КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Методика аналізу стану ринку праці
Аналіз стану і оцінка перспектив розвитку ринку праці в країні може здійснюватися за такими напрямами: 1. Оцінка рівноваги між попитом і пропозицією на ринку праці за такими показниками: • попит на робочу силу та її пропозиція за галузями, регіонами та за підприємствами різних форм власності; • сукупний попит на ринку праці складається з функціонуючих (NФ) і вакантних (NВ) робочих місць і показує наявність робочих місць на ринку праці:
LD = NФ + NВ. (6.1)
• пропозиція на ринку праці, яку формують такі категорії економічно активного населення: безробітні; випускники навчальних закладів; особи, які зайняті в домашньому господарстві; зайняті, але незадоволені роботою або ті, що ризикують залишитися без роботи, і тому шукають іншу. Розраховується питома вага кожної категорії робочої сили, що формує її пропозицію:
, (6.2) де kiS— частка і -ої категорії робочої сили, що формує її пропозицію; LiS — чисельність і -ої категорії робочої сили, що формує її пропозицію; LS — загальна чисельність пропозиції робочої сили.
Рівновага досягається за умов, коли попит на робочу силу дорівнює її пропозиції (LD = LS або LS = NФ + NВ). Для визначення ступеня збалансованості ринку праці розраховується відповідний коефіцієнт:
, (6.3) 1 < k зб. ≤ 1,
де k зб. — коефіцієнт збалансованості ринку праці; LD, LS — відповідно попит на робочу силу та її пропозиція.
• коефіцієнт навантаження на одне робоче місце (kнав), який обчислюється так:
, (6.4)
де U— чисельність офіційно зареєстрованих безробітних; NВ— кількість вакантних робочих місць.
• рівень вакантності – коефіцієнт обернений до коефіцієнту kнав. Кількісне значення коефіцієнтів навантаження та вакантності характеризують ступінь незбалансованості попиту та пропозиції на ринку праці. 2. Визначення показників безробіття, що здійснюється за формулами: • рівень безробіття:
PU = або PU = = , (6.5)
де PU — рівень безробіття (%); U — чисельність безробітних; L — чисельність робочої сили; Е — чисельність зайнятих.
• тривалості безробіття (Х), яке розраховується як середня арифметична тривалості безробіття (xi) та чисельності безробітних (fi) в і - тій групі:
Х = Sxi fi: Sfi (6.6)
• середня тривалість пошуку роботи. • структура безробіття, яка визначається по різних категоріях робітників, професіях, віку, статі тощо. 3. Визначення тенденцій зайнятості, що включає аналіз: • динаміки чисельності зайнятих; • структури зайнятості (основна діяльність, додаткова робота, неповна зайнятість); • рівня зайнятості (РЕ):
, (6.7)
де Е — чисельність зайнятих; L — чисельність робочої сили.
• динаміки збалансованості робочої сили й робочих місць на рівні галузі або регіону. Для аналізу динаміки збалансованості робочої сили та робочих місць застосовуються два показники [51]: — оборот робочих місць; — оборот робочої сили. Галузевий оборот робочих місць збігається з динамікою зайнятості. Для характеристики обороту робочих місць розраховуються: — темп створення нових робочих місць (ТСТ); — темп ліквідації робочих місць (ТЛ). Різниця між цими показниками буде характеризувати темп зміни зайнятості (±ТРЕ):
±ТРЕ = ТСТ.t - ТЛ.t. (6.8)
або ±ТРЕ = (6.9)
Сума цих показників визначає оборот робочих місць (ONt): ONt = ТСТ.t + ТЛ.t, (6.10)
або ONt = . (6.11)
Галузевий оборот робочої сили розраховується за двома показниками: • темп працевлаштування (ТПР); • темп звільнення працівників (ТЗВ). Різниця між цими показниками характеризує темп зміни зайнятості:
±ТРЕ = ТПР.t - ТЗВ.t. (6.12)
або ±ТРЕ = (6.13)
Сума цих показників визначає оборот робочої сили (ОL): ОL = ТПР.t + ТЗВ.t. (6.14)
або О L = (6.15)
На основі порівняння динаміки робочих місць і робочої сили встановлюється збалансованість між ними. Якщо на ринку праці встановлюється рівновага, то виконується умова:
ТСТ.t - ТЛ.t = ТПР.t + ТЗВ.t (6.16)
або = (6.17)
4. Дослідження процесів працевлаштування і звільнення на основі розрахунку відповідних коефіцієнтів:
kпр. = , (6.18)
kзв. = , (6.19)
де kпр — коефіцієнт працевлаштування; kзв. — коефіцієнт звільнення; Unp. — чисельність працевлаштованих безробітних; Езв. — чисельність звільнених працівників.
Коефіцієнт працевлаштування характеризує ефективність роботи служби зайнятості: якщо він наближається до одиниці, служба зайнятості працює ефективно. 5. Оціна професійної підготовки робочої сили здійснюється за напрямами: первинне навчання (Uпн); перепідготовка (Uпп); підвищення кваліфікації (Uпк) за формулою:
Uпр.п = Uпн. + Uпп. + Uпк. , (6.20)
де Uпр.п— чисельність безробітних, охоплених професійною підготовкою.
Окремо визначається структура професійної підготовки незайнятого населення:
(6.21)
(6.22)
(6.23)
Аналізується динаміка професійної підготовки у такий спосіб:
(6.24)
де Tпр.п. — темпи зміни професійної підготовки.
Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 673; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |