Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема: Заготівельна логістика




IV. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Використовуючи метод експертних оцінок проранжувати сім критеріїв оцінки постачальників. Вихідні дані наведені в таблиці.

Експерт Коефіцієнт компетентності експерта Оцінка значимості критеріїв
             
  0,2 0,1 0,4 0,2 0,3 0,1 0,6 0,1
  0,3 0,3 0,4 0,1 0,1 0,3 0,4 0,2
  0,4 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2
  0,1 0,1 0,4 0,2 0,1 0,4 0,2 0,4
  0,5 0,2 0,3 0,3 0,1 0,2 0,4 0,1

Методика розв’язання задачі

Комплексний коефіцієнт значимості критерію розраховується за такою формулою:

Kj = Σⁿі=1 Ri *λi, (j = 1,...,m),

де n – кількість експертів;

Ri – коефіцієнт значимості, встановлений для даного пристрою і-м експертом (від 0 до 1);

λi – коефіцієнт компетентності і-го експерта (від 0 до 1);

m – кількість критерієв.

 

 

Завдання 2. Розрахувати рейтинг для трьох постачальників і порівнюючи отримані значення визначити найкращого партнера. Вихідні дані наведені в таблиці

Критерії вибору постачальників Значення критерію Оцінка постачальника за даним критерієм
Постачальник №1 Постачальник №2 Постачальник №3
1. Ціна 0,25      
2. Якість товару 0,2      
3.Надійність постачання 0,15      
4. Умови платежу 0,15      
5. Повнота асортименту 0,1      
6. Віддаленість постачальника 0,1      
7. Сервісне обслуговування 0,05      

 

Методика розв’язання задачі

Шляхом множення отриманих оцінок кожного постачальника на значимість відповідних критеріїв і наступного додавання отриманих результатів розраховуємо рейтинг кожного постачальника:

n

Rі =∑ kj * qij, і = 1,…, m

i=1

де: і – номер постачальника,

j – номер критерія,

m – кількість постачальників,

n – кількість критеріїв,

kj – значення критерію,

qij – оцінка постачальника за даним критерієм.

 

Завдання 3. Визначити вплив постачальників на ефективність методом АВС-аналізу. Вихідні дані наведені в таблиці

 

Постачальники                     Сума
Річний обіг, тис.грн                      

 

Методика розв’язання задачі

Класифікація постачальників за методом АВС здійснюється за такою схемою:

1. Добирається інформація про річний обіг кожного постачальника.

2. Розміри обігів записуються за спадною послідовністю.

3. Розраховується частка обігу кожного постачальника у відсотках від загального обігу.

4. Знаходяться акумульовані значення обігу постачальників у відсотках.

Як правило, розрізняють три групи постачальників. А-постачальники - ті, з якими підприємство здійснює приблизно 75% обігу, такий обіг дають приблизно 5% постачальників. В-постачальники (20%) дають, як правило, 20 % обігу. Для С-постачальників (75%) обіг становить приблизно 5%.

АВС-аналіз даних про постачальників

Постачальники Обіг, тис.грн Частка у загальному обігу, % Обіг кумулятивний Група
Сума   100,0 -  

 

На основі цього аналізу можна зробити висновок про перевагу роботи з певними постачальниками для даного підприємства.

 

Завдання 4. Визначити оптимальний розмір замовлення на комплектуючий виріб за таких умов: згідно даних обліку, вартість подання одного замовлення складає 200 грн., річна потреба в комплектуючому виробі – 1550 шт., ціна одиниці комплектуючого виробу – 560 грн., вартість зберігання комплектуючого виробу на складі дорівнює 20% його ціни.

 

Методика розв’язання задачі

Економічний розмір замовлення визначається за формулою:

EOQ = √(2*З*S)/(Cs*U), од.

Де: З – вартість подання одного замовлення,

S – річна потреба в комплектуючому виробі,

Сs – вартість зберігання комплектуючого виробу, задана у відсотку від

ціни виробу,

U – ціна одиниці комплектуючого виробу.

Щоб уникнути дефіциту комплектуючого виробу можна округлити оптимальний розмір замовлення у більшу сторону.

 

 

Завдання 5. Економічний розмір замовлення без урахування транспортних витрат складає 75 одиниць. Річна потреба в комплектуючому виробі – 1550 шт., ціна одиниці комплектуючого виробу – 560 грн., вартість зберігання комплектуючого виробу на складі дорівнює 20 % його ціни. Вартість подання одного замовлення складає 200 грн. Тариф на транспортування дрібної партії складає 1грн. за одиницю вантажу, а тариф на транспортування великої партії - 0,7 грн. за одиницю вантажу (великою партією вважається 85 одиниць). Порівняти по загальним витратам обсяги замовлень 75 і 85 одиниць. Визначити оптимальний розмір замовлення.

 

Методика розв’язання задачі

Протягом року потрібно розмістити S/V1=N1 і S/V2=N2 замовлень.

Витрати, грн. Обсяг замовлення
   
1. На утримання запасів V1/2*U*Cs V2/2*U*Cs
2. На подачу замовлень N1*З N2*З
3. Транспортні витрати V1*Tдп V2*Tвп
Загальні витрати

 

Де: N1 і N2 – кількість замовлень для партій обсягом у 75 і 85 одиниць,

V1 і V2 – обсяги замовлень,

Тдп, Твп – тарифи на транспортування відповідно дрібної та великої

партій.

 

Завдання 6. Підприємство закуповує деталі за ціною 25 грн. за одиницю, річна потреба в деталях складає 4800 шт., витрати на зберігання однієї деталі складають 5 грн., витрати на організацію одного замовлення – 100 гр. Економічний розмір замовлення складає 439 деталей. Системи знижок, які надає постачальник наведені в таблиці. Порівняти по загальним витратам обсяги замовлень 439, 500 і 1000 деталей. Визначити найкращий варіант.

Обсяги замовлення, од Ціна за одиницю, грн
0-500 25,0
500-1000 24,8
1000 і більше 24,7

 

Методика розв’язання задачі

Кількість замовлень у рік по варіантам:

Ni = S / Vi

Витрати, грн. Обсяги замовлення, од.
     
На організацію замовлень N1*З N2*З N3*З
На зберігання одного замовлення V1*С V2*С V3*С
На придбання запасів для річної потреби U1*S U2*S U3*S
Загальні витрати

 

Де: і – номер варіанту

S – річна потреба в деталях,

Vi – обсяги замовлень,

C – витрати на зберігання однієї деталі,

Ui – ціна за одиницю.

 

Завдання 7. Підприємство виробляє три види продукції. У наступному році необхідно виготовити: продукції виду «А» - 100 од., «Б» - 200 од., «В» - 100 од. Визначте обсяги закупівлі матеріальних ресурсів на наступний рік за таких умов:

а) для вироблення одиниці «А» необхідно 200 кг тонколистової сталі товщиною 2 мм, 20 кг фарби ПФ-115;

б) для вироблення одиниці продукції «Б» потрібно 150 кг тонколистової сталі товщиною 2мм, 10 кг полістиролу і 10 м проводу товщиною 1.5 мм;

в) для вироблення одиниці продукції типу «В» необхідно 20 кг полістиролу і 5 м проводу товщиною 1.5 мм;

г) для ремонтно-експлуатаційних робіт потрібно 800 кг тонколистової сталі товщиною 2 мм і 200 кг фарби ПФ-115;

д) для дослідницької роботи слід придбати 100 кг полістиролу;

є) залишки матеріалів на початок і на кінець наступного року становлять по: тонколистовій сталі товщиною 2 мм відповідно 400 і 450 кг, полістиролу – 200 кг і 300 кг, фарби ПФ-115 – 500 і 300 кг, проводу товщиною 1.5 мм – 100 і 100м.

 

Методика розв’язання задачі

Для визначення потреби основного виробництва в матеріальних ресурсах методом прямого розрахунку використовують формулу:

Pij = Bi*Hj,

де Pij – потреба в матеріалах і-го виду для виробництва j-го виробу, кг, л, м² і т.д;

Ві – запланований обсяг випуску виробів і-го виду, шт;

Ні – норма витрати матеріалів j-го типу для виробництва одиниці і-го виробу, кг, л, м² і т.д на одиницю виробу.

Визначивши потребу в сировині, основних та допоміжних мета ріалах, слід встановити обсяги закупівлі (Q закупівлі) таких ресурсів у товаровласників, виходячи з формули:

Qзакуп = Р – Зпоч + Зкін,

де Р – потреба в матеріальних ресурсах, натур.од;

Зпоч – перехідний на початок наступного періоду залишок матеріалів на складах підприємства, натур.од;

Зкін – залишок матеріалів на кінець наступного періоду,натур.од.

 

Завдання 8. З дошки хвойних порід товщиною 50 мм виготовляють певну кількість деталей. Розрахувати потреби в дошках у плановому році на товарний випуск та зміну незавершеного виробництва. У наступному році необхідно виготовити 1000 виробів. Необхідні дані для рішення наведені в таблиці

№ деталі Норма витрат на деталі, м³ Кількість деталей у виробі Кількість деталей в незавершеному виробництві, шт
На початок планового періоду На кінець планового періоду
  0,010      
  0,007      
  0,005      
  0,004      
  0,002      
  0,003      

 

 

Методика розв’язання задачі

1. Визначення потреби в матеріалах для виготовлення деталей здійснюється за

формулою:

Рі = qi * ni * (S – Nп + Nк), м3

Де: qi – норма витрат на і-ту деталь,

n – кількість деталей у виробі,

S – річна планова кількість виробів,

Nп – кількість деталей в незавершеному виробництві на початок

планового періоду,

Nк - кількість деталей в незавершеному виробництві на кінець

планового періоду.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 798; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.