Основні автобіографічні відомості Т.К.Ульянової

№ п/п	Дата	Події, що відбулася
1.	2 серпня 1929 рік	У місті Чернігові в сім"ї військового народилася Т.К.Ульянова.
2.	1937 рік	Вступила у 1 клас в місті Києві.
3.	1947 рік	Закінчила 10 класів СШ м.Києва
4.	1947 рік	Була зарахована до на дефектологічний факультет, відділ мови і літератури за спеціальністю: «Вчитель мови та літератури масової та спеціальної школи».
5.	1951 рік	Закінчила Київського державного педагогічного інституту імені О.М. Горького.
6.	1951-1953 роки	Працювала на посаді логопеда в школі-інтернаті №64 міста Києва.
7.	1953-1959 роки	Працювала на посаді вчителя молодших класів, згодом працювала вчителем російської мови і завучем допоміжної школи-інтернату №69 міста Києва.
8.	1 вересня 1959 рік	Пройшла за конкурсом на посаду асистента кафедри дефектології Київського державного педагогічного інституту імені О.М.Горького.
9.	1964 рік	Переведена на посаду старшого викладача кафедри дефектології.
10.	1965-1966 роки	Навчалася в річній аспірантурі при Науково-дослідному інституті дефектології АПН СРСР
11.	1966 рік	Захистила кандидатську дисертацію на тему: «Розвиток мови учнів молодших класів допоміжної школи в зв'язку з вивченням предметів оточуючої дійсності».
12.	1966 рік	Присвоєно науковий ступінь кандидата педагогічних наук
13.	1966 рік	Член партбюро дефектологічного факультету і відповідальна за культурно-масову роботу серед студентів.
14.	1969 – 1999 роки	Працювала доцентом кафедри олігофренопедагогіки і психопатології.
15.	1971- 1976 роки	Працювала заступником декана дефектологічного факультету.
16.	15 жовтня 2006 рік	Пішла з життя Т.К.Ульянова

Вагомим внеском Т.К.Ульянової у розвиток спеціальної методики викладання української мови були розроблені методичні рекомендації з використання розумово відсталими учнями мовного матеріалу і організації їх мовленнєвої діяльності на предметних уроках, дидактичні вимоги до проведення цих уроків у допоміжній школі та врахування особливостей мовленнєвого розвитку у зв'язку з вивченням предметів оточуючої дійсності.

Випускники Інституту корекційної педагогіки та психології підготували і захистили дисертаційні дослідження з різних проблем навчання і виховання розумово відсталих учнів, які ґрунтувалися на наукових роботах з проблем мовленнєвого розвитку розумово відсталих учнів і педагогічному досвіді Т.К.Ульянової.

Вона була викладачем доцента А.М.Висоцької, доцента М.З.Кота, доцента Н.П.Кравець, доцента Г.С.Піонтківської, академіка В.М.Синьова, професора Д.І.Шульженко, доцента Л.О.Ханзерук, доцента Л.П.Ярової, професорів Коноплястої С.Ю., Миронової С.П., Синьової Є.П., Супруна М.О., Кобильченка В.П., які успішно захистили кандидатські і докторські дисертації і працюють в Інституті корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П.Драгоманова та Інституті спеціальної педагогіки АПН України.

Завдяки науково-педагогічній діяльності Т.К.Ульянової були вперше підготовлені і опубліковані підручники з методики викладання української мови для студентів дефектологічних факультетів. Їй належать підручники з української та російської мов для допоміжних шкіл України, які використовуються і у наш час.

Ульянова Тетяна Костянтинівна, працюючи на посаді старшого викладача кафедри дефектології, Київського державного педагогічного інституту імені О.М.Горького успішно захистила кандидатську дисертацію на тему: «Розвиток мови учнів молодших класів допоміжної школи в зв'язку з вивченням предметів оточуючої дійсності». Науковим керівником та наставником виступив кандидат педагогічних наук М.Ф.Гнєзділов. Офіційними опонентами були: доктор педагогічних наук, професор Н.С. Рождєствєнський та кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник В.Г.Петрова.

У своєму дослідженні Т.К. Ульянова ставила перед собою основну мету - вивчити стан розвитку у дітей умінь змістовно і планомірно будувати своє мовлення у вигляді опису предметів як в теорії, так і в практиці педагогіки. На основі цього створила удосконалену систему занять на предметних уроках у молодших класах допоміжної школи. Така система повинна забезпечувати у певній мірі конкретну основу мовленнєвої діяльності дітей з інтелектуальною недостатністю.

Експериментальне дослідження, яке було проведене Т.К.Ульяновою охоплювало 82 учні і проводилося на базі 2 і 3 класів допоміжних шкіл: школа №1 м.Києва, школа №103 м.Львова, у яких були виділені контрольні класи, де учні мали приблизно однаковий рівень розвитку, знань, умінь і навичок.

Дисертаційне дослідження Тетяни Костянтинівни складалося з трьох розділів.

У першому розділі розглядалися теоретичні і практичні вирішення проблеми предметного вивчення. Дослідниця розкрила питання: як визначається значення предметного навчання в загальній системі навчального процесу в школі; яку увагу приділяють предметним урокам, як фактору створення конкретної основи загального і мовленнєвого розвитку; які дидактичні положення входять в основу занять з вивчення учнями предметів і явищ навколишньої дійсності.

Як зазначала Т.К.Ульянова, заняття на предметних уроках у допоміжних школах спрямовані на розширення і уточнення уявлень дітей про предмети та явища природного характеру.

На практиці предметні уроки у допоміжній школі часто характеризуються недостатньо витриманою систематичністю занять, не завжди чітко організовується процес сприймання об'єктів, що вивчається і не враховується роль слова учнів. Більш важливе мовлення учителя, який прагне все сам розповісти про даний предмет.

Як констатує Т.К.Ульянова, проблема розвитку мовлення цієї категорії школярів у процесі вивчення ними предметів і явищ реальної дійсності не знайшла свого повного вирішення і потребує спеціальних досліджень.

У другому розділі дисертаційної роботи Т.К.Ульянова розглядає основні способи і прийоми організації і методики експериментальних занять. Організовуючи процес вивчення учнями предметів і явищ навколишньої дійсності, дослідниця, перш за все, намагалася створити такі умови, які б допомогли дітям навчитись активно і планомірно вивчити об'єкти і отримати про них чіткі уявлення, а потім поступово описати їх.

У відповідності до цього, використана авторська експерименгтальна методика ставила такі завдання: а) забезпечення планомірного, всебічного і точного сприймання об'єкта, що вивчається; б) організацію мисленнєвих процесів, що протікають у сприйманні; в) використання і розвиток мовлення учнів.

Основними прийомами в організації навчального процесу на уроці є постановка учителем завдань і питань у такій послідовності, які б забезпечили необхідний хід думок учнів у процесі активного вивчення об'єкта на предметних уроках.

Практичне вирішення поставлених завдань скероване на те, щоб забезпечити більш стійку і диференційовану чуттєву основу знань учнів про предмети і явища навколишньої дійсності.

На думку Т.К.Ульянової, у роботі над створенням цієї основи повинні брати участь не лише зорові відчуття, але і інші аналізатори. Значну роль в виділенні ознак предметів надавали перевагу тактильному і руховому аналізаторам. При цьому, практичні дії учнів не обмежувались лише вивченням предмета, а також включалась і конструктивна діяльність, наприклад: дітям пропонувалось намалювати даний предмет, домалювати його окремі частини і нарешті виготовити цілий предмет із відповідного матеріалу на уроках ручної праці.

Для створення у дітей з інтелектуальною недостатністю точного і чіткого уявлення про вивчений предмет необхідно правильно організовувати мисленнєві процеси. Проведені, під час експерименту, спеціальні заняття показали, що при глибокому та детальному вивченні об'єкта з використанням відповідних прийомів діти оволодівають мисленнєвими операціями такими, як аналіз і синтез, узагальнення, абстрагування, порівняння тощо.

Учням молодших класів загальноосвітнього навчального закладу для дітей з інтелектуальною недостатністю властива безсистемність аналізу, яка виражається в тому, що вони розглядають об'єкт не як цілісну систему, навіть не дотримуючись певного плану. Відповідно до цього, Т.К.Ульянова використала спосіб підведення учнів до аналізу об'єкта, що вивчається, заснований на становленні зв'язків його ознак з умовами життя предмету. Використання цього способу давало можливість добитись від дітей не лише назви основних частин об'єкта, опис його зовнішнього вигляду, але і вміння висловлювати свої судження. У процесі співвідношення предметів систематизуються і упорядковуються знання і словник.

Значну роль в організації мисленнєвих процесів займало формування понять. Суть цього процесу полягала в умінні дитини мисленнєво виділяти суттєві ознаки предмета і оперувати ними у своїх мисленнєвих операціях.

Найважливішим компонентом пізнавальної діяльності людини є її мовленнєва діяльність. Мовлення розумово відсталих дітей в силу її недорозвитку не виконує в потрібній мірі своєї функції в процесі пізнання предметів і явищ навколишньої дійсності. Приймаючи до уваги ці обставини, Тетяна Костянтинівна, організовуючи експериментальне заняття, ставила перед собою спеціальне завдання - організаційно включити мовлення учнів в процес вивчення об'єктів, що спостерігаються і разом з тим систематично розвивати його. Передумовою для вирішення цього завдання є поставлення правильного співвідношення мовлення учителя і учня в процесі занять.

Т.К.Ульянова значну увагу надавала вмінню ставити запитання учнями, як прояв їх мовленнєвої активності. Для цього, на предметних уроках використовували різні прийоми, що спонукали учнів звертатися до вчителя та однолітків з питаннями для того, щоб дізнатися нове про предмет.

Дуже продуктивною є організація мовленнєвої діяльності учнів, коли учні мають можливість доповнювати один одного, вносити корективи, а іноді і виправляти висловлену думку.

У процесі експериментальних занять Т.К.Ульянова приділяла велику увагу організації монологічного мовлення учнів у вигляді опису предметів. У першу чергу, вона прагнула добитися планомірної побудови учнями висловлювань, використовуючи для цього логічно послідовний хід спостережень.

В окремих випадках для виховання уміння описувати об'єкти в певній логічній послідовності у дослідженні пропонувалося дітям створювати цільний образ предмета з його частин та різні способи планування своїх висловлювань.

З метою активації словника учнів дослідниця підбирала завдання і питання вчителя з таким розрахунком, щоб вони допомагали учням більш широко усвідомити вивчений матеріал.

Характерним для учнів з інтелектуальною недостатністю, на її думку, є також і те, що вони переносять назву одного об'єкта на інший, іноді одним і тим самим словом позначають різні предмети та їх властивості.

Спостереження і дослідження показали, що висловлювання цієї категорії дітей складається переважно з простих, схематично і стереотипно побудованих речень, часто зустрічаються неповні речення.

У третьому розділі дисертації Т.К.Ульянової представлені результати експериментальної перевірки ефективності розробленої системи занять на предметних уроках у молодших класах допоміжної школи.

На заняттях в експериментальних і контрольних класах вивчення об'єкта завершувалось контрольною роботою у вигляді усного опису вивченого предмета. У обох класах ставилося одне і те ж мовленнєве завдання - самостійно правильно, повно і зв'язко описати предмет в усній формі.

У експериментальних класах більше спирались на всебічний аналіз об'єктів самими учнями з включенням практичних дій, а в контрольних вчитель обмежувався демонстрацією об'єкта. При цьому, діти сприймаючи предмети, спиралися на зорові відчуття. В експериментальному класі орієнтувались на максимальне використання мовлення самих учнів, а в контрольних класах - на пояснення вчителя. У такому випадку отримували два варіанта вирішення однієї і тієї ж проблеми.

Так, учні експериментального класу використали значно більшу кількість слів, що вказують на ознаку предмета у порівнянні з висловлюваннями учнів контрольних класів. При цьому, слід відмітити, що учні експериментальних класів у більшості випадків виділили суттєві ознаки, у той час як увагу учнів контрольних класів називали ознаки, що не мають суттєвого значення для розкриття поняття. Мовлення учнів експериментальних класів більш повне, чітке і розгорнуте. Правильність побудови своїх висловлювань відбивається і на вмінні будувати свої описи у логічній послідовності.

З метою отримання додаткового матеріалу, який би підтверджував ефективність методики, був проведений ще один експеримент. Для цього, використали з метою вивчення предмет, який раніше не вивчався учнями і провели його вивчення в експериментальному (А) і контрольному (Б) класах. При цьому, в класі «А» заняття проводила вчителька контрольного класу за своєю методикою, а в класі «Б» заняття проводилися за методикою запропонованою Т.К.Ульяновою. Даний експеримент дав позитивний результат, і це є додатковим підтвердженням ефективності експериментальної методики.

Вперше в Україні Т.К.Ульяновою був підготовлений навчальний посібник «Методика викладання української мови в допоміжній школі» для студентів дефектологічних факультетів денної і заочної форм навчання. Цей посібник і донині широко використовується вчителями загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з інтелектуальною недостатністю.

Навчальний посібник складається із вступу та шести розділів, зокрема: методика української мови як наука; завдання і зміст навчання української мови в допоміжній школі; навчання грамоти учнів допоміжної школи; букварний період навчання грамоти; навчання читання в допоміжній школі; методика читання в молодших класах допоміжної школи.

У посібнику розкриваються основні програмні питання з курсу методики викладання української мови у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю. Одночасно в цьому посібнику до кожного розділу, розроблені завдання для самостійної роботи студентів, пропонується література і контрольні запитання.

У навчальному посібнику ‘’Методика викладання граматики і розвитку мовлення учнів допоміжної школи’’ розкриваються основні питання методики викладання граматики в допоміжній школі і особливості роботи над розвитком усного і писемного мовлення розумово відсталих учнів. Цей посібник складається з чотирьох розділів: методика вивчення граматики в допоміжній школі; методика вивчення основних питань граматики у молодших класах допоміжної школи; методика вивчення граматики в старших класах допоміжної школи; розвиток мовлення учнів допоміжної школи.

Т.К.Ульяновою була розроблена програма з курсу «Методика викладання української мови у допоміжній школі» для студентів дефектологічних факультетів педагогічних інститутів. Програмі передує «Пояснювальна записка», у якій зазначається, що вивчення методики викладання української мови у допоміжній школі, перш за все, повинна дати студентам, майбутнім педагогам-дефектологам, уміння вільно користуватися методиками та прийомами навчання, в залежності від змісту і характеру навчального матеріалу та індивідуальних особливостей учнів.

У кожному розділі програми подається система занять і методичних прийомів роботи з української мови.

Програмою передбачені методи, прийоми і види вправ, які необхідно використовувати у процесі викладання української мови у допоміжній школі, що передбачають втілення принципу активного усвідомлення учнями знань і навичок щодо використання їх у своєму мовленні.

На практичних заняттях з методики викладання української мови у допоміжній школі, зазначає Т.К.Ульянова, студенти повинні навчитися: аналізувати програму з української мови і підручники для відповідних класів допоміжної школи; планувати навчальний матеріал; правильно використовувати методи і прийоми роботи над виправленням вимови розумово відсталих учнів; при розробці уроків підбирати навчальний матеріал для розвитку мовлення, читання та граматики, які б забезпечували ефективність у проведенні уроків; виготовлення необхідних посібників з української мови у допоміжній школі.

Відповідно до навчальних планів, за якими навчалися студенти заочної форми навчання було передбачено виконання контрольних робіт. У відповідності до вимог про навчально-методичний комплекс передбачалася розробка тематики контрольних робіт. Виходячи з цього, Т.К.Ульяновою була розроблена «Тематика контрольних робіт для студентів-заочників дефектологічних факультетів педагогічних інститутів» з методики викладання української мови в допоміжній школі.

Завдання контрольних робіт спрямовувались на перевірку знань студентів і виявлення в них умінь самостійно аналізувати різні проблеми з методики викладання української мови, вміння висловлювати своє ставлення до наукової і практичної цінності літературних джерел з питань методики.

Контрольні роботи повинні сприяти поглибленню знань студентів заочної форми навчання, навчити їх аналізувати теоретичний матеріал, узагальнювати власний досвід та досвід інших вчителів, знаходити ефективні і раціональні прийоми викладання, підвищувати педагогічну майстерність студентів.

Тематика контрольних робіт розроблена у відповідності до програми з методики викладання української мови в допоміжній школі.

До кожної теми подані не лише рекомендації для опрацювання матеріалу, але і запропоновані практичні завдання. У кінці кожного розділу поданий перелік рекомендованої літератури.

Вагомим внеском є розроблені Т.К.Ульяновою «Методичні рекомендації до проведення лабораторних занять з курсу «Методика викладання української мови у допоміжній школі»» для студентів дефектологічних факультетів зі спеціальності: 2111 «Олігофренопедагогіка і логопедія».

Метою курсу «Методика викладання української мови у допоміжній школі» є озброєння студентів теоретичними знаннями і практичними навичками навчання учнів допоміжної школи рідної мови, виховання у студентів умінь вільно користуватися методами і прийомами навчання залежно від змісту і характеру навчального матеріалу з мови з урахуванням індивідуальних особливостей розумово відсталих учнів.

Одним із завдань курсу методики мови є те, що студенти повинні розкрити особливості використання дефектологічної науки, знайти шляхи перетворення теоретичних знань у практичні, сформувати потребу в постійному творчому пошуці.

Відповідно до кожної теми лекційного курсу нею розроблені лабораторні заняття. Вона пропонує під час підготовки до кожного з них користуватися планом відповідної лекції, списком рекомендованої літератури.

Крім навчальних посібників, програм, методичних розробок, запропонованих для студентів дефектологічних факультетів Т.К.Ульяновою, розроблялися спеціальні дидактичні і методичні посібники для загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з інтелектуальною недостатністю. Зокрема, «Програма з української мови для допоміжних шкіл, І-ІІ відділення», «Розвиток усного мовлення у зв'язку з вивченням предметів і явищ оточуючої дійсності»; програма «Предметні уроки для допоміжної школи»; приблизні поурочні планування предметних уроків для 1-х класів допоміжної школи; методичні рекомендації щодо розвитку мовлення учнів на предметних уроках.

Методичні рекомендації, розроблені Т.К.Ульяновою щодо розвитку мовлення учнів на предметних уроках в допоміжній школі, спрямовані на розкриття змісту і методики проведення предметних уроків у допоміжній школі, як ефективного засобу розвитку мовлення і мислення розумово відсталих учнів. За визначенням Т.К.Ульянової, допоміжна школа, крім загально-педагогічних завдань, має ще і спеціальне завдання - систематичне підвищення рівня розумової діяльності учнів та розвиток їх мовлення і мислення. Ознайомлення з різними ознаками і властивостями предметів сприяє розвитку їх мислення і мовлення, виховує життєво необхідні практичні вміння.

У розділі «Поурочне планування предметних уроків» погодинно розписані основні теми, що вивчаються кожної чверті. Також запропонована розробка уроків на певні теми. Урок складається з теми, мети уроку, обладнання, у деяких випадках план та хід екскурсії або план та хід уроку.

Також, слід зауважити, що предметні уроки сприяють розвитку описово-розмовного мовлення розумово відсталих дітей. Значну увагу слід приділяти активації знань дітей, використанню власних спостережень і сформованих уявлень про предмети і явища природи.

Використання даних методичних порад до предметних уроків вимагає творчого підходу вчителя. Описані рекомендації до проведення цих уроків є приблизними.

У співавторстві зістаршим науковим співробітником сектору олігофренопедагогіки НДІ педагогіки УРСР, кандидатом педагогічних наук Л.С.Вавіною Т.К.Ульяновою була підготовлена «Програма з української мови для І-ІУ класів допоміжної школи» (II відділення).

Зміст і методи навчання української мови обумовлюються як характером даного предмету, так і рівнем підготовленості учнів до засвоєння мовного матеріалу та рівнем розвитку їх пізнавальних сил і здібностей.

Вони пропонують, протягом перших двох тижнів паралельно з добукварним періодом вивчати знання учнів з української мови та виявляти їх мовленнєву готовність до навчання. В цей період уроки з української мови повинні будуватись так, що на кожному з них вивчався один з показників рівня загального розвитку та підготовленості учнів до навчання. Внаслідок аналізу одержаних результатів учитель вирішує, за якою програмою будуть навчатися учні даного класу.

Дана програма передбачає більш повільний темп навчання, застосування спеціальних прийомів роботи, спрямованих на корекцію недоліків пізнавальної діяльності дітей. Основна увага зверталася на підготовку дітей до систематичного навчання шляхом розвитку і корекції пізнавальних процесів, розвитку мовлення і фонематичного слуху.

Програмою передбачається дати учням початкові відомості про живу і неживу природу. Предметні уроки повинні будуватися на основі вивчення натуральних предметів, природних об'єктів. Особливу увагу слід приділяти розвитку описово-розмовного мовлення учнів.

До 1990 року в Україні здійснювалося навчання розумово відсталих учнів як в спеціальних школах з російською, так і з українською мовою навчання. Обов’язковою дисципліною у навчальному плані шкіл з українською мовою навчання була російська мова. Виходячи з цього, Т.К.Ульяновою у співавторстві з Л.С.Вавіною були розроблені проекти програм і підручників з російської мови. Вони мали вигляд комплексного підручника, який передбачав навчання читання, розвитку усного мовлення, розвитку писемного мовлення, оволодіння граматикою. Також, нею були розроблені основи навчання російської мови у допоміжній школі з українською мовою навчання. Навчання російської мови у допоміжній школі базувалося на знаннях учнів з української мови. Виходячи з цього, одна із основних умов, що заважає успішності оволодіння розумово відсталими дітьми російською мовою - механічне перенесення методів навчання рідної мови на навчання російської мови. Хоч, як справедливо вважає Т.К.Ульянова, навчання другої мови має специфічні особливості і не може бути повторенням природного розвитку рідної мови. Вивчаючи російську мову діти повинні включатись у новий вид мовленнєвої діяльності, що пов’язано з труднощами неможливістю перенести засвоєні прийоми розумово відсталих дітей в нові умови, продуктивно використовувати знання і вміння.

Під час проведення уроків російської мови вчитель повинен передбачати, що саме в цих мовах є спільного чи дуже схожого і саме тому легко засвоюється учнями, а що потребує при навчанні використання особливих прийомів і методів роботи.

Також Т.К.Ульяновою був виданий підручник «Українська мова» для 3 класу допоміжної школи.

Підручник розроблений у відповідності до програмних вимог з української мови. В ньому запропоновані вправи на списування з рукописного і друкованого текстів, умінь виділяти голосні і приголосні звуки в словах, виконання вправ з використанням вивчених правил правопису. Запропоновані вправи для закріплення вивчених звуків і букв, розподіл слів на склади, перенос слова, розрізнення наголосу в двохскладових і трьохскладових словах, знань про слова, що означають назви предметів, виділення їх у текстах, розрізнення запитаннями – «Хто?», «Що?», правильне вживання цих слів у мовленні в різних формах.

У цьому підручнику, передбачені вправи на розширення знань учнів про власні назви, на закріплення знань про слова, що означають назви дій, знаходження їх в тексті, розрізнення за запитаннями – «Що робить?», «Що робив?», «Що буде робити?», правильне узгодження їх із словами, що означають назви предметів, підбір до даного предмета ряду дій і визначення предмета за рядом дій. Вправи на формування вмінь будувати поширені речення, речення розповідні, питальні, окличні, вміння використовувати під час побудови речень прийменники, перетворювати розповідні речення у питальні і окличні, складати різні за інтонацією речення за сюжетними малюнками та серією малюнків, упорядковувати деформовані речення та невеликі тексти.

Всі вправи, які розміщені в підручнику з української мови безпосередньо спрямовані на розвиток зв’язного як усного, так і писемного мовлення розумово відсталих учнів. Також, у підручнику подається орфографічний словник, який спрямований на поповнення та активізацію словника розумово відсталих учнів.

Основні праці Т.К.Ульянової:

2. Ульянова Т.К. Методика викладання української мови в допоміжній школі.:Навчальний посібник.-К.:КДПI ім.О.М.Горького, 1984.-122с.

3. Ульянова Т.К. Методика викладання граматики і розвитку мовлення учнів допоміжної школи.: Навчальний Посібник -К.: КДПІ ім..О.М.Горького, 1990.-96с.

4. Ульянова Т.К. Підручник «Українська мова» для 3 класу допоміжної школи, Київ. «Радянська школа» у різних виданнях (1973р., 1980р.).134 с.

5. Ульянова Т.К., Вавіною Л.С., Русский язык: Учебник для 5-6 классов вспомогательной школы с укр. яз. обучения.-К.: «Радянська школа», 1990. 198 с.

6. Ульянова Т.К. Самостійна робота учнів молодших класів допоміжної школи на предметах уроках/ Питання дефектології. Респ.наук.-метод збірник. Вип.1-К., 1965,с.131.

7. Програма «Предметні уроки для допоміжних шкіл». Київ.: «Радянська школа», 1971.

8. Програма з української мови для допоміжних шкіл, І-ІІ відділення/ Розвиток усної мови у зв'язку з вивченням предметів і явищ оточуючої дійсності/ К., 1982.

9. Ульянова Т.К. Орієнтовне поурочне планування предметних уроків для 1-х класів допоміжної інколи. Метод посібник.-К., 1972. 57с.

10. Ульянова Т.К. Методичні рекомендації до проведення лабораторних занять з курсу «Методика викладання української мови у допоміжній школі».- К., 1990. 36с.

11. Ульянова Т.К. Програми української мови для 1-9 класів допоміжної школи.-К., 1978. 150с.

12. Ульянова Т.К. Програми з української мови для 1-5 класів допоміжної школи.-К.: РУМК, 1982. 52с.

12. Ульянова Т.К. Розвиток мови учнів на предметних уроках в допоміжній школі. Методичний лист.-К.: «Радянська школа», 1971. 35 с.

13. Ульянова Т.К. Стан активного словника учнів третіх класів допоміжної школи. Питання дефектології. Міжвід. наук. – Метод. збірник, вип. 2, 1966, с. 60-67. Резюме рос. мовою.

14. Ульянова Т.К. Українська мова: Підручник для заг. допом. шк. / Мін. освіти України. - 7-ме вид. перероб. – Київ: Освіта, 1997. 127 с.: іл.; 24 с. – ISBN 966 - 04 – 0125 – 6. 3-56.

15. Ульянова Т.К. Українська мова: Підручник для заг. допом. шк. – 6-те вид., перероб. – К.: Освіта, 1993. 128 с.

16. Ульянова Т.К. Українська мова: Підручник для заг. допом. шк. – 5-те вид. К.: Рад.шк., 1989. 120 с.

17. Ульянова Т.К. Українська мова: Підручник для 3-го класу допоміжної школи. 4-те вид. – К.: Рад. школа, 1984. 128 с.

18. Ульянова Т.К. Українська мова. Підручник для 3-го класу допоміжної школи. Вид 2-е. К.: Радянська школа. 1976,141 с.

Дата добавления: 2014-11-29