Інструктажі з охорони праці з учнями шкіл

План.

1. Зміст інструктажів з безпеки життєдіяльності та охорони праці: вступний, первинний, позаплановий, цільовий.

2. Порядок проведення та реєстрація інструктажів.

1. Зміст інструктажів з безпеки життєдіяльності та охорони праці: вступний, первинний, позаплановий, цільовий.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, яких приймають на роботу, або прибули на підприємство і беруть безпосередньо участь в виробничому процесі, з учнями та студентами, які прибули для проходження виробничої практики, з усіма вихованцями, учнями, студентами, які навчаються в закладах освіти при оформленні або зарахуванні до відповідного закладу. Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці або особою, на яку покладені відповідні обов’язки.

Вступний інструктаж повинен містити загальні відомості про підприємство, правила поведінки на території, основи трудового законодавства, правила внутрішнього розпорядку, відомості про СУОП на підприємстві, основні небезпеки виробництва, поняття про протипожежний режим на підприємстві, відомості про домедичну допомогу потерпілим, аналіз характерних нещасних випадків та аварій. Запис про проведення інструктажу здійснюється в журналі реєстрації вступного інструктажу.

Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівниками, а також з учнями та студентами на початку занять у кожному кабінеті, лабораторії, де існують небезпечні або шкідливі фактори, у гуртках, перед уроками трудового навчання, фізкультури, перед спортивними змаганнями, при проведенні заходів за межами території закладів освіти. Первинний інструктаж проводиться на початку вивчення кожного нового предмету, або розділу, теми – із загальних вимог безпеки, пов’язаних з тематикою і особливостями проведення цих занять. Інструктаж проводить безпосередній керівник робіт, вчитель або викладач. Кінцевим етапом інструктажу є перевірка знань у будь якому вигляді (усно, з допомогою технічних засобів). При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок для працівника протягом 10 днів додатково проводиться інструктаж і повторна перевірка знань. Запис про проведення інструктажу вноситься до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці.

Повторний інструктаж проводиться в терміни які визначаються відповідними нормативними актами, але не рідше як 1 раз в 6 місяців, а для робіт з підвищеною небезпекою – 1 раз на 3 місяці.

Позаплановий інструктаж проводиться в випадках введення в дію нового обладнання або при змінах в технологічному процесі; введення в дію нових нормативних актів; порушення працівниками нормативних актів, або незнання їх вимог, які можуть призвести або призвели до травм, аварій; при перерві в роботі 60 днів (30 днів для робіт з підвищеною небезпекою). Зміст та методика проведення повторного та позапланового інструктажів відповідає первинному інструктажу.

Цільовий інструктаж проводиться при виконанні разових робіт, ліквідації аварії, при проведенні особливо небезпечних робіт, на які оформлюється наряд-допуск або інші документи, а також з учнями, студентами в ряді організації масових заходів (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо). Інструктаж проводить безпосередній керівник робіт. Обсяг і зміст визначається залежно від виду робіт. При проведенні інструктажу здійснюється запис в журналі реєстрації інструктажів, у разі виконання робіт, на які оформляється наряд-допуск, запис оформляється в наряді-допуску або в іншому відповідному документі. Цільовий інструктаж з учнями, студентами фіксується в журналі обліку теоретичного і виробничого навчання.

2. Порядок проведення та реєстрація інструктажів.

З учнями проводяться наступні інструктажі з безпеки життєдіяльності та охорони праці:

– з охорони праці під час проведення виробничої практики і трудового навчання;

– з безпеки життєдіяльності під час проведення навчальних занять, позакласних та позашкільних заходів.

Види інструктажів:

– вступний на початку року – з реєстрацією в журналі обліку навчальних занять на сторінці класного керівника;

– первинний, позаплановий, цільовий інструктаж – з реєстрацією в спеціальному журналі;

– інструктажі перед початком заняття (нової теми, лабораторної, практичної роботи тощо) – з реєстрацією в журналі обліку навчальних занять і виробничого навчання на сторінці предмета в рядку про зміст уроку, лекції, практичної роботи тощо.

Інструктажі з безпеки життєдіяльності, що проводяться з вихованцями, учнями, містять питання охорони здоров’я, пожежної, радіаційної безпеки, безпеки дорожнього руху, реагування на надзвичайні ситуації, безпеки побуту тощо.

Учні і вихованці, які інструктуються, розписуються в журналі, починаючи з 9-го класу.

Перед початком навчальних занять один раз на рік, а також при зарахуванні або оформленні до закладу освіти вихованця, учня, проводиться вступний інструктаж з безпеки життєдіяльності службами охорони праці або класними керівниками (майстрами). Програма вступного інструктажу розробляється в закладі освіти на основі орієнтовного переліку питань вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності і затверджується наказом керівника закладу освіти.

Запис про вступний інструктаж робиться на окремій сторінці журналу обліку навчальних занять

Первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності проводиться на початку заняття у кожному кабінеті, лабораторії, майстерні, спортзалі тощо, наприкінці навчального року перед початком канікул, а також за межами закладу освіти, де навчально-виховний процес пов’язаний з використання небезпечних або шкідливих для здоров’я факторів. Первинний інструктаж проводять вчителі, вихователі, класні керівники, майстри виробничого навчання, керівники гуртків. Цей інструктаж проводиться з вихованцями, учнями, а також з батьками, які беруть участь у позанавчальних заходах. Первинний інструктаж також проводиться перед виконанням кожного завдання, пов’язаного з використанням різних матеріалів, інструментів, приладів, на початку уроку, заняття, лабораторної, практичної роботи тощо.

Запис про проведення первинного інструктажу робиться в окремому журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності, який зберігається в кожному кабінеті, лабораторії, майстерні.

Первинний інструктаж, який проводиться перед початком кожного практичного заняття (практичної, лабораторної роботи тощо) реєструються в журналі обліку навчальних занять, виробничого навчання на сторінці предмета в розділі про запис уроку, заняття.

Позаплановий інструктаж з вихованцями, учнями проводиться у разі порушення ними вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо, при зміні умов виконання навчальних завдань (лабораторних робіт, виробничої практики тощо), у разі нещасних випадків за межами закладу освіти.

Реєстрація позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів, що зберігається в кожному кабінеті, лабораторії, майстерні.

Цільовий інструктаж проводиться з вихованцями, учнями закладу освіти у разі організації позанавчальних заходів (олімпіади, турніри з предметів, екскурсії, туристичні походи, спортивні змагання тощо), під час проведення громадських, позанавчальних робіт (прибирання територій, приміщень, науково-дослідна робота на навчально-дослідній ділянці тощо). Реєстрація проведення цільового інструктажу здійснюється в журналі реєстрації інструктажів.

8. Організація ступеневого контролю з охорони праці в закладах освіти.

План

1. Роль посадових осіб (власник, головний інженер, директор), інженера з охорони праці (в школі – завуч), громадських інспекторів з охорони праці (уповноважені трудовими колективами), майстрів та робітників у проведенні контролю.

2. Адміністративно-громадський триступеневий контроль..

1. Роль посадових осіб (власник, головний інженер, директор), інженера з охорони праці (в школі – завуч), громадських інспекторів з охорони праці (уповноважені трудовими колективами), майстрів та робітників у проведенні контролю.

Контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, нормативних актів з охорони праці поділяються на державний відомчий, регіональний та громадський.

Громадський контроль здійснюється профспілками. Зокрема, громадський контроль можуть здійснювати уповноважений з питань охорони праці трудових колективів, які обираються зборами трудових колективів. Останні повинні пройти навчання з питань охорони праці. Представники профспілок та уповноважені з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти стан охорони праці свого підприємства, подавати власнику подання про виявлення порушення і вносити пропозиції щодо покращення умов праці та інші. Вимагати від власника виконання прийнятих програм, планів, заходів з охорони праці і пояснення з цих питань.

Регіональний контроль здійснюють посадові особи місцевих держадміністрацій та Рад народних депутатів у межах відповідних території. В першу чергу контроль повинен спрямовуватись на підприємства, які не мають відомчого підпорядкування, а також на виробництва з підвищеною небезпекою.

Відомчий контроль здійснюють вищі органи керівництва (міністерства, комітети, об’єднання підприємств та інші) через відповідні служби, що контролюють виробничу діяльність підприємств.

2. Адміністративно-громадський триступеневий контроль за охороною праці.

Безпосередньо на підприємствах та закладах освіти здійснюється адміністративно-громадський ступеневий контроль за охороною праці. Зазвичай це триступеневий контроль за такою схемою:

І ступінь: контроль здійснюється на кожному робочому місці щодня майстром, бригадиром, вчителем або іншою відповідною особою, громадським інспектором з охорони праці;

ІІ ступінь: не менше 1 разу на тиждень контролюють кожен структурний підрозділ; контроль здійснює начальник підрозділу (цеху, відділу, дільниці, заступник директора школи) і громадський інспектор профспілки підприємства або уповноважений трудового колективу;

ІІІ ступінь: не менше 1 разу на місяць усі робочі місця підприємства перевіряє керівництво (власник, головний інженер, директор), інженер з охорони праці (в школі – завуч), громадські інспектори з охорони праці (уповноважені трудовими колективами).

Виявлені при контролі порушення усуваються, а якщо це неможливо зробити силами перевіряючих, то недоліки занотовуються до відповідного журналу адміністративно-громадського контролю та доповідаються керівництву. При перевірці проглядаються журнали відповідних ступенів контролю, які зберігаються у відповідних ступеню контролю підрозділах. Результати контролю на ІІІ ступені обговорюються на технічних радах або інших оперативних нарадах, які проводяться на підприємстві.

9. Порядок розслідування нещасних випадків з учнями шкіл, вихованцями, студентами.

План.

1. Поняття про нещасний випадок.

2. Нормативні акти з розслідування нещасних їх випадків.

3. Порядок дій при нещасному випадку.

1. Поняття про нещасний випадок.

Нещасний випадок – це раптове погіршення стану здоров’я людини, поранення, травми, гострі професійні захворювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження виробничими випромінюваннями, отримання внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з тваринами, комахами, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше, а також випадки смерті на підприємстві.

2. Нормативні акти з розслідування нещасних випадків.).

Основними нормативними документами, які регулюють порядок розслідування нещасних випадків на виробництві, є „Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві” (2004 р.) та „Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах” (2001 р).

3. Порядок дій при нещасному випадку.

Слід пам’ятати, що розслідуванню підлягають всі нещасні випадки, в тому числі й побутові. В залежності від тяжкості нещасних випадків розрізняють спеціальне розслідування (групові або смертельний нещасний випадок) та звичайне розслідування.

Про нещасний випадок керівник підприємства повинен надіслати повідомлення в робочий орган соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, а також при потребі в установу державної санітарно-епідемічної служби, органи державної пожежної охорони.

При звичайному розслідуванні комісія призначається наказом керівника підприємства. Комісію очолює керівник служби охорони праці (у школі – завуч), звичайно до комісії залучається представник профкому та керівник підрозділу, в якому стався нещасний випадок, якщо він не був безпосереднім організатором робіт. До складу комісії може бути залучений, за згодою, представник Фонду страхування від нещасного випадку на виробництві.

При звичайному розслідуванні (схема розслідування наведена на рис. 1.2) комісія призначається наказом керівника підприємства. Комісію очолює керівник служби охорони праці (у школі – завуч), звичайно до комісії залучається представник профкому та керівник підрозділу, в якому стався нещасний випадок, якщо він не був безпосереднім організатором робіт. До складу комісії може бути залучений, за згодою, представник Фонду страхування від нещасного випадку на виробництві. Комісія на протязі 3-х діб проводить розслідування: отримує пояснювальну записку, висновок медичного закладу, вивчає місце події, нормативні акти з охорони праці, посадові інструкції та інші документи, які регулюють питання охорони праці, пов’язані з нещасним випадком. За матеріалами розслідування складається акт форми Н-5, в якому робиться висновок про зв’язок нещасного випадку з виробництвом. Якщо випадок пов’язаний з виробництвом, то на основі Н-5 оформлюється акт Н-1, а якщо непов’язаний – акт форми НПВ. Акти представляються на підпис директору, який на протязі доби повинен їх підписати.

Потім акти розсилаються:

– потерпілому (акт Н-1 або НПВ, копія Н-5);

– Фонд (акти Н-1 або НПВ та Н-5);

– в вищестоящу організацію (акт Н-1);

– в Держгірпромнагляд (акт Н-1);

– в підрозділ, де стався нещасний випадок (Н-1 або НПВ); в службу охорони праці (всі матеріали розслідування);

– в інші організації, які брали участь в розслідуванні(акт Н-1).

Після повернення робітника до праці адміністрація оформлює повідомлення про результати нещасного випадку.

При спеціальному розслідуванні комісія утворюється територіальним управлінням Держгірпромнагляд або Кабінетом Міністрів України. Термін розслідування – 10 діб. За результатами оформлюється акт спеціального розслідування (Н-5) та акти Н-1 або НПВ. Крім цього, оформлюються матеріали спеціального розслідування. Адміністрація у п’ятиденний термін після закінчення розслідування надсилає копії всіх матеріалів органам прокуратори та іншим органам, потерпілому надсилається акт Н-1 або НПВ та також акт спеціального розслідування.

Якщо нещасний випадок полягає в гострому отруєнні або професійному захворюванні, то розслідування ведуть представники органів державної санітарно-епідемічної служби. До роботи в комісії обов’язково залучається керівник підприємства та представник служби охорони праці. Оформляються акти за формою П-4, а також акти Н-1.

При розслідування нещасних випадків з учнями, вихованцями, студентами, слухачами, аспірантами, які пов’язані з навчально-виховним процесом комісії утворюються наказом директора або вищестоящої організації (спеціальне розслідування) – райвно, обласним управлінням освіти або Міністерством освіти та науки, молоді та спорту України. За результатами розслідування оформляються акти форми Н-Н.

10. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в закладах освіти.

План.

1. Гігієнічна класифікація умов праці.

2. Параметри мікроклімату та їх вплив на людину.

3. Нормування параметрів мікроклімату в закладах освіти: ДСанПіН 5.5.2.008-01. «Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу».

4. Вимоги до параметрів мікроклімату в навчальних приміщеннях.

5. Контроль параметрів мікроклімату.

1. Гігієнічна класифікація умов праці.

Гігієна праці – галузь профілактичної медицини, яка розробляє наукові основи і практичні заходи до забезпечення покращення виробничих умов з метою збереження здоров'я працівників, високого рівня працездатності, запобігання виникненню травматизму, професійних захворювань та інших негативних наслідків, які можуть бути пов'язані з трудовою діяльністю людини.

Гігієна праці є комплексною наукою, тісно пов'язаною з теоретичними і клінічними дисциплінами. Для рішення задач, що стоять перед нею, гігієна використовує різнобічні методи. При вивченні навколишнього середовища на виробництві гігієна праці спирається в основному на фізичні і хімічні методи, пристосовані для санітарно-гігієнічних досліджень.

В реальних умовах виробництва працюючі можуть піддаватись впливу одночасно кількох шкідливих і небезпечних виробничих факторів. Для встановлення пріоритету в проведенні оздоровчих заходів використовується «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я від 27 грудня 2001 р. № 528.

Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (далі – Гігієнічна класифікація) призначена для:

– гігієнічної оцінки існуючих умов та характеру праці на робочих місцях;

– атестації робочих місць;

– санітарно-гігієнічної експертизи виробничих об'єктів;

– санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих підприємств;

– встановлення пріоритетності в проведенні оздоровчих заходів;

– розробки рекомендацій для профвідбору, профпридатності;

– створення банку даних про умови праці на рівні підприємства, району, міста, регіону, країни.

В основу класифікації покладені фактори виробничого середовища і виробничого процесу, небезпека їх дії на працездатність і здоров'я працюючих. За цими показниками виділено чотири класи умов і характеру праці з урахуванням перевищення гігієнічних нормативів:

І клас – оптимальні умови і характер праці, за яких виключено несприятливий вплив на здоров'я працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів, створюються передумови для зберігання високого рівня працездатності (повна відсутність чинників шкідливості та небезпеки або неперевищення рівнів, прийнятих як безпечні);

II клас – допустимі умови і характер праці, при яких рівень небезпечних і шкідливих виробничих факторів не перевищує встановлених гігієнічних нормативів на робочих місцях, а можливі функціональні зміни, викликані трудовим процесом, відновлюються під час регламентованого відпочинку протягом робочого дня чи домашнього відпочинку до початку наступної зміни і не чинять несприятливої дії в найближчі і віддалені періоди на стан здоров'я працюючих і їх покоління;

III клас – шкідливі і небезпечні умови і характер праці, при яких внаслідок порушення санітарних норм і правил можлива дія небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища в значеннях, які перевищують гігієнічні нормативи, а також психофізіологічних факторів трудової діяльності, які викликають функціональні зміни організму і можуть привести до стійкого зниження працездатності і порушення здоров'я працюючих.

ІV клас – небезпечні умові праці, при яких є загроза отримання травм або гострих професійних отруєнь або настання смерті протягом однієї робочої зміни.

2. Параметри мікроклімату та їх вплив на людину.

Метеорологічні умови виробничого середовища (температура в °С; швидкість руху повітря в м/с; відносна вологість у %; теплове випромінюване у Вт/м².) впливають на протікання життєвих процесів в організмі людини і є важливими характеристиками гігієнічних умов праці. Всі ці параметри поодинці, а також у комплексі впливають на фізіологічну функцію організму – його терморегуляцію і визначають самопочуття.

Нормування параметрів мікроклімату в закладах освіти.: ДСанПіН 5.5.2.008-01. «Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу».

Інтенсивність праці (важкість праці) обумовлює теплотворення в організмі людини. Кількість тепла, що виробляє людський організм, змінюється від 46 кДж/хв. в стані спокою до 3342 кДж/хв. – при виконанні важкої роботи. Для забезпечення сприятливих метеорологічних умов у виробничих приміщеннях (ДСН 3.3.6.042-99) встановлені єдині норми, які враховують ступінь важкості роботи та пору року (табл. 1).

Таблиця 1

Дата добавления: 2014-11-29