Післямова

Сині й фіолетові фарби

▪ “ультрамаринова хвороба” - ультрамарин набуває біляво-матового відтінку.

▪ Ультрамарин створює чимало проблем (потьмяніння, розтріскування шару фарби) у сумішах із багатьма фарбами, та дуже добре розбілюється, утримуючи “не мильну” синяву.

▪ Блакитна ФЦ –у прямому сенсі блакитна фарба, хоча на вигляд темно-синя. Додаючи до неї невелику кількість (дещицю) білила і зміцнюючи тим самим її суміш з будь-якою фарбою, можна подолати її “ядучість”. Те саме можна сказати і про Зелену ФЦ.

▪ Кобальт синій – хороша, стійка фарба, дає міцні суміші з більшістю фарб, окрім Краплаку й Ультрамарину.

▪ Фіолетовий кобальт темний – стійкіший у сумішах, аніж Кобальт фіолетовий світлий. Світлим краще користуватися чистим або у розбілах. Кобальти фіолетові легко втрачають у кольорі за змішування з іншими фарбами, “полюбляють” густе письмо.

▪ Складні кольорові розбіли можна одержати від суміші Ультрамарину із Кадмієм пурпуровим. Кадмій пурпуровий може слугувати “містком” переходу червоних Кадміїв у сині Кобальти. У розбілах і червоні Кадмії можуть змішуватися з Кобальтами.

▪ Краплак та Тіоіндиго рожева можуть замінювати одна одну. Краплаком слід навчитися користуватися надзвичайно обережно, оскільки ця фарба надто інтенсивна за кольором і з часом затемнює суміші з багатьма фарбами.

▪ Якщо кольорове коло поділити навпіл, провівши лінію між червоним і зеленим кольорами, то одну половину кола складатимуть “холодні” барви (фіолетово-синьо-зелені), а іншу – теплі (червоно-оранжево-жовті). “Тепло-холодність” – основа будь-якого живопису. Та матеріали (фарби), що забезпечують “температуру” відтінків шару фарби, у поєднанні дають нестійкі суміші. Так, наприклад, змішувати Вохри з Кадміями (“підтеплювати” Вохру краще будь-якою земляною фарбою). Не можна “підтеплювати” Ультрамарин Краплаком. Є, щоправда, винятки з правил: так, Смарагдова зелена з Кобальтом пурпуровим (або подібною до нього фарбою) – дає фіолетовий відтінок. У розбілах можна також змішувати контрастні й додаткові кольори фарб.

▪ Лессирувальний шар найкраще робити на олії одразу „по сирій” обробці нижнього шару фарби.

Сучасні технології виготовлення фарб та інших матеріалів для живопису стрімко розвиваються. Формат цієї роботи не дозволяє детально оглянути найновіші синтетичні матеріали і методи роботи з ними. Також за межами цієї роботи лишилися питання кольорознавства, хемічні основи барвникив доволі важливі для молодого художника.

На завершення хотілося б іще раз підкреслити, що метою цього навчального посібника є систематизація відомостей, необхідних для навчального процесу і практичних занять олійним живописом. До посыбника додаеться 3д модель «Колористичного дерева», яка виконана у программі SketchUp для наочного та зручного використання моделі.

Дата добавления: 2014-11-29