Альтернативні теорії вартості

Крива виробничих можливостейпоказує різні комбінації виробництва двох продуктів в умовах повного використання ресурсів на даний момент. При обмеженості ресурсів збільшення виробництва одного товару можливо за рахунок зменшення виробництва іншого і перекидання ресурсів.

Точки кривої виробничих можливостей (рис. 1.4) показують співвідношення кількостей товару, що суспільство може виробити при даному рівні технічного прогресу і повному використанні ресурсів.

N – виробництво неможливе

М – недовикористання ресурсів

Рисунок 1.5

Альтернативна вартість – цінність найбільш кращого з благ, від одержання якого ми відмовляємося при обраному способі використання ресурсів.

1. Теорія фактів виробництва визначає вартість товарів по витратах на їхнє виробництво.

2. Теорія попиту та пропозиції визначає вартість товарів по співвідношеннях попиту та пропозиції на них у процесі обміну.

3. Теорія трудової вартості оцінює вартість товарів залежно від витрат суспільно-необхідної праці на їхнє виробництво. А. Сміт - Д. Рікардо - К.Маркс ввели термін «споживча вартість».

4. Теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.

Не дивлячись на розмаїтість концепцій вартості, формування її сутності відбувалося під впливом 3 і 4 теорій. На рубежі XIX, XX ст. А. Маршалл (Англія) першим зробив спробу синтезувати ці дві теорії.

Український економіст Туган-Барановський вважав, що ці дві теорії не виключають, а доповнюють одна одну. І сьогодні пошук шляхів синтезу цих теорій - один із пріоритетних наукових напрямків подальшого розвитку теорії вартості.

Дата добавления: 2014-11-29