 1. Поняття припинення трудового договору

П Р И П И Н Е Н Н Я Т Р У Д О В О Г О Д О Г О В О Р У

Т Е М А 7

ПЛАН:

1. Поняття припинення трудового договору.

2. Підстави та порядок припинення трудового договору.

3. Розірвання трудового договору за ініціативою працівника, власника,

третіх осіб.

Даючи відповідь на перше запитання слід знати що, реалізація права на працю передбачає встановлення законодавством певного порядку припинення трудового договору. В законодавстві про працю, яке регламентує розірвання трудових правовідносин робітників з підприємствами, установами, організаціями, вживається різноманітна термінологія: "припинення трудового договору", "розірвання трудового договору", "звільнення з роботи", "звільнення від займаної посади". Поняття "припинення трудового договору", є найбільш загальним, охоплює всі випадки припинення трудових відносин і закінчення дії трудового договору, в тому числі і розірвання його за ініціативою однієї із сторін. Термін „ розірвання трудового договору” містить у собі припинення трудових правовідносин з ініціативи однієї із сторін трудового договору, за вимогою визначених профспілкових органів. Термін „звільнення з роботи” тотожний терміну „припинення трудового договору”.

Підставами припинення трудового договору можуть бути певні події (наприклад, смерть працівника) або юридичні факти - обставини, що викликають правові наслідки припинення трудового договору.

Загальні підстави припинення трудового договору викладені в ст. 36 КЗпП України. Їх можна розділити на чотири групи:

- припинення трудового договору з урахуванням волі його сторін;

- припинення трудового договору з ініціативи робітника (ст.38-39);

- припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого їм органа (ст.40-41, 43);

- припинення трудового договору з ініціативи третіх осіб (ст.36,

п. 3,7,ст.37, 45, 199, КЗпП України).

При викладенні другого запитання необхідно старанно проаналізувати усі підстави припинення трудового договору передбачені вищевказаною статею, застосовуючи необхідні постанови Пленуму Верховного суду України та приклади із судової практики по трудовим спорам. Необхідно дослідити умови, порядок і причини припинення, розірвання, звільнення з поважних і неповажних причин трудового договору, вміти відрізняти загальні і додаткові підстави припинення трудового договору, підстави звільнення робітників з ініціативи власника або уповноваженого органа, встановити коло осіб, які мають переважне право залишення на роботі при скороченні чисельності або штату робітників, відмінність припинення трудового договору від відсторонення працівника від роботи.

При відповіді на третє запитання плану доцільно знати що, право розірвання за власним бажанням трудового договору, укладеного на невизначений строк, мають усі працівники незалежно від посади, яку вони займають. Про своє бажання звільнитись з роботи вони зобов'язані попередити власника або уповноважений ним орган, подавши йому письмову заяву про звільнення за 2 тижні до вказаної в ній дати звільнення. Така вимога встановлена законодавством для надання можливості власнику або уповноваженому ним органу підшукати нового працівника на місце того, який звільняється.

Якщо заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням обумовлена неможливістю продовжувати роботу з поважних причин (до яких відносяться переїзд на інше місце проживання, переведення дружини чи чоловіка на роботу в іншу місцевість, вступ до навчального закладу, неможливість працювати на даній роботі відповідно до медичного висновку, догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку, досягнення пенсійного віку і т. ін.), то власник або уповноважений ним орган зобов'язаний розірвати трудовий договір з працівником в строк, про який просить працівник (ст. 38 КЗпП).

Протягом строку попередження жодна із сторін трудового договору не має права в односторонньому порядку розірвати його. Працівник зобов'язаний відпрацювати визначені законом 2 тижні та не має права залишити роботу без згоди власника або уповноваженого ним органу, інакше власник матиме право звільнити працівника не за його власним бажанням, а за своєю ініціативою як за прогул без поважної причини.

За ініціативою працівника може бути достроково розірваним також і строковий трудовий договір з поважних причин, передбачених ст.38 КЗпП, про які говорилось вище. Крім того, причиною розірвання трудового договору можуть бути хвороба чи інвалідність працівника, що перешкоджають йому виконувати роботу за договором, порушення власником законодавства про працю, умов колективного, трудового договору (ст. 39 КЗпП).

Відмову власника або уповноваженого ним органу у звільненні працівника у таких випадках останній може оскаржити, звернувшись в комісію по трудових спорах чи в суд.

Даючи відповідь на третий пункт плану необхідно зазначити що, з метою захисту права громадян на працю всі підстави звільнення працівника з роботи чітко визначені в Кодексі законів про працю України. Загальні для всіх працівників підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу передбачені статтею 40 КЗпП України, додаткові підстави розірвання трудового договору передбаченні для спеціальних субє'ктів та знаходяться у ст.41 КЗпП України, а також підстави розірвання трудового догоовору закріплені у статутах про дисципліну, що діють в окремих галузях господарства, у тому числі МВС, і в деяких спеціальних нормативних актах. Не можна звільнити працівника за підставами, якщо вони не передбачені відповідними правовими нормами. Це є однією з найважливіших гарантій захисту прав працівників від необґрунтованих звільнень. Другою важливою гарантією для працівників є те, що, згідно із загальним правилом, власник або уповноважений ним ним орган вправі розірвати трудовий договір лише за попередньою згодою профспілкового органу, за винятком випадків передбачених ст.43-1 КЗпП України.

Важливо пам’ятати що, у деяких випадках та для окремих категорій працівників встановлено заборону на звільнення з ініціативи власника (у період тимчасової непрацездатності; відносно вагітних жінок, жінок, які мають дитину віком до 3 років та тих, що мають дитину віком до 14 років чи дитину - інваліда; під час перебування працівника у щорічній відпустці).

Усі підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника можна поділити на певні групи: загальні та додаткові; підстави загального чи організаційного характеру; пов’язані з особою працівника та пов’язані з винною поведінкою працівника.

Слід старанно проаналізувати підстави розірвання трудового договору за ініціативою власника, з урахуваннням постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», враховуючи порядок звільнення та приділяючи увагу ролі профспілок при розірванні трудового договору і звільненні працівника.

У випадках, передбачених п. З і 7 ст. 36, 37, 45, 199 КЗпП, трудовий договір із працівником може бути припинений внаслідок актів органів, що ні є стороною договору (призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (п. З ст. 36 КЗпП; набрання законної сили вироку суду, яким працівника засуджено (крім випадків умовного засудження і відстрочки виконання вироку) до позбавлення волі, виправних робіт не за місцем роботи або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження певної роботи (п. 7 ст. 36 КЗпП); направлення працівника за постановою суду до лікувально-трудового профілакторію (ст. 37 КЗпП); розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації на вимогу профспілкового органу (ст. 45 КЗпП)).

За підставою, передбаченою п.3 ст.36 КЗпП України, органом, на вимогу якого розривається трудовий договір виступає військкомат або комісія у справах альтернативної служби. Підставами розірвання договору є: призов на строкову службу, вступ на військову службу, вступ на навчання у військовий навчальній заклад. Для розірвання трудового договору працівник має подати роботодавцю повістку військкомату чи інший документ, який підтверджує призов чи вступ його на військову службу.

За правилами передбаченими ст.45 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано з керівником підприємства. На вимогу профспілкового органу роботодавець повинен розірвати трудовій договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, умови колективного договору чи колективних угод, вимоги Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності”.

За підставою, передбаченою п.7 ст. 36 КЗпП України трудовий договір припиняється у випадках, якщо працівника засуджено до позбавлення волі, до арешту, довічного позбавлення волі, до позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю. Не може вважатися підставою для припинення трудового договору факт умовного засудження або якщо до нього застосовано відстрочку виконання вироку.

Трудовій договір може бути розірваний на вимогу батьків або інших осіб. Це відбувається, коли йдеться про припинення трудового договору з неповнолітнім, тобто особою, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. Права вимагати розірвання трудового договору мають батьки, усиновителі та піклувальники, а також службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю.

Необхідно детально зупинитися на порядку оформлення звільнення і проведення розрахунку, виплати вихідної допомоги.

Курсанти, студенти, слухачі повинні добре з’ясувати порядок оформлення звільнення і проведення розрахунку, виплати вихідної допомоги, вивчити для цього відповідні статті законодавства про працю.

О С Н О В Н А Л І Т Е Р А Т У Р А:

· Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – Ст.141

· Кодекс законів про працю України: станом на 10 сіерпня 2006 р./ Верх.Рада України.- Офіц.вид.- К.: Парламент. вид-во, 2006.- 112 с.

· Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / авт.: Б.С. Стичинський, І. В. Зуб, В.Г. Ротань. - 4-те вид., доп.та перероб. - К.: "А.С.К.", 2003. - 1024 с

· Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами. Ч.1-2 / Укладачі: В.С. Ковальський, Л.П. Ляшко. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 608 с

· Трудовое законодательство: нормативная база / сост.: О. Примакова, Я. Кавторева. - 3-е изд., перераб.и доп. - Х.: Изд."Фактор", 2004. - 404 с.

· Про затвердження положень щодо застосування Закону України „Про зайнятість населення”. Постанова Кабінету Міністрів України № 578 від 27.04.93 р. // Людина і праця.- 1998.- №6-7.

· Постанова Верховного Суду України від 6.11.92 р. №9 із змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 1.04.1994 р. №4, від 26.10.1995 р. №18 «Про практику розгляду судами трудових спорів»// Бюлетень законодавства юридичної практики України. - 1993. - №2.

· Постанова Верховного Суду України від 1.11.96р. №9 «Про застосування Конституції України при здійснені правосуддя» // Право України. - 1997. - №1.

· Постанови Пленуму Верховного суду України із загальних питань судової діяльності та в цивільних справах: зб. норм. актів станом на 01.11.2004 р. / ред. кол.: Гончаренко В.Г. та ін./ - К.: Юрінком Інтер, 2004. – 352 с.

· Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 р. № 14 «Про судову практику в справах повернення збитків, завданих підприемствам, організаціям, їх працівниками». // Бюлетень законодавства і юридичноі практики України. - 1993.-№ 2.

· Постанова Верховного Суду України від 24.12. 1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» // Право України.-2000.- № 6.

· Постанова Пленуму Верховного Суду України від 3. 03. 2000 р. № 4 «Про внесення змін до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.10. 1982 р. № 6 «Про практику застосування судами України законодавства у справах, пов язаних з порушеннями вимог законодавства про охорону праці» (Зі змінами, внесеними постановами ПВСУ від 3.10. 1986р. №9, від 12.10. 1989р. № 10. від 4. 06.1993р. № 3, від 3. 12. 1997р. № 12) // Право України.- №8.- 2000.

· Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. №7 / Відповідно до ч.2 ст.23 КЗпП України / // Право України № 9, 2004

· Ухвала Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 4 лютого 2004 р. (витяг) /ст. 54 З.У."Про господарські товариства"/ // Право України №10, 2004

· Венедиктов В.С. Основания и юридические гарантии прекращения служебно - трудовых отношений с работниками органов внутренних дел: Науч.-практ. пособие/ МВД Украины; Ун-т ВД, Крым.фак.- Симферополь: Доля, 2000.- 88 с

· Карпенко Д.О. Основи трудового права: навчальний посібник.- К.: Вид-во „ А.С.К.”, 2003. – 656 с.

· Болотіна Н.Б. Трудове право України: підручник.- 2-ге вид., стереотип.- К.: Вікар, 2004.- 725 с.

· Трудове право України: академ.курс: підручник/ Ін-т держ.і права ім.В.М.Корецького НАН України; за загал.ред.Хуторян Н.М.- К.: Вид-во "А.С.К.", 2004.- 608 с

· Трудовое право Украины в вопросах и ответах: учеб.-справ.пособие/ Г.С.Гончарова, В.В.Жернаков, С.Н.Прилипко.- 4-е изд., перераб.и доп.- Х.: Одиссей, 2005.- 592 с

Р Е К О М Е Н Д О В А Н А Л І Т Е Р А Т У Р А:

· Боханова І. А. Конституційне регулювання права на працю та його реалізація у законодавстві України // Актуальні проблеми політики. – 2003. -№11

· Волинець В.В. Атестація - забезпечення виконання зобов"язань за трудовим договором// Бюлетень Міністерства юстиції України.-2006.- № 2.- С.90-94.

· Греков І. Співвідношення волі й волевиявлення при розірванні трудового договору з ініціативи працівника // Право України.- 1996.-№6. – С.31-32.

· Ершова Е. Правовые гарантии, предоставляемые работникам при расторжении трудового договора по инициативе работодателя // Арбитражный и гражданский процесс. - 2005. - № 11. - С.22-26

· Іншин М. Щодо правового забезпечення права на працю в умовах массового вивільнення робочої сили // Право України.- 1998.-№3. – С.77-78.

· Іншин М. Щодо правового статусу співробітників органів внутрішніх справ які звільнені за скороченням штатів // Право України.- 1998.-№11. – С.116-118.

· Комаров В.А. Право людини на працю та його закріплення у Конституції України // Проблеми, досвід, перспективи реалізації Конституції України.,- Луганська обласна державна адміністрація, ЛІВС, ЛГПІ, ЛІПО.,- 1997

· Комаров В.А. Право на достойное существование в творческом наследии П.И. Новгородцева // Материалы межвузовской НПК „ Творческое наледие П.И. Новгородцева и актуальные проблемы построения правового государства. ЛИВД.,- 1996

· Комаров В.А. Актуальные проблемы трудового законодательства Украины и пути их разрешения / В.А.Комаров, В.И.Борщенко // Ідея правової держави: історія і сучасність. – Луганськ.: 2004. - Ч.4. - С.35-47

· Лазор В. Судове рішення індивідуальних трудових спорів: шляхи удосконалення // Право України.- 2003.-№1

· Ломакина Л.А. Увольнение работника в связи с отказом от продолжения работы из-за изменения существенных условий трудового договора // Адвокат. - 2006. - № 2. - С.67-69

· Марченко С.В., Лазарева - Пацкая Н.В. Правовые аспекты трудового законодательства во взаимоотношениях с работниками при увольнении // Юрист. - 2004. - №8. – С.58-62

· Нестерова Т. Прокуратура и защита трудовых прав // Законность. - 2004. - № 5. - С.13-17

· Нестерова Т. Увольнение руководителя организации в связи с решением о досрочном прекращении трудового договора // Законность. - 2004. - № 8. - С.10-12

· Проскуряков П.Д. Припинення службово-трудових відносин працівників ОВС: класифікація підстав, їх зміст та напрями вдосконалення законодавства// Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності.- Донецьк, 2005.- Вип 3.- С.309-323

· Свечкарева Я.В. Защита трудовых прав работников-акционеров при увольнении по основаниям, предусмотренным п.1ст.40 КЗоТ Украины// Проблеми законности.- 2004.- №69.- С.60-64

· Угрюмова Г. Звільнення працівника за п.7 ст. 40 КЗпП України: проблеми правого регулювання // Право України.- 2005.- № 12.- С.62-64

· Черноус С.М. Особливості конкретизації оціночних понять у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6 листопада 1992 р. №9 // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2006. - № 3. - С.102-106

· Чернишова Г., Фадєєнко А. Розгляд судами справ по суперечках що виникають з трудових правовідносин. Окремі питання // Право України. -1998.- №8.- С.58-63.

· Шевченко М. Судове рішення про негайне поновлення на роботі незаконно звільненого працівника: яким йому бути?// Право України.- 1997.- №12. – С.99.

· Юшко А. Розгляд судами спорів, викликаних реорганізацією підприємства // Право України.- 1998.- №9. – С.18-22;33.

Дата добавления: 2014-11-29