Тема: Логістика складування

Завдання 1. Виконайте технічні розрахунки по визначенню розмірів складу для зберігання вантажів.

Вихідні дані для виконання завдання.

Показник	Визначення	Одиниця виміру	Величина показника
Прогноз річного товарообігу	Q	у.г.о/рік
Прогноз товарних запасів	З	Днів обігу
Коефіцієнт нерівномірності завантаження складів	Кн	-	1,2
Коефіцієнт використання вантажного обсягу складу	Кв.в.о	-	0,65
Приблизна вартість 1м³ товару, що зберігається	Cv	у.г.о/ м³
Приблизна вартість 1т товару, що зберігається	Cp	у.г.о/ т
Висота укладання вантажу (в стелажах)	H	М	5,5
Частка товарів, що проходять через приймальну дільницю	A2	%
Частка товарів, що підлягає комплектуванню	A3	%
Частка товарів, що проходять через відвантажувальну експедицію	A4	%
Укрупнений показник розрахункового навантаження на 1м² дільниць, прийоми і комплектування	q	т/м²	0,5
Укрупнений показник розрахункового навантаження на 1м² експедицій	qe	т/м²	0,5
Час знаходження товару на приймальній дільниці	tпр	днів	0,5
Час знаходження товару на дільниці комплектування	tкм	днів
Час знаходження товару в приймальній експедиції	tп.е	днів
Час знаходження товару в відвантажувальній експедиції	tв.е	днів

Методика розв’язання задачі

Загальна площа складу (Sзаг) взначається за формулою:

Sзаг = Sвант + Sдоп + Sдн + Sдк + Sрм + Sпе + Sве.

Sвант – площа, зайнята безпосередньо під товарами, що зберігаються;

Sдоп – допоміжна площа, тобто площа, зайнята проїздами і проходами;

Sдн – площа дільниці прийому;

Sдк – площа дільниці комплектування;

Sрм – площа робочих місць;

Sпе – площа приймальної експедиції;

Sве – площа відвантажувальної експедиції.

Sвант = (Q*З*Кн)/(254*Сv*Кво*Н)

Q - прогноз річного товарообігу, у.г.о/рік;

З -прогноз величини товарного запасу, дні обігу;

Кн – коефіцієнт нерівномірності завантаження складу;

Сv -приблизна вартість 1м³ зберігання товару на складі, у.г.о/ м³;

Кво -коефіцієнт використання вантажного об'єму складу;

Н – висота укладання вантажів на зберігання, м.

Кн = Qmax/qсер

Кн = 1,2 (по таблиці)

qmax – вантажообіг найбільш напруженого місця;

qсер – середньомісячний вантажообіг.

Кво = Vпов/Sоб*H

Кво = 0,65 (по таблиці)

Vпов – обсягтоварув упаковці, який може бути укладений на використовуваному обладнанні по всій його висоті;

Sоб – площа, яку займає проекція зовнішніх контурів обладнання на горизонтальну площину.

Площа проходів і проїздів (Sдоп) визначається після вибору варіанту механізації і залежить від типу використовуваних підйомотранспортних машин.

Розміри проходів і проїздів у складських приміщеннях визначаються в залежності від габариту збережених матеріалів, розмірів вантажообігів, підйомно-транспортних засобів. Для цієї мети користуються формулою:

А = 2В + 3С

В – ширина транспортного засобу, м;

С – ширина зазорів між транспортними засобами і між ними і стелажами з обох сторін проїзду (приймається 0,15÷0,20м).

В абсолютних величинах ширина головних проїздів (проходів) приймається від 1,5 до 4,5м. Ширина бічних проїздів (проходів) – від 0,7 до 1,5м.

Sдоп = Lзаг*А, м²

Lзаг – загальна довжина проходів і проїздів у складських приміщеннях. Визначається при побудові схеми складу.

Sдоп = (Q*Kн*A2 *tпр)/(Cр*254*q*100)

Sдк = (Q*Kн*A2 *tкм)/(Cр*254*q*100)

A2 – частка товарів, що проходять через дільницю прийому складу, %;

A3 - частка товарів, що підлягають комплектуванню на складі, %;

q – укрупнені показники розрахункового навантаження на 1м² на дільницях приймання і комплектування, т/м² (дані наведені в табл.4);

tпр – число днів знаходження товару на приймальній дільниці;

tкм - число днів знаходження товару на дільниці комплектування;

Cр – приблизна вартість 1 тони товару, що зберігається на складі, у.г.о/т;

Площа робочого місця (Sрм). Робоче місце необхідно для того, хто контролює хід переробки вантажу (зав.складом, зав.секцією, кладовой). Його здебільшого розміщують поряд з дільницею комплектації. Санітарними нормами передбачено його розмір - 12 м².

Sпе = (Q*tпе*Kн)/(Cр*365*qе)

tпе – число днів, протягом яких товар буде знаходитись в приймальній експедиції;

qе – укрупнений показник розрахункового навантаження на 1м² в експедиційних приміщеннях.

Sве = (Q*tве*A4*Kн)/(Cр*365*qе*100)

tве -число днів, протягом яких товар буде знаходитись у відвантажувальній експедиції.

Завдання 2. Визначити корисну і загальну площу складу металу. Вихідні дані для виконання завдання:

Плановий запас металу на складі дорівнює: Qmax зап = 20000т;

Навантаження на 1м² площі полу р = 12т/м²;

Коефіцієнт використання корисної площі складу металу дорівнює λ = 0,35.

Методика розв’язання задачі

1.Визначаємо корисну площу складу за формулою:

Sкор = Qmax зап/р

2.Визначаємо загальну площу складу:

Sзаг = Sкор/λ

Завдання 3. Компанія „Модус Продукт”, яка займається реалізацією продуктів харчування, вирішила придбати склад з ціллю розширення ринку збуту. Вона припускає, що річний товарообіг складу повинен скласти 16тис.т при середньому терміні зберігання 25 днів. Визначити необхідну площу складу при навантаженні на 1м² площі складу q = 5 тон і коефіцієнт використання складської площі Кпл вик = 0,4.

Методика розв’язання задачі

Потрібна складська площа для збереження вантажів визначається за формулою:

Fскл = (Qпост*tзб)/365*q*Кпл. вик

Qпост – річний обсяг надходження вантажів на склад, т;

tзб – час зберігання вантажів на складі, днів;

365 – кількість днів у році;

q – рекомендоване навантаження на 1м² площі складу (при стелажному і штабельному зберіганні), т/м²;

Кпл. вик – плановий коефіцієнт використання складської площі.

Завдання 4. Визначити необхідну кількість товарних ваг ВВЦ-2 для складу (Nод), якщо загальний вантажообіг складу з приймання внутрішньо складських переміщень і відпускання дорівнює Qгр = 25000т/рік; коефіцієнт нерівномірності надходження товарів Кнер = 1,3; час роботи ваг складає А = 8 год/добу; граничне навантаження на ваги визначеного типу і марки q = 2 тони; коефіцієнт використання ваг за навантаженням Кгр = 0,80; коефіцієнт використання ваг за часом Кчас=0,85; час одного зваження вантажу tзв = 10хв.

Методика розв’язання задачі

Необхідна кількість ваг для складу (Nод) розраховується за формулою:

Nод = (Qгр*Кнер)/(Пваг*А*254),од,

де Пваг – продуктивність (пропускна здатність) ваг, т/годину;

254 – кількість робочих днів в плановому році;

Пваг = (q*Кгр*Кчас*60)/tзв

де 60 – кількість хвилин у годині

Завдання 5. Визначити необхідну кількість одиниць стелажів (Nст) на складі, якщо річний обсяг надходження вантажів на склад Qнадх = 10000тон; час зберігання вантажів на складі tзб = 5дн; коефіцієнт нерівномірності надходження товарів Кнер = 1,4; технічна вантажопідйомність (вантажомісткість) одного стелажа Qтехн. = 1500кг; коефіцієнт використання вантажопідйомності стелажа Rвп = 0,8.

Методика розв’язання задачі

Необхідну кількість одиниць стелажів (Nст) на складі розраховують за формулою:

Nст = (Qнадх*tзб*Кнер)/365*Qтехн.*Rвп

де 365 – кількість днів у році.

Завдання 6. Визначити необхідну кількість електронавантажувачів ЄП-1009 на складі. Вихідні дані для виконання завдання: обсяг робіт, які виконує устаткування за рік Q = 20000 тон; коефіцієнт змінності роботи устаткування Кзн = 1 (одна зміна за добу). Фактичний фонд робочого часу одиниці устаткування Тф = 20дн (за рік). Тривалість зміни Тзм = 8 год. Плановий коефіцієнт використання устаткування за часом Кв =0,85. Вантажопідйомність ЄП-1009 q = 1 тона. Плановий коефіцієнт використання устаткування за вантажопідйомністю Кгр = 0,9.

Витрати часу на виконання операцій одного робочого циклу устаткування Тц = 15хв.

Методика розв’язання задачі

Необхідну кількість одиниць навантажувачів (Nод) визначають за формулою:

Nод = Q/(qзм*Кзм*Тф), од

де qзм – змінна продуктивність (норма виробітку)устаткування, т

qзм = Тзм*Кв* qгод, т

де qгод – годинна продуктивність устаткування, т/год

де 60 – кількість секунд у хвилині

Завдання 7. На збутовий склад підприємства кожної години надходять з цеху по 50кг (Qг) металевих цвяхів. Працівники складу повинні розсортувати цвяхи в дерев’яні ящики, промаркувати тару, до кожного з ящиків підготувати супровідні ярлики. Витрата часу на ці операції становить:

А) на сортування – Тсорт=30хв на кожні Vсорт =10кг цвяхів;

Б) на вкладання кожної партії цвяхів массою Vвкл = 20кг в ящик –

Твкл = 10хв

В) на маркіруваня кожного ящика – по 20хв; (Тмарк)

Г) на підготовку ярликів – по 15хв. (Тпя)

Скільки часу потрібно працівникам збутового складу, щоб підготувати до відправлення споживачеві 2,5т металевих цвяхів, розміщених у ящиках разом з супровідною документацію.

Методика розв’язання задачі

1. Витрати часу на сортування 50кг цвяхів:

tc = Qг/Vсорт*Тсорт

2. Витрати часу на вкладання 50кг цвяхів в ящики:в

tв = Qг/Vвкл*Твкл

3. Витрати часу на на маркіруваня ящиків, в які вкладено 50кг цвяхів:

tм = Qг/20кг*Тмарк.

4. Витрати часу на підготовку ярликів на кожний ящик, в які вкладено 50кг цвяхів:

tя = Qг/20кг*Тпя

5. Загальні витрати часу на всі операції з 50кг цвяхів:

Тз = tс + tв + tм + tя

6. Загальні витрати часу на підготовку до відправлення 2,5т цвяхів:

Тз = 2500/Qг*Тз

Дата добавления: 2014-11-29