Посібник з Охорони праці 5 страница

Розслідування нещасних випадків"

План

1.Травми та професійні захворювання.

Причини виробничого травматизму, професійних захворювань.

2. Розслідування та облік нещасних випадків.

3. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин.

1. Травми та професійні захворювання.

Причини виробничого травматизму, професійних захворювань

Якщо внаслідок виробничої небезпеки сталося ушкодження організму людини, то таку подію класифікують як нещасний випадок.

Ушкодження здоров'я людини в разі нещасного випадку називають травмою або каліцтвом.

Нещасні випадки поділяють на невиробничого і виробничого характеру.

Травма характеризується наявністю короткочасного зовнішнього впливу на організм людини. За відсутності чинника зовнішнього впливу цю подію класифікують як пригоду (випадок).

Професійне захворювання – це поступове погіршання здоров'я людини, спричинене несприятливими чинниками трудового процесу.

Нещасний випадок характеризується такими ознаками:

- наявністю випадку;

- короткочасним і зовнішнім впливом шкідливого чинника;

- настанням непрацездатності.

За тякістю наслідків ушкодження здоров'я на виробництві встановлено такі категорії потерпілих від нещасних випадків (професійних захворювань):

- з тимчасовою непрацездатністю (від 1 до 10 календарних днів; від 10 календарних днів до 1 міс; від 1 до 2 міс; від 2 до 4 міс);

- зі стійкою втратою працездатності (без встановлення інвалідності);

- зі стійкою втратою працездатності (із встановленням інвалідності);

- з летальним наслідком.

Основні причини виробничого травматизму:

- організаційні – незадовільна і небезпечна для працівника організація праці, відсутність чи неякісне

проведення інструктажів;

- технічні – недоліки в стані та експлуатації техніки та технології, конструктивні недоліки устаткування;

- санітарно-гігієнічні – нераціональне освітлення,шум, вібрація, загазованість та ін. чинники;

- психофізіологічні:

- невідповідність можливостей людини, індивідуальних особливостей її організму характеру роботи, яку вона

виконує;

- неадекватність швидкості і точності реакцій, відсутність концентрації уваги, об’єктивності,

зацікавленості, обережності (чи нехтування небезпекою), професійної підготовки, незадовільність стану

здоров'я та інше.

Ці чинники значною мірою визначають поведінку людини у сфері виробництва й іноді спричинюють порушення добре відомих працівникові правил безпеки.

Професійна захворюваність – є актуальним питанням сучасності. По роду діяльності на медичних працівників впливає комплекс факторів фізичної, хімічної і біологічної природи. Праця медичних працівників характеризується значним інтелектуальним навантаженням. Вона вимагає від медичного працівника підвищені вимоги: оперативної і довгострокової пам'яті, уваги, високої працездатності в екстремальних умовах. Крім того, медичний працівник підвергається функціональному перенапруженню окремих органів і систем (від функціонального перенапруження опорно-рухового апарату до перенапруження органу зору).

Несприятливим фактором виробничого середовища є забруднення повітря робочої зони аерозолями лікарських речовин, дезінфектантами, наркотичними речовинами. Забруднення повітря антибіотиками, протипухлинними препаратами, які є високо небезпечними речовинами, і викликають імуносупресивну, цитотоксичну, сенсибілізуючу дію, може бути причиною виникнення у медичних працівників алергічних захворювань, професіональних дерматозів, дисбактеріозу. Нерідко у медичних працівників виявляють парентеральні гепатити, не застраховані вони і від ВІЛ-інфекції.

Вивчення історій хвороби медичних працівників Самарського обласного центру професійної патології (Росія) дозволило виявити наступну етіологічну структуру професіональних захворювань:

- вплив біологічних факторів – 63,6% пацієнтів;

- алергози (антибіотики, вітаміни, хлорамін, латекс) – 22,6%

- захворювання токсико-хімічної етіології – 10%

- перенапруження окремих органів і систем організму – 3%

- вплив фізичних факторів (шум, ультразвук, рентген опромінення) – 0,5%

- новоутворення – 0,5%.

Основними причинами профзахворювань є: порушення протиепідемічного режиму, особистої гігієни.

2. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві

Розслідування нещасних випадків на виробництві слід здійснювати відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" № 1112 від 25.08.2004 р.

Розслідування є основою для подальшої компенсації втрати працездатності потерпілими та оцінення ефективності заходів і засобів з охорони праці, що використовуються. Розслідування дає чіткі підстави для отримання об’єктивної інформації щодо негативних виробничих факторів та ризиків, вдосконалення законодавчої бази з охорони праці і розроблення конкретних заходів як доповнень до відповідних правил, інструкцій, інструктажів тощо з їх подальшим практичним використанням.

Розслідування проводиться при нещасному випадку, раптовому погіршанню здоров'я, гострого професійного захворювання, гострого професійного отруєння, одержанню теплового удару, опіку, обмороженню, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізаційного випромінювання, контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвели до втрати працездатності на один робочий день і більше або зумовили потребу в його переведенні на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, а також у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві.

До гострих профзахворювань і гострих профотруєнь належать захворювання та отруєння, зумовлені впливом небезпечних або шкідливих речовин не більше ніж протягом однієї робочої зміни.

До їх числа належать також інфекційні, паразитарні та алергійні захворювання. Причиною гострих профотруєнь є вплив шкідливих речовин хімічного походження.

Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві

без смертельного наслідку

Потерпілий працівник або працівник, який його виявив (свідок) повинен негайно повідомити безпосереднього керівника робіт.

Керівник робіт зобовязаний:

- надати першу медичну допомогу потерпілому;

- повідомити про подію власника;

- повідомити про подію профспілку;

- зберегти обстановку до прибуття комісії з розслідування та вжити заходів до недопущення повторів таких

випадків.

Власник зобов'язаний:

- повідомити виконавчу дирекцію Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків (далі – Фонд) про нещасний випадок; органи державної пожежної охорони (у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі); установу державної санітарно-епідеміологічної служби (у разі гострого професійного захворювання, отруєння);

- утворити комісію з розслідування у складі не менше 3 осіб: фахівця служби охорони праці (голова комісії), керівника структурного підрозділу, на якому трапився нещасний випадок, представника первинної профспілкової організації, представника робочого органу Фонду. У разі виявлення гострого профзахворювання (отруєння) до складу комісії залучаються представники СЕС.

Комісія зобов’язана протягом 3 діб:

- обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків та причетних до нещасного випадку осіб;

- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

- з'ясувати, чи пов'язаний нещасний випадок з виробництвом;

- виявити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам у майбутньому;

- скласти акти розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у трьох примірниках, а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 у шести примірниках; якщо нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, скласти акт за формою НПВ, підписати їх та направити власнику на затвердження;

- у разі виявлення гострого профзахворювання (отруєння), пов’язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1 скласти також у чотирьох примірниках карту обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

Матеріали розслідування підлягають зберіганню на підприємстві та в робочому органі виконавчої дирекції Фонду протягом 45 років.

Власник зобов’язаний протягом доби затвердити акти і протягом 3 діб надіслати їх:

- потерпілому;

- керівникові підрозділу, де стався нещасний випадок;

- відповідному робочому органу Фонду;

- територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

- профспілковій організації;

у службу охорони праці.

Нещасні випадки з учнями і студентами, які проходять виробничу практику, беруться на облік підприємством. У розслідуванні повинен брати участь представник навчального закладу.

Контроль за своєчасністю і об’єктивністю розслідування нещасних випадків здійснюють:

- органи державного управління;

- органи Держнаглядохоронпраці;

- виконавча дирекція фонду.

Громадський контроль виконують профспілки чи представники трудового колективу.

Роботодавець зобов’язаний у п’ятиденний термін після одержання припису за формою Н-9 видати наказ про виконання запропонованих у ньому заходів, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства про охорону праці. Про виконання цих заходів роботодавець повідомляє письмово орган Державного комітету з нагляду за охороною праці, посадова особа якого видала припис, у встановлений термін.

Не визнаються нещасними випадками, пов’язаними з виробництвом, ті з них, які сталися з працівниками:

- за місцем постійного проживання на території польових та вахтових селищ;

- під час використання працівниками в особистих цілях транспортних засобів, устаткування, інструментів, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності);

- унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними, токсичними або отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинення серця тощо), за наявності відповідного медичного висновку;

- під час скоєння злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду;

- у разі самогубства.

Спеціальне розслідування нещасних випадків

Спеціальному розслідуванню підлягають:

- нещасні випадки зі смертельними наслідками;

- групові нещасні випадки, які сталися одночасно с двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження;

- випадки смерті працівників на підприємстві;

- випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов’язків;

- нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідизацією потерпілого (відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, що затверджується Міністерством охорони здоров'я).

Про такі випадки роботодавець зобов’язаний негайно, використовуючи засоби зв’язку, передати повідомлення про нещасний випадок за відповідною формою до:

- територіального органу Державного комітету з нагляду за охороною праці за місцезнаходженням підприємства;

- органу прокуратури за місцем настання нещасного випадку;

- робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства;

- органу, до сфери управління якого належить підприємство (у разі його відсутності – до місцевої державної адміністрації);

- установи державної санітарно-епідеміологічної служби;

- первинної організації профспілки;

- органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій за місцем настання нещасного випадку.

Спеціальне розслідування організовує власник. Комісію з розслідування призначає наказом керівник територіального органу Держнаглядохоронпраці. Склад комісії:

- посадова особа територіального органу Державного комітету з нагляду за охороною праці (голова комісії);

- представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду;

- представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, у разі його відсутності – представник місцевої державної адміністрації;

- керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства;

- представник первинної організації профспілки підприємства;

- представник профспілкового органу вищого рівня;

- представник установи державної сан-епідслужби;

- представник інспекції державного технічного нагляду Міністерства аграрної політики, якщо випадок стався під час експлуатації сільськогосподарських машин, зареєстрованих в інспекції.

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 осіб і більше або травмовано 10 осіб і більше, комісію призначають згідно з наказом Держнаглядохоронпраці, якщо не було спеціального рішення Кабінету Міністрів України. Спеціальне розслідування проводиться протягом 10 робочих днів. За результатами спеціального розслідування складається акт розслідування за формою Н-5, Н-1 (або НПВ).

Власник у п’ятиденний термін після закінчення спеціального розслідування нещасного випадку надсилає копії матеріалів розслідування до прокуратури та органів, представники яких брали участь у розслідуванні, виконує запобіжні заходи.

3. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин

На підставі актів за формою Н-1, НПВ власник:

- складає державну статистичну звітність про потерпілих і подає її в установленому порядку відповідним

організаціям;

- здійснює аналіз причин нещасних випадків, вживає заходів щодо запобігання таким випадкам.

Органи, до сфери управління яких належать підприємства, місцеві держадміністрації, виконавчі органи, зобов’язані аналізувати обставини і причини нещасних випадкі за підсумками півріччя і року, доводити результати аналізу до підприємств, розробляти заходи щодо запобігання таким випадкам.

Органи державного управління та нагляду за охороною праці, Фонд та профспілки перевіряють ефективність профілактики нещасних випадків, вживають заходів до виявлення та усунення порушень цього Порядку.

Облік нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, ведуть:

- підприємства;

- органи, до сфери управління яких належать підприємства;

- Фонд соціального страхування.

Матеріали для активізації студентів

Ситуаційні завдання:

№1: Медична сестра фізіотерапевтичного відділення в присутності старшої медичної сестри отримала опіки під час приготування настоїв лікувальних трав. Чи можна це розцінити як нещасний випадок? Дії старшої медичної сестри?

№ 2: Водій автотранспорту лікарні під час технічного ремонту автомобіля зломав руку. Під час розслідування на місці травми встановлено, а потім підтверджено медичним заключенням, що водій був в слабкому алкогольному сп’янінні (увечері перед роботою вживав слабкоалкогольні напої). Чи можна даний випадок пов'язати з виробничим травматизмом?

Професійні захворювання в галузі. Розслідування професійних захворювань" 1. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь

Усі виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь підлягають розслідуванню.

Профзахворювання визначає комісія у складі фахівців лікувально-профілактичного закладу. Комісія відповідно до Порядку встановлює зв'язок захворювання з умовами праці. Для встановлення діагнозу і зв’язку захворювання з впливом шкідливих виробничих чинників і трудового процесу головний фахівець із профпатології направляє хворого до лікувально-профілактичного закладу.

На кожного хворого спеціалізований лікувальний заклад складає повідомлення за формою П-3 (Повідомлення про професійне захворювання (отруєння)") і протягом 3 діб після встановлення остаточного діагнозу повідомлення надсилається:

- власнику підприємства;

- відповідній установі державної санітарно-епідеміологічної служби;

- лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує підприємство;

- відповідному робочому органу Фонду.

Власник зобов’язаний організувати розслідування професійного захворювання протягом 10 робочих днів з моменту одержання повідомлення.

Комісія з розслідування складається з представників:

- відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії);

- ЛПЗ, що обслуговує підприємство;

- профспілкової організації (або уповноваженого трудового колективу);

відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Комісія зобов’язана:

- скласти програму розслідування причин профзахворювання;

- розподілити функції між членами комісії;

- розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів;

- провести розслідування обставин та причин профзахворювань;

- скласти акт розслідування за формою П-4 у шести примірниках протягом 3 діб після закінчення розслідування.

Зв'язок професійного захворювання з умовами праці визначається на підставі даних клінічного обстеження працівника та результатів оцінювання санітарно-гігієнічних умов праці, що проводиться закладом державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство за участю ін. членів комісії.

Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці видається у відповідь на запит керівника ЛПЗ, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з профпатології міста.

Спеціалізовані ЛПЗ проводять амбулаторне та стаціонарне обстеження працівника за відповідним направленням.

У розслідуванні причин професійного захворювання інфекційної та паразитарної етіології обов’язково беруть участь фахівці з епідеміології та паразитології СЕС.

Акт форми П-4 затверджує головний санітарний лікар області (міста, району), на водному, повітряному та залізничному транспорті, Міністерства оборони та внутрішніх справ та ін., якому підпорядкована установа державної санітарно-епідеміологічної служби, що обслуговує підприємство.

Гігієнічна оцінка умов праці проводиться за матеріалами раніше проведених атестацій робочих місць, результатів обстежень і досліджень, проведених СЕС та лабораторіями, вивчаються приписи органів державного нагляду за охороною праці, інструкції з охорони праці, акти проходження планових періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочих місцях тощо.

У разі втрати працездатності внаслідок профзахворювання ЛПЗ, що обслуговує підприємство, направляє потерпілого на МСЕК (медико-соціальну експертну комісію) для встановлення ступеня втрати ним професійної працездатності.

Реєстрація та облік профзахворювань ведеться у спеціальному журналі "Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь)":

- на підприємстві, у робочих органах виконавчої дирекції Фонду та в установах державної санітарно-епідеміологічної служби, на підставі повідомлень про профзахворювання та актів форми П-4;

- у ЛПЗ на підставі медичної картки амбулаторного хворого, виписки з історії хвороби, діагнозу, встановленого під час обстеження в стаціонарі, а також повідомлення про профзахворювання.

Розслідування та облік аварій

Розслідування проводиться у тому разі, коли сталася:

а) аварія першої категорії, унаслідок якої:

- загинуло 5 осіб і більше або травмовано 10 осіб і більше;

- спричинено викид отруйних, радіоактивних або небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони

підприємства;

- збільшилася концентрація забруднювальних речовин у навколишньому середовищі більше ніж у 10 разів;

- зруйновано будівлі, споруди або основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників підприємства або населення;

б) аварія другої категорії, унаслідок якої:

- загинуло до 5 або травмовано від 4 до 10 осіб;

- зруйновано будівлі, споруди або основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці підприємства з чисельністю 100 осіб і більше.

Про аварію свідок повинен негайно повідомити безпосереднього керівника робіт, який в свою чергу зобов'язаний повідомити власника.

Власник чи особа, яка керує виробництвом під час зміни, зобов'язаний діяти згідно з планом ліквідації аварії:

- ужити першочергових заходів щодо рятування потерпілих;

- надати потерпілим медичну допомогу;

- вжити заходів щодо запобігання поширенню аварії;

- установити межі небезпечної зони та обмежити доступ до неї людей;

- негайно повідомити про аварію територіальний орган Держнаглядохоронпраці; орган, до сфери управління якого належить підприємство (місцеву адміністрацію); штаб цивільної оборони; прокуратуру; профспілковий орган.

Розслідування аварій із нещасними випадками проводять згідно з Положенням комісіями, що утворюються:

у разі аварії і категорії – наказом центрального органу виконавчої влади чи розпорядженням місцевої

держадміністрації;

у разі ІІ категорії – наказом керівника органу, до сфери управління якого належить підприємство, чи розпорядженням районної держадміністрації.

Головою комісії призначається представник органу, до сфери управління якого належить підприємство.

Комісія протягом 10 робочих днів розслідує аварію, складає акти за формою Н-5.

За результатами розслідування аварії власник видає наказ, в якому визначено заходи щодо запобігання таким аваріям і притягуються до відповідальності працівники, які порушили законодавство з охорони праці.

До матеріалів розслідування аварій належать:

- копія рішення Кабінету Міністрів України або наказу органів державного нагляду за охороною праці;

- акт розслідування аварії;

- протокол огляду місця аварії;

- протокол рішення комісії з розслідування аварії;

- припис посадової особи органу Держнаглядохоронпраці;

- копія акта за формою Н-1 або НТ на кожного потерпілого;

- висновок експертизи (технічної, медичної), якщо її проводили;

- медичний висновок про причини смерті або характер травми;

- висновок ЛПЗ про розслідування випадків виявлення гострих профзахворювань, отруєнь;

- протоколи опитувань та пояснювальні записки потерпілих, свідків;

- копії документів про проходження потерпілими навчання та інструктажів з охорони праці;

- копії приписів, виданих власнику до настання аварії;

- витяги з нормативних та законодавчих актів про охорону праці, вимоги яких було порушено;

- довідка про матеріальну шкоду, завдану аварією;

- копія наказу власника.

Технічне оформлення матеріалів розслідування аварії проводить підприємство, яке в п'ятиденний термін після закінчення розслідування надсилає їх до прокуратури та органів, представники яких брали участь у розслідуванні.

Власник повинен проаналізувати причини аварії та розробити заходи щодо запобігання таким аваріям, надіслати проектним організаціям (або заводу-виробнику) обгрунтовані рекламації.

Облік аварій І і ІІ категорій ведуть підприємства і відповідні органи державного управління та нагляду з реєстрацією їх в журналі.

Власник подає письмову інформацію організаціям, представники яких брали участь у розслідуванні, про вжиття заходів, запропонованих комісією.

Контроль та нагляд за своєчасним і об'єктивним розслідуванням, оформленням документів про аварії та обліком, вжиття заходів щодо усунення їхніх причин покладається на органи Держнаглядохоронпраці.

Особи, які допустили порушення або невиконання вимог цього Порядку притягаються до відповідальності згідно із законодавством.

Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру

Механізм розслідування та ведення облку нещасних випадків невиробничого характеру, які сталися з громадянами України, іноземцями та особами без громадянства на території України визначає "Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 р. № 270.

Відповідно до Порядку розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися під час:

- прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації (далі – організації) і не використовувся в інтересах цієї організації;

- переміщення повітряним, залізничним, морським, внутрішнім, водним, автомобільним транспортом, в електротранспорті, метрополітені, на канатній дорозі, фунікулері та на ін видах транспортних засобів;

- виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку тощо, якщо це не входить до службових обов’язків);

- виконання донорських функцій;

- участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях тощо);

- участі в культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;

- проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов’язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах;

- використання газу в побуті;

- користування або контакту зі зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами;

- виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової техніки;

- стихійного лиха;

- перебування в громадських місцях, на об’єктах торгівлі та побутового обслуговування, у закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спортивно-розважального призначення, в інших організаціях.

Суттєвим мометом Порядку є те, що нащасні випадки розслідуються незалежно від того, чи був потерпілий у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння. Засвідчує і встановлює факт нещасного випадку ЛПЗ, який видає потерпілому листок непрацездатності чи довідку про ушкодження здоров'я.

Повідомлення про нещасні випадки невиробничого характеру, їхнє розслідування та облік

Обов'язок щодо реєстрації та повідомлення про нещасні випадки покладено на ЛПЗ, які протягом доби надсилають письмове повідомлення у відповідні організації:

- до виконавчого органу міської, районної у місті ради – про нещасний випадок із смертельним наслідком, про груповий нещасний випадок;

- до органу внутрішніх справ – якщо нещасний випадок стався внаслідок: заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою; контакту із зброєю, боєприпасами та вибухівкою; дорожньо-транспортної пригоди. Ці самі органи проводять розслідування вказаних нещасних випадків.

Повідомлення про нещасні випадки зі смертельним наслідком надсилаються також до прокуратури.

Право щодо прийняття рішення з розслідування нещасного випадку без смертельного наслідку надано районній держадміністрації.

Рішення приймається протягом доби з часу надходження від ЛПЗ повідомлення. Розслідування проводить комісія, до складу якої можуть залучатися такі представники:

- організація, де працює чи навчається потерпілий;

- організація, на території чи об’єкті якої стався нещасний випадок;

- органів здоров'я, освіти, захисту прав споживачів, експерти страхової компанії;

- відповідного профспілкового органу, якщо нещасний випадок стався під час прямування на роботу чи з роботи.

Нещасні випадки (за винятком групових), які сталися з працюючими особами, розслідує комісія, яку створює організація, де працює потерпілий, на підставі звернення потерпілого, листка непрацездатності або довідки ЛПЗ.

Склад комісії:

- голова – посадова особа, визначена керівником організації;

- члени комісії – керівник відповідного структурного підрозділу; представник профспілкової організації.

Розслідування проводиться протягом 10 календарних днів, складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм) та затверджується керівником організації, що проводила розслідування.

Акт за формою НТ надсилається:

- потерпілому;

- районній держадміністрації;

- організації, де працює потерпілий;

- організації, яка відповідальна за безпечний стан території чи об’єкта, де стався нещасний випадок;

- іншим організаціям на їхню вимогу.

Акти за формою НТ складаються на кожного потерпілого і зберігаються в організації протягом 45 років (осіб, які працюють), а для оіб, які не працюють, протягом 3 років в архіві районної держадміністрації.

Нещасні випадки за формою НТ реєструють районні держадміністрації та організації, які проводили розслідування у журналі за встановленою формою.

ЛПЗ щомісяця надсилають звіти про нещасні випадки, які обліковують та аналізують районні держадміністрації.

3. Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності в галузі

Дата добавления: 2014-11-29