Соціологія сім'ї

Теорії міжособистосних взаємодій в групі.

Ø Теорія обміну (Дж.Хомманса), відповідно до якої усі стосунки зводяться до обміну. У кожного є ресурси (знання, фінанси, матеріали), що він може запропонувати для обміну, але потрібні стимули; під час обміну всі люди несвідомо підраховують «скільки я віддав, скільки я одержав»; більшість прагне віддати менше, а одержати більше.

Ø Теорія справедливості (Хетфілд, Хьюманс і ін.) Більшість прагне до рівного обміну, за винятком альтруїстів і егоцентристів. Оцінювання стосунків суб’єктивне. При нерівній оцінці виникає або почуття ПРОВИНИ, або почуття ОБРАЗИ і бажання вирівняти стосунки. Вони або збільшують/скорочують свій “внесок” або вимагають збільшення/зниження “віддачі”. Для добрих стосунків необхідна “однакова валюта”, довіра, позитивні явні чекання і не збирати образи, а обговорювати їх. Люди поводяться не на основі реальних стосунків, а на основі свого сприйняття їх.

Ø Теорія міжкультурного інтеракціонізму (Дж.Мида). люди взаємодіють у групі, виходячи не з реальності, а свого розуміння конкретної ситуації. Вони сприймають і оцінюють події через призму культурних символів і цінностей. Для успішної інтеракції необхідне розуміння, що можливе, тільки при збігу культурних норм і цінностей.

Ø Теорія психоаналізу Фрейда. У основі поведінки людей лежить боротьба між підсвідомими інстинктами (Еросом і Тонатосом) і культурою, що грає гнітючу заборонну роль.

Усе, що говорилося про первинні малі групи, відноситься і до такої первинної групи як сім'я.

Сім'я - це соціальний інститут і мікрогрупа, що об'єднує людей, зв'язаних кровно - родинними, шлюбними або опікунськими стосунками, що проживають спільно і ведуть спільний спосіб життя. Метою їхнього об'єднання і є спільне буття і взаємодопомога.

Шлюб - форма стосунків підружжя, що регулює їхні права й обов'язки у відношенні один до одного. Розрізняють юридичний (законний) шлюб, цивільний шлюб або фіктивний є різновиди, що відрізняються наявністю усних і письмових домовленостей про спільне життя. Найбільше формально права й обов'язки закріплені в шлюбному контракті.

Сім'я виступає первинним і найголовнішим соціальним інститутом, тому що виконує в суспільстві важливі соціальні функції.

Функції сім'ї:

1. Репродуктивна - відтворення населення: народження нових членів суспільства і їхня соціалізація. Основні поняття, установки, моделі поведінки, цінності задаються сім'єю в перші роки життя. Звичайно, народження може здійснюватися поза сім'єю: «позашлюбні діти» і їх важкий соціальний статус, підкидьки, кинуті діти. Їхнє виховання бере на себе держава або усиновителі, опікуни. Сьогодні вирішена проблема негативного ставлення до матері - одиночки, їй держава виделяєть матеріальну допомогу, її права рівні правам жінки в розлученняі, що виховує дитину.

Основні проблеми сучасного суспільства, що зв'язані з даною функцією - низька народжуваність в одних країнах (У Україні замість 2,3 народжується 1,1 дитина) і висока в інших. Держава намагається врегулювати дані процеси, створюючи служби сім'ї, консультації і Центри здоров'я. Допомагаючи «плануванню сім'ї», сексуальним просвітництвом, допомогою бездітним сім'ям, проводить медичні обстеження і лікування дівчат і жінок. Введене матеріальне стиму­лювання.

Існують проблеми з вихованням у сім'ї. Найчастіше воно сильно розходиться із суспільним вихованням. Батьки часто не в змозі при-діляти дітям багато часу в силу зайнятості на роботі і вдома, а роз-дільне проживання від бабусь і дідусів - не передає досвід і руйнує зв'язок поколінь. В міру дорослішання час, що приділяється дітям, різко скорочується від 2-3 годин у дошкільний період до 15 хв. у старшокласників у будні. Основні питання бесід: чи їв?, чи не хворий? які оцінки в школі?. Внутрішнім світом дитини або не цікавляться, або не можуть достукатися. Відчуженість надалі тільки підсилюється. Роль батьків, їхні цінності і мораль відхиляється - «конфлікт батьків і дітей» починається не в перехідному віці, а раніш.

„Кіндер центровані” родини змінуються малодітними та бездітними родинами, які живуть в своє задоволення.

2. Економічна і матеріально-побутова - р еалізується на базі сімейної власності і спільної праці, із метою задоволення потреб членів сім'ї. Довгий час в історії сім'я була основним виробничим осередком:первісна громада, селянська/ фермерська або реміснича сім'я, сімейна торгівля і ресторани і т.д. Індустріалізація, промислова і конторська праця призвела до появи великих виробничих колективів із роботою поза будинком, спочатку для чоловіків,а потім і для жінок. Але залишилося домашнє госпо-дарство й економічна функція сім'ї як зароблення грошей і їхня витрата, - сімейний бюджет і сімейна власність, передана її в спадщину.

«Домашнє господарство» - сфера зайнятості, у якій члени сім'ї або міжсімейного клану забезпечують своєю працею особисті пот-реби цієї сім'ї (клану) у формі натуральних продуктів і послуг. А.Радаєв протиставляє домашнє господарство ринковії зайнятості і держ. мобілізації (армія, трудовий фронт і т.п.).

Домашнє господарство відрізняє низька технічна оснащеність, нерозвинений поділ праці, традиційні стосунки. Тому що воно пов'язане зі сферою особистого споживання, то для суспільства воно вважається другорядним. Довгий час домашні заняття не вважалися працею, навіть якщо мали прямі ринкові аналоги. У 60 р.р. з'явилася нова економічна теорія домашнього виробництва (Г.Беккер, Я.Мінсер і ін.). Продукти, куплені на ринку, стали розглядати, як сировину для домашнього виробництва. Виробничу термінологію поширили на сферу народжуваності й ін. сторони родинного життя. Праця жінки (і стаж) по народженню, нагляду і вихованню за дітьми в багатьох країнах оплачується і зараховується до пенсії.

Шлюбні й ін. контракти, цивільні кодекси регулюють стосунки власності і спадщини на основі особистого і загального майна. «Спільне господарство» і «сімейний бюджет»-це не абстракції. Ро-динні зв'язки -силове поле, що визначає межі і послідовність доступу до ресурсів, диференціації прав і обов'язків членів сім'ї. З ними пов'язане старіюче, але значиме поняття «глава сім'ї». Питання розпо-ділу сімейного бюджету часто лежать в основі сімейних конфліктів. Малозабезпечені сім'ї є об'єктом матеріальної допомоги і підтримки з боку держави й інших соціальних служб та благодійних Фондів.

Складна структура домашнього господарства і проблема рів-ності статей у сім'ї - одне із делікатних питань. У суспільстві в ХХ ст. затвердилася демократична формальна рівність чоловіків і жінок (пра­во на голосування, освіту, рівну оплату праці,догляд за дитиною). Різницю гендерних позицій видно при дослідженні розподілу функцій усередині сім'ї, особливо в домашньому господарстві.

Це явище одержало назву «подвійна зайнятість жінок». Існу-ють різні пояснення цього феномену: біологічними особливостями, традиційними чоловічими і жіночими обов'язками, практичною еконо-мічною доцільністю вкладень у «сімейний» або «ринковий» капітал (Г.Беккер)- домом та детьми займається тот з супругів, хто менш заро­бляє, або працює на дому. Однак у сучасних сім'ях не скрізь спостерігаються традиційні поділи ролей: чоловік добувач, у нього більше зарплатня і статус, а дружина - «Берегиня», хранителька вог-нища. Більш того, дослідження М.Мід показали, що стереотипи суспільної свідомості гендерних способів і ролей - більш пізніше історико-культурне явище Європи аграрного періоду. Споконвічно, від природи ніякої заданості гендерних ролей не існує. Не говорячи проте, що сьогодні більшість жінок зайняті в суспільній сфері поза будинком. Так, у США більше половини заміжніх жінок працюють поза будинком, в Україні - більш 90%. Фактично більш низька зар-плата жінок пов'язана із низькою мобільністю в кар'єрі і чоловічому домінуванні на керівних постах.

3. Передача статусу (звання) і спадкування. Найбільше значима в суспільствах жорстких, закритих із низькою соціальною мобільністю, кастових, станових. Передача титулу, престолу, фірми, маєтку, капіталу спадкоємцям можлива при їхній наявності і на основі юридичних домовленостей. Складна проблема поділу спадщини приводила до дискримінації, перевазі «першого сина», синів над дочками або конфліктам в родині після смерті батьків. Зараз заповіти і шлюбні контракти зменшують претензії і судові витрати, але конфлікти залишаються. Саме тут міститься стартова стратифікаційна нерівність за рахунок отриманого статусу і багатства від «предків».

4. Підтримка благополуччя сім'ї - обов'язки і відповідальність, взаємна турбота членів один про одного, батьків над маленькими дітьми, дітей над старими батьками, нагляд за хворими членами сім'ї. Раніш, поки не було держ.пенсій і страхувань, ці обов'язки цілком спадали на плечі сім'ї. Зараз мова йде не стільки про матеріальне утримання старих батьків, скільки про нагляд за ними. Але і тут ми зустрічаємо значну кількість «кинутих» старих, хворих людей, про яких змушені піклуватися держава і добродійні організації (за рахунок податків). Хоча б утішає, що суспільство відмовилося від давніх традицій у голодні зими відправляти старих умирати на гору, у ліс або в океан. У розвинутих країнах тривалість життя збільшилася за 200 років майже в 2 рази й існує проблема старіння суспільства. Утримання старих людей за ра-хунок суспільних фондів стає усе більш вагомим у бюджеті дер-жави (пенсії та інше).

5. Задоволення духовних потреб, спільне проведення дозвілля, емоційно-психологічна підтримка. Сім'я задовольняє потребу любити і бути улюбленим, почувати себе унікальним і незамінним. Родичів, дітей і чоловіків люблять поза всяких умов і причин, прощають усе і приймають такими, які вони є. Розлучення або розколи серед рідних відбуваються, де такої всепрощаючої любові немає або вона закінчилася, як шагренева шкіра. Тут також існують проблеми і конфлікти. Розходження інтересів, навичок, роздільне проведення дозвілля, конфлікти поколінь. Для їхнього рішення члени родини можуть звернутися в сімейні консультації до психологів і соціальних працівників, фахівців роботи з сім'ями.

Родина все гірше справляється з виконанням цих функцій. Усе більше участі і втручання в сімейну сферу з боку держави. Не випадкова поява прогнозів і пророкувань про відмирання інституту сім'ї і шлюбу.

Дата добавления: 2014-12-07