Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Надія Михайлівна Стадненко




Надія Михайлівна Стадненко народилась 11 липня 1926 року в м. Ташкенті, де і пройшло її дитинство. Юнацькі роки майбутньої вченої були затьмарені Великою Вітчизняною війною. У 16 років їй довелось розпочати тяжку працю у військовому картографічному відділенні зв’язку, що не завадило цілеспрямованій та наполегливій юнці екстерном закінчити школу. Після отримання атестату зрілості, Надія Михайлівна вступає до Інституту народного господарства, де навчається за спеціальністю: «Механізація сільського господарства».

У 1944 році, з переїздом сім`ї до Києва, кардинально змінюються пріоритети майбутнього професійного шляху 18 – річної Надії Михайлівни. Вступивши цього ж року до Київського педагогічного інституту, вона пов’язує своє життя з освітянською нивою. З великою наснагою майбутня вчена навчається на педагогічному факультеті, опановуючи фах учителя молодших класів. Серед багатьох навчальних дисциплін з особливим інтересом вона слухає лекції з психології свого улюбленого викладача Костюка Григорія Силовича (1899-1982). З перших днів навчання Надії Михайлівни в інституті та до останніх днів його життя, Григорій Силович залишався наставником ученої. «Все, що в мені є – розповідала Надія Михайлівна – я успадкувала від Григорія Силовича».

Такий вплив особистості Г.С. Костюка на становлення Н.М. Стадненко як науковця не можна вважати випадковим. Постать видатного українського психолога, першого декана дефектологічного факультету, характеризується людськими чеснотами та науковою різнобічністю: йому належать дослідження психічних властивостей особистості; розвиток єдності природного і суспільного в онтогенезі людини; визначення ролі спадковості в індивідуальному розвитку; навчання і дозрівання організму; дослідження взаємозв’язку навчання й розвитку, зовнішніх і внутрішніх умов психічного розвитку тощо.

У 1945 році Г.С. Костюк виступив ініціатором створення Науково-дослідного інституту психології УРСР (нині – Інститут психології Академії педагогічних наук України імені Г.С. Костюка), де і відбувалось наукове становлення Надії Михайлівни Стадненко. Керівник Інституту, Г.С.Костюк, упродовж 27 років, сприяв розробці проблематики, безпосередньо пов’язаної з психічним і особистісним розвитком дитини (нормальним та порушеним), з психологічним забезпеченням ефективного навчання й виховання.

Після закінчення Інституту за спеціальністю «Вчитель молодших класів загальноосвітньої школи», Надія Михайлівна розпочинає трудову діяльність у школі та продовжує займатись наукою. Від початку об’єктом наукового інтересу Н.М. Стадненко були діти з нормальним розвитком, але, відкриття дефектологічних спеціальностей та потреба дослідження розумово відсталих дітей зумовили переконати її в необхідності наукового дослідження різних аспектів їх психічного розвитку.

Вступ до аспірантури та наукова школа Г.С. Костюка - особливий період у професійному житті Н.М. Стадненко. Вона дбайливо зберігала спогади про свого наставника як прекрасного вихователя молодих науковців, людину чуйну, тактовну і, водночас, вимогливу у принципових наукових питаннях. Від спілкування з Григорієм Силовичем Надія Михайлівна отримувала величезну інтелектуальну насолоду і духовну наснагу. Адже в особистості Г.С. Костюка знайшли яскраве втілення чесноти вченого-психолога: широка освіченість, гуманність, інтелігентність, наукова принциповість разом з уважно-толерантним ставленням до опонентів, прагнення якнайповніше осягнути закономірності психічного життя і скористатися ними, аби допомагати людині, насамперед, юній, в її духовному становленні.

Особливої уваги Григорій Силович надавав тісному зв’язку психології з педагогічною наукою. У свого вчителя Надія Михайлівна вчилась гармонійному поєднанню взаємопов’язаних конструктивних начал таких, скажімо, як високий теоретичний рівень досліджень і їх тісний зв’язок із запитами практики; опора на вітчизняні традиції, що виправдали себе, і врахування новітніх досягнень світової науки; шанобливе ставлення до науки і наукового експерименту.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 701; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.