Основні автобіографічні відомості Л.С.Стожок

№ п/п	Дата	Подія, що відбулася
1.	19 лютого 1933 рік	У місті Києві народилася Людмила Станіславівна Стожок.
2.	1941-1951 роки	Роки навчання в школі.
3.	1951-1955 роки	Навчалася на дефектологічному факультеті Київського державного педагогічного інституту імені О.М. Горького (нині НПУ імені М.П.Драгоманова).
3.	1955 рік	За державним розподілом отримала направлення на посаду вчителя в Коростишівську допоміжну школу.
4.	1958 рік	Повернулася до міста Києва, де працювала вчителем біології у загальноосвітній школі №93.
5.	1960-1967 роки	Працювала вчителем біології в школі-інтернаті №7 міста Києва.
6.	1967 рік	Людмила Станіславівна пройшла за конкурсом на посаду старшого викладача кафедри олігофренопедагогіки КДПІ імені О.М.Горького.
7.	1973 рік	Захистила кандидатську дисертацію у Москві.
8.	1974-2000 роки	Людмила Станіславівна Стожок працювала доцентом кафедри олігофренопедагогіки.
9.	1977-1985 роки	Заступник декана дефектологічного факультету КДПІ імені О.М.Горького.
10.	20 вересня 2002 рік	Пішла із життя Людмила Станіславівна Стожок

Предметом її дослідження була проблема оптимального використання практичної діяльності учнів на уроках природознавства для підвищення рівня знань і корекції відхилень в мисленнєвій діяльності розумово відсталих школярів. В дослідженні були поставлені такі завдання:

1. Вивчити стан природознавчих вмінь в учнів допоміжних шкіл.

2. Проаналізувати ступінь використання практичної діяльності учнів в корекційних цілях на уроках природознавства.

3. Встановити експериментальним шляхом можливість застосування практичної діяльності учнів для підвищення ефективності навчання природознавству.

Для розв’язання намічених завдань було здійснено:

а) індивідуальне вивчення природознавчих знань в учнів, на основі якого
було окреслено психолого - педагогічні передумови використання практичної
діяльності в корекційних цілях;

б) спостереження 160 уроків у 32 вчителів для вивчення досвіду роботи по
використанню практичної діяльності учнів на уроках природознавства;

в) експериментальне вивчення з метою розробки і апробації системи
прийомів, що сприяють доцільному включенню у навчальний процес
практичної діяльності учнів як корекційного засобу при викладанні
природознавства.

Дослідження проводилось протягом 1965-1972 років в шести допоміжних школах України і було охоплено біля 400 школярів старших класів допоміжних шкіл.

Результати проведеного дослідження викладені в дисертації, що складається із вступу, 3 розділів і висновку.

У першому розділі розглядається стан наукової розробки корекційно-педагогічної спрямованості навчання природознавства.

Розділ другий висвітлює результати дослідження стану природознавчих знань розумово відсталих учнів і наявність передумов для використання практичної діяльності з корекційною метою.

Вихідним моментом у розв’язанні наміченої проблеми було з'ясування стану природознавчих знань, якими оволодівають досліджувані учні в результаті навчання. На основі отриманих даних передбачалось визначити педагогічні передумови та умови використання практичної діяльності як корекційного засобу.

В якості критеріїв оцінки природознавчих знань були визначені:

а) обсяг знань;

б) наявність предметної їх співвіднесеності;

в) ступінь розуміння сутності класифікації об'єктів природи, а також вміння
їх виконувати;

г) глибина розуміння внутрішніх зв'язків між предметами і явищами
природи;

д) рівень оволодіння навичками використання знань.

Обсяг знань визначався шляхом встановлення учнями повноти зовнішнього опису об'єктів і явищ оточуючої дійсності. Достатнім обсяг знань вважався у тому випадку, коли учень міг охарактеризувати кожен із запропонованих об'єктів зі сторони його зовнішньої будови, функціональної значущості його органів і положення їх по відношенню до інших органів. При цьому з'ясовувалися прогалини в знаннях, а також можливість використання практичної діяльності для їх виконання.

Визначення предметної співвіднесеності знань дозволило встановити рівень адекватності засвоєного змісту знань об'єктивної дійсності, що знайшла в них своє відображення.

Введення критерію розуміння сутності класифікації і вміння її проводити обумовлено в природознавстві. Крім того, передбачалось, що за ступенем використання прийомів класифікації можна говорити про рівень розвитку в учнів вміння узагальнювати на основі виділення і об'єднання суттєвих ознак предметів.

Вивчення розуміння учнями причинно - наслідкових зв'язків, що існують між об'єктами і явищами природи, переслідували мету не тільки з'ясувати ступінь розуміння причинної залежності між ними, але і виявити необхідністі застосування спеціальних корекційних засобів у навчанні.

Критерій застосування знань на практиці введений з метою встановлення практичної спрямованості знань учнів.

У своєму дослідженні Л.С.Стожок використовувала навчальний матеріал з тем, які вивчалися в старших класах допоміжної школи: «Культурні і дикорослі рослини», «Домашні і дикі тварини», «Людина».

З метою дослідження ступеня використання практичної діяльності учнів у допоміжних школах розглядали:

а) планування учителями практичної діяльності учнів на уроках;

б) види практичної діяльності учнів, які використовувалися;

в) способи поєднання практичної діяльності з поясненням та показом;

г) тривалість практичної діяльності учнів;

д) форми зв'язку практичної діяльності учнів з іншими видами роботи на
уроці.

У результаті дослідження вона визначила такі типові недоліки в учнів у природознавчих знаннях і вміннях:

а) невміння дати повну характеристику органам живих організмів;

б) недостатній розвиток вміння класифікувати живі об'єкти;

в) утруднення у встановленні причинно - наслідкових зв'язків;

г) невміння застосовувати засвоєні знання в певній практичній ситуації;

д) утруднення в засвоєнні знань про предмети, які не потрапляють в поле чуттєвого сприймання.

Співставлення якості знань учнів з практикою викладання природознавства показує, що однією з основних причин низької якості природознавчих знань учнів є недостатня практична спрямованість навчання природознавства у допоміжних школах. Це проявляється, перш за все, в тому, що в практиці роботи вчителів природознавства переважають словесні засоби навчання. В той же час мало використовується такий корекційний засіб, як залучення учнів в практичну діяльність у відповідності з логікою навчального предмету.

Для підвищення рівня природознавчих знань і корекції мисленнєвих процесів необхідне спеціально організоване навчання на основі оптимального використання практичної діяльності учнів на уроках природознавства.

У третьому розділі розкриваються шляхи удосконалення методики навчання природознавства у допоміжній школі на основі доцільного використання практичної діяльності учнів, спрямованої на корекцію їх розумового розвитку і розроблені педагогічні умови забезпечення корекційно-педагогічної спрямованості навчання природознавства.

В побудові експериментального дослідження вона керувалась гіпотезою, що
визначає використання практичних дій учнями в процесі вивчення
природознавчого матеріалу у допоміжній школі може сприяти попередженню і корекції прогалин в знаннях, якщо в навчальному процесі забезпечується:

1) попередній відбір і програмування системи корекційно значющих практичних дій з кожної відносно закінченої і теми, яка складно засвоюється з попереднім виділенням об'єктів;

2) поєднання практичних дій з розумовими для попередження можливих неточностей і викривлень у набутих знаннях. Використання практичних дій для досягнення оптимальної повноти, адекватності і предметної співвіднесеності знань про ті якості об'єкта, що вивчаються.

4) можливість успішної мисленнєвої трансформації в розумовий план -досвід, який набутий в процесі виконання практичних дій.

5) оптимальне поєднання засвоєння і застосування знань у єдиний процес.
У навчальному експерименті, у відповідності з висуненими пропозиціями

вирішувались наступні завдання:

1) Визначення оптимальної системи корекційно-розвивальних дій з кожного розділу навчальної програми.

2) З'ясування можливостей і шляхів використання корекційно - значющих дій у навчанні школярів з метою попередження і усунення недоліків у сприйманні знань і забезпечення на цій основі:

а) достатньої повноти і предметної співвіднесеності знань;

б) формування в учнів правильних уявлень про систему класифікації і
наявності вміння практично здійснювати її;

в) розуміння учнями причинно - наслідкових зв'язків, які існують між
живими об'єктами і явищами природи;

г) формування вмінь користуватися засвоєними знаннями на практиці.

3) Пошук ефективних способів поєднання практичних дій з наочними
засобами в процесі навчання.

З кожного об'єкта корекції на різному навчальному матеріалі перевірялась ефективність всіх 5 видів практичних дій і їх поєднань. При цьому, встановлювалась можливість поєднання практичних дій з повідомленням знань:

- використання практичних дій перед повідомленням знань (пропедевтична методика);

- застосування практичних дій після повідомлення знань (основна методика);

- застосування практичних дій в ході повідомлення знань (поетапна методика).

Структура уроку в експериментальному класі була така: спочатку повідомлялись знання учням; далі була перевірка засвоєння знань і встановлення прогалин в них; потім вводились практичні дії з метою усунення недоліків в знаннях. В кінці уроку удосконалювались знання шляхом використання практичної діяльності, проводилась повторна перевірка знань учнів.

Творчий доробок Людмили Станіславівни складав понад 30 публікацій, зокрема: підручники для допоміжних шкіл, навчально -методичний комплекс з природознавства, методика викладання географії і природознавства, статті, тези тощо.

Разом із В.М.Синьовим Людмила Станіславівна Стожок підготувала підручник «Корекційна робота на уроках географії та природознавства у допоміжній школі» (1977 рік). Цей підручник складається з двох розділів: корекційна спрямованість процесу формування географічних знань в учнів допоміжної школи; корекційно-практична спрямованість навчання природознавству у допоміжній школі.

В ньому розкрито стан природознавчих знань учнів старших класів і педагогічні умови здійснення корекційно - практичної спрямованості навчання природознавства. Вивчення застосування знань на практиці викликало необхідність встановлення практичної спрямованості знань учнів, враховуючи те, що в процесі застосування знань інтенсивно розвиваються пізнавальні можливості учнів.

Як вказує автор, головною причиною недостатнього засвоєння учнями природознавчих знань є те, що на уроках домінуюче місце займає слово вчителя. Вивчення живих об'єктів проходить у формі бесіди, коли діяльність учня зводиться лише до відповідей на конкретно поставлені запитання вчителя. На цих уроках не ставиться мета навчити дітей самостійно отримувати нові знання в процесі організованої вчителем практичної діяльності. У тих випадках, коли вчитель проводить на уроці практичні роботи, досягається більш високий ефект. Розумово відсталі діти при засвоєнні природознавчих понять зіштовхуються з труднощами, які пояснюються тим, що деякі вчителі в процесі навчання передають учням готові знання з допомогою словесно-ілюстративних засобів. При цьому, практична діяльність учнів включається в педагогічний процес лише на кінцевому етапі. Включення у навчальний процес практичних дій учнів не завжди дає позитивний результат, оскільки не всі дії мають корекційно - виховне значення, і не будь-яке поєднання практичних і розумових дій дає достатню силу корекційного впливу.

Також в цьому підручнику визначені педагогічні умови здійснення корекційно -практичної спрямованості навчання природознавства:

1. Попередній відбір і програмування системи корекційно - значущих практичних дій з кожної теми, яка важко засвоюється.

2. Включення в розроблену систему навчання спеціально відібраних практичних дій і поєднання їх з розумовими діями таким чином, щоб передбачались можливі неточності і викривлення у знаннях, які отримуються.

3. Можливість для усвідомлення практичних операцій.

4. Оптимальне поєднання засвоєння і застосування знань в єдиний
процес.

Список основних наукових праць:

1. Синев В.Н, Стожок Л.С.Коррекционная работа на уроках географии и естествознания во вспомогательной школе / В.Н. Синев, Л.С.Стожок. - Киев: «Рад школа», 1977.-86 с.

2. Стожок Л.С. Автореферат дисертації кандидата педагогічних наук на тему: «Корекційно -практична направленість навчання природознавству у допоміжній школі». -Москва.- 1973.

3. Стожок Л.С. Рекомендации к определению системи коррекционно - развивающих практических действий на уроках естествознания.// Методические рекомендации к исследованию проблем коррекционной работьі в спец школах. - К., 1975. - С 19 - 20.

4. Стожок Л.С. Стан знань природничого матеріалу учнів молодших класів допоміжної школи. / Питання дефектології. Респ. наук. - метод збірник, 1971, вип. 6. - С 15-22.

5. Стожок Л.С. Обсяг знань з природознавства в допоміжній школі./ Питання дефектології. Респ. наук. - метод збірник, 1973, вип. 8. - С 67 - 73.

6. Стожок Л.С. Практична діяльність на уроках природознавства як корекційний засіб навчання розумово відсталих учнів./ Питання дефектології. Респ. наук. -метод збірник, 1982, вип. 14. - С 59 - 62.

Дата добавления: 2014-11-29