Порядок виконання роботи. Розділ: Машини для сівби і садіння

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА №2

Розділ: Машини для сівби і садіння

Тема: Підготовка зернових сівалок до роботи

Мета роботи: закріпити та поглибити знання з технологічних регулювань зернових сівалок. Навчитися підготовляти їх на задані режими роботи

1. Технічне забезпечення

1.1. Тракторні сівалки: СЗ-3,6; СЗТ-3,6; СЗТ-5,4; окремі вузли та робочі органи рядкових сівалок.

1.2. Ваги, насіння, слюсарний інструмент.

1.3. Навчальні плакати.

2.1. Вивчити теоретичні відомості про підготовку рядкових зернових сівалок до роботи.

2.2. Розглянути схему і робочі елементи передачі руху від опорно-приводних коліс до висівних апаратів.

2.3. З'ясувати, якого типу як розставлені і скільки сошників мають сівалки СЗ-3,6 та СЗТ-5,4, яким агровимогам повинні відповідати.

2.4. Розглянути процес роботи і регулювання механізму заглиблення і підняття сошників.

2.5. Звернути увагу встановлення сівалки СЗ-3,6 на норму висіву насіння.

2.6. З'ясувати, як проводиться перевірка правильності встановлення сівалки СЗ-3,6 на норму висіву насіння.

2.7. Варіанти агрегатування сівалки СЗ-3,6, розрахунок і встановлення вильоту маркера і слідопоказника.

2.8. Особливості встановлення зернових сівалок на стрічкову сівбу.

3. Теоретичні відомості

3.1. Підготовка зернових сівалок до роботи

При підготовці зернових сівалок до роботи спочатку перевіряють комплектність і технічний стан висівних апаратів, сошників, механізмів передач і підіймання сошників, технічний стан інших складальних одиниць. Перевіряють роботу механізмів приводу насіннєвисівних і туковисівних апаратів і підіймання сошників, роботу датчиків висіву і рівня насіння та добрив у ящику. Протирають поверхню ламп і фотоприймачів м'якою тканиною. Підключають пульт до електромережі трактора з напругою 12 В. Мінусова клема під'єднується до кронштейна кріплення пульту, а плюсова - до штиря вилки кабеля живлення.

Насіннєпроводи з датчиками висіву насіння встановлюють під одинадцятим і п'ятнадцятим висівним апаратами. Датчики рівня насіння і добрив встановлюють із зовнішнього боку зернотукового ящика. На датчик добрив одягають захисний чохол. Після цього проводять технологічну наладку. Розміщують сошники на задане міжряддя, встановлюють їх на задану глибину заробки насіння, регулюють висівні апарати на рівномірність і норму висіву, визначають і встановлюють виліт маркерів і слідопоказників. Технологічну наладку сівалок доцільно проводити на регулювальному майданчику.

Розміщення сошників виконують за допомогою розмічувальної дошки, рейки або стрічки з прогумованого паса з нанесеними лініями. Відстань між лініями відповідає заданому міжряддю.

Сошники опускають на розмічувальну дошку, послаблюють кріплення повідців до сошникового бруса і суміщають сошники з лініями на дошці. Розміщення сошників розпочинають від середини сівалки.

3.2. Встановлення висівних апаратів на рівномірність висіву насіння

Перевіряють положення котушок усіх висівних апаратів. При крайньому положенні важеля регулятора висіву котушки повинні знаходитись у корпусах апаратів, а їх торці - співпадати із площиною розеток. Якщо котушки виступають більше як на 1 мм, то зміщують корпуси висівних апаратів по днищу насіннєвого ящика.

Перевіряють і регулюють зазор між клапаном і нижнім ребром муфти в кожному висівному апараті. При висіванні насіння зернових культур цей зазор повинен бути в межах 1-2 мм. Для зернобобових культур його збільшують до 8-10 мм.

Рисунок 2.1 – Положення клапана котушкового висівного апарату:

1 – штопорний болт; 2 – вставка клапана; 3 – клапан; 4 – упор клапана; 5 – пружина; 6 – регулювальна гайка; 7 – нижнє ребро муфти.

Перевіряють рівномірність висіву насіння шляхом пробного висіву насіння сівалкою. Для цього насіння від кожного висівного апарата збирають у мішечки або коробочки, а потім зважують. Оцінюють рівномірність висіву за коефіцієнтом нерівномірності:

де - середня маса насіння, яке висівається одним апаратом;

k – кількість висівних апаратів на сівалці;

m _і – маса насіння, яке висівається і -м апаратом.

Коефіцієнт нерівномірності не повинен перевищувати 5-6%.

3.3. Встановлення висівних апаратів сівалки на норму висіву

Користуючись номограмою орієнтовних норм висіву насіння або таблицями, відповідно до культури підбирають необхідне передаточне відношення редуктора та довжину робочої частини котушки.

Рисунок 2.2 - Номограма орієнтовних норм висіву насіння сівалкою СЗ-3,6

Переміщенням шестерень або зірочок у механізмі передач (редукторі) встановлюють вибране передаточне число, а за допомогою важеля регулятора висіву насіння - вибрану довжину робочої частини котушок. Причому передаточне відношення підбирають найменше, а довжину робочої частини котушок - найбільшу, але щоб висівалась задана норма насіння. Це забезпечує рівномірний висів насіння і найменше його пошкодження.

Таблиця 2.1 – Передавальний механізм на вал туковисівних апаратів сівалки СЗ-3,6А.

Шестерні	Кількість зубців шестерні	Передаточне відношення контрприводу	Центр встановлення	Передаточне відношення від коліс на туковисівний апарат	Орієнтовна норма висіву гранульованого суперфосфату
А	Б	В	Г
					0,322	О1	0,067	36-38
					0,322	О2	0,112	61-67
					0,322	О2	0,160	86-95
					0,322	О3	0,232	128-143
					0,322	О1	0,268	133-163
					0,322	О1	0,386	199-232

Таблиця 2.2 – Передавальний механізм на вал насіннєвисівних апаратів сівалки СЗ-3,6А.

Культура	Кількість зубців шестерень	Передаточне число
Д	Е	Ж	И
Просо					0,198
Гречка					0,428
Пшениця					0,616
Ячмінь, овес					1,330

Рисунок 2.3 - Схема редуктора сівалки СЗ-3,6:

1 – рамка редуктора; 2, 3, 4 – зірочки привода насіннєвисівних і туковисівних апаратів; А і Д – ведучі шестерні; Б, В і Е, Ж – блоки проміжних шестерень; Г, И – ведені шестерні; О₁, О₂, О₃ – отвори в рамці редуктора для осі блоку проміжних шестерень Б, В.

Потім проводять пробний висів насіння. Для цього встановлюють раму сівалки на підставки так, щоб колеса прокручувались. Засипають в ящики насіння і прокручують колеса «п» разів. Висіяне насіння збирають і зважують.

Якщо сівалка обладнана пристроєм для наладки висівних апаратів на норму висіву, то прокручують вал висівних апаратів, збирають і зважують насіння з трьох висівних апаратів або з секції сівалки, а потім перераховують на всю сівалку.

Маса висіяного насіння М_ф повинна відповідати розрахунковій масі М, яка визначається за формулою:

де В - робоча ширина захвату сівалки, м;

D - діаметр опорно-приводного колеса, м (у С3-3,6А - 1,18 м);

Q - задана норма висіву насіння, кг/га;

ε - коефіцієнт проковзування колеса (ε = 0,05-0,10).

Оцінюють точність встановлення висівних апаратів на норму висіву за формулою:

У випадку, коли фактична маса висіяного насіння більша розрахункової на 3%, змінюють робочу довжину котушки і повторно висівають насіння.

Часто визначають кількість обертів колеса на площі 100 м² (0,01 га) за такою формулою:

Після цього прокручують колесо сівалки п разів (для сівалки С3-3,6А, п = 7), висіяне насіння зважують і порівнюють із розрахунковим значенням М_р. У даному випадку М_р = 0,01 Q. Можна зважене насіння множити на 100 і порівнювати із заданою нормою Q.

Встановлення норми висіву іноді об'єднують із перевіркою рівномірності висіву. Насіння збирають від кожного висівного апарата окремо, зважують і визначають коефіцієнт нерівномірності та фактичну масу висіяного насіння:

Перевіряють встановлену норму висіву насіння у полі. Для цього заготовляють 2-3 наважки насіння по 20-60 кг. Заповнюють насінням ящики на 1/3 об'єму, розрівнюють його і відмічають на стінках рівень насіння. Потім засипають першу наважку М_х і знову вирівнюють насіння. Проїжджають агрегатом до появи нанесених міток в ящику і замірюють пройдений шлях l _ф. Він повинен дорівнювати розрахунковому l_р:

При відхиленні використовують другу наважку М ₂, а при потребі і третю - М ₃.

За цією формулою можна підрахувати наважку М_г, попередньо задавши пройдений шлях l_р.

3.4. Розрахунок вильоту маркера і слідопоказника

Маркери та слідопоказники використовують з метою забезпечення постійних стикових міжрядь і прямолінійності рядків. Маркер являє собою сферичний диск і розсувну штангу. Під час руху посівного агрегату диск маркера утворює невелику борозну на незасіяному полі. При наступному проході агрегату праве переднє колесо (гусеницю) трактора або стрічку слідопоказника спрямовують по сліду маркера.

Рисунок 2.4 - Схема руху посівного агрегату:

1, 7 і 10 – зернові сівалки; 2 і 8 – маркери; 3 – слідопоказник; 4 – трактор; 5 – зубові борони; 6 – зчіпка; 9 – диск маркера.

Виліт маркера l_м - це відстань від його диска до середини крайнього сошника:

- для правого

- для лівого:

де В_р - робоча ширина захвату сівалки (посівного агрегату), м;

b_с - ширина стикового міжряддя, м;

С - відстань між серединами передніх коліс трактора або внутрішніми (зовнішніми) краями гусениць, м.

Слідопоказник являє собою трубчасту телескопічну штангу, на кінцях якої закріплені виски. Його встановлюють горизонтально у передній частині трактора.

Довжину слідопоказника визначають за формулою:

l_c = В_р – 0,5Е,

де Е - відстань між серединами крайніх коліс сівалки (посівного агрегату).

Виліт слідопоказника визначають за формулою:

3.5. Встановлення глибини ходу сошників

Перед виїздом у поле перевіряють транспортний просвіт сошників (190-200 мм) і, за потреби, регулюють гвинтовими тягами механізму підіймання сошників. Перевіряють тиск у шинах опорно-приводних коліс. В обох колесах сівалки він повинен бути однаковий.

Рисунок 2.5 - Перевірка глибини ходу сошників по виступу регулювального болта:

1 –лінійка; 2 – регулювальний болт; 3 – кронштейн.

Глибину ходу сошників регулюють гвинтовим механізмом регулятора глибини і при перших проходах посівного агрегату у полі перевіряють її.

3.6. Особливості налагодження сівалки зернотукової трав’яної СЗТ-5,4

Для отримання потрібної норми висіву насіння зернових культур підбирають по номограмі потрібне передаточне відношення і довжину робочої частини котушок. Причому передаточне відношення підбирають найменше (найменша частота обертання котушок), а довжину робочої частини котушок - найбільшу, але щоб висівалась задана норма насіння. Це забезпечує рівномірний висів насіння і найменше його пошкодження.

Рисунок 2.6 - Номограма орієнтовних норм висіву насіння сівалкою СЗТ-5,4.

Таблиця 2.3 - Передаточні відношення на вали зернових, тукових і трав’яних висівних апаратів

Подача на вал зернових апаратів
	І	ІІ	ІІІ	IV	V	VI
Шестерня	А
Б
В
Г
Передаточне відношення	0,130	0,299	0,369	0,436	0,771	1,243
Передача на вал тукових апаратів
Передача	І	ІІ	ІІІ	IV	V	VI
Шестерня	А
Б
В
Г
Передаточне відношення	0,085	0,151	0,243	0,286	0,506	0,815
Орієнтовна норма висіву мінеральних добрив, кг/га	40-42	70-78	112-124	136-152	217-267	-
Подача на вал трав’яних апаратів
Установка	Культура	Передаточне відношення	Кількість зубів зірочок
m	n	p
	Люцерна	0,150
	0,169
	Конюшина	0,235
	0,266
	Тимофіївка	0,299
	Вівсяниця	0,370
	Жито	0,468
	Житняк	0,579
	0,652
	0,737
	Еспарцет	0,829
	1,025
	1,154
	1,605
	1,814
	2,041
	2,840

Передавальні механізми сівалки СЗТ-5,4 забезпечують шість передавальних відношень на вали зернових і тукових висівних апаратів. Встановлення потрібного передаточного числа проводиться шляхом зміни положення блока шестерень Б відносно шестерень А і перестановкою двох шестерень привода.

Рисунок 2.7 - Схема передач на зернові, тукові і трав’яні висівні апарати.

Перевірка правильності встановлення норми висіву насіння зернових культур сівалкою СЗТ-5,4 проводиться аналогічно сівалці СЗ-3,6.

Якщо проводиться контрольний висів з використанням пробовідбирача норма висіву контролюється тільки по трьом крайнім правим (по ходу агрегату) висівним апаратам, відділеними в зернотуковому ящику перегородкою.

Зваживши, висіяне при пробному висіві насіння і помноживши отриманий результат на 100 і на 12 (тому що перевіряється тільки 3 висівних апарати), отримаємо фактичний висів насіння на 1 га при даному встановлені довжини робочої частини котушки і передаточного відношення.

Аналогічно проводять регулювання трав’яних висівних апаратів.

4. Контрольні питання

4.1. Якого типу застосовано апарати для висіву насіння і мінеральних добрив у сівалки СЗ-3,6?

4.2. Як перевіряється правильність встановлення котушки і муфти у висівному апараті сівалки СЗ-3,6 і яким вимогам вони мають відповідати?

4.3. В яких випадках і як регулюється нижній клапан висівного апарата?

4.4. Як встановлюється і перевіряється на стаціонарі норма висіву сівалки СЗ-3,6 і які є агротехнічні допуски на відхилення від заданої норми?

4.5. Чому обертовий рух до висівних апаратів сівалки СЗ-3,6 передається від обох опорно-приводних коліс?

4.6. Від чого залежить глибина ходу сошників СЗ-3,6 і як вона регулюється?

5. Зміст звіту

5.1. Описати встановлення і перевірку правильності встановлення сівалки С3-3,6 на задану норму висіву насіння.

5.2. Виконати принципову схему висівного апарата сівалки С3-3,6 з вказівного установчих параметрів котушки і нижнього клапана.

5.3. Виконати конструктивно-технологічну схему механізму регулювання глибини ходу сошників С3-3,6.

6. Література

6.1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. 2-е вид. - К.: Каравела, 2008.-С..

6.2. Сільськогосподарські та меліоративні машини: Підручник / Д.Г. Войтюк, В.О. Дубровін, Т.Д. Іщенко та ін.; За ред. Д.Г. Войтюка. - К.: Вища освіта, 2004. – С. 144-149, 152-168.

6.3. Практическое руководство по технологической наладке сельскохозяйственной техники. – Под ред. В.И. Полонца, И.П. Масло К.: Урожай, 1987. – С. 66-86.

7. Завдання для самостійної роботи студентів

7.1. Переналагодження сівалки СЗ-3,6А для сівби зернових культур за інтенсивною технологією.

7.2. Особливості посіву на схилових землях.

7.3. Пристрої до зернових сівалок, котрі забезпечують якісний посів і контроль за технологічними параметрами сівалки.

Дата добавления: 2014-12-07