Нерівність доходів

Відмінності в розмірах заробітної плати та інших джерел формування родинного бюджету визначають нерівність у розподілі доходів. Наприклад, середня зарплата вчителя в школі налічує приблизно 1500 грн, двірника - 700 грн, фінансиста - 4500 грн, стипендія - 500 грн. Чому ж існує така нерівність доходів? Дійсно, ринкова система не передбачає абсолютної рівності, тому що хтось використовує фактори виробництва краще, ніж інший. І тим самим заробляє більше грошей. Однак є й більш специфічні причини, які сприяють цій нерівності.

Причини нерівності в розподілі національного доходу

До таких причин можна віднести

1) відмінності в здібностях;

2) відмінності в освіті;

3) відмінності в професійному досвіді;

4) відмінності в розподілі власності;

5) ризик, удача, невдача, доступ до цінної інформації.

Відмінності в здібностях. У людей різні фізичні та інтелектуальні здібності. Наприклад, деякі люди наділені виключними фізичними здібностями і можуть отримувати за свої спортивні досягнення великі гроші. А деякі наділені підприємницькими здібностями і мають хист до вдалого ведення бізнесу. Отже, люди, які мають талант у якійсь галузі життєдіяльності, можуть отримувати більше грошей, ніж інші.

Відмінності в освіті. Люди відрізняються не тільки відмінностями в здібностях, а й за рівнем освіти. Однак ці відмінності є здебільшого результатом вибору самої людини. Так, хтось після закінчення 11-го класу піде працювати, а хтось вступить до вищого навчального закладу. Отже, випускник вишу має більше можливостей для отримання більшого доходу, ніж люди, які не мають вищої освіти.

Відмінності в професійному досвіді. Доходи людей відрізняються, у тому числі і внаслідок відмінностей у професійному досвіді. Так, якщо Іванов працює у фірмі один рік, то зрозуміло, що він отримуватиме зарплату меншу, ніж Петров, який працює в цій фірмі понад 10 років і має більший професійний досвід.

Відмінності в розподілі власності. Відмінності в розподілі власності є найбільш вагомою причиною нерівності доходів. Чимала кількість людей мають невелику або взагалі не мають власності і, відповідно, або отримують невеличкий доход чи не отримують його. А інші є власниками більшої кількості нерухомості, устаткування, акцій тощо і одержують більший розмір доходу.

Ризик, удача, невдача, доступ до цінної інформації. Ці фактори також здійснюють вагомий вплив на розподіл доходів. Так, людина, яка схильна ризикувати в господарській діяльності, може одержати більший доход, ніж інші люди, які не здатні до ризику. Удача також допомагає отримувати більший доход. Наприклад, якщо якась людина знайде скарб.

№ 26

Суть заробітної плати, її функції, форми, системи та елементи організації.

Заробітна плата — це одна з найскладніших економічних категорій і одне з найважливіших соціально-економічних явищ. Оскільки вона, з одного боку, є основним (і часто єдиним) джерелом доходів найманих працівників, основою матеріального добробуту членів їхніх родин, а з іншого боку, для роботодавців є суттєвою часткою витрат виробництва і ефективним засобом мотивації працівників до досягнення цілей підприємства, то питання організації заробітної плати і формування її рівня разом з питаннями забезпечення зайнятості складають основу соціально-трудових відносин у суспільстві, бо включають нагальні інтереси всіх учасників трудового процесу.

Основна заробітна плата — винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Форми і системи заробітної плати – це механізм встановлення розміру заробітку в залежності від кількості та якості праці і її результатів. Обираючи певну форму заробітної плати і конкурентну систему формування заробітку, роботодавець управляє інтенсивність та якість праці конкурентних працівників. Розрізняють дві основні форми заробітної плати: по часову і відрядну.

• При по часовій формі заробітної плати мірою праці виступає відпрацьований час, а заробіток працівнику нараховується згідно з його тарифною ставкою чи посадовим окладом за фактично відпрацьований час. Застосування почасової оплати праці потребує:

• точного обліку і контролю за фактично відпрацьований час;

• правильного присвоєння робітникам тарифних розрядів відповідно до їхньої кваліфікації і з урахуванням кваліфікаційного рівня виконуваних робіт;

• розроблення й правильного застосування обґрунтованих норм виробітку, нормованих завдань, норм обслуговування і нормативів чисельності.

Почасова форма оплати праці застосовується:

1. За умови, коли у робітника відсутня реальна можливість для збільшення випуску продукції, наприклад, якщо його виробіток обумовлений режимом роботи устаткування, продуктивністю машин і агрегатів. Це характерно для автоматичних ліній, конвеєрів і потокових ліній з безперервним точно регламентованим режимом, для робіт на високомеханізованому устаткуванні й апаратурних процесах.

2. Якщо результати праці робітника не можуть бути конкретно виміряні і кількісно виражені.

3. Коли економічно і недоцільно стимулювати зростання виробітку понад оптимально передбачений технологічними параметрами, а також коли перевиконання цих норм може досягатися через порушення технологічних режимів і відповідно погіршення якості робіт а відтак і продукції. До таких робіт належить випробування продукції, остаточне доведення і завдання ВТК, термічне оброблення і металопокриття виробів. Від робітника вимагається старанне дотримання параметрів, а також виконання кількісного завдання, установленого на рівні, за якого забезпечується відповідна якість робіт.

• При відрядній формі заробітної плати мірою праці є вироблена продукція, а розмір заробітку прямо пропорційно залежить від її якості, виходячи із встановленої відрядної оцінки.

Система заробітної плати характеризують взаємозв`язок елементів заробітної плати: тарифної частини, доплат, надбавок, премій. В сучасних системах заробітної плати особлива увага звертається на посилення зацікавленості кожного співробітника у підвищенні ефективності використання всіх виробничих ресурсів. Зростання заробітної плати повинне залежати від зниження норм витрат праці та матеріалів, підвищення якості продукції, зростання продуктивності праці. Лише за таких умов зростання заробітної плати не зменшуватиме загальну ефективність виробництва.

Дата добавления: 2014-12-07