Висновок. Таким чином, військова служба для значної частини особового складу є початковим етапом трудової та професійної діяльності

Таким чином, військова служба для значної частини особового складу є початковим етапом трудової та професійної діяльності. Молоді люди, призвані на військову службу, в більшості своїй не мають трудової практики й життєвого досвіду. Оскільки військова діяльність потребує високого напруження фізичних і психічних сил, то молоде поповнення опиняється у важких умовах. Опинившись у соціумі з особливими відношеннями між людьми, підвищеної владності, молодий солдат із нестійкою психікою опиняється у просторі та часі, де підвищується вірогідність морально-психологічного зриву. Такий зрив є причиною відхильної поведінки, в тому числі і суїциду.

Небезпечність суїцидальних дій походить від його джерел. Існування джерел небезпеки (одного чи декількох одночасно) створює небезпечні фактори. Прояв небезпечного фактора і вірогідність виникнення пов'язаної з цим проявом небезпечної ситуації формують загрозу здійснення суїцидальної дії. Спроба здійснити суїцидальну дію обумовлена впливом ряду небезпечних факторів:

1. Недостатня фізична готовність до несення військової служби. Джерело небезпеки - незадовільний стан здоров'я, наявність захворювань.

2. Низька трудова та психологічна готовність. Джерело небезпеки - нестійкість психічного стану та якостей, набутих унаслідок вікових особливостей, а також викривлених психологічних установок.

3. Слабка підготовленість молоді до виконання обов'язків військової служби. Джерело небезпеки - скорочення програм підготовки призовної молоді та державної підтримки установ роботі з призовним складом.

4. Цивільний період життя військовослужбовця, який проходив у несприятливому середовищі. Джерело небезпеки - шкідливі для життя та здоров'я звички, набуті в цивільному житті соціально-психологічні умови.

5. Виконання обов'язків військової служби в деформованому соціальному середовищі. Джерело небезпеки - нестатутні взаємини.

6. Слабка розвиненість позитивної мотивації на збереження та забезпечення особистої життєдіяльності. Джерело небезпеки - невірне уявлення про цінності життя та здоров'я в юнацькому віці, недостатнє виховання для майбутнього періоду військової служби.

Тепер, що стосується наявності “Системи роботи посадових осіб щодо профілактики суїцидальної поведінки військовослужбовців”.

Така система, і не одна(!), існує. Їх обсяг набагато більший від обсягу мого виступу. У них детально розписані обов’язки всіх посадових осіб щодо профілактики суїцидів. Практично будь-яка посадова особа при бажанні може створити таку систему для себе.

Головне, щоб система роботи щодо профілактики правопорушень, суїцидальних випадків, попередження конфліктних ситуацій у військовому колективі чітко визначала:

- цілі і завдання роботи;

- планування напрямків роботи;

- хто, з ким і за якими напрямками проводить роботу;

- навчання практиці попереджувальної роботи;

- вивчення і врахування індивідуальних особливостей військовослужбовців, застосування найбільш ефективних форм, методів і засобів впливу;

- організацію оперативної інформації про настрої, інтереси, запити підлеглих;

- аналіз, узагальнення передового досвіду, контроль і корегування відповідної роботи.

Щодо методичних рекомендацій із підготовки та проведення профілактичних заходів, то їх необхідність вимагає саме життя. Від кожної посадової особи необхідно вимагати, що і до якого терміну він має зробити, але якщо їй не пояснити, як це робити, то успіх навряд чи буде досягнутий. Ці рекомендації особливо необхідні молодим офіцерам та посадовим особам, які прибули з інших військових частин і ще не засвоїли специфіки завдань, які вирішує конкретна частина. Наявність таких рекомендацій дає моральне право при здійсненні контролю відкидати заяви підлеглих посадових осіб, наприклад: "Я не знав, як це зробити".

Виконання цих та інших заходів унеможливить скоєння випадків самогубства у підпорядкованих військових колективах.

Дата добавления: 2014-12-07