Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Сутність та роль міжнародної торгівлі в системі МЕВ





Тема 5. Міжнародна торгівля як головна форма МЕВ

Співробітництво України з МЕО.

Цілі Українияк учасника у міжнароднихорганізацій:

1.зробити свій внесок у справу миру на Землі, в процес зростання світової економіки і підвищення добробуту людства, в справу зміцнення прав людини;

2.отримати підтримку від міжнародних інститутів у вирішенні проблем національного розвитку.

Україна є одним із засновників ООН серед 51 країни, які у 1945 році підписали Статут ООН.

Органи та організації системи ООН в яких співпрацює Україна:

1. ЮНКТАД – Конференція ООН з торгівлі й розвитку, орган Генасамблеї ООН заснована у 1964 р.

2. Європейська економічна комісія ООН (регіональна комісія ЕКОСОР), утворена у 1947 р., окрім європейських країн входять: США і Канада, Ізраїль, азійські республіки колишнього СРСР.

3. МВФ, рік вступу 1992.

4. Група Світового банку (МБРР, МФК, МАР, БАГІ, МЦУІС), рік вступу 1992.

5. ЮНІДО – Організація з промислового розвитку , заснована рішенням Генеральної Асамблеї ООН у 1967 році, з 1985 має статус спеціалізованого закладу ООН. Підпорядкована ЕКОСОР, свою діяльність узгоджує з ПРООН.

6. СОІВ – Світова організація інтелектуальної власності, утворена у 1970 р.

Сферою діяльності Світової організації інтелектуальної власності є промислова власність, що стосується захисту прав на винахід, товарні знаки, промислові зразки, а також авторські права, в основному на літературні, музичні, художні, фотографічні й аудіовізуальні твори.

7. МАГАТЕ –Міжнародна агенція з атомної енергії, заснована у 1956 р., автономна організація в системі ООН.

8. ІКАО – Міжнародна організація цивільної авіації, утворена у 1947 р. є спеціалізованим закладом системи ООН.

9. ІМО – Міжнародна морська організація заснована у 1958 р. є спеціалізованим органом ООН. З 2000 р. Україну включено до „Білого списку” ІМО

10. МСЕ – Міжнародний союз з електрозв’язку, заснований у 1865 р. (під назвою Міжнародний телеграфний союз), сучасна назва з 1934 р.

11. СПС – Світовий поштовий союз, заснований у1874 р.



12. МОП – Міжнародна організація праці, утворена у 1919 р. в складі Ліги Націй, з 1946 р. спеціалізований заклад ООН.

13. ЮНЕСКО – Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки й культури, заснована у 1946 р. У середині 80-х років США та Великобританія вийшли з її складу звинувативши у „надмірній політизації”.

Рекомендовані літературні джерела:

Основні: [2, 3, 6, 8].

Додаткові: [15, 16, 26, 31, 34, 36, 38, 40 ].


1. Сутність та роль міжнародної торгівлі в системі МЕВ.

2. Масштаби і основні тенденції міжнародної торгівлі в сучасних умовах.

3. Світові товарні ринки, їх структура, динаміка та особливості розвитку.

4. Зовнішня торгівля і економічна безпека держави.

 

 

Міжнародна торгівля - історично перша форма МЕВ, що являє собою обмін товарами і послугами між виробниками та споживачами різних країн.

Зовнішня торгівля – торгівля однієї країни з іншими, що складається з оплачуваного експорту та імпорту.

Сутність міжнародної торгівлі можна розглядати як процес безпосереднього обміну товарами та послугами між суб’єктами МЕВ (операційний підхід) і як особливий тип суспільних відносин у системі світового господарства, що виникає між державами у процесі обміну товарами і послугами (державно-політичний).

 

Порівняльна характеристика підходів щодо сутності міжнародної торгівлі

Критерії Підходи
операційний державно-політичний
Суб’єкти Фізичні та юридичні особи, держави, міжнародні організації Держави та міжнародні організації
Цілі Реалізація економічних інтересів (експорт – отримання прибутку: імпорт – задоволення потреб у дефіцитних ресурсах і товарах) Досягнення політичних і економічних інтересів держав; гармонізація світової торгівлі на недискримінаційній основі
Інструменти Комерційні угоди і контракти Зовнішньоекономічні та зовнішньоторговельні політики держав та їх інтеграційних угруповань; міждержавні угоди та домовленості; норми міжнародного торговельного права;
Предмет МТ як сфери знань Організація здійснення експортно-імпортних операцій Організація торгівельного обміну
Об’єкт Операція з експорту чи імпорту Процес торгівельного обміну

 

Міжнародна торгівля як обмін товарами і послугами є не тільки зовнішньою ознакою існування світового ринку, а й матеріальною основою міжнародних економічних відносин, що забезпечує зростаючу інтеграцію сучасного світового господарства. Це форма зв'язку між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного поділу праці, і виражає їх взаємну економічну залежність. За оцінками Джеффрі Сакса, 80% сучасних міжнародних економічних відносин становить міжнародна торгівля[1], а відповідно до досліджень СОТ на кожні 10% росту світового виробництва приходиться 16% збільшення обсягу світової торгівлі.

Структурні зміни у світовому господарстві супроводжуються дедалі більшим підпорядкуванням торговельних потоків загальносвітовим потокам капіталу та інтелектуальних ресурсів, підвищенням їх залежності від зростаючої інформатизації міжнародного обміну.

За основними подіями в світі виділяють 5 етапів розвитку міжнародної торгівлі .

Сучасний етап розвитку міжнародної торгівлі ( з початку 70-х років) можна поділити на два періоди:

- конкуренції двох світових систем господарства — капіталістичної та соціалістичної (до початку 90-х років);

- глобалізації світової економіки (з початку 90-х років).

Кожному етапу розвитку міжнародної торгівлі притаманні:

- основні фактори , що впливають на розвиток м/н торгівлі;

- особливості, що відтворюють рівень інтернаціоналізації виробництва і роль міжнародної торгівлі у розвитку національних господарств;

- пріоритетні методи регулювання зовнішньої торгівлі більшості країн світу (див. табл.1)[2].

В 70-і роки зростання світового експорту знизилося до 5%, ще більше скоротившись у 80-і роки. Наприкінці 80-х світовий експорт продемонстрував помітне пожвавлення (до 8,5% у 1988 р.). Після явного спаду на початку 90-х років, у середині 90-х знову відновлюються високі стійкі темпи зростання - у середньому 6% на рік. На стабільне, стійке зростання міжнародної торгівлі вплинув ряд чинників:

• розвиток міжнародного поділу праці та інтернаціоналізації виробництва і капіталу;

• науково-технічна революція, що сприяє відновленню основного капіталу, створенню нових галузей економіки та прискорює реконструкцію старих;

• регулювання міжнародної торгівлі за допомогою заходів ГАТТ/СОТ;

• лібералізація міжнародної торгівлі, перехід багатьох країн до режиму, що включає скасування кількісних обмежень імпорту та істотне зниження мита - утворення “вільних економічних зон”;

• активна діяльність транснаціональних корпорацій на світовому ринку;

• розвиток процесів торгово-економічної інтеграції: усунення регіональних бар'єрів, формування спільних ринків, зон вільної торгівлі;

• одержання політичної незалежності колишніми колоніальними країнами. Виділення з їхнього числа “нових індустріальних країн” із моделлю економіки, орієнтованої на зовнішній ринок.

Окрім цього, для розвитку міжнародної торгівлі на сучасному етапі характерними є такі чинники міжнародного середовища:

· посилення міжнародної конкуренції,

· зміцнення існуючих і поява нових інтеграційних угруповань,

· індустріалізація більшості країн, що розвиваються,

· проблема заборгованості як цих країн, так і країн з перехідною економікою,

· розпад світової соціалістичної системи господарства,

· бурхливий розвиток інформаційних і комунікаційних технологій та мережі Інтернет,

· перехід розвинутих країн до постіндустріальної економіки,

· монопольна діяльність ТНК на світовому ринку, глобалізація світової економіки .

На початку третього тисячоліття через спад у світовій економіці зростання міжнародної торгівлі майже припинилося. Якщо в 2000 р. її обсяг виріс на 12,4%, то в 2001 році, відповідно до попередньої оцінки, тільки на 1% , у 2002 р. близько - 2,1 % Навіть під час рецесії на початку 90-х років відповідні показники були значно вище.







Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 1175; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.031 сек.