КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Тема: Заготівельна логістика
IV. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ Завдання 1. Використовуючи метод експертних оцінок проранжувати сім критеріїв оцінки постачальників. Вихідні дані наведені в таблиці.
Методика розв’язання задачі Комплексний коефіцієнт значимості критерію розраховується за такою формулою: Kj = Σⁿі=1 Ri *λi, (j = 1,...,m), де n – кількість експертів; Ri – коефіцієнт значимості, встановлений для даного пристрою і-м експертом (від 0 до 1); λi – коефіцієнт компетентності і-го експерта (від 0 до 1); m – кількість критерієв.
Завдання 2. Розрахувати рейтинг для трьох постачальників і порівнюючи отримані значення визначити найкращого партнера. Вихідні дані наведені в таблиці
Методика розв’язання задачі Шляхом множення отриманих оцінок кожного постачальника на значимість відповідних критеріїв і наступного додавання отриманих результатів розраховуємо рейтинг кожного постачальника: n Rі =∑ kj * qij, і = 1,…, m i=1 де: і – номер постачальника, j – номер критерія, m – кількість постачальників, n – кількість критеріїв, kj – значення критерію, qij – оцінка постачальника за даним критерієм.
Завдання 3. Визначити вплив постачальників на ефективність методом АВС-аналізу. Вихідні дані наведені в таблиці
Методика розв’язання задачі Класифікація постачальників за методом АВС здійснюється за такою схемою: 1. Добирається інформація про річний обіг кожного постачальника. 2. Розміри обігів записуються за спадною послідовністю. 3. Розраховується частка обігу кожного постачальника у відсотках від загального обігу. 4. Знаходяться акумульовані значення обігу постачальників у відсотках. Як правило, розрізняють три групи постачальників. А-постачальники - ті, з якими підприємство здійснює приблизно 75% обігу, такий обіг дають приблизно 5% постачальників. В-постачальники (20%) дають, як правило, 20 % обігу. Для С-постачальників (75%) обіг становить приблизно 5%. АВС-аналіз даних про постачальників
На основі цього аналізу можна зробити висновок про перевагу роботи з певними постачальниками для даного підприємства.
Завдання 4. Визначити оптимальний розмір замовлення на комплектуючий виріб за таких умов: згідно даних обліку, вартість подання одного замовлення складає 200 грн., річна потреба в комплектуючому виробі – 1550 шт., ціна одиниці комплектуючого виробу – 560 грн., вартість зберігання комплектуючого виробу на складі дорівнює 20% його ціни.
Методика розв’язання задачі Економічний розмір замовлення визначається за формулою: EOQ = √(2*З*S)/(Cs*U), од. Де: З – вартість подання одного замовлення, S – річна потреба в комплектуючому виробі, Сs – вартість зберігання комплектуючого виробу, задана у відсотку від ціни виробу, U – ціна одиниці комплектуючого виробу. Щоб уникнути дефіциту комплектуючого виробу можна округлити оптимальний розмір замовлення у більшу сторону.
Завдання 5. Економічний розмір замовлення без урахування транспортних витрат складає 75 одиниць. Річна потреба в комплектуючому виробі – 1550 шт., ціна одиниці комплектуючого виробу – 560 грн., вартість зберігання комплектуючого виробу на складі дорівнює 20 % його ціни. Вартість подання одного замовлення складає 200 грн. Тариф на транспортування дрібної партії складає 1грн. за одиницю вантажу, а тариф на транспортування великої партії - 0,7 грн. за одиницю вантажу (великою партією вважається 85 одиниць). Порівняти по загальним витратам обсяги замовлень 75 і 85 одиниць. Визначити оптимальний розмір замовлення.
Методика розв’язання задачі Протягом року потрібно розмістити S/V1=N1 і S/V2=N2 замовлень.
Де: N1 і N2 – кількість замовлень для партій обсягом у 75 і 85 одиниць, V1 і V2 – обсяги замовлень, Тдп, Твп – тарифи на транспортування відповідно дрібної та великої партій.
Завдання 6. Підприємство закуповує деталі за ціною 25 грн. за одиницю, річна потреба в деталях складає 4800 шт., витрати на зберігання однієї деталі складають 5 грн., витрати на організацію одного замовлення – 100 гр. Економічний розмір замовлення складає 439 деталей. Системи знижок, які надає постачальник наведені в таблиці. Порівняти по загальним витратам обсяги замовлень 439, 500 і 1000 деталей. Визначити найкращий варіант.
Методика розв’язання задачі Кількість замовлень у рік по варіантам: Ni = S / Vi
Де: і – номер варіанту S – річна потреба в деталях, Vi – обсяги замовлень, C – витрати на зберігання однієї деталі, Ui – ціна за одиницю.
Завдання 7. Підприємство виробляє три види продукції. У наступному році необхідно виготовити: продукції виду «А» - 100 од., «Б» - 200 од., «В» - 100 од. Визначте обсяги закупівлі матеріальних ресурсів на наступний рік за таких умов: а) для вироблення одиниці «А» необхідно 200 кг тонколистової сталі товщиною 2 мм, 20 кг фарби ПФ-115; б) для вироблення одиниці продукції «Б» потрібно 150 кг тонколистової сталі товщиною 2мм, 10 кг полістиролу і 10 м проводу товщиною 1.5 мм; в) для вироблення одиниці продукції типу «В» необхідно 20 кг полістиролу і 5 м проводу товщиною 1.5 мм; г) для ремонтно-експлуатаційних робіт потрібно 800 кг тонколистової сталі товщиною 2 мм і 200 кг фарби ПФ-115; д) для дослідницької роботи слід придбати 100 кг полістиролу; є) залишки матеріалів на початок і на кінець наступного року становлять по: тонколистовій сталі товщиною 2 мм відповідно 400 і 450 кг, полістиролу – 200 кг і 300 кг, фарби ПФ-115 – 500 і 300 кг, проводу товщиною 1.5 мм – 100 і 100м.
Методика розв’язання задачі Для визначення потреби основного виробництва в матеріальних ресурсах методом прямого розрахунку використовують формулу: Pij = Bi*Hj, де Pij – потреба в матеріалах і-го виду для виробництва j-го виробу, кг, л, м² і т.д; Ві – запланований обсяг випуску виробів і-го виду, шт; Ні – норма витрати матеріалів j-го типу для виробництва одиниці і-го виробу, кг, л, м² і т.д на одиницю виробу. Визначивши потребу в сировині, основних та допоміжних мета ріалах, слід встановити обсяги закупівлі (Q закупівлі) таких ресурсів у товаровласників, виходячи з формули: Qзакуп = Р – Зпоч + Зкін, де Р – потреба в матеріальних ресурсах, натур.од; Зпоч – перехідний на початок наступного періоду залишок матеріалів на складах підприємства, натур.од; Зкін – залишок матеріалів на кінець наступного періоду,натур.од.
Завдання 8. З дошки хвойних порід товщиною 50 мм виготовляють певну кількість деталей. Розрахувати потреби в дошках у плановому році на товарний випуск та зміну незавершеного виробництва. У наступному році необхідно виготовити 1000 виробів. Необхідні дані для рішення наведені в таблиці
Методика розв’язання задачі 1. Визначення потреби в матеріалах для виготовлення деталей здійснюється за формулою: Рі = qi * ni * (S – Nп + Nк), м3 Де: qi – норма витрат на і-ту деталь, n – кількість деталей у виробі, S – річна планова кількість виробів, Nп – кількість деталей в незавершеному виробництві на початок планового періоду, Nк - кількість деталей в незавершеному виробництві на кінець планового періоду.
Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 798; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |