Співвідношення основних секторів економіки України

Рік	Промисловість	Сільське господарство	Сектор послуг
	64,73	12,26	23,01
	54,5	19,3	26,2
	48,17	13,34	38,49

У кранах з перехідною економікою сектор послуг зростає особливо швидко, навіть при падінні доходів населення. Це зумовлене різким зростанням попиту на нові послуги, які не були розвинуті в командній економіці (банківські, торгівля нерухомістю).

3. Дослідження галузевої структури економіки, яка характеризує співвідношення валових випусків окремих галузей, і визначається питомою вагою кожної галузі в загальному валовому випуску.

Зміни в галузевій структурі є результатом довготривалих стійких тенденцій реального виробництва, які залежать від його росту чи спаду. Галузеві структурні зрушення проявляються у перерозподілі ресурсів між галузями економіки: вилученні частини виробничих ресурсів із стагнуючих збиткових галузей на користь високоефективним і прогресивним галузям. Аналіз структурних зрушень у всередині промислового сектору України за 2000 — 2003 рр показав, що не відбулося абсолютного скорочення галузей промисловості. У середині 90-х провідною галузею була добувна промисловість і експорт української економіки був сировинно-орієнтованим. Зараз частка добувної промисловості скорочується (на 3%) за рахунок всіх підгалузей (добування енергетичних матеріалів зменшилося з 8 до 5,8%, а неенергетичних – з 4 до 3,2%). Хоча суттєва частка сировини в українському експорті зберігається, з розвитком обробних галузей і зростанням експорту їх продукції, вона почне спадати. Суттєво збільшили свою частку такі галузі обробної промисловості, як виробництво коксу та продуктів нафтопереробки (за 4 роки їх частка зросла на 5,8%) і виробництво транспортного обладнання та машин (на 2,3%). В свою чергу значно знижується частка металообробної промисловості (на 1,2 %), що є наслідком експортної орієнтації металургії, тобто Україна віддає власний метал на переробку за кордон. Хоча частка металургії та металообробки залишається значною (21,8%). Такий стан є наслідком відсутності виразної державної політики розвитку і прибутковості інвестицій у певні галузі. В майбутньому прогресивною вважалася б тенденція до збільшення у структурі промислового виробництва частки продукції з високою ступінню обробки і наукомісткої продукції.

4. Аналіз структури інвестицій та їх джерел. Структурні зрушення в економіці тісно пов’язані зі структурою споживання, тобто попитом. Зміни попиту на інвестиційні чи споживчі товари викликають необхідність адекватних зрушень у виробництві, примушують підприємцівзмінювати структуру інвестицій.

Величина валових інвестицій розраховуються так:

I_g = І_n +А, (3.1)

де І_n – чисті інвестиції;

А – амортизація.

Аналіз співвідношення між цими показниками характеризує стан розвитку національної економіки. Якщо I_g > А, І_n >0, — відбувається розширене відтворення за рахунок чистих інвестицій. При I_g = А, І_n =0 — спостерігається просте відтворення, економика знаходиться у статичному стані через відсутність інвестицій. Співвідношення I_g < А, І_n <0 характеризує звужене відтворення при абсолютному скороченні інвестицій, відбувається стагнація економіки.

Джерелами інвестицій можуть бути власні кошти підприємства (прибутки, амортизаційні відрахування, грошові заощадження) і залучені засоби (кредити, пайові внески, доходи від цінних паперів, державні асигнування, інше).

Структура джерел формування інвестицій відображає стан економіки країни. Якщо основними джерелами валових інвестицій були прибутки, залучені засоби та інші доходи, а інвестиції за рахунок амортизації відносно малі, то економіка може характеризуватися, як стрімко зростаюча (Рис. 1).

Якщо амортизаційні фонди виступають єдиним джерелом інвестування в економіці, то їх обсягу вистачить лише для відновлення існуючого капіталу, відбувається просте відтворення (Рис. 3.4.).

Споживання частини амортизаційних фондів призводить до економічної кризи.

Співвідношення інвестицій за їх використанням характеризує відтворювальна структура інвестицій. У розвинених країнах близько 80% інвестицій спрямовується на модернізацію, заміну, перепрофілювання існуючих потужностей і близько 20% на створення нових потужностей і відображає інтенсивний тип росту економіки.

Щодо галузевої структури інвестицій в Україні, то вони розподіляються між сектором матеріального виробництва і сектором послуг у співвідношенні 1 до 0,9, тобто майже рівні [62]. При цьому сектор послуг зростає більш високими темпами ніж промисловість, що говорить про більшу прибутковість інвестицій саме у секторі послуг.

Аналіз інвестицій за джерелами їх залучення свідчить, що інвестиції за рахунок амортизаційних відрахування збільшилися з 1% (на початку 90-х років) до 38% (у 2000 р.) [62]. Зростання їх питомої ваги відображує більш інтенсивний розвиток економіки. Позитивною тенденцією є також використання прибутку підприємства як основного джерела його розвитку. Кредитні засоби становлять лише 10% від загальних інвестицій.

5. Аналіз відтворювальної структури, яка відображуєспіввід-ношення фондів заміщення, споживання й нагромадження, а також співвідношення засобів виробництва та предметів споживання.

Фонд заміщення включає матеріальні витрати і амортизацію. Фонд споживання охоплює споживчі витрати населення та інших суб'єктів ринку. Валове нагромадження включає чисте нагромадження та амортизацію, тобто частину фонду заміщення. У системі національних рахунків валове нагромадження аналогічне валовим інвестиціям, а чисте нагромадження — чистим інвестиціям.

Важливим кількісним показником розвитку національної економіки є норма нагромадження, що розраховується у такий спосіб:

n = або n = , (3.2)

де n — норма нагромадження;

ЧН_n — чисте нагромадження;

ВН — валове нагромадження.

Як правило, чим більша питома вага валових нагромадженнь, тим вищі темпи економічного зростання в країні. Пропорції споживання та нагромадження у європейських країнах досить різні та нестабільні, вони коливаються від 15 до 25%. В Україні рівень нагромадження становить близько 19% протягом трьох останніх років і знаходиться на рівні середньоєвропейського.

Іншим показником відтворювальної структури є ефективність нагромадження, яку відображає показник капіталовіддачі — приріст національного доходу або ВВП, що припадає на кожну гривню чистого або валового нагромадження:

Ен= або Ен = , (3.3)

де Ен —ефективність нагромадження.

Чим вищий показник капіталовіддачі, тим менший фонд нагромадження потрібен для створення одиниці приросту національного доходу або ВВП. Потреба в нагромадженні залежить також від рівня фондовіддачі та амортизації.

За матеріально-речовим складом у структурі економіки розрізняють засоби виробництва та предмети споживання, які аналізуються за показниками динаміки обсягів їхнього виробництва у вартісному й натуральному виразі та по окремих групах товарів.

6. Аналіз структури доходів населення здійснюється шляхом порівняння рівнів зарплати, витрат населення на різні групи споживчих товарів (продукти харчування та промислові товари) та неспоживчих витрат (утворення заощаджень, інвестування у нерухомість і таке інше) із аналогічними доходами та витратами у минулому або з відповідними показниками в інших країнах.

Незважаючи на те, що за останні роки середній рівень доходів населення України збільшувався, він досі залишається надзвичайно низьким (у перерахунку у долари США 11% населення країни отримують подушовий доход від 60 до 72 дол. США, при чому 68% населення отримують менше цього рівня, і лише 21% - вище).

В структурі витрат населення України частка споживчих витрат знизилася на 3,3% на користь зростання неспоживчих витрат. У структурі споживання зменшується частка продуктів харчування і збільшується частка промислових товарів. Це характеризує позитивні зрушення в економіці.

Однак, оптимізацію структури доходів населення гальмує тіньова економіка. Її вплив наочно показує розрив між наявними доходами населення і фактичними витратами.

7. Дослідження регіональної структури економіки, яка характеризує співвідношення економічних показників в окремих адміністративно-економічних районах. Аналіз здійснюється на основі відповідних показників і включає: виявлення стану та використання природних ресурсів, оцінку промислового розвитку регіону і визначення його виробничої спеціалізації, дослідження соціальних факторів розвитку, визначення фінансового стану регіону.

Рівень розвитку регіонів України є вкрай не рівномірним. Найрозвиненішим регіоном є м. Київ, який лідирує майже за всіма показниками: найбільші обсяги введеного в експлуатацію житла і основних фондів (13,88% і 29,69% відповідно), виробляється найбільше споживчих товарів (10,15%), отримується найбільше капітальних інвестицій (16,5%), найбільші прибутки (33,24%). Зрівнятися за рівнем цих показників з Києвом можуть лише Харківська (за виробництвом споживчих товарів – 9,6%), Донецька (за виробництвом споживчих товарів – 8,69%, прийнятими капітальними інвестиціями – 10,1% і за отриманими фінансовими результатами – 26,55%). Цей регіон є лідером у виробництві українського експорту (24,8%), Дніпропетровський регіон (другий за виробництвом експорту і третій за обсягами прибутків) /63/. Рівень показників інших регіонів порівняно низький, хоча це частково обумовлено тим, що перераховані розвинені регіони є найбільш густо населеними. Оскільки темпи росту регіонів у межах національної економіки дуже різняться, оптимізація регіональної структури сприятиме економічному росту країни.

Дата добавления: 2014-12-07