Заходи безпеки під час проведення лабораторних робіт у кабінеті хімії

При роботі в кабінеті хімії з кислотами та лугами слід дотримуватися таких правил:

- у кабінеті хімії дозволяється проводити лише ті експерименти, що
передбачені навчальними програмами;

- хімічні досліди треба проводити з такими кількостями і концентраціями речовин у приладах, у тих умовах і порядку, що зазначені в інструкції;

- хімічні реактиви вчитель видає учням у кількостях, потрібних для проведен­ня певного експерименту;

- доступ учнів до місць зберігання хімічних реактивів повинен бути виключений;

- досліди, що супроводжуються виділенням шкідливих газів і парів, проводять тільки у витяжній шафі зі справно діючою вентиляцією;

- забороняється брати реактиви незахищеними руками. Для цього використовують фарфорові ложки, шпателі або совочки;

- не можна виливати у раковини залишки кислот, лугів, сірчистих сполук, вогненебезпечних речовин, а також розчини, утворені в результаті досліду. Ці речовини треба зливати у призначені для цієї мети склянки;

- для нейтралізації розлитих на стіл чи на підлогу кислот або лугів у кабінетах хімії повинні стояти склянки зі заздалегідь приготованими нейтралізуючими розчинами (соди та оцтової кислоти);

- забороняється тримати вогне- і вибухонебезпечні речовини поблизу відкри­того вогню і сильно нагрітих предметів;

- забороняється залишати без нагляду запалені газові пальники і спиртівки, а також увімкнеш електронагрівальні прилади;

- після закінчення роботи треба негайно вимкнути електроприлади, закрити газові і водопровідні крани;

- усі учні під час проведення практичних занять у кабінеті хімії повинні бути забезпечені спецодягом і засобами індивідуального захисту (халатами, мас­ками з оргскла, гумовими рукавицями та ін.) за діючими нормами, що пе­редбачені для працівників хімічних лабораторій.

Працюючи з кислотами та їдкими лугами, треба пам'ятати, що невико­нання правил поводження з ними призводить до сильних хімічних опіків. Основні правила безпечної роботи з кислотами й лугами:

- запасні кількості кислот та інших агресивних рідин повинні зберігатися у приміщенні, спеціально призначеному для цього;

- переносити склянки з реактивами треба в плетених кошиках або іншій тарі, що забезпечує зручне й безпечне транспортування;

- розбавляючи концентровані кислоти водою, треба, постійно перемішуючи, лити кислоту в воду, а не навпаки. Доливання води до концентрованої кис­лоти (особливо сірчаної) супроводжується сильним нагріванням і розбриз­куванням рідини, що може призвести до опіків;

- для розведення концентрованих кислот, перемішування їх між собою і для змішування речовин, що поєднуються з виділенням тепла, потрібно користуватися тільки тонкостінним скляним або фарфоровим посудом.

- щоб уникнути опіків порожнини рота, а також отруєння, забороняється на­бирати розчини кислот, лугів та інших агресивних рідин у піпетку ротом;

- при всіх операціях із кислотами і лугами треба обов'язково застосовувати гумові рукавиці, захисні окуляри та інші запобіжні засоби;

- відпрацьовані кислоти й луги слід збирати окремо у спеціально призначений посуд і зливати в каналізацію тільки після нейтралізації;

- розлиті кислоти або луги необхідно негайно засипати піском, нейтралізува­ти і після цього прибрати.

При роботі в кабінеті хімії з металевим калієм і натрієм треба бути особливо обережним і дотримуватись таких правил:

- не можна допускати, щоб ці метали дотикалися до води, вологих предметів та органічних сполук, що містять хлор, і твердого діоксиду вуглецю (сухого льоду);

- усі роботи з металевими калієм і натрієм треба виконувати на листах у витяжній шафі, у захисних окулярах і гумових рукавицях, віддалік від джерел води і тепла;

- забороняється працювати з лужними металами при високій вологості у приміщенні;

- зберігати металеві калій та натрій треба у скляній банці, щільно закритій корком, під шаром зневодненого гасу, парафіну або транспортного мастила; банки вміщують у металевий ящик з піском;

- виймати металеві калій і натрій із тари, завантажувати їх в апарати тощо треба тільки сухим пінцетом або тигельними щипцями,

- різати лужні метали треба на фільтрувальному папері сухим і гострим ножем;

- відходи (обрізки) металевих калію і натрію потрібно збирати в окремі банки із зневодненим гасом для наступного знищення того самого дня. Нагромад­жувати залишки лужних металів забороняється;

- викидати залишки металевих калію й натрію в каналізаційну раковину або тару для сміття забороняється;

- металеві калій і натрій, що зайнялися, потрібно гасити порошковим вогнегасником, сухим піском, сухою магнезією або за допомогою азбестової ковдри;

- забороняється застосовувати для гасіння лужних металів воду, пінні вогнегасники та діоксид вуглецю (вуглекислоту).

На практичних заняттях у кабінеті хімії використовуються такі органічні речовини: ацетон, бензин, бензол, дихлоретан, ксилол, толуол, етиловий, бутиловий і метиловий спирти та ін. За ступенем небезпеки органічні розчинники належать до трьох груп:

- розчинники, що зумовлюють здебільшого гострі отруєння з переважаючим явищем наркозу (бензин, етиловий, бутиловий спирти, ацетон);

- розчинники більш токсичні, що спричиняють гострі отруєння (метиловий спирт (метанол), дихлоретан та ін);

- розчинники, що мають високу токсичність, крім гострих отруєнь, спричиня­ють стійкі зміни функцій кровоносних органів і нервової системи (бензол, толуол, ксилол та ін).

За ступенем пожежної безпеки більшість із них належать до легкозаймис­тих.

При роботі в кабінеті хімії з органічними речовинами треба дотримува­тись таких правил:

- роботу з розчинниками виконують обов'язково у витяжній шафі;

- під час роботи з легкозаймистими розчинниками всі горілки, що є у витяж­ній шафі, де виконується дослід, треба загасити, а електричні нагрівники з відкритою спіраллю – вимкнути;

- посуд, у якому виконується дослід з органічними розчинниками, перед заповненням повинен бути сухим і чистим;

- неприпустимо під час дослідів із розчинниками залишати робоче місце без нагляду;

- нагрівання і перегонку легкозаймистих і горючих розчинників дозволяється виконувати тільки на водяній або повітряній бані, використовуючи електронагрівачі із закритою спіраллю;

- забороняється виливати органічні розчинники у каналізацію. Відпрацьовані рідини потрібно збирати у призначену для цього тару, що герметично зачи­няється, і знищувати у місцях, погоджених із санітарною та пожежною інспекціями;

- кількість розчинників, що є одночасно у кабінеті хімії, не повинна переви­щувати потреби для уроку, який проводиться;

- розчинники потрібно зберігати у товстостінному скляному посуді з притер­тими корками. Зберігати ці рідини у тонкостінному посуді забороняється.

При роботі в кабінеті хімії з горючим газом, який є отруйним, а у суміші з повітрям – вибухонебезпечним, треба дотримуватися таких правил:

- якщо у кабінеті хімії відчувається запах газу, не можна запалювати сірники, вмикати світло та електроприлади до моменту ліквідації витоку газу і повного провітрювання приміщення,

- перед тим, як відкрити загальний кран подачі газу в кабінет, необхідно пере­конатися, що всі газові крани в приміщенні закриті, після цього спочатку відкрити загальний кран, а потім крани тих розгалужень, куди потрібна подача газу;

- необхідно правильно запалювати пальник: спочатку піднести запалений сірник, а потім обережно відкрити газовий кран.

- не можна залишати ввімкнені пальники та інше газове обладнання без наг­ляду. У разі несподіваного припинення подачі газу в мережу треба негайно закрити всі газові крани, у тому числі й загальний.

Працюючи з газом, необхідно враховувати, що навіть при дотриманні правил користування у приміщенні нагромаджуються продукти його горіння. Тому там, де використовується газ, вентиляція обов'язково повинна бути справ­ною.

У кабінеті хімії необхідно дотримуватися наступних правил зберігання хімічних реактивів:

- кожний реактив потрібно зберігати завжди в одному й тому самому відведе­ному для нього місці;

- на кожній склянці, банці повинна бути етикетка з точною назвою реактиву та його формулою. Крім того, на тарі з вогненебезпечними речовинами на етикетці повинен бути напис “Вогненебезпечно”. Зберігати хімічні речовини без етикеток не дозволяється;

- речовини у склянках, що не мають етикеток, підлягають знищенню.

При зберіганні вогне- і вибухонебезпечних речовин треба додержуватись таких додаткових заходів безпеки:

- діетиловий (сірчаний) ефір потрібно зберігати ізольовано від інших речовин у холодному і темному місці;

- металеві калій і натрій повинні зберігатися у товстостінних скляних банках з широкими шийками, які щільно закриваються корком, під шаром сухого га­су, парафіну або трансформаторного мастила у ящиках з піском;

- пероксид натрію дозволяється зберігати у залізних банках із залізними кри­шками, які щільно закриваються, або у товстостінних скляних банках з при­тертими корками. Його зберігають у сухому місці, не допускаючи контакту з горючими матеріалами, оберігаючи від зволоження, пилу й світла;

- сірковуглець у зв'язку з підвищеною легкістю і вогненебезпечністю треба зберігати під шаром води;

- бертолетову сіль, марганцевокислий калій, пероксид натрію, пероксид вод­ню, хлорну кислоту та інші окислювачі не можна зберігати разом із віднов­никами – вугіллям, сіркою, крохмалем, а також з фосфором та гліцерином.

Ємність скляного посуду для зберігання легкозаймистих рідких речовин не повинна перевищувати 1 л. Якщо ємність велика, її вміщують у герметичний металевий футляр.

Кристалічний йод треба зберігати у товстостінній, з темного скла банці з притертим корком.

У приміщенні, де зберігають хімічні реактиви, повинні бути засоби поже­жогасіння: азбестова або повстяна ковдра, вуглекислотний вогнегасник, ящик або інший резервуар з піском.

Під час роботи зі скляним хімічним посудом та іншими виробами зі скла необхідно виконувати вимоги техніки безпеки:

- під час роботи на установці зі скла в умовах, коли є ймовірність розривання посудин, обов'язково треба обгородити всю установку захисним екраном із оргскла, а найнебезпечніші ділянки – металевою сіткою;

- посудину з гарячою рідиною не можна закривати притертим корком доти, поки вона не охолоне;

- посудини з гарячою рідиною потрібно брати руками, захищеними рушни­ком, велику посудину при цьому тримають однією рукою за дно, другою – за шийку;

- для змішування або розведення речовин, з яких виділяється тепло, треба ко­ристуватися фарфоровим або термостійким тонкостінним хімічним посу­дом;

- роботу з отруйними, вогне- і вибухонебезпечними речовинами, а також ро­боти, що проводяться під тиском або вакуумом, слід виконувати у непошкоджених (без тріщин) приладах і посуді з високоякісного термостійкого скла;

- нагріваючи рідину в пробірці або колбі, потрібно тримати їх так, щоб отвір пробірки або шийка колби були спрямовані у напрямі від себе і сусідів по роботі;

- під час миття скляного посуду треба пам'ятати, що скло крихке, легко лама­ється і тріскається від ударів, різкої зміни температури.

Під час роботи у кабінетах хімії найбільш імовірними є термічні й хіміч­ні опіки. Причиною термічних опіків є доторкання незахищеними руками до розпечених або сильно нагрітих частин лабораторного обладнання. Хімічні опіки є результатом дії на шкіру різних хімічних речовин: кислот, лугів, деяких органічних сполук тощо.

При термічних опіках першого ступеню обпечене місце треба присипати двовуглекислим натрієм або тальком. Добре допомагають примочки із свіжо приготованого 2%-го розчину питної соди або марганцевокислого калію. Кращим засобом для примочок є 96%-ий етиловий спирт. При важких опіках необхідно негайно відправити потерпілого до лікувального закладу.

У разі опіку кислотами і лугами уражену ділянку шкіри треба промити великою кількістю води, потім на обпечене місце покласти примочку:

- при опіках кислотою – із 2%-го розчину питної соди;

- при опіках лугом – 1-2%-го розчину оцтової кислоти.

Перша допомога у разі потрапляння в око яких-небудь хімічних речовин – якомога швидше ретельне промивання його великою кількістю рідин.
Якщо в око потрапила:

- кислота – найкраще добре промити його 1-2%-им розчином питної соди;

- луг – слабким розчином борної кислоти (1 чайна ложка борної кислоти на склянку води).

Якщо немає готового розчину борної кислоти або соди, можна промити око звичайною водою. Промивати очі після опіку треба ретельно протягом 20 -30 хв., а потім обов'язково потерпілого відвезти до лікаря.

Дата добавления: 2014-11-29