КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Механізм формування ринку екологічних інновацій
Якщо розглядати рівні управління формуванням ринку екологічних товарів (до речі, як і будь-яких товарів взагалі), то слід відзначити, що верхнім рівнем, який ініціює (дає поштовх) формування ринку екологічних інновацій, є споживачі. Саме споживачі «голосують» за певні товари своїми грошима. І тому виробник завжди прагне випускати тільки таку продукцію, яка має платоспроможний попит. Споживачі впливають на процес розвитку ринку екологічних інновацій також через суспільні рухи, організації. Основними органами громадського управління в галузі екології є: Українське товариство охорони природи, Українська екологічна академія наук, Українська екологічна асоціація, «Зелений Світ». Їх вплив може бути спрямований на інших споживачів, на конкретних товаровиробників і на державні інститути. Громадськість володіє законодавчо затвердженими інструментами впливу на вирішення екологічних питань. Вплив на інших споживачів може відбуватися шляхом формування позитивного та негативного ставлення до певних товарів. Такий вплив полягає в поширенні споживачами своєї думки про якість товарів серед інших споживачів. Споживачі можуть впливати на конкретні підприємства різного роду протестами проти випуску екологічно неприйнятних товарів. Споживачі можуть також впливати на державні інститути (частіше на органи місцевого та регіонального управління). Такий вплив може відбуватися, наприклад, у формі страйків, протестів. До цих методів також можна віднести лобізм. Під впливом цієї групи методів відбувається стимулювання процесів формування ринку екологічних інновацій на державному та регіональному рівнях.
Існують регіональні та загальнонаціональні екологічні інтереси, які полягають у прагненні суспільства мати такий стан природного середовища, який забезпечує нормальне відтворення та життєдіяльність. Вважається доцільним виділення не тільки регіональних, а й локальних екологічних інтересів, які виникають у груп населення, що проживають поблизу великих металургійних заводів, уранових шахт, АЕС, хімічних комплексів тощо. Існують також особисті екологічні інтереси. Є члени суспільства, які чутливіше реагують на стан природного середовища (наприклад, хворі на легеневі хвороби більш вимогливі до якості повітря в районах їх проживання). Для підприємства, яке орієнтується на екологічні інновації, управління формуванням екологічного ринку є особливо важливим. У багатьох випадках такі підприємства повинні не стільки орієнтувати свою виробничо-збутову діяльність на задоволення потреб і запитів фактичних і потенційних споживачів, скільки формувати і стимулювати ці потреби. Підприємство може впливати на споживачів екологічної продукції, формуючи ринок екологічних інновацій за допомогою реклами, стимулювання збуту, пропаганди (або паблісіті) тощо. Виробництво та продаж екологічних товарів і конкурентоспроможність значною мірою залежать від думки громадськості. Тому підприємства повинні формувати свій імідж за допомогою різних акцій, спонсорства, випуску прес-релізів та інформаційних матеріалів про свою діяльність, випуску звітів, проведення прес-конференцій, презентацій та ін. Крім споживачів значний вплив на підприємство здійснюють також конкуренти. Вплив конкурентів полягає в тому, що, вдосконалюючи свої товари, вони спонукають до цього інші підприємства. Робота на ринку звичайно ускладнюється і водночас стимулюється конкурентною боротьбою. Особливо це стосується ринку екологічних товарів. Якщо підприємство формує ринок, то на початку своєї діяльності воно розраховує на пріоритет на ринку внаслідок монопольного становища. Так є і з принципово новими екологічними товарами. Але формування ринку екологічних товарів може від самого початку бути пов'язаним з існуванням на ринку аналогів, від яких товар виробника може відрізнятися лише деякими унікальними характеристиками. Тому вже під час розробки екологічного товару слід враховувати наявність конкуренції.
Конкуренція виробників екологічних товарів може проявлятися в таких видах: 1) Функціональна. Має місце у випадку, коли одна потреба може бути задоволена різними способами. Так, потребу у відпочинку та розвагах можна задовольнити мисливством, рибальством, а можна екотуризмом. 2) Видова. Обумовлена тією обставиною, що існують товари, які задовольняють певну потребу, але відрізняються за своїми характеристиками. Наприклад, автомобілі з карбюратором і з інжектором. 3) Предметна (міжфірмова). Характеризується тим, що різні підприємства випускають однакові товари. На формування підприємством ринку екологічних товарів можуть впливати і інвестори, висуваючи умови щодо екологічних проектів, які потребують інвестицій. За сучасних умов для формування ринку екологічних інновацій необхідним є прийняття відповідних стимулюючих і регулюючих заходів на державному рівні. Державні методи є найдієвішими з погляду можливості управління формуванням ринку екологічних інновацій. Державні інститути можуть впливати на рівень споживача, підприємства, а також на мікро- та макросередовище, у якому функціонує підприємство. Необхідність державного регулювання процесів формування ринку екологічних інновацій викликана його зростаючим значенням для економіки, екології та суспільства в цілому. Вона містить методи, що застосовуються в Україні, та перспективні методи, що вже довели свою ефективність за кордоном (помічені позначкою «*»). До прямих методів управління відносять адміністративні методи, до непрямих - економічні та організаційні. Найдієвішою є група економічних методів. Більшість методів цієї групи справляє вплив на рівень підприємства, деякі - і на рівень споживача, іноді й на інших контрагентів підприємства. Всі економічні методи державного управління формуванням ринку екологічних товарів поділяються на дві групи: застосування негативних стимулів до виробників екологічно небезпечних товарів (примусові механізми); застосування позитивних стимулів до розроблювачів і виробників екологічних товарів (заохочувальні механізми).
Примусові економічні методи створюють можливість стягнення коштів з виробників екологічно небезпечних товарів для поповнення екофондів та використання їх на користь розробників і виробників екологічних товарів. Примусова група методів досить розвинена, однак потребує вдосконалення. Зростають як різноманітність екологічних платежів, так і ставки платежів і штрафів за порушення екологічного законодавства. Передбачається, що наслідки розробки та виробництва екологічно небезпечної продукції коштуватимуть виробникові так дорого, що він не матиме можливості перемогти в конкурентній боротьбі. Однак розмір платежів за забруднення встановлюється на недостатньо високому рівні через побоювання покласти непосильну фінансову ношу на підприємства, що знаходяться у важкому економічному стані. Для товаровиробників більш вигідно здійснювати різного роду фіскальні екологічні платежі, ніж витрачати кошти на природоохоронні заходи, витрати на здійснення яких набагато перевищують обов'язкові платежі. Оскільки екологічні платежі відносяться на собівартість продукції та входять в її ціну, вони фактично повертаються на підприємство від споживачів його продукції. Місцеві органи влади мають право цілком або частково звільняти від платежів важливі для регіону підприємства, а суми штрафів за природоохоронні порушення є значно нижчими вартості заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків цих порушень. Внаслідок цього підприємствам залишаються фінансові лазівки, за допомогою яких вони уникають сплати встановлених платежів. Нині заходи, що вживаються до окремих порушників природоохоронного законодавства, практично не адекватні завданим ними збиткам. Наприклад, суми платежів за забруднення води складають 0,01% від фактичних збитків, дуже малими є також платежі за забруднення повітря. Досі зовсім не оцінюються збитки від таких специфічних видів забруднення, як шумове та електромагнітне, забруднення підземних вод, радіаційне та ряд інших.
Заохочувальні економічні методи спрямовані на створення матеріальної зацікавленості у виробництві екологічних товарів. Ця група методів не достатньо розвинена. Однак у сучасних екологічних умовах за існуючої системи методів управління формуванням ринку екологічних товарів особливу увагу слід приділяти саме розвитку заохочувальної групи економічних методів. При цьому серед виробників має існувати конкуренція за отримання субсидій, пільг, кредитів тощо (усього, що належить до заохочувальних заходів). Адміністративні методи обмежують діяльність виробників іншими способами, змушуючи їх відмовлятися від виробництва екологічно небезпечних товарів на користь екологічно спрямованих або хоча б екологічно прийнятних. Організаційні методи полегшують виробництво екологічних товарів шляхом створення умов, необхідних для нормального функціонування виробництва. При цьому вплив державних інститутів на споживача здійснюється шляхом екологічного виховання, освіти, пропаганди, субсидування цін, надання податкових пільг. Отже, управління формуванням ринку екологічних інновацій на державному рівні покликане забезпечити відтворення екологічного попиту, екологічно орієнтованої виробничої основи, людських чинників і мотивів екологізації. Суть впливу на попит полягає в тому, щоб психологічно переконати або економічно змусити споживача переходити на екологічно більш досконалу продукцію. Суть впливу на пропозицію полягає у формуванні системи мотиваційного впливу (екологічні стандарти, економічні стимули, доведення інформації про розширення екологічних потреб), яка підштовхувала б виробників до переходу на випуск екологічних товарів. Суть впливу на взаємозв'язки між виробниками та споживачами полягає в екологізації проміжних ланок, які з'єднують конкретних виробників і споживачів. До форм реалізації даної стратегії належать: вплив на комунікаційні шляхи, єкологізація торгових механізмів, маркетингові дослідження, розвиток інформаційних систем та ін. На міждержавному рівні також здійснюється управління формуванням ринку екологічних інновацій. На даний час таке управління реалізується міжурядовими і неурядовими організаціями, які займаються охороною природи. Вони розробляють програми з актуальних питань сталого розвитку, вимоги щодо охорони природи, поширюють інформацію, яка стосується питань охорони природи, надають консультації, фінансову та технічну допомогу. Інтеграція України у світову економіку і систему міжнародної екологічної безпеки висуває завдання послідовного переходу на міжнародні стандарти. Прийнята більшістю країн світу система міжнародних стандартів ISO серії 9000 диктує особливі вимоги до екологічної безпеки продукції як на стадіях її проектування, розробки, виробництва, збереження, так і на стадії утилізації після використання, стимулюючи в такий спосіб розвиток ринку екологічних інновацій. Україна є учасницею 18 природоохоронних конвенцій глобального та регіонального характеру та 4 протоколів до них. Міністерство екології та природних ресурсів України координує природоохоронне співробітництво у рамках 44 довгострокових міжнародних угод і договорів.
Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 502; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |