Безпека при організації та проведенні суспільно корисної праці

Індивідуальні захисні засоби

Учні під час трудового навчання або проходження виробничої практики, а також майстри повинні забезпечуватися справним і доброякісним спецодягом, запобіжними пристроями відповідно до діючих для певного виду виробництва норм. Допускати майстрів і учнів до роботи без спецодягу і запобіжних прист­роїв забороняється. Розмір і модель снецодягу повинні виключати можливість захоплювання його рухомими частинами верстатів та оброблюваними деталя­ми. Одяг повинен наглухо защіпатися, звислі кінці косинок, зав'язок повинні бути підібрані, манжети рукавів мають щільно охоплювати руки навколо кистей. Розміри спецодягу повинні відповідати зросту учнів. Волосся працю­ючих повинно бути закрите головним убором, що щільно облягає голову і підібране під нього.

Учнів, які очищають деталі чи вироби від іржі, фарби, бруду, а також при рубанні металу тощо слід забезпечувати захисними окулярами або маскою з органічного скла для захисту від окалини, пилу, що розлітаються.

Усі майстри, інструктори та вчителі трудового навчання повинні знати правила, положення та інструкції з техніки безпеки і промислової санітарії сто­совно галузей техніки й праці, що їх опановують учні у навчальних майстернях. До трудового навчання учнів може бути допущений лише той адміністративно-педагогічний персонал, що пройшов перевірку знань з техніки безпеки кваліфікаційною комісією відділу народної освіти. Жодного учня не можна допускати до практичної роботи, а також до самостійної роботи й обслуговування будь-якого обладнання без відповідного навчання роботи на верстаті, належної перевірки знання техніки безпеки у межах навчальної програми, пра­вил та інструкцій з техніки безпеки, що стосуються його спеціальності. Прове­дення інструктажу з техніки безпеки треба відповідно оформляти у журналі.

Основними формами організації суспільно корисної праці учнів є трудові об'єднання:

- учнівські бригади;

- табори праці і відпочинку;

- шкільні лісництва;

- трудові загони старшокласників.

Зміст літніх робіт школярів визначається на основі завдань трудового ви­ховання учнів з урахуванням їх віку, статі, стану здоров'я, а також потреб міс­цевих підприємств у трудових ресурсах.

До трудових об'єднань зараховують учнів, які не мають медичних проти­показань. Обов'язковою вимогою при організації літніх робіт учнів є створення і забезпечення безпечних умов їх праці, побуту й відпочинку. При цьому необ­хідно керуватися діючим законодавством про працю, правилами та інструкці­ями з техніки безпеки і виробничої санітарії. Забороняється залучати учнів до робіт, що не відповідають їх віку, небезпечні епідеміологічно, а також пов'язані із застосуванням отрутохімікатів.

Перед тим, як починати роботу, керівник трудового об'єднання повинен з'ясувати, які обов'язки школи і підприємства щодо забезпечення безпечних умов праці та відпочинку учнів. Положенням про організацію роботи з охорони праці встановлено, що за безпечне проведення літніх робіт учнів відповідає директор школи. На нього покладається відповідальність за виконання основ законодавства про працю, за визначення за погодженням з районним (міським) відділом народної освіти змісту, видів, обсягів і строків робіт, виконуваних уч­нями, за створення безпечних умов їх праці, побуту і відпочинку. Керівник трудового об'єднання несе персональну відповідальність за життя і здоров'я учнів, безумовне виконання ними правил техніки безпеки і внутрішнього роз­порядку підприємства.

Адміністрація підприємства зобов'язана забезпечити: точне дотримання норм і правил з охорони праці, у тому числі строків і встановленої для учнів тривалості робочого дня; запровадження сучасних засобів техніки безпеки, що запобігають травматизму; визначення спеціаліста, відповідального за організа­цію роботи об'єднання, а також кваліфікованих робітників-наставників; прове­дення для учнів інструктажів із техніки безпеки і виробничої санітарії з наступ­ним оформленням у журналі обліку інструктажу; забезпечення учнів спецодя­гом, спецвзуттям і запобіжними пристроями; закріплення за об'єднанням спе­ціально обладнаного транспорту для перевезення людей; своєчасне і правильне проведення розслідування й обліку нещасних випадків.

У комплексі заходів з охорони та збереження здоров'я учасників літньої трудової чверті важливе місце посідає медично-санітарна підготовка членів трудових об'єднань, яка організовується адміністрацією та лікарем школи і здійснюється працівниками установ охорони здоров'я. У квітні списки учасни­ків об'єднань передають у поліклініку або медпункт. На їх основі проводять медичні огляди і профілактичні щеплення учням. Категорично забороняється зараховувати до трудових об'єднань учнів, які мають медичні протипоказання.

У березні – квітні у школі необхідно організувати навчання учнів прави­лам техніки безпеки і охорони праці на виробництві. До проведення занять з ними доцільно залучати викладачів виробничого навчання або спеціалістів господарчих організацій. Для перевірки знань учнів з техніки безпеки створю­ють комісії, які затверджуються наказом директора школи. До складу комісії включають керівника трудового об'єднання, викладачів виробничого навчання, спеціалістів господарчої організації. Учнів зараховують до складу трудового об'єднання тільки після успішної здачі ними заліку з техніки безпеки і вироб­ничої санітарії.

Керівникові трудового об'єднання учнів при укладанні договору на робо­ти, виконувані учнями на підприємстві, слід подбати, щоб у цьому документі був відображений комплекс обов'язкових вимог і умов з охорони праці та техніки безпеки при організації робіт, побуту й відпочинку старшокласників.

Не пізніше ніж за 10 днів до початку літніх робіт учнів районна санепі­демстанція з участю представників адміністрації господарчої організації, яка приймає учнів, Держпожежнагляду, ТСВОД і керівника об'єднання проводить паспортизацію табору учнів. Обов'язково оформляється санітарний паспорт, один примірник якого зберігається у санепідемстанції, другий – в організації, яка приймає учнів, третій – у керівника об'єднання.

Коли учні поступають на роботу на підприємство або їх переводять на іншу роботу, адміністрація зобов'язана провести з ними інструктаж, а також навчити їх безпосередньо на робочих місцях правил техніки безпеки, виробни­чої санітарії, гігієни праці, протипожежної безпеки та інших діючих правил. Виділяють такі види інструктажів з техніки безпеки учнів: вступний інструктаж перед початком роботи; інструктаж на робочому місці; повсякденний (поточний) інструктаж на робочому місці, – періодичний (повторний) інструктаж.

Вступний інструктаж проводить головний спеціаліст підприємства, як правило, для учнів або всього об'єднання. Його тривалість – не менше 2 год. І при цьому учнів ознайомлюють з основними правилами та нормами з охорони праці на цьому виробництві.

Первинний інструктаж проводить майстер або керівник дільниці індивідуально з кожним учнем безпосередньо на його робочому місці перед початком роботи. При цьому учневі слід особисто видати інструкцію або пам'ятку з техніки безпеки з його спеціальності.

Поточний інструктаж має на меті ознайомити учнів із безпечними способами виконання дорученої роботи. Він має бути коротким, містити чіткі конкретні вказівки і в разі потреби супроводжуватися демонстра­цією правильних і безпечних прийомів виконання роботи.

Для учнів, які не виконують інструкцій із техніки безпеки, необхідний періодичний інструктаж. Систематичне невиконання учнями правил техніки безпеки розглядається як порушення правил внутрішнього розпорядку, і винно­го слід притягати до дисциплінарної відповідальності.

Початок робочого дня учнів встановлюють залежно від конкретних умов. Його тривалість не повинна перевищувати чотирьох годин. Загальна тривалість роботи не більша як 12-24 дні. Через кожні 45-50 хв. роботи необхідно вла­штовувати 10-15 – хвилинні перерви, не обмежувати мікропаузи, бо темп і ритм праці зумовлюються віковими та індивідуальними особливостями учнів, а та­кож рівнем їх трудових навичок і вмінь, у середині робочого дня передбачати обов'язкову перерву для приймання їжі (другого сніданку) і відпочинку трива­лістю не менше як 30 хв, при нормуванні праці виходити з погодинної, а не що­денної норми виробітку дорослих. Для підлітків 16 років погодинна норма не повинна перевищувати 75% погодинної норми дорослих, для підлітків 14-15 років – 60%. З метою охорони здоров'я учнів, а також для гарантії скороченого робочого часу забороняється залучати їх до нічних, понаднормових робіт і робіт у вихідні дні. До понаднормових робіт відносять роботу понад установ­лену тривалість робочого часу, до нічних – час роботи з 22 години до 6 години ранку. Розпорядок дня повинен передбачати: тривалість нічного сну не меншу, як 9 годин, 4-разове харчування (у таборах праці й відпочинку) з перервами для приймання їжі, що не перевищують 4 години, відпочинок і вільний час.

Перенесення і пересування вантажів учнями у межах встановлених норм дозволяється лише тоді, коли вони займають не більше третини робочого часу. Максимальна маса вантажу, що переноситься, наведена в таблиці 1.

Таблиця 1 Максимальна маса вантажу

Для дівчат	Для хлопців
15 років	5 кг	15 років	8,2 кг
16 років	5 кг	16 років	12 кг
17 років	8 кг	17 років	16,4 кг
18 років	10,2 кг

Учнів 15-16 років допускають до перенесення вантажів лише в особли­вих випадках. Забороняється залучати до цієї роботи учнів, які не досягли 15 років.

Перевезення членів трудових об'єднань у межах міста (району) повинні здійснюватися транспортними засобами, що спеціально призначені для цього. Безпечні умови перевезень учнів на автотранспорті забезпечують транспортні організації, які несуть повну відповідальність за технічний стан транспорту, ро­блять помітки про відповідальність автомашини діючим технічним умовам і вимогам, про кількість пасажирів, котрих одночасно допускається перевозити. Перед початком руху водій і відповідальний (старший) повинні перевірити умо­ви безпечного перевезення пасажирів: кількість перевезених людей не повинна перевищувати кількості обладнаних місць для сидіння; під час перевезення уч­нів у вантажному автомобілі в кузові повинно бути не менше двох дорослих; за кабіною автомобіля має бути вогнегасник місткістю не менше як 2 л, що легко знімається; посадка (висадка) пасажирів дозволяється тільки після повної зу­пинки транспортного засобу з боку тротуару. Не допускають до керування автотранспортними засобами, що призначені для перевезення учнів:

- водіїв, які не мають безперервного трирічного стажу роботи водієм;

- водіїв, які відпрацювали до рейсу нічну зміну і не мали належного міжзмінного відпочинку;

- водіїв у стані сп'яніння, втомленості або при захворюваннях.

Дата добавления: 2014-11-29