Норма дисконту позичкового капіталу — відповідна відсоткова ставка, яка визначається умовами відсоткових виплат і погашення позик

За перехідної економіки, коли депозитний відсоток по вкладах не визначає реальної ціни грошей, для оцінювання ефективності проекту норма дисконту визначається суб'єктом господарської діяльності з урахуванням альтернативних і доступних на ринку вкладень з порівнянним ризиком.

Використовувані на практиці методи оцінювання економічної ефективності включають розрахунок кількох показників:

— інтегрального показника ефективності, розрахованого на основі чистої теперішньої (дисконтованої) вартості;

— індексу рентабельності інвестицій;

— внутрішньої норми рентабельності (доходності);

— терміну окупності;

— точки беззбитковості проекту.

Чиста теперішня вартість ЧТВ (або інтегральний ефект). Це різниця результатів і витрат за розрахунковий період, приведених до одного, як правило, початкового року, тобто з урахуванням їх дисконтування:

де, p T - розрахунковий рік;

t Д - доходи в t -й рік;

t B -інноваційні витрати в t -й рік;

t a - коефіцієнт дисконтування.

Рішення доцільно впроваджування, якщо ЧТВ є позитивною. Найскладнішим у розрахунку ЧТВ є прогнозування величини грошових потоків, точність якого великою мірою залежить від зовнішніх умов господарської діяльності — рівня інфляції, зміни цін на ресурси, зміни попиту на продукцію внаслідок появи конкурентів тощо. Тому розрахунок ЧТВ слід супроводжувати аналізом чутливості проекту до ризику.

Аналіз чутливості — це техніка аналізу проектного ризику, яка показує, як зміниться значення чистого дисконтованого доходу (або чистої теперішньої вартості — ЧТВ) при заданій зміні вхідної змінної за інших умов. Метод передбачає:

— визначення ключових змінних, які впливають на значення ЧТВ;

— встановлення аналітичної залежності ЧТВ від ключових змінних;

— розрахунок базової ситуації (встановлення очікуваного значення ЧТВ при очікуваних значеннях ключових змінних);

— зміну однієї з вхідних змінних на потрібну величину (зазвичай на 10%), при цьому всі інші значення фіксовані; проводиться послідовно для всіх вхідних змінних;

— розрахунок нового значення та його зміни у %;

— розрахунок критичних значень змінних проекту та визначення найчутливіших з них; критичне значення показника - значення, за якого чиста теперішня вартість дорівнює нулю;

— аналіз отриманих результатів і визначення чутливості ЧТВ до зміни вхідних параметрів.

Як правило, рішення про інвестування коштів в інноваційний проект приймають за наявності альтернативних варіантів проектів і їх зіставлення за вигідністю. Якщо величина ЧТВ виявилася позитивною для всіх альтернативних проектів, необхідно вибрати той, де ЧТВ буде більшою.

Індекс рентабельності інвестицій JR. Це відношення приведених доходів до приведених на цю ж дату витрат, що супроводжують реалізацію інноваційного проекту.

Розрахунок індексу рентабельності здійснюють за формулою:

де Д, — доход в період t;

Bt — розмір інвестицій в інновації у період t;

Індекс рентабельності чітко пов'язаний з ЧТВ. Якщо ЧТВ позитивна, то індекс рентабельності JR > 1, і навпаки. При JR > 1 інноваційний проект вважається економічно ефективним, а якщо JR < 1 — неефективним.

Цей показник доцільно використовувати для порівняння кількох альтернативних проектів. За жорсткого дефіциту коштів перевагу слід надавати тим проектам, для яких індекс рентабельності є найвищим.

Внутрішня норма рентабельності (ВНР). Показує ту норму дисконту ER, за якої величина дисконтованих доходів за певне число років стає рівною інвестиційним вкладенням у реалізацію проекту. У такому разі доходи і витрати проекту визначаються приведенням до розрахункового моменту:

Отже, норма рентабельності це таке порогове значення рентабельності, яке забезпечує рівність нулю інтегрального ефекту, розрахованого на економічний термін життя інноваційного проекту. Вона дорівнює максимальному відсотку за позиками, який можна платити за використання необхідних ресурсів, залишаючись при цьому на беззбитковому рівні.

Розрахунок внутрішньої норми рентабельності здійснюють методом послідовних наближень величини ЧТВ до нуля за різних ставок дисконту. На практиці можна застосовувати таку формулу:

де А — величина ставки дисконту, за якої ЧТВ позитивна;

В — величина ставки дисконту, за якої ЧТВ негативна;

a — величина позитивної ЧТВ за величини ставки дисконту А;

в —величина негативної ЧТВ за величини ставки дисконту В,

Якщо значення ВНР проекту для приватних інвесторів більше за існуючу ставку рефінансування банків, а для держави — за нормативну ставку дисконту, і більше за ВНР альтернативних варіантів проекту з врахуванням ступеня ризику, то рішення про його інвестування може бути позитивним.

Термін окупності інноваційного проекту. Це період, протягом якого додатковий прибуток, отриманий внаслідок реалізації інноваційного проекту, забезпечить повернення вкладених інвестицій.

Його розрахунок також базується на грошовому потоці з його дисконтуванням для приведення до початкової (теперішньої) вартості. Необхідність такого розрахунку викликана бажанням інвестора впевнитися, що термін повернення інвестицій буде не надто великим, оскільки ризики інвестування в ринкових умовах є тим більшими, чим триваліший час їхньої окупності. За цей час можуть змінитися і кон'юнктура ринку, і ціни. Крім того, у галузях із високими темпами НТП поява нових технологій на час, коли інвестиції ще не окупилися, може швидко їх знецінити.

Період окупності інноваційного проекту розраховують за формулою:

де ПІ — початкові інвестиції у проект;

Д — прогнозні щорічні грошові доходи.

Оскільки щорічні грошові доходи змінюються протягом життєвого циклу інноваційного продукту, то розрахунок слід робити на усереднену їх величину.

Є й інший спосіб розрахунку терміну окупності, який ґрунтується на постадійному відніманні від величини початкових інвестицій прогнозного річного грошового доходу у відповідному році.

При цьому кожна наступна стадія розрахунку передбачає зменшення початкових інвестицій на величину доходу, враховану на попередній стадії розрахунку. Кількість стадій розрахунку, в яких отримано позитивну величину, дасть кількість цілих років окупності. Розрахунок закінчується, коли залишок початкових інвестицій буде меншим прогнозного річного доходу наступного періоду. Для останнього періоду можна визначити і кількість місяців, протягом яких інвестиції повністю окупляться. Отже, другий спосіб є точнішим від першого.

Точка беззбитковості. Використовують її для визначення того обсягу нової продукції, який потрібно реалізувати на ринку за прогнозного рівня цін на неї, досягнення якого забезпечуватиме прибутковість проекту. Точку беззбитковості (критичний обсяг продукції) можна розраховувати у натуральних одиницях за формулою:

де Суп -- умовно-постійні витрати підприємства, грн.,

Цод —ціна одиниці продукції, грн.;

Взм — змінні витрати на одиницю продукції, грн.

За наявності альтернативних варіантів реалізації проекту приймають той варіант, який забезпечить більший запас фінансової міцності. Ним є різниця між прогнозним рівнем попиту на продукцію і критичним її обсягом.

Отже, якщо вказані показники свідчать про економічну вигідність проекту у межах його життєвого циклу при прогнозних рівнях попиту і цінах на продукцію, то рішення про інвестування може бути позитивним.

З-поміж показників кількісного оцінювання проекту частковими є:

1. У випадках, коли проект полягає у зміні технології, обладнання:

1.1. П = П₁ –П₂,

де П — приріст величини прибутку, П₁, П₂ — величина прибутку до і після впроваджений (розрахункова).

1.2. Термін окупності капіталовкладень (відношения суми інвестицій до середньоарифметичного прибутку, у результаті проекту).

1.3. Заощадження на собівартості.

2. Коли проект полягає у впровадженні нового товару па ринок:

2.1. Т/о = Т₀₁ - Т₀₂,

де Т/о — приріст товарообороту, Т₀₁, Т₀₂ — товарооборот минулого періоду та після впровадження проекту (прогноз).

2.2. Частка ринку підприємства, конкретної групи товарів серед аналогів конкурентів. Методика її розрахунку має два основні варіанти:

— частка у загальному обсязі продажу за рік;

— частка у загальному обсязі виробництва.

Для того, щоб вибрати проекти за кількома непов'язаними показниками, використовують методику багатокритеріального відбору. Вона ґрунтується на визначенні основного критерію, наданні іншим критеріям обмеження і аналізі припустимих меле абсолютної ефективності за кожним із обмежень.

9 ЗАСОБИ ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

9.1. Література основна та додаткова

1. Закон України «Про інноваційну діяльність».

2. Закон України «Про науково-технічну інформацію».

3. Закон України «Про наукову і -науково-технічну експертизу».

4. Закон України «Про основи державної політики в сфері пауки і науково-технічної діяльності».

5. Закон України «Про охорону прав па винаходи і корисні моделі».

6. Закон України «Про охорону прав па знаки для товарів і послуг».

7. Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України.

8. Балабанов П.Т. Инновационный менеджмент. – М. – Минск, 2001. – 303 с.

9. Бойко-Бойчук Л.В. Поняття «Соціальна інновація»: типи визначень, приклади застосування// Наука та інновації, 2009. Т. 5.- № 3 - С. 94–99.

10.Бубенко П.Т. Інституційна динаміка просторової організації економічного розвитку: Монографія. – Х. ХНАМГ, 2008. – 295 с.

11.Буш Г. Рождение изобретательских задач. -Рига: Лиесма, 1976.

12.Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Стратегічне управління підприємством: Навч. посібник. - К.: ЦУЛ, 2004.

13.Василенко В.О., Шматько В.Г. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. – К.: ЦУЛ, Фенікс, 2003. – 440с.

14. Горемыкин В. А. Лизинг. Учебник. Изд. 2-е, исправленное и дополненное. - М.: Инф. изд. дом «Филинь», 2005. - 994 с.

15.Гриб В.В., Римарєва Л.М. Вибір способу фінансового інвестування: лізинг чи кредит. – Режим доступу: http://intkonf.org/grib-vv-rimareva-lm-vibirsposobu-finansovogo-investuvannya-lizing-chi-kredit/

16.Збаразька Л.О., Рижиков В.С., Єрфорт І.Ю., Єрфорт О.Ю. Управління проектами. Навч. посібник – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 168 с.

17. Инновационный менеджмент. В кн.: Менеджмент организации: Уч. пособие / Под ред. З.П. Румянцевой, Н.А. Саломатина. – М., 1995.

18. Инновационный менеджмент. Учебник / Под ред. С. Д. Ильенковой, – М.: ЮНИТИ, 1997. - 306 с.

19. Информационные технологии в бизнесе / Под ред. М. Желены. – СПб: Питер, 2002. -1120 с.

20. Кардаш В. Я., Павленко І. А., Шафалюк О. К. Товарна інноваційна політика: Підручник. — К.: КНЕУ, 2002. — 266 с.

21. Краснокутська Н. В. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 504 с.

22. Макаренко І.П. Інформація і час в еволюційних процесах економічних систем – Режим доступу: http://iee.org.ua/ua/pub/p64

23. Микитюк П.П. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. – Тернопіль: Економічна думка, 2006. – 295 с.

24. Морозов Ю.П., Гаврилов А.И., Городнов А.Г. Инновационный менеджмент: Уч. пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 471 с.

25. Основы инновационного менеджмента. Теория и практика: Учебник / Л.С.Барютин и др.; под ред. А.К. Казанцева, Л.Э. Миндели. 2-е изд. перераб. и доп. — М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2004. - 518 с.

26. Павленко І.А., Гончарова Н.П., Швиданенко Г.О. Економіка та організація інноваційної діяльності: Навч.-метод. Посібник.. – К.: КНЕУ, 2002. – 150 с.

27. Плюта В. Сравнительный многомерный анализ в экономических исследованиях: методы таксономии и факторного анализа / Пер. с пол. В.В. Иванова. – М.: Статистика, 1980.-151с.

28. Провайдинг інновацій: Підручник / М.П. Денисенко, А.П.Гречан, М.В. Гаман та ін.; за ред. проф.. М.П. Денисенка. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2008. – 448 с.

29. Стадник В.В., Йохна М.А. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2006. – 464 с.

30. Тарнавська Н. П., Пушкар Р. М. Менеджмент: теорія та практика: підручник для вузів. - Тернопіль: Карт-бланш, 1997. - 456 с.

31. Инновационный менеджмент: Учебник для Вузов / С.Д.Ильенкова и др. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ,1997. – 327 с.

32. Титов В.В. Системно-морфологический поход в технике, науке, социальной сфере. - Режим доступу: http://www.serendip.boom.ru

33. Тищенко О.М., Дуленко А.Л., Петрова Н.Б. Визначення рівня конкурентоспроможності сфери туризму в регіонах України. Социально-экономическое развитие Украины и ее регионов: проблемы науки и практики: Монография/ Под ред. д-ра экон. наук., проф. Пономаренко В.С., д-ра экон. наук., проф. Кизима Н.А., д-ра экон. наук., доц. Раевневой Е.В. – Х.: ФЛП Либуркина Л.М.; ИД «ИНЖЭК»,2009. – 464с.

34. Тищенко О.М., Петрова Н.Б., Князев С.И. Инновационные аспекты у стратегическом управлении электроэнергетикой Украины. Інновації: проблеми науки та практики: Монографія / Під ред. В.С. Пономаренка, М.О. Кизима, О.М.Тищенка. – Х.: ФОП «Александрова К.М.», 2008. – 232 с.

35. Тищенко О.М., Райнин И.Л. Комплексный подход к оценке конкурентоспособности и позиционирования предприятий. Конкурентоспроможність: проблеми науки і практики: Монографія. – Х.: В.Д. «ІНЖЕК», 2006. – С.135-156.

36. Твисс Б. «Управление научно-техническими нововведениями». - М. «Экономика», 1989. – 250 с.

37. Торкатюк В.І., Шутенко А.Л., Соболева Г.Г. Інноваційна політика науково-технічного розвитку міста. – Х.: ХДАМГ, 2003.

38. Тулуш Л. Д. Податкові важелі та механізми стимулювання інновацій.// Фінанси України, 2006. - № 4. - с. 62-70.

39. Тян Р.Б. Управління проектами: підруч./ Р.Б. Тян, Б.І. Холод, В.А. Ткаченко. – К.:ЦНЛ, 2003. – 222 с.

40. Управление исследованиями, разработками и инновационными проектами / Под ред. С.В.Валдайцева. – СПб.: Изд-во СПбГУ, 1995.

41.Управление организацией: Учебник/Под ред. А.Г.Поршнева, З.П. Румянцевой, Н.А.Саломатина. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 716 с.

42. Управление проектами: справочник для профессионалов / под ред. И.И. Мазура и В.Д. Шапиро. – М.: Высшая школа, 2001. – 875 с.

43. Уткин З.А. Инновационный менеджмент. – М.: АКАЛИС, 1996.

44. Хасбулатов Р.И. Международные экономические отношения, М.: Новости — 1991. – 245 с.

45.Фаминский И.П. Основы внешне-экономических знаний, М.: «Международные отношения» — 1990. – 280 с.

46. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент: Учебник. – СПб.: Питер, 2003. – 400 с.

47. Федоренко В. Г. і К°. Шляхи підвищення ефективності інвестицій в Україні.: — К.: Науковий світ, 2003.

48. Фісун А.О. Роль функції інвестування інновацій в економічному зростанні.// Фінанси України - - 2007. - № 6. - с. 46-55.

49. Финансово-кредитній механизм стимулирования инновационной деятельности: Уч.. пособие/Л.П. Фатьякина, А.Я. Бутыркин, А.Ю. Фатькин. –

М.: ИНИЦ, 1998. –59 с.

50. Хучек М. «Инновации на предприятиях и их внедрение». -М.: «Луч», 1992. – 320 с.

514. Шершньова З.Є. Стратегічне управління: Навча. посібник. – К., 1999.

52. «Экономика и бизнес (теория и практика предпринимательства)». Под ред. В.Д. Камаева, М.: «Луч», 1993. – 265 с.

53. Ягудин С.Ю. «Малые фирмы инновационной деятельности первичных организаций ВОИР/Теория и практика изобретательства и рационализации и патентно-лицензионной работы. М. «Российский дом знаний», 1991. – 360 с.

54. A Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® Guide) - Fourth Edition / Ed. 2008. Project Management Institute, Drexel Hill.Pennsylvania, 2008.

55. J.W. Hefele. Creative Work and Innovating.-New-York, Rein-holdPublication K°, 1962.

9. 2 Інтернет - джерела:

1. http://www.sdip.gov.ua - сайт Державного департаменту інтелектуальної власності.

2. http://www.dffd.gov.ua/ - сайт Державного фонду фундаментальних досліджень.

3. http://www.FreePatents Online.com - безкоштовний онлайновий каталог патентів з можливістю пошуку.

4. http://www.rupto.ru/ - сайт Російського агентства патентів і товарних знаків.

5. http://www.cordis.lu/ - сайт Європейської асоціації трансферу технологій, інновацій та промислової інформації.

6. http://innopolis.info/ - сайт, присвячений інноваціям та інвестиціям.

7. http://www.in.gov.ua/ - сайт Державного агентства України з інвестицій та інновацій.

8. http://www.fasi.gov.ru- агенція по науці та інноваціях

9. http://www.sib.inage.ru – мережева інформаційна база даних. Ринок інноваційних ресурсів.

10. http://www.innovbusiness.ru – портал інформаційної підтримки інновацій

11. http://www.fasie.ru – фонд сприяння малих форм підприємств науково-технічній сфері.

12. http://www.technopark.al.ru - інформація щодо бізнес-інкубаторів та технопарків в Росії та за кордоном.

13. http:// www.extech.ru - информационные ресурсы ФГУ НИИ РИНКЦЭ.

Дата добавления: 2014-12-07