Доходи та рівень життя населення 3 страница

а) зайняті на транспорті;

б) у житловому господарстві;

в) комунальних підприємств;

г) навчальних закладів;

д) медичних установ.

36. Причини скорочення чисельності України:

а) зменшення народжуваності;

б) збільшення числа померлих;

в) збільшення міграції населення.

37. Просте відтворення населення - це:

а) число народжень на 100 сімей знаходиться в межах 250-260;

б) число народжень на 100 сімей нижче 250.

в) число народжень на 100 сімей більше 260.

38. Фаза відтворення населення представляє:

а) появи нових ресурсів для праці на основі народження людей, досягнення ними працездатного віку;

б) відновлення здатності до праці в наявних працівників;

в) одержання людьми утворення, придбання спеціальності і кваліфікації.

39. Економіка робочої сили здійснюється за рахунок:

а) спеціалізації виробництва і розширення обсягу кооперування постачань;

б) скорочення утрат фонду робочого часу;

в) скорочення утрат від браку;

г) від впливу природних умов;

д) зниження чисельності робітників, що не виконує норми виробітку.

40. Основні методи планування чисельності робітників:

а) на основі трудомісткості виробничої програми;

б) за нормами виробітку в одиницю часу;

в) за нормами обслуговування і робочих місць;

г) планування чисельності за явочним часом.

41. Ріст продуктивності праці виявляється у вигляді:

а) збільшення обсягу продукції в одиницю часу при незмінній її якості;

б) скорочення витрат праці на одиницю виробленої продукції;

в) збільшення маси і норми прибутку;

г) скорочення часу виробництва і звертання товарів.

42. Продуктивність праці вимірюється:

а) кількістю виготовленої продукції на одиницю часу;

б) витратами праці на одиницю продукції;

в) співвідношенням виготовленої продукції до сумарної величини живої й упредметненої праці.

43. Методи визначення виробітку: а)натуральний;

б) вартісний;

в) трудовий;

г) ресурсний.

44. Фактори росту продуктивності праці:

а) матеріально-технічні;

б) організаційно-економічні;

в) соціально-психологічні;

г) запровадження в дію й освоєння нових підприємств;

д) структурні зрушення у виробництві.

45. Резерви росту продуктивності праці:

а) зниження трудомісткості;

б) поліпшення використання робочого часу;

в) зниження матеріалоємності.

46. За часом використання резерви росту продуктивності праці підрозділяється на:

а) поточні;

б) перспективні;

в) тимчасові.

47. Функції впливу наукової організації праці на виробництво:

а) ресурсозберігаюча;

б) оптимізуюча;

в) функція формування ефективного працівника;

г) працещадна;

д) виховна;

є) активізуюча.

48. Низька ціна робочої сили гальмує:

а) упровадження науково-технічних досягнень;

б) ріст продуктивності праці;

в) зацікавленість людей у кращих результатах своєї роботи;

г) відтворення робочої сили.

49. Планування трудових показників переслідує наступні цілі:

а) підвищення продуктивності праці;

б) посилення матеріальної зацікавленості кожного працівника і колективу в поліпшенні техніко-економічних показників діяльності підприємства;

в) встановлення оптимального співвідношення в чисельності персоналу;

г) забезпечення потреби кадрами необхідної кваліфікації працівників.

50. Групи факторів росту продуктивності праці:

а) матеріально-технічні;

б) організаційно-економічні;

в) соціально-психологічні.

51. Елементами колективної форми організації праці є:

а) часткова або повна взаємозамінність працівників у колективі;

б) робота з єдиного наряду;

в) підрядні й орендні відносини;

г) розподіл зарплати за КТУ;

д) планування й облік господарських показників.

52. Форми організації праці на підприємствах:

а) індивідуальна;

б) колективна.

53. Внутрівиробничі фактори умов праці:

а) техніко-економічні;

б) санітарно-гігієнічні;

в) фактори безпеки;

г) естетичні;

д) господарсько-побутові; є) морально-психологічні.

54. Елементами організації праці на підприємстві є:

а) підбір, підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації працівників;

б) поділ праці;

в) кооперація праці;

г) організація робочих місць обслуговування;

д) встановлення обґрунтованих норм праці.

55. Принципи організації заробітної плати:

а) рівна оплата за рівну працю;

б) підвищення грошової заробітної плати;

в) випереджальний ріст продуктивності праці в порівнянні з ростом середньої заробітної плати;

г) диференціація оплати праці;

д) ясність і простота.

56. Елементи організації заробітної плати:

а) тарифна система;

б) нормування праці;

в) форми і системи заробітної плати;

г) матеріальне стимулювання.

57. Тарифна система-це:

а) тарифно-кваліфікаційний довідник;

б) тарифна сітка;

в) тарифні ставки;

г) районні коефіцієнти;

д) доплати і надбавки.

58. Функціями заробітної плати є:

а) основний засіб задоволення особистих потреб;

б) джерело відтворення робочої сили;

в) засіб залучення людей до праці;

г) економічний важіль розвитку виробництва;

д) засіб розподілу кадрів за районами країни, галузями народного господарства;

є) підвищення грошової заробітної плати.

59. Принципами організації заробітної плати є:

а) оплата праці за її кількістю і якістю;

б) підвищення грошової зарплати;

в) випереджальний ріст продуктивності праці в порівнянні з ростом середньої зарплати;

г) диференціація і регулювання рівня оплати праці різних груп і категорій працюючих;

д) ясність і простота.

60. На організацію руху кадрів впливають наступні групи факторів:

а) загальні;

б) територіальні;

в) галузеві;

г) внутрівиробничі.

61. Основними джерелами поповнення народного господарства трудовими ресурсами є:

а) молодь, що вступає в робочий вік;

б) працездатне населення;

в) зайняті в домашнім господарстві;

г) звільнені з місць ув'язнення.

62. Підготовка і підвищення кваліфікації робітників здійснюється:

а) в ПТУ (професійно-технічні училища);

б) безпосередньо на виробництві;

в) навчально-курсових комбінатах;

г) навчальних пунктах.

63. У залежності від практичних цілей розрізняють наступні категорії працюючих:

а) чисельність виробничо-промислового персоналу;

б) загальна чисельність;

в) облікова;

г) явочна;

д) планова чисельність.

64. Загальна чисельність працюючих включає:

а) чисельність виробничо-промислового персоналу;

б) персонал непромислової сфери.

65. Облікова чисельність включає працівників:

а) постійних;

б) сезонних;

в) тимчасових.

66. Види руху кадрів:

а) професійний;

б) кваліфікаційний;

в) неорганізований;

г) організований.

67. Розділ плану з праці за «непромисловою групою» включає наступні показники:

а) чисельність працівників;

б) фонд зарплати;

в) середня зарплата.

68. Основою для розробки плану з праці є:

а) кількісний і якісний прогноз потреби в кадрах;

б) плановий обсяг продажу;

в) виробнича програма;

г) план технічного розвитку й організації виробництва;

д) норми і нормативи витрат праці і зарплати.

69. Фактори росту продуктивності праці:

а) підвищення технічного рівня виробництва;

б) удосконалювання керування, організації виробництва і праці;

в) нормативи чисельності за функціями керування.

70. При оплаті праці в бригадах можуть використовуватися її форми:

а) відрядна;

б) погодинна;

в) відрядно-прогресивна.

71. У тарифній системі поділ праці робітників здійснюється за:

а) професіями;

б) спеціальностями;

в) кваліфікаціями;

72. Тарифно-кваліфікаційний довідник робіт і професій робітників служить для:

а) тарифікації робіт;

б) установлення кваліфікаційних розрядів робітникам;

в) визначення складності різноманітних видів робіт;

г) встановлення окладів фахівцям.

73. Розрізняють заробітну плату:

а) мінімальну;

б) номінальну;

в) реальну;

г) договірну.

74. Структура заробітної плати складається з:

а) основної оплати праці;

б) додаткової оплати праці;

в) відрядної заробітної плати.

75. Елементи організації заробітної плати:

а) тарифна система;

б) нормування праці;

в) форми і системи зарплати;

г) матеріальне стимулювання.

76. Форми зарплати:

а) погодинна;

б) відрядна;

в) контрактна;

г) акордна.

77. Особливості праці в невиробничій сфері:

а) обслуговування населення;

б) перевага розумової праці;

в) неоднорідність праці.

78. Вихідними нормативними документами для оцінки складності праці в невиробничій сфері є:

а) кваліфікаційний довідник посад службовців;

б) єдина номенклатура посад службовців;

в) єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник робіт і професій робітників.

79. До галузей невиробничої сфери відносять:

а) торгівлю й загальне харчування;

б) житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування, харчування;

в) утворення;

г) охорону здоров'я;

д) державні організації.

80. Реальна заробітна плата - це:

а) сума грошей, що одержує працівник після сплати податків;

б) сума грошей, що працівник одержує після процесу праці;

в) кількості товарів і послуг, що потрібні працівникові для відновлення його робочої сили;

г) кількість товарів і послуг, що може купити працівник на свою номінальну заробітну плату.

81. Перевага колективної оплати праці:

а) викликає колективну відповідальність за результати виробництва;

б) сприяє суміщенню професій; г) ущільнення робочого дня.

82. Розмір мінімальної заробітної плати визначається з обліком:

а) вартісної величини мінімального споживчого бюджету з поступовим зближенням рівнів цих показників;

б) загального рівня середньої заробітної плати;

в) продуктивності праці, рівня зайнятості;

г) переведених показників і інших економічних умов.

83. Розмір заробітної плати:

а) може бути нижче встановленого трудовим договором і мінімальним розміром заробітної плати у випадку невиконання норм виробітку, виготовлення бракованої продукції через провину робітника;

б) може бути нижче встановленого трудовим договором і мінімальним розміром заробітної плати тільки у випадку невиконання норм виробітку;

в) може бути нижче встановленого трудовим договором і мінімальним розміром заробітної плати тільки у випадку виготовлення бракованої продукції через провину робітника;

г) не може бути нижче мінімальної заробітної плати.

84. Щорічна відпустка робітникам надається в наступному порядку:

а) у будь-який час за бажанням працюючих;

б) за перший рік після шести місяців безперервної роботи на одному підприємстві, а в наступні роки роботи - у будь-який час відповідного робочого часу;

в) рішення про надання відпустки приймає власник;

г) після календарного року роботи.

85. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою для:

а) підприємств усіх форм власності і господарювання;

б) тільки для підприємств державного сектору економіки і кооперативних організацій;

в) тільки для підприємств державного сектора економіки;

г) тільки для бюджетних підприємств і організацій.

86. Основою організації оплати праці є:

а) нормування праці;

б) тарифна система;

в) форми оплати праці;

г) система стимулювання.

87. При залученні робітників з ненормованим робочим днем до роботи понад нормального робочого дня, цей час:

а) компенсується відпусткою;

б) вважається понаднормованим часом і підлягає додатковій оплаті;

в) не вважається понаднормованим часом і додатковій оплаті не підлягає;

г) оплачується в подвійному розмірі.

88. Трудові конфлікти розглядаються:

а) комісіями з трудових конфліктів;

б) профспілковим комітетом підприємств;

в) районними народними судами;

г) профспілковими зборами.

89. Оплата праці в подвійному розмірі здійснюється за роботу:

а) у святкові дні;

б) у вихідні дні;

в) у понаднормований час;

г) у вечірню зміну;

д) у нічну зміну.

90. Комісія з трудових конфліктів утворюється:

а) з рівного числа незмінних представників профкому підприємства і представників власника;

б) профспілковим комітетом з числа його членів;

в) рішенням зборів трудового колективу;

г) рішенням адміністрації.

91. До складу вартості робочої сили входять:

а) безпосередньо заробітна плата;

б) натуральні виплати, що надаються працюючим;

в) витрати роботодавців на соціальні цілі;

г) витрати на професійну підготовку і підвищення кваліфікації;

д) витрати на соціально-побутове обслуговування.

92. До факторів, що збільшують вартість робочої сили, відносяться:

а) розширення потреби в нових товарах і послугах;

б) збільшення витрат на приміщення, транспортні витрати;

в) підвищення інтенсивності праці найманих робітників;

г) збільшення психологічної напруги;

д) підвищення продуктивності праці.

93. Згідно з Законом України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це:

а) винагорода за виконану роботу;

б) винагорода за працю понад установлену норму, за трудові успіхи і спритність;

в) винагорода за підсумками роботи за рік, компенсаційні й інші грошові і натуральні виплати;

г) винагорода за підсумками роботи за рік компенсацій і інших грошових виплат.

94. Згідно з Законом України «Про оплату праці» організація заробітної плати здійснюється на підставі:

а) законодавчих і інших нормативних актів;

б) генеральної угоди на державному рівні;

в) галузевих, регіональних угод;

г) колективних договорів;

д) трудових договорів.

124. Договірне регулювання оплати праці найманих робітників здійснюється:

а) на основі системи тарифних угод на всіх рівнях керування, що досягаються в результаті колективних переговорів;

б) переговори ведуться й угоди приймаються тільки на державному рівні;

в) переговори ведуться й угоди приймаються тільки на виробничих і галузевих рівнях;

г) переговори ведуться й угоди приймаються тільки на територіальному рівні.

95. Розмір мінімальної заробітної плати визначається з обліком:

а) вартісної величини мінімального споживчого бюджету з поступовим зближенням рівнів цих показників;

б) загального рівня середньої заробітної плати;

в) продуктивність праці, рівня зайнятості;

г) переведених показників і інших економічних умов.

96. Основою регулювання рівня заробітної плати різних категорій і груп працюючих служить:

а) тарифно-кваліфікаційний довідник;

б) тарифна сітка;

в) тарифна ставка;

г) доплата і надбавка до тарифних ставок.

97. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язково для:

а) підприємств усіх форм власності і господарювання;

б) тільки для підприємств державного сектора економіки і кооперативних організацій;

в) тільки для підприємств державного сектору економіки;

г) тільки для бюджетних підприємств і організацій.

98. Відрядна розцінка визначається:

а) шляхом розподілу погодинної (денної) тарифної ставки, що відповідає розряду виконаної роботи, на годинну (денну) норму виробітку;

б) шляхом множення погодинної (денної) тарифної ставки на встановлену норму часу в годинах або днях;

в) виходячи з мінімальної заробітної плати, установленої державою;

г) відрядна розцінка дорівнює тарифній ставці виконаної роботи.

99. Раціоналізація чисельності робітників включає:

а) визначення оптимальної чисельності;

б) розподілення робітників за змінами;

в) розстановку робітників внутрізміни.

100. Форми поділу праці:

а) функціональна;

б)технологічна;

в) професійна;

г) кваліфікаційна.

101. Форми кооперації праці:

а) міжцехова;

б) внутріцехова;

в) внутрідільнична;

г) внутрібригадна.

102. Фактори, що враховуються при розрахунку середньої зарплати:

а) підвищення мінімальної зарплати;

б) зміна чисельності робітників за системою оплати;

в) зміна умов праці;

г) скорочення втрат робочого часу;

д) ріст продуктивності праці.

103. Види доплат зарплати, що враховуються при плануванні фонду:

а) за роботу в другу і третю зміни;

б) доплати не звільненим бригадирам;

в) за роботу у святкові дні;

г) за навчання учнів;

д) доплати за відрядно-прогресивною системою.

104. Фонд заробітної плати непромислової групи розраховується на підставі:

а) затвердженого штатного розкладу;

б) посадових окладів;

в) тарифних ставок.

105. Фонд зарплати керівників, фахівців і службовців розраховується на підставі даних:

а) чисельність і посадові оклади згідно зі штатним розкладом;

б) установлених надбавок і доплат.

106. Види середньої заробітної плати:

а) середньогодинна;

б) середньоденна;

в) середньомісячна (середньорічна).

107. Показники преміювання робітників- це:

а) ріст продуктивності праці;

б) зниження трудомісткості;

в) скорочення браку у виробництві;

г) виконання заданих обсягів робіт з меншою чисельністю;

д) збільшення маси прибутку.

108. Спеціальні системи преміювання-це:

а) за впровадження нової техніки;

б) за економію матеріальних і енергетичних ресурсів;

в) за виробництво експортної продукції.

109. Показники преміювання діяльності колективу підприємства в цілому—це:

а) ріст обсягу реалізації продукції;

б) підвищення продуктивності праці;

в) поліпшення якості продукції;

г) зниження матеріальних і трудових витрат на одиницю продукції;

д) економію всіх видів ресурсів.

110. Єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник робіт і професій робітників (ЄТКД) використовується для:

а) визначення числа розрядів за кожною професією;

б) складності робіт;

в) кваліфікаційних розрядів;

г) складання програм для підвищення кваліфікації і підготовки робітників.

111. Види тарифних ставок:

а) погодинна;

б) денна;

в) місячна;

г) тимчасова.

112. Система відрядної форми оплати праці є:

а) пряма відрядна;

б) відрядно-преміальна;

в) відрядно-прогресивна;

г) непрямо-відрядна;

д) акордна;

є) контрактна.

113. При підставі раціональної чисельності працівників враховують фактори:

а) виробнича програма і трудомісткість одиниці продукції;

б) співвідношення робочих місць і чисельності працівників за часом;

в) зміна якості продукції, що випускається.

114. Методи розрахунку за регламентуючими її нормативними документами, які використовують при плануванні чисельності керівників, спеціалістів і службовців проводяться на підставі:

а) нормативів чисельності за функціями управління;

б) нормативів і норм часу (для конструкторів, технологів);

в) нормативів і норм обслуговування і керованості (для лінійного персоналу, нормувальників, товарознавців і та ін.)

115. Оплата праці керівників, спеціалістів і службовців здійснюється за:

а) годинними тарифними ставками;

б) місячними посадовими окладами;

в) окладно-преміальною системою;

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 600 с.

2. Есинова Н. И. Экономика труда и социально-трудовые отношения: Учебн. пособие. – К.: Кондор, 2003. – 464 с.

3. Пилипенко С. М. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Навчальний посібник / С. М. Пилипенко, А. А.Пилипенко, І. П. Отенко. - Харків: Вид. ХДЕУ, 2004. – 224 с.

Додаткова:

4. Закон України “Про зайнятість населення” // Закони України. — К.: Ін-т законодавства, 1996. — т.1. — С 252-268.

5. Закон України “Про затвердження Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 роки” // Голос України. - 2002. — № 76. — 23 квіт.

6. Закон України “Про колективні договори і угоди” // Закони України. — К: Ін-т законодавства, 1997. — Т.6. — С 5–10.

7. Закон України “Про оплату праці” // Закони України. — К.: Ін-т законодавства, 1997. — Т.8. — С 210-218.

8. Закон України “Про підприємства в Україні” // Закони України. — К: Ін-т законодавства, 1996. — Т.1. — С 310-331.

9. Указ Президента України “Про затвердження Концепції подальшого реформування оплати праці в Україні” від 25 грудня 2000 р. № 1375/2000.

10. Указ Президента України “Про Основні напрями політики щодо грошових доходів населення України” від 7 серпня 1999 р. № 969/99.

11. Указ Президента України “Про Основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року” від 3 серпня 1999 р. № 958/99.

12. Послання Президента України до Верховної Ради України // Уряд. кур’єр. - 2003. - 18 квіт.

13. Про концепцію побудови національної статистики України та Державної програми переходу до міжнародної системи обліку та статистики: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. № 326.

14. Рекомендації щояо визначення заробітної плати працюючих залежно від особистого внеску працівника в кінцеві результати роботи підприєм-ства: Затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31 березня 1999 р. №44.

15. Про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвивиються: Конвенція МОП від 3 червня 1970 р. № 131.

16. Про професійну орієнтацію та професійну підготовку в галузі розвитку людських ресурсів: Конвенція МОП від 23 червня 1975 р. № 142.

17. Про сприяння зайнятості і захист від безробіття: Конвенція МОП від 21 червня 1988 р. № 168.

18. Інструкція зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України: Наказ Мінстату України від 7 липня 1995 р. № 171 за погодженням з Мінекономіки України, Мінпраці України, Мін-фіном України. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 серпня 1995 р. №287/823.

19. Інструкція по визначенню вартості робочої сили: Наказ Міністерства статистики України від 29 травня 1997 р. № 131. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 1997 р. № 258/2062.

20. Владимирова Л. П. Экономика труда: Учебн. пособие. – 2-е изд. – М.: Издательский дом "Дашков и К", 2002. –300 с.

21. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. – К.:КНЕУ, 2003. – 300 с.

22. Махсма М. Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посібник. – К.: Вид. Європ. Унів., 2002. – 164 с.

23. Москаленко Н.О. Економіка праці в організації. Навчальний посібник / Н.О. Москаленко, І. П. Отенко – Харків: Вид. ХНЕУ, 2006. – 228 с.

24. Экономика труда: (социально-трудовые отношения) / Под ред. Н. А. Волгина, Ю. Г. Одегова. – М.: "Экзамен", 2002. – 736 с.

25. Кожанова Є. П. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Конспект лекцій / Є. П. Кожанова, О. О. Титар, В. І. Білоконенко, О. І. Жилін, Н. Л. Гавкалова, С. Ю. Гончарова, О. М. Синіговець, В. Д. Понікаров. – Харків: Вид. ХДЕУ, 2004. – 284 с.

26. Пилипенко С. М. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Навчальний посібник / С. М. Пилипенко, А. А. Пилипенко, І. П. Отенко. – Харків: Вид. ХДЕУ, 2004. – 224 с.

27. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 300 с.

28. Колот А. М. Соціально-трудові відносини: теорія та практика регулювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2003.– 230 с.

29. Махсма М. Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посібник. – К.: Вид. Європ. унів., 2002. – 164 с.

30. Москаленко Н. О. Економіка праці в організації. Навч. посібник / Н.О. Москаленко, І. П. Отенко. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2006. – 228 с.

31. Экономика труда: (социально-трудовые отношения) / Под ред. Н. А. Волгина, Ю. Г. Одегова. – М.: «Экзамен», 2002. – 736 с.

32. Аведян Л Й. Управління людськими ресурсами на підприємстві: Авто-реф. диск. е. н.—Харків, 2000.

33. Адамчук В В, Ромашов О. В, Сорокина М. Е Экономика и социология труда. —М.:ЮНИТИ, 2000.

34. Баланда А. Л Неформальна зайнятість (методологія і методика дослід-ження): Автореф. дис к. е. н. — К., 1999.

35. Бесєдін В. Ф. Прогнозування і розробка програм: Метод. реком. — К., 2000.

36. Богданова Т. І. Організаційно-економічні аспекти формування структур-них трудових ресурсів: Автореф. дис. к. с н. — Хмельницьк, 1998.

37. Ваумина О. Рынок труда: условная занятость при безусловной безработице // Зеркало недели. — 2002. - 11 берез.

38. Войнатенко М., Наконечна Г. Ж. Система показників використання тру-дових ресурсів // Економіст. — 1998. - 4 черв. — № 6.

39. Головко М. Л., Пастухов В. П. Зайнятість населення України. — К., 1998.

40. Дідківська Л I, Головко Л С. Державне регулювання економіки. — К.: Знання-Прес, 2000.

41. Журавлёв П. В., Карташов С. А., Маусов Н. К, Одёгов Ю. Г Персонал: словарь понятий и определений. — М.: Экзамен, 1999.

42. Калина А. В Организация и оплата труда в условиях рынка. — К.: МАУП, 2001.

43. КиреевВ И. Международная экономика. — М.: ИНФРА-М, 2000.

44. Маркс К Капитал: Соч. —Т. 23.

45. Матишенко С. Наши перспективы по данным ООН // Вечерние вести. — 2001.— 1 січ.

46. Мокий М. С, Скамай Л Г., Трубочкина М. И. Экономика предприятий. — М.: ИНФРА-М, 2002.

47. Романюк М. Д Методологія і практика регулювання міграційного руху населення за умов перехідної економіки: Автореф. дис. к. є. н. — К., 2000.

48. Рощин С Ю., Разумова Т. О. Экономика труда. — М.: Инфра-М, 2000.

49. Стан ринку праці України за січень–вересень 2002 р. // Праця і зарпла-та. — 2002. — жовт. —№ 34.

50. Черенка Л. М. Проблеми бідності в Україні: методи визначення та на-прями подолання: Автореф. дис. к. є. н. — К., 2000.

51. Щокін Г. В Національне питання відродження // Персонал. - 2001. — №2.

ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЗЧИК

Дата добавления: 2014-11-29