Соціально-політичні класи

Еліта

Громадські организації

Неполітичні і недержавні організації, тобто. такі, чиї програмні документи не передбачають політичних цілей, також є елементами (інститутами) політичною системою суспільства, суб'єктами політичних відносин, які по-своєму надають вплив на власть.

Юридичній основою виникнення і функціонування громадських організацій корисною і рухів є, по-перше, конституційне право громадян демократичних держав світу об'єднуватись у такі організації; по-друге, спеціальне законодавство про громадських объединениях

У 1994 року Мін'юстом РФ зареєстровано 29 суспільно-політичних рухів і 272 релігійних об'єднання. У Мурманської області на 1 серпня 1992 року був зареєстровано 109 громадських, зокрема релігійних объединений.

Хочеться наголосити, що є й діють міжнародні громадські організації та руху. Такі як, Світовий рада світу, Всесвітня федерація профспілок, Всесвітня конфедерація праці, Міжнародна демократична федерація жінок, Світову федерацію демократичної молоді, Міжнародна телекомунікаційна спілка студентів, Міжнародний Червоний Хрест, екологічна організація «Зелений хрест», руху «Семипалатинськ – Невада», «Грінпіс», міжнародне молодіжне рух північних країн «Некст- стоп», гуманістичне рух і др.

Ще однією різновидом суб'єктів політики, стосовних одночасно до фізичним та юридичним особам, і навіть – соціальним групам, є політичної еліти і політичні лідери. Інститут політичної влади, характер політичного процесу в що свідчить визначаються діяльністю цих специфічних суб'єктів, тому які й розглядаються тут отдельно.

Еліта – у перекладі французького, у соціальному контексті, означає добірний шар суспільства, його «верхівку», обраний коло людей.

У структурі громадської еліти виділяють економічну, соціально- політичну та духовну складові. Політичну еліту утворює найбільш активна у сенсі частина економічно панівного класу, його авангард.

Політична еліта складається з посадових осіб владних органів – представницьких і виконавчих, правоохоронних, військових і інформаційних установ, функціонерів суспільно-політичних организаций.

Частина сукупної політичної еліти, що здійснює функцію безпосереднього управління, називається правлячої элитой

Тип лідерства завжди пов'язані з природою суспільного телебачення і державного ладу, характером політичною системою общества.

Стилістично діяльності політичне лідерство можна класифікувати на авторитарне, яка передбачає одноосібне прийняття рішень, і демократическое.

Політичний лідер повинен мати видатними розумовими здібностями, необхідними морально-психологічними качествами.

У XX столітті проявилася тенденція зростання ролі народних мас в історії, проте це процес супроводжувався конфронтацією широкого загалу й еліти. Це спричиняє політичної нестабільності, «масовізації» і девальвації політичної еліти, її, дисфункции.

Соціальна структура є взаємозв'язану сукупність стійких соціальних спільностей, виділених у суспільстві з певних признакам.

Класове розподіл суспільства є найсуттєвіше і важливим для життя громадянина й суспільства загалом. Від класовою належністю у цій ознакою залежать умови існування індивіда, характер його, розмір доходу, спосіб життя в целом.

У кожному з відомих досі товариств існують і проміжні класи, і навіть межклассовые верстви, і сословия.

Кожна з соціальних груп має особливі, специфічні інтереси, які висловлюють і захищають суспільно-політичні объединения.

Клас, які перебувають при владі, називається панівним. Вирізняють такі форми, методи і засоби впливу панівного класу на решту суспільства: законодавство, позаекономічне примус, політична пропаганда здійснювана через засоби інформації, диктатура, терор, гегемонія, гроші, на оплату праці чиновників, підкуп та інших. Механізмами зміни панівного класу, або правлячої еліти є реформи, революції, громадянські війни, державні перевороты.

Наприкінці ХХ століття класове розподіл суспільства на індустріально розвинених країнах втрачає колишнє значення, бо під впливом науково-технічного прогресу істотно змінюється соціальна структура.

Дата добавления: 2014-11-29