Макроекономічні показники стану ринку праці. Структура балансу ринку праці

Макроекономічні показники стану ринку праці відповідно до стандартів Міжнародної організації праці відображають такі категорії населення: зайняті, безробітні та особи поза робочою силою.

Здіно з законом України “Про зайнятість населення” зайнятість — це діяльність громадін, пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і приноситить їм дохід.

До зайнятого населення в Україні належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:

– працюють по найму (повний або неповний робочий день) в організаціях будь-якої форми власності в Україні та за кордоном;

– самостійно забезпечують себе роботою (підприємці, творчі діячі, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві);

– обрані або призначені на оплачувану посаду в органах державної влади та громадських об”єднаннях;

– особи, які проходять службу в Збройних силах України;

– особи, які проходять професійну підготовку, підвищення кваліфікації з відривом від виробництва, навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах

– працюючі громадіни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов’язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.

Вікові межі та соціально-демографічний склад зайнятого населення визначаються системою законодавчих актів країни. Для України цей вік складає 15 -70 років.

Види зайнятості класифікують за такими ознаками / 19, с. 120/:

– за характером діяльності: робота на підприємствах, робота за кордоном, виконання державних обов’язків, індивідуальна трудова діяльність, інше;

– за соціальною належністю: робітники, службовці, менеджери, підприємці, фермери;

– за галузевою належністю: зайняті в матеріальному, в нематеріальному виробництві, в сфері послуг, та по галузям народного господарства;

– за територіальною ознакою: в містах, селах, в окремих регіонах;

– за професійно - кваліфікаційною ознакою;

– за статево-віковою ознакою;

– за видами власності.

В кожному виді зайнятості виокремлюються форми зайнятості, які в свою чергу класифікуються за ознаками /19, c.127/:

– за формами організації робочого часу: повна та неповна;

– за статусом зайнятості: первинна та вторинна;

– за стабільністю трудової діяльності: постійна та тимчасова;

– за формами організації праці: стандартна та нестандартна;

– за формами правового регулювання: легальна та нелегальна.

Аналіз видів та форм зайнятості дозволяє точно охарактеризувати трудовий потенціал країни, спрогнозувати можливості його використання щодо створення ВВП в країні та її регіонах, розробити обґрунтовану соціальну політику.

У визначенні МОП до бізробтних відносяться особи віком 15-70 років, які відповідають таким трьом умовам: не мають прибуткового заняття, активно шукають роботу або намагаються організувати власну справу впродовж чотирьох тижнів та готові приступити до роботи впродовж двох найблищих тижнів. При цьому не має значення регістрація таких осіб у державній службі зайнятості (вони можуть бути як зареєстровані, так і незареєстровані).

Згідно до закону в Україні безробітними визнаються громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Безробітними не визнаються громадяни:

– віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були вивільнені у зв’язку із змінами в організації виробництва;

– які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності);

– які відмовилися від двох пропозицій підходящої роботи з моменту реєстрації їх у службі зайнятості;які мають на пенсію відповідно до законодавства.

Розрізнюють три основні форми безробіття фрикційне, структурне, циклічне.

1. Фрикційне безробіття пов'язане з пошуком або очікуванням роботи.

2. Структурне безробіття пов'язане з тим, що через зміни в структурі виробництва або розвитку регіонів структура загального попиту на робочу силу перестає відповідати якісним характеристикам робочої сили (професії, кваліфікації, географічному розташуванню).

3. Циклічне безробіття пов’язане з економічними циклами розвитку економіки і зумовлене спадом виробництва.

Іноді виділяють такі види безробіття: добровільне, вимушене, приховане. Добровільне безробіття виникає тоді, коли робітники не хочуть працювати за пропоновану їм зарплату, але б стали до роботи, якби зарплата була вищою. Вимушене безробіття має місце тоді, коли адміністрація підприємства скорочує чисельність робітників, а працівник не бажає звільнятися. Приховане безробіття пов’язане з неповною зайнятістю, коли частина робочої сили зайнята неповний робочий тиждень або рік.

Співвідношення основних показників ринку праці – зайнятості і безробіття в Україні наведено на рис. 6.1 /63 /.

Рис. 6.1. Динаміка зайнятості та безробіття населення в Україні

Серед населення працездатного віку рівень безробіття (за методологією МОП) за 2004 рік складав 9,2% та був вищим серед чоловіків, порівняно з жінками, та сільського населення на відміну від міського. За віковими групами найвищий рівень безробіття, як і в попередньому періоді, спостерігався серед молоді у віці 15-24 роки.

Стан України в сфері безробіття відносно інших країн у 2004 р. відображує рис. 6.2 /63 /.

Рис.6. 2.Рівень безробіття населення в Україні та країнах Євросоюзу

Високий рівень безробіття призводить до негативних економічних та соціальних збитків. Основним збитком від безробіття є невиготовлена продукція. Відповідно до закону Оукена: якщо фактичний рівень безробіття перевищує природний рівень на 1 %, то відставання обсягу фактичного ВВП від потенційного складає 2,5%.

Безробіття (офіційне та приховане), крім економічних наслідків, має соціальні позаекономічні збитки. Безробітні утримуються за рахунок тих, хто працює, тобто суспільство витрачає кошти, а продукція не виробляється. Безробітні втрачають кваліфікацію, почуття самоповаги, сім¢ї, іноді кінчають життя самогубством. Безробіття підштовхує людей до тіньової економіки, кримінальних дій.

Сума зайнятих (Е) та безробітних (U) характеризує економічно активне населення (L = Е + U) або “робочу силу”.

Особи поза робочою силою — економічно неактивне населення, тобто це частина населення, яка не входить до складу робочої сили.

Зведений баланс ринку праці відображує велику динамічність ринку праці, швидкі зміни в попиті та пропозиції робочої сили.

Основними його статтями є такі:

1. Пропозиція робочої сили, усього (п1 = п2 + п3 ).

2. Чисельність незайнятих осіб, для яких вирішується питання працевлаштування на початку року.

3. 3агальна чисельність осіб, які прийдуть на ринок праці, зокрема:

– вивільнені з галузей народного господарства;

– звільнені через плинність кадрів;

– випускники навчальних закладів;

– інші категорії незайнятого населення.

4. Попит на робочу силу (усього працевлаштоване).

5. Зняття з обліку для самостійного вирішення участі в трудовій діяльності та з інших причин, зокрема через переселення до сільської місцевості.

6. Чисельність незайнятих громадян, для яких вирішується питання працевлаштування в кінці року, зокрема безробітні.

Дата добавления: 2014-12-07