Першочерговий етап розслідування злочинів, пов’язаних із державного кордону

Типові слідчі ситуації при розслідуванні незаконного переправлення осіб через державний кордон та використання завідомо підроблених документів при перетинанні державного кордону

Розслідування кримінальної справи про незаконне переправлення осіб через державний кордон або використання завідомо підроблених документів при перетинанні державного кордону може бути почато тільки у випадках, коли є достатньо даних, що вказують на ознаки злочину, які повинні бути належним чином виявлені та закріплені.

Під виявленням ознак незаконного переправлення осіб через державний кордон розуміється діяльність уповноважених на те державних органів та посадових осіб, спрямована на встановлення можливих фактів, пов’язаних із законним чи незаконним переміщенням осіб через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої передачі іншій особі (особам), і є матеріальною і правовою передумовою виявлення та розслідування цього виду злочину.

Під виявленням ознак використання завідомо підроблених документів при перетинанні державного кордону слід розуміти діяльність уповноважених на те осіб (контролерський склад пунктів пропуску через державний кордон, який виконує наказ на охорону державного кордону), яка пов’язана із основними контрольними функціями ДПС України, яка спрямована на встановлення можливих фактів, пов’язаних із використанням завідомо підроблених документів при перетинанні державного кордону у пунктах пропуску.

Виявлення ознак незаконного переправлення осіб через державний кордон та використання завідомо підроблених документів при перетинанні державного кордону здійснюється в ході виконання основних напрямів службової діяльності органів ДПС України:

- прикордонна служба та прикордонний контроль (враховуючи усі їх види та взаємодію);

- оперативно-розшукова діяльність;

- адміністративно-юрисдикційна діяльність;

- кримінально-процесуальна діяльність.

Початкова робота з виявлення ознак незаконного переправлення осіб через державний кордон спрямовується на отримання інформації, до якої належать:

- інформація, отримана з оперативних джерел;

- заяви та повідомлення громадян;

- інформація отримана в результаті проведеної взаємодії національних правоохоронних органів та правоохоронних органів іноземних держав;

- інша інформація (ЗМІ, громадські організації, Інтерпол тощо).

В ході розслідування незаконного переправлення осіб через державний кордон слідчий (оперативний працівник) може опинитися у певних ситуаціях, які у тій чи іншій мірі будуть супроводжувати процес розслідування та впливати на його хід.

Під слідчою ситуацією розуміється сукупність обставин конкретної події злочину, актуалізованих слідчим (оперативним працівником), що склалась на конкретний момент розслідування.

Однією з характерних слідчих ситуацій по справам про незаконне переправлення осіб через державний кордон є обстановка, що характеризується недостатньою поінформованістю про обставини вчинення злочин, що підлягають встановленню, великою кількістю перешкод в отриманні такої інформації. Найбільш істотними в цьому відношенні є труднощі, що виникають при отриманні відомостей, про осіб, які вчинили злочин та зв’язки між співучасниками злочину, а тому усі слідчі ситуації запропоновані Вам нижче будуть характеризуватися в основному суб’єктами злочину.

Залежно від ступені обізнаності особи, яка проводить розслідування злочину, стосовно події незаконного переправлення осіб через державний кордон та осіб, що його винили можна виділити такі типові слідчі ситуації:

1. Особу злочинця затримано на місці події, є свідки та матеріальні сліди злочину.

Така ситуація характерна коли особу злочинця або злочинців затримано під час надання нею допомоги у переправленні інших осіб через кордон або після такого переправлення.

Для вирішення цієї слідчої ситуації необхідно:

- встановити особу затриманого, встановити ознаки злочину у його діях;

- виявити та забезпечити збереженість доказів. В них входять бесіди, опитування, огляд, допит, особистий обшук, обшук по місцю проживання тощо.

Незалежно від удаваної очевидності даної ситуації (затримання підозрюваного на місці незаконного переправлення осіб через державний кордон) необхідно довести, що затриманий – особа, що вчинила злочин, чи це не помилка – затриманий не причетний до злочину, його потрібно звільнити та шукати справжнього злочинця.

2. Особа, яка вчинила злочин зникла з місця події. Її особа відома але відома лише в межах деяких ознак зовнішності, які встигли запам’ятати свідки.

Для вирішення цієї ситуації основні дії повинні бути спрямовані на збирання інформації про підозрюваного у вчиненні злочину, який переховується, побудову пошукових версій про можливе місце його знаходження або перебування:

а) злочинець виїхав за межі населеного пункту:

б) злочинець не виїхав і переховується: у друзів, знайомих, родичів, залишився у даному населеному пункті на легальному чи нелегальному положенні:

в) потрапив у лікувальну установу тощо.

Для вирішення цієї слідчої ситуації необхідно провести огляд місця події для виявлення речових доказів і фактичних даних, що характеризують зовнішні ознаки та поведінкові навички злочинця. Необхідно також провести допити свідків-очевидців та інших обізнаних осіб, а також інших осіб що мають інформацію про злочинця. Виявити і допитати родичів, знайомих, товаришів для встановлення зовнішніх ознак та властивостей особи: накласти арешт на кореспонденцію, дати вказівку про проведення «засідок», облав, зовнішнє спостереження тощо.

3. Відомості про особу, яка вчинила незаконне переправлення осіб через держаний кордон майже відсутні (містяться лише в матеріальних слідах).

З метою розв’язання цієї ситуації необхідно якісно та професійно провести огляд місця події, який буде спрямований на збирання відомостей про зовнішність злочинці, знаряддя злочину. Розшук слідів розпочинається зі слідів, що залишилися в матеріальному середовищі. Тому необхідно після провести додатковий огляд місця незаконного переправлення осіб через державний кордон, змоделювати механізм підготовки та вчинення злочину. При огляді місця події бажана участь свідків.

На ряду із незаконним переправленням осіб через державний кордон на оперативні підрозділи ДПС України у визначених законом випадках можуть бути покладено також обов’язок проводити окремі процесуальні заходи в межах розслідування використання завідомо підроблених документів при перетинанні державного кордону.

В ході розслідування даного злочину відмічається наявність двох типових слідчих ситуацій у яких може опинитися особа, що проводить розслідування злочину.

1. Особу злочинця затримано при спробі незаконного перетину державного кордону по завідомо підробленому документу, який визнає свої протиправні дії, є свідки та матеріальні сліди злочину

У даній ситуації підозрюваний визнає свої протиправні дії та не створює перешкод для швидкого та повного розкриття і розслідування злочину. Іншими словами підозрюваний співпрацює з органом розслідування. У цій ситуації необхідно провести допит підозрюваного та свідків, призначити та провести експертизу паспортного документа.

2. Особу злочинця затримано при спробі незаконного перетину державного кордону по завідомо підробленому документу, який відхиляє свою причетність до вчинення даного злочину

У даній слідчій ситуації особа, що проводить розслідування зустрічається із серйозним опором з боку підозрюваного, який відхиляє свою причетність до скоєння злочину (по-перше – дійсно не знаючи про використовуваний ним підроблений документ; по-друге – вдало приховує це бажаючи уникнути кримінальної відповідальності).

Для вирішення цієї слідчої ситуації необхідно також провести допит підозрюваного, допит свідків, призначення та проведення експертизи, але з використанням цілої системи тактичних прийомів аби викрити підозрюваного. Дане значною мірою залежить від професійної майстерності особи, яка проводить розслідування злочину.

Типові слідчі версії при розслідуванні незаконного переправлення осіб через державний кордон та використання завідомо підроблених документів при перетинанні державного кордону

Судово-слідча діяльність пов’язана з дослідженням окремого явища, яким є злочин або злочинець. Тому гіпотезу, яка пояснює якісь конкретні факти, події, називають версією.

Якісне розслідування будь-якого злочину не можливе без логічних припущень слідчого (оперативного працівника), щодо усього злочину або його окремих елементів. Іншими словами увесь хід розслідування злочинів супроводжується процесом побудови та перевірки версій тобто версіювання.

Під криміналістичною версією розуміється засноване на зібраній інформації з розслідуваної справи припущення (ймовірне судження) слідчого (оперативного працівника) про подію злочину і злочинця в цілому або окремі факти і осіб, причинні та інші зв’язки між обставинами, що підлягають доказуванню.

Не залишається осторонь процес версіювання і при розслідуванні незаконного переправлення осіб через державний кордон.

Вважаючи, що головним завданням розслідування злочинів є встановлення осіб, які причетні до його вчинення та із врахуванням практики провадження розслідування злочинів органами охорони державного кордону можна стверджувати, що усі версії, що супроводжують процес розслідування стосуються в основному особи або осіб підозрюваних у вчиненні злочину.

З урахуванням вищезазначеного та слідчої ситуації, яка склалась у справах про незаконне переправлення осіб через державний кордон можна висунути наступні слідчі версії.

1. Переправлення осіб, через державний кордон здійснювалось членами організованого злочинного угрупування, що займається незаконним переправленням осіб, через державний кордон України та іншою протиправною діяльністю на державному кордоні.

2. Переправлення незаконних мігрантів здійснювалось, здійснювалось членами організованого злочинного угрупування, що займається незаконним переправленням осіб, через державний кордон України, із залученням військовослужбовців ДПС України на основі фінансової зацікавленості або примусу.

3. Незаконне переправлення осіб через державний кордон здійснювалось, особою або особами, уродженцями та мешканцями одного з прикордонних населених пунктів, які зайнялися наданням допомоги у незаконному перетинанні державного кордону – вперше.

4. Переправлення групи незаконних мігрантів, здійснювалось за попередньою змовою групою осіб із числа місцевих мешканців.

5. Переправлення порушників кордону здійснювалось, особами чоловічої (жіночої) статі, які є мешканцями декількох прикордонних населених пунктів, які займаються наданням допомоги у незаконному перетинанні державного кордону незаконним мігрантам – тривалий час.

З метою перевірки слідчих версій, швидкого та повного розслідування кримінальної справи, закріплення доказової інформації необхідно провести невідкладні слідчі (розшукові) дії і інші процесуальні заходи та інші можливі дії з метою встановлення ознак злочину та осіб, які його вчинили.

Спробуємо проаналізувати та визначити найбільш доцільний порядок дій з метою перевірки слідчих версій у різних слідчих ситуаціях.

У перших двох ситуаціях початковими слідчими діями є огляд місця події та допит свідків. У першій ситуації при наявності достатніх даних про причетність тієї чи іншої особи до скоєння злочину проводиться її затримання у якості підозрюваного. Далі проводиться огляд її речей і документів, допит та пред’явлення підозрюваної особи для впізнання свідкам. За необхідністю, можуть бути також проведені слідчий експеримент, одночасний допит двох і більше раніше допитаних осіб (очна ставка), обшук, освідування.

Якщо в ході розшукових заходів буде встановлено причетність до скоєння злочину інших осіб, проводиться їх розшук і затримання.

У другій ситуації при встановленні особи злочинця або злочинців проводиться їх затримання і далі за схемою, яка визначена у першій ситуації.

Провівши вивчення матеріалів 145 кримінальних проваджень розслідуваних упродовж 2008-2012 року, ми дослідили, проведення яких слідчих дій супроводжує процес розслідування справ про порушення державного кордону, аналіз чого наведено нижче.

Огляд – 95 % кримінальних справ, у тому числі (огляд місця події – 90 %, огляд предметів та документів – 45 %, огляд місцевості – 20 %, огляд приміщень – 25 %, огляд транспортних засобів – 5 %, освідування – 5 %).

Допит – 100 %, у тому числі (допит свідків – 100%, допит підозрюваного – 75 %, одночасний допит двох і більше раніше допитаних осіб (очна ставка) – 50 %).

Пред’явлення для впізнання – 75 %, у тому числі (пред’явлення для впізнання осіб – 70%, пред’явлення для впізнання предметів – 20 %).

Слідчий експеримент – 65 %.

Обшук – 35%, у тому числі (обшук житлових приміщень та інших приватних володінь – 35%, обшук службових та інших приміщень – 10 %, обшук особи – 5 %).

Призначення експертизи – 35 %.

Проведення інших слідчих (розшукових) дій у практиці органів розслідування та оперативних підрозділів ДПС України у справах про порушення державного кордону не відмічалось.

За певних обставин названі слідчі дії є можуть носити невідкладний характер і проводяться в режимі «форсованого темпу», тобто закріплення доказів по гарячим слідам.

Особливістю першочергового етапу розслідування є всебічна фіксація і документування усіх дій особи, яка проводить розслідування, особливо потрібно звернути увагу на виявлення матеріальних слідів і закріплення їх інструментальними методами та засобами. Первинний допит затриманих осіб у якості підозрюваних необхідно записувати на магнітофон, відеокамеру, оскільки непоодинокі випадки, коли в ході подальшого розслідування затримані відмовляються від первинних показань. Так, в ході вивчення матеріалів кримінальних проваджень було встановлено, що науково-технічні засоби фіксації ходу слідчих дій використовуються у повній мірі у 29 % випадках, не досить достатньо або взагалі не використовуються – 71 %.

Так як свідками незаконного переправлення осіб через державний кордон, а також у деякій мірі підозрюваними являються іноземні громадяни, під час планування та організації проведення слідчих дій необхідно вирішити питання про залучення перекладача або перекладачів та захисника. У деяких випадках необхідно вирішити питання про залучення представників відповідних консульських або дипломатичних представництв, батьків, опікунів, вихователів тощо.

Якщо в ході розслідування була встановлена причетність до скоєння злочину іноземного громадянина та він був затриманий, необхідно негайно повідомити про це консульство або представництво тієї держави, громадянином якої являється затриманий громадянин.

Всебічному встановленню істини у справі може також сприяти активна взаємодія з іншими правоохоронним органами та установами, а також з правоохоронними органами суміжних держав, якщо це необхідно.

У справах про використання завідомо підроблених документів при перетинанні державного кордону характерним є те, що особа підозрювана у вчиненні даного злочину затримана і знаходиться в органі охорони державного кордону, як правило її особа відома (90 % випадків) або встановлюється (10 %). Виходячи із тих слідчих ситуацій, які були розглянуті вище необхідно зазначити, що по першій можна висловити припущення про зв’язок даного злочину з іншими злочинами (наприклад зі вчиненням незаконного переправлення осіб через державний кордон, торгівлею людьми тощо). По другій ситуацій версії повинні характеризувати відношення до події підозрюваного (він дійсно не знав про підроблений документ або вдало це приховує).

Як ми уже зазначали для вирішення слідчих ситуацій та перевірки слідчих версій необхідно провести комплекс слідчих (розшукових) дій.

Провівши вивчення матеріалів 28 кримінальних проваджень за ознаками вчинення злочину передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України органами охорони державного кордону, ми дослідили, проведення яких слідчих дій супроводжує процес розслідування справ про використання завідомо підроблених документів при перетинанні державного кордону, аналіз чого наведено нижче:

- допит підозрюваного – 100 %;

- допит свідка – 80%;

- огляд документа – 100 %;

- призначення експертизи – 100 %.

В ході розслідування даної категорії кримінальних справ можливе провадження інших слідчих (розшукових) дій, необхідність проведення яких може виникнути.

Дата добавления: 2014-11-29