Самоочищення водойм

В процесах самоочищення водойм беруть участь фізичні, хімічні та біологічні чинники:

- фізичні процеси – поглинання газів, що входять до складу атмосферного повітря, сорбція домішок зависями, осадження зависей;

- хімічні процеси – утворення малорозчинних, газоподібних та інших сполук;

- біохімічні процеси – фото- і хемосинтез, біоакумуляція за участю живих організмів, процеси метаболізму та взаємодія їх продуктів між собою та з компонентами води.

Методи очищення стічних вод.

- механічні (фільтрування, ультрацентрифування, відстоювання);

- фізичні (сорбція, виморожування, ультрафільтрація, обробка ультразвуком, УФ – опромінення, зворотній осмос);

- фізико-хімічні (хемосорбція, електроліз, електродіаліз, коагуляція, електрокоагуляція, електрофлотація, екстракція, флокуляція);

- хімічні (осадження у вигляді малорозчинних сполук, озонування, хлорування (окислення), відновлення);

- біологічні (аеробне і анаеробне окислення, використання ланцюга живих організмів від найпростіших до вищих тварин);

- термічні (дистиляція, спалювання).

Питна вода, що забирається з водойм, перед використанням обробляється (окрім санітарно-очисних водойм), а саме: освітлюється, фільтрується, знезаражується, хлорується. Виробничі води котельних, промислового обладнання при необхідності знесолюють та пом’якшують.

Навколо водозабора чи іншого джерела водопостачання організують зони санітарної охорони.

Охорона Світового океану.

72% поверхні Землі вкрито водами Світового океану. Світовий океан виконує дуже важливі функції:

- продукування біомаси;

- підтримання газового режиму планети: поглинання вуглекислого газу, продукування кисню;

- підтримання гідрологічного режиму планети, формування клімату, атмосферних опадів;

- біохімічне очищення гідросфери.

Через значне зростання антропогенних забруднень стан Світового океану в останні десятиріччя різко погіршився, знижується його біологічна продуктивність. До основних забрудників Світового океану належать: нафта і нафтопродукти, важкі метали, сміття, токсичні та радіоактивні відходи.

Проблема захисту Світового океану стосується усіх країн світу. ООН розроблено й прийнято угоди, що регулюють судноплавство, рибальство, добування корисних копалин із морських родовищ тощо.

Проблеми водних ресурсів в Україні.

Дніпро та Дністер – головні водні артерії України, в басейнах яких проживає майже 80% населення.

Екосистема Дніпра майже повністю деградована, з причин:

- будівництво каскадів водосховищ (6);

- великомасштабні меліорації;

- будівництво великих промислових комплексів;

- величезні об’єми водозабору;

- надходження великої кількості забруднень.

Наслідки будівництва каскаду водосховищ на Дніпрі:

- підйом рівня ґрунтових вод;

- засолення ґрунтів;

- ерозія берегів;

- явище евтрофікації у водосховищах (підвищення біологічної продуктивності продуцентів внаслідок забруднень води сполуками нітрогену, фосфору, промисловими та побутовими стоками);

- накопичення токсичних речовин, важких металів;

- перетворення річкового обміну на озерний.

Із цих самих причин деградує екосистема Дністра, де вимерли цінні види риб, на дні акумулюється величезна кількість важких металів, радіонуклідів, гумусних речовин, розвивається ерозія берегів.

Проблеми малих річок:

В Україні нараховується близько 63 тисяч малих річок. Їхня роль величезна, тому що 90% населених пунктів країни розташовані саме в долинах малих річок і користуються їхньою водою. Проте стан малих річок в Україні викликає сьогодні велику тривогу. Понад 20 тис. їх уже зникло, пересохло. До причин цього процесу належать: розорювання прибережних земель, вирубка лісів, осушування боліт, погіршення гідрологічного режиму регіону внаслідок господарської діяльності людини, величезне забруднення вод тощо. Проблема збереження та оздоровлення малих рік одна з найактуальних для України

Дата добавления: 2014-11-29