Розсадосадильна машина СКН-6А

Порядок виконання роботи

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА №7

Розділ: Машини для сівби і садіння

Тема: Розсадосадильні машини

Мета роботи: закріпити та поглибити знання з будови й регулювання машин для садіння розсади. Навчитися підготовляти ці машини на задані умови роботи.

1. Технічне забезпечення

1.1. Розсадосадильна машина СКН-6А.

1.2. Макет висаджувального апарата розсадосадильної машини СКН-6А.

1.3. Окремі сошники та висаджувальні апарати машин.

1.4. Навчальні плакати.

2.1. Розглянути агротехнічні вимоги до розсадосадильних машин.

2.1. Вивчити призначення: загальну будову машини СКН-6А.

2.2. Розгляньте тип і будову висаджувальних апаратів розсадосадильних машин.

2.3. Вивчити будову сошників і пристроїв для загортання розсади.

2.4. Розглянути, як забезпечити норму садіння та необхідної відстані між, між рослинами в розсадосадильній машині.

2.5. З'ясувати, як регулюється глибина садіння і відмінності виконання регулювання в даній групі машин.

3. Теоретичні відомості

СКН-6А – універсальна начіпна шестирядна модернізована машина, призначена для рядкового садіння у відкритий грунт безгорщечкової і горщечкової розсади овочевих культур, тютюну, суниць, а також живців і дичок плодоовочевих культур.

Розсадосадильна машина СКН-6А (рис. 7.1) складається з рами, що має опорно-приводні металеві колеса зі шпорами, шести садильних секцій з променевими садильними апаратами, полозоподібними сошниками, прикочувальними котками і сидіннями для робітників. На рамі змонтовано, крім того, механізм приводу садильних апаратів, що складається з приводного вала, коробки передач для зміни кроку садіння розсади, роздавального вала, а також водополивну систему, тент і маркери. Два баки для води і стелажі змонтовано на рамі трактора.

Рисунок 7.1 - Схема розсадосадильної машини СКН-6А:

1 – всмоктувальний шланг; 2 – баки; 3 – стелажі; 4 – маркер; 5 – тент; 6 і 9 – сидіння; 7 – полиці для ящиків; 8 – захват; 10 – прикочувальний коток; 11 – сошник; 12 – диск; 13 – опорно-приводне колесо; 14 – поміст; 15 – приводний вал; 16 – шланг для подавання води; 17 – коробка передач; 18 – роздавальний вал; 19 – ежектор; 20 – рукоятка керування ежектором; 21 – заслінка; 22 – сопло; 23 – камера розрідження; 24 – горловина бака.

Якщо саджалку застосовують у зонах поливного землеробства, її обладнують пристроєм для нарізування поливних борозен ПНБ-6, а в зонах з підвищеним рівнем залягання ґрунтових вод – пристроєм ПТР-3 для садіння в грядах і гребенях.

Садильні апарати саджалки (рис. 7.2) приводяться в обертовий рух від опорно-приводних коліс, через приводний вал, коробку зміни передач та роздавальний вал.

Рисунок 7.2 - Садильний апарат СКН-6А:

а – захват; б – дозувальний пристрій; 1 – рама; 2 – кожух приводного ланцюга; 3 – ліве лекало; 4 – праве лекало; 5 – корпус захвата; 6 – полиця для ящика з розсадою; 7 – заднє сидіння; 8 – садильний диск; 9 – прикочувальний коток; 10 – сошник; 11 – переднє сидіння; 12 – ролик; 13 – пружина; 14 – вісь; 15 – лапка; 16 – пориста гума; 17 – зміна вилка для утримання горщика; 18 – корпус дозувального пристрою; 19 – заслінка; 20 – вісь; 21 – коліно.

Коробка передач має п’ять передач і забезпечує крок садіння з точністю 1-3 см. На ведучому шліцьовому валу встановлено шестерні з кількістю зубів z = 26; 28; 30; 32 і 34, які об’єднані у перекидний блок і легко переміщуються по валу важелем коробки зміни передач. Оберти через проміжну шестерню z = 20 передаються зірочці z = 28 роздавального вала, який передає зусилля від коробки передач до садильних апаратів.

Два баки для води або розчину добрив загальною місткістю 1160 л закріплюють на рамі трактора. Баки заповняють водою шляхом створення розрідження за допомогою газового ежектора, встановленого на вихлопну трубу двигуна трактора.

Для подавання води від боків до садильних апаратів на брусі рами закріплюють два розподільники води – бачки з патрубками. Кожний розподільник має чотири крани. Пусковий кран перекриває надходження води від бака до розподільника, а ще три – подавання води до дозувальних пристроїв кожного садильного апарата.

На рамі трактора з обох боків навішуються стелажі, які мають три полиці і призначені для встановлення запасу розсади в ящиках.

Садильні апарати зібрано з окремих секцій, що складаються з рами, садильних дисків із захватами для розсади, дозувального пристрою з приводом, полиць для ящиків з розсадою, двох сидінь для робітників, полозоподібного сошника, прикочувальних котків та двох лекал.

Садильний диск і приводна зірочка (z = 20) приварені до маточини, закріпленої на валу приводу. На диску прикріплені захвати розсади. Залежно від кроку садіння прикріплюють 4; 6; 8 і 12 захватів. Захват складається з корпусу, у підшипниках якого обертається вісь. До осі у верхній частині прикріплено лапку, обклеєну пористою гумою. На нижню колінчасту частину осі надіто капроновий ролик.

Під час обертання диска ролик набігає на лекало і повертає вісь. При цьому лапка притискується до нерухомої пластинки корпусу захвата і утримує в ньому подану садильницею рослину. Коли ролик осі зійде з лекала, під дією пружини затискача лапка відкривається на кут 45° і вивільняє рослину.

Для садіння горщечкової розсади шість захватів комплектують спеціальними вилками.

Сошники кілеподібні з тупим кутом входження в грунт. Відстань між бічними щоками сошника можна збільшувати, щоб забезпечити садіння горщечків розмірами 60x60 мм і 80х80 мм.

3.2. Підготовка машин до роботи і садіння розсади

Організація машинного садіння розсади передбачає підготовку ділянки, трактора і садильної машини, виділення та підготовку людей, підвезення розсади і води на поле та садіння розсади.

3.2.1. Підготовка трактора

До початку складання саджалки визначають марку трактора, з яким вона агрегатуватиметься. При цьому беруть до уваги кліматичні, рельєфні та ґрунтові умови, а також зону і схему садіння.

Передні та задні колеса тракторів МТЗ і ЮМЗ розставляють на потрібну ширину колії залежно від схеми садіння. При садінні розсади з міжряддями 70 та 50 + 90 см колеса трактора встановлюють на колію 140 см, при міжряддях 60 та 50 + 70 см — на колію 120 см.

На трактори, що не мають передачі для роботи зі зменшеними швидкостями, встановлюють ходозменшувач.

Баки для води, всмоктувальний шланг з трійником, ежектор, стелажі встановлюють на рамі трактора згідно з технічним описом та інструкцією з експлуатації.

Розкоси начіпного пристрою трактора з'єднують з нижніми тягами за допомогою болта, що вставляється у проріз нижньої вилки розкосу. Нижні тяги начіпного пристрою трактора кріплять на пальці кронштейнів бруса робочої частини. Верхню тягу начіпного пристрою трактора з'єднують з кронштейном, розміщеним у середній частині стояка бруса. Довжину верхньої тяги регулюють таким чином, щоб стояк бруса саджалки набув вертикального положення. Машину піднімають у транспортне положення за допомогою гідропідйомника трактора і регулюють довжину розкосів та блокованих ланцюгів начіпного пристрою. Брус садильної машини має перебувати у горизонтальній площині та бути перпендикулярним до поздовжньої осі трактора. У транспортному положенні блокувальні ланцюги повинні бути натягнутими.

3.2.2. Підготовка саджалки

При підготовці машини до роботи проводять щозмінне технічне обслуговування. Сошники, прикочувальні котки, диски із захватами, опорно-приводні колеса і поміст очищають від пилу, бруду та рослинних решток. Перевіряють правильність складання основних вузлів і підтягують болтові з'єднання кріплення садильних апаратів, прикочувальних котків, сошників. Диски садильного апарата із захватами повинні обертатися без радіального та осьового биття так, щоб рослини під час садіння проходили по центру сошника. Перевіряють кріплення баків, водополивну систему, дозувальний пристрій, стан проводів сигналізації тощо.

Підготовку саджалки до роботи завершують під час пробного заїзду на підготовленій ділянці. Перевіряють і в разі потреби регулюють ширину міжряддя, відстань між рослинами в рядку (крок садіння), глибину ходу сошників, дозувальний пристрій, закриття захватів та інших вузлів.

3.2.3. Основні технологічні регулювання саджалки

Садильні апарати та опорно-приводні колеса на несучому брусі машини розміщують згідно із заданою схемою садіння. При ширині міжрядь 60; 70 і 50 + 90 см на машині встановлюють шість садильних апаратів, при міжряддях 80; 90 і 60 + 120 см - чотири.

Для розставлення садильних апаратів попускають хомути кронштейнів начіплювання апаратів і затискачі зірочок на роздавальному валу та пересувають їх уздовж бруса. Розставлення починають із середніх апаратів. Користуючись лінійкою, відкладають від центра половину ширини міжряддя і встановлюють два середні апарати. Потім на відстані заданого міжряддя встановлюють крайні апарати.

Заданий крок садіння регулюють встановленням у відповідне положення важеля коробки зміни передач, зміною кількості захватів на садильних дисках і добором змінних зірочок (табл. 7.1).

Таблиця 7.1 - Крок садіння залежно від передачі та кількості захватів на диску машини СКН-6А

Положення важеля коробки зміни передач	Кількість зубців передавальної шестірні	Кількість зірочок на приводному валу	Кількість зубців зірочки на ведучому валу коробки зміни передач	Крок садіння, см, при кількості захватів на садильному диску
І							-
II				10,5			-
III							-
IV							-
V							-
І
II
III
IV
V

Крок садіння перевіряють під час пробного заїзду. З цією метою висаджують 101 або 51 рослину. Вимірюють довжину пройденого шляху та, поділивши її на 100 або на 50, визначають середній крок садіння для даного встановлення і в разі потреби переставляють важіль коробки зміни передач або кількість захватів на диску.

Щільність закриття захватів регулюють переміщенням лекал у горизонтальному напрямку; при щільному закритті захватів - від центра апарата, при слабкому - до центра. Момент розкриття захватів розсади регулюють переміщенням лекал у пазах кронштейнів рами.

Сошник по висоті встановлюють так, щоб коріння правильно укладеної в захвати розсади ледь торкалося дна борозни. При великій глибині садіння та сипкому ґрунті сошники ставлять ближче до осі садильного диска, використовуючи для цього отвори в рамі апарата.

Для садіння горщечкової розсади ширину сошника збільшують, для чого в отвори пластин вставляють палець більшої довжини, який кріпиться до жолоба, встановленого всередині сошника.

Відстань між прикочувальними котками встановлюють залежно від типу ґрунту.

Поливну систему саджалки регулюють залежно від виду поливу. При порційному поливі момент виливу порції води регулюють повертанням поливного диска на маточині. Величину порції води регулюють, змінюючи вісь важеля вздовж паза в брусі рами садильного апарата. При суцільному поливі норму виливу води регулюють кранами садильних апаратів.

Встановлюють правий та лівий маркери.

Швидкість руху агрегату перевіряють і встановлюють під час пробного заїзду. Вона залежить від кроку садіння та кількості вкладень розсади в захвати садильного апарата. Швидкість руху агрегату V, км/год, визначають за формулою:

υ = па 60 / 1000,

де п - кількість рослин, що вкладаються у захвати двома робітниками протягом хвилини;

а - крок садіння, м.

Кількість вкладень розсади залежить від досвіду робітників і для безгорщечкової розсади може коливатися в межах 36-50 вкладень за хвилину кожним робітником.

3.2.4. Підготовка поля

Перед початком роботи оглядають поле, перевіряють готовність ґрунту, обирають напрямок руху агрегату, місця для заправляння машини водою та розсадою. Ґрунт для садіння обробляють згідно з прийнятою агротехнікою. В ґрунті не повинно бути грудок діаметром понад 50 мм. Поверхню ґрунту вирівнюють і закотковують. Для першого проходу агрегату провішують пряму лінію, встановлюючи вішки на відстані 70-80 м одна від одної. Останню вішку ставлять на відстані 25-30 м від межі ділянки.

Щоб визначити місця заправляння машини водою та розсадою, визначають довжину гону, на яку вистачить води в баках та розсади на стелажах машини. Довжину гону l, м, на яку вистачить води в баках, визначають за формулою:

l = (E - e) a / mq,

де Е - місткість баків машини, л;

е - постійний залишок води у баках, л;

а - крок садіння, м;

т - кількість рядків рослин, що висаджуються машиною за один прохід;

q - витрати води на рослину, л.

Під час роботи саджалки важіль гідропідйомника слід поставити у плаваюче положення. Переводять важіль швидко, щоб не затримати його у положенні «опускання».

Садіння доцільно проводити під час руху агрегату човниковим способом, починаючи з боку, віддаленого від дороги, по якій підвозять розсаду і воду.

На першому проході тракторист веде агрегат прямолінійно по вішках, а під час наступних проходів спрямовує праве переднє колесо або внутрішній край правої гусениці трактора по борозні маркера.

3.2.5. Перевірка якості садіння

Під час роботи якість садіння розсади перевіряють вимірюванням кроку садіння, ширини основних і стикових міжрядь, перевіряють прямолінійність рядків, і глибину та якість загортання коріння і горщечків з розсадою, нахил рослин, кількість пропусків, надходження води до місць садіння рослин, норму поливу та вильоту маркерів.

Недоліки в роботі машини, помічені під час перевірки, усувають на кінцях гону або на спеціально виділених місцях.

Щільність загортання розсади перевіряють пробним вириванням рослин. Добре загорнена розсада не висмикується з ґрунту, якщо її піднімати за край листка. Край листка при цьому обривається.

Нахил рослин під час садіння залежить від швидкості обертання і розкриття захватів садильного апарата. Швидкість обертання захватів під час садіння має дорівнювати швидкості руху машини і бути спрямованою у протилежний бік. У момент висаджування розсади швидкість захвата щодо ґрунту має наближатися до нуля.

Садильний диск із захватами обертається від опорно-приводних коліс, отже, швидкість обертання захватів значною мірою залежить від механічного складу ґрунту та його вологості, наявності рослинних решток, налипання ґрунту на обід колеса, швидкості руху агрегату.

У тому разі, якщо швидкість захвата більша за швидкість машини, розсада нахилятиметься або висмикуватиметься з ґрунту в бік, протилежний рухові машини. Якщо швидкість розсадотримача менша за швидкість машини, рослини нахиляються в бік руху агрегату.

Нахил рослин під час садіння усувають заміною зірочки на приводному валу та важелем зміни передач, а також зміною положення лекал так, щоб захвати розкривалися своєчасно та вивільняли рослини в момент засипання коріння ґрунтом.

4. Контрольні питання

4.1. Якого типу висаджувальні апарати застосовано в СН-4Б, КСМ-4, СКН-6А, ВПС-2,8А?

4.2. Як регулюється глибина садіння бульб в СН-4Б та КСМ-4?

4.3. Як регулюється глибина садіння розсади і маточних коренеплодів в машинах СКН-6А і ВПС-2,8А?

4.4. Як регулюється відстань між рослинами в рядку при садінні картоплі з незалежним і залежним приводом ВВП?

4.5. Які пристрої забезпечують стабільну подачу бульб з бункера до садильних апаратів КСМ-4, СН-4Б?

4.6. Як регулюється відстань між рослинами в рядку при садінні розсади і маточних коренеплодів буряків і моркви машинами СКН-6А і ВПС-2А?

4.7. Чи впливає швидкість руху на крок садіння в розсадосадильній машині СКН-6А, в картоплесаджалок КСМ-4, СН-4Б та висадкосадильній машині ВПС-2,8А?

5. Зміст звіту

5.1. Виконати функціональні схеми картоплесаджалки КСМ-4, розсадосадильної машини СКН-6А, висадкосадильної машини ВПС-2,8А.

5.2. Виконати принципові схеми садильних апаратів СН-4Б, КСМ-4, СКН-6А, ВПС-2,8А.

6. Література

6.1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. 2-е вид. - К.: Каравела, 2008.

6.2. Машини сільськогосподарські А. Ф. Головчук, В.І. Марченко, В.Ф. Орлов. – 2005. – 576с.: іл. – Бібліогр.: с. 571.

6.3. Сільськогосподарські та меліоративні машини: Підручник / Д.Г. Войтюк, В.О. Дубровін, Т.Д. Іщенко та ін.; За ред. Д.Г. Войтюка. - К.: Вища освіта, 2004. – С. 179-190.

6.4. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. 6-е вид. - К.: Урожай, 1994. – С.115-163.

6.5. Гапоненко В.С., Войтюк Д.Г.Сільськогосподарські машини 6-е вид. - К.: Урожай, 1992. – С. 145-155.

6.6. Практическое руководство по технологической наладке сельскохозяйственной техники. – Под ред. В.И. Полонца, И.П. Масло К.: Урожай, 1987. – С. 66-86.

7. Завдання для самостійної роботи студентів

7.1. Розглянути функціональні схеми розсадосадильних машин виробництва провідних зарубіжних компаній.

7.2. Пристрої ПНБ-6, ПТР-3, ПНЛ-1100 до розсадосадильної машини СКН-6А.

7.2. Будова та технологічна схема роботи розсадосадильної машини МРП-5,4.

7.3. Розглянути будову і функціональну схему роботи розсадосадильних машин МРУ-4 і МРУ-6.

Список додаткової літератури

1. Бакум М. В., Нікітін С. П., Сергеєва А. В. Проектування сільськогосподарських машин. Частина 1. Плуги загального призначення. За ред. М. В. Бакума. - Харків: ХДТУСГ, 2003. - 336 с. (10 прим.)

2. Кобець А. С. Основи теорії робочих органів сільськогосподарських машин: Навчальний посібник / Дніпропетр. держ. агр. ун-т. - Запоріжжя: Аккод, 1999. - 204 с.

3. Рибарук В. Я., Ріпка І. І. Сільськогосподарські машини: Практикум з розрахунку і досліджень робочих процесів. - Львів: За вільну Україну, 1998. - 264 с.

4. Сисолін П. В. Сільськогосподарські машини: Теоретичні основи, конструкція, проектування. Кн. 1. Машини для рільництва. - К.: Урожай, 2001. - 384 с. (1 екз. в чит. залі 2-го корпусу)

5. Василенко П. М. Ведение в земледельческую механику. - Киев: Сільгоспосвіта, 1996. - 252 с.

6. Василенко П. М. Теория движения частицы по шероховатым поверхностям сельскохозяйственных машин. - К.: УАХСН, 1960. - 283 с.

7. Канарев Ф. М. Ротационные почвообрабатывающие машины и орудия. - М.: Машиностроение, 1983. - 142 с.

8. Кленин Н. И., Сакун В. А. Сельскохозяйственные и мелиоративные машины: Элементы теории рабочих процессов, расчет регулировочных параметров и режимов работы. - 2-е изд. - М.: Колос, 1980. - 671 с. (7 прим.)

9. Панченко А. Н. Теория измельчения почв почвообрабатывающими орудиями: Учебн. пособ. - Днепропетровск: Днепропетр. гос. агр. ун-т, 1999. - 140 с.

10. Справочник конструктора сельскохозяйственных машин / В. А. Александров, И. П. Безручкин, Е. А. Беляев; Под ред М. И. Клецкина, Т. 2. - М.: Машиностроение, 1967. - 830 с.

11. Хайлис Г. А. Расчет рабочих органов почвообрабатывающих машин: Учебн. пособие. - Киев: УМК ВО, 1990. - 83 с.

Зміст

Вступ ………………………………………………………………………………….
Структурно-модульна схема дисципліни ………………………………………….
Лабораторна робота № 1	Рядкові зернові сівалки…………………………….
Лабораторна робота № 2	Підготовка зернових сівалок до роботи…………..
Лабораторна робота № 3	Овочеві сівалки……………………………………..
Лабораторна робота № 4	Сівалки для посіву просапних культур…………….
Лабораторна робота № 5	Технологічне налагодження сівалок для посіву просапних культур на заданий режим роботи…..
Лабораторна робота № 6	Картоплесадильні машини…………………………
Лабораторна робота № 7	Розсадосадильні машини……………………………
Список додаткової літератури……………………………………………………...

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Віктор Миколайович Пришляк

Олександр Васильович Ковальчук

Віталій Миколайович Яропуд

Сільськогосподарські машини

Машини для сівби та садіння

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт студентами

факультету механізації сільського господарства

спеціальності 6.100102 ”Процеси, машини та обладнання

агропромислового виробництва” денної форми навчання.

Підписано до друку 28.11.2012. Формат 60x84/16.

Ум. друк. арк. 5. Наклад 100 прим.

Редакційно-видавничий відділ ВНАУ

вул. Сонячна, 3, м. Вінниця, 21008.

Дата добавления: 2014-12-07