Історія, етапи створення і розвитку та особливості кримінально-виконавчої служби у штаті Техас у порівнянні з відповідними службами інших штатів США

Види покарань, умови та норми утримання засуджених та підслідних у різних типах пенітенціарних установ.

Найчастіш використовуваними видами покарань у штаті Техас є наступні:

- смертна кара (електричний стілець або смертельна ін`єкція);

- пробація (умовно-дострокове звільнення);

- штраф.

Смертна кара. Техас є одним із 36 штатів, законодавством яких передбачено такий вид покарання. Смертні вироки виносяться судами штату лише за вбивства з обтяжуючими обставинами та за ненавмисні вбивства, які є результатом іншого тяжкого злочину. Водночас, суд присяжних в таких випадках завжди має можливість вибору між смертною карою та довічним ув`язненням. Смертна кара не може застосовуватись до неповнолітніх віком до 16 років. Слід зазначити, що між винесенням смертного вироку та його виконанням, минає досить значний час – до 15 років, що однак не розглядається як підстава для перегляду вироку.

Пробація – альтернативний вид покарання, який передбачає перебування засудженого на волі, але під постійним контролем працівника спеціальної служби, широко застосовується у Техасі.

Штраф – основний, а часто і єдиний вид покарання, передбачений техаським законодавством за більшість дрібних злочинів та правопорушень, особливо автодорожніх. На відміну від інших штатів, кодексом штату Техас передбачено, що штраф може бути призначений як альтернативна санкція і за досить тяжкі злочини, в тому числі й такі, що караються позбавленням волі на строк до 10 і навіть 20 років. При цьому сума штрафу може сягати 25 тис., а в деяких випадках – і 250 тис. доларів.

У 2003 році до Кримінального Кодексу штату було внесене доповнення, яке допускає одночасне поєднання у вирокові суду позбавлення волі, пробації та штрафу в будь-яких комбінаціях.

Історично зумовленою своєрідністю кримінального та кримінально-виконавчого законодавства США є те, що протягом усієї свого існування важливу роль в ньому відігравали Статути – законодавчі акти, які приймались Конгресом США та законодавчими зібраннями окремих штатів. На початку ХХ ст. в рамках загальної консолідації законодавства штатів, більшістю з них були прийняті власні Кримінальні Кодекси (далі – КК). З часом вони, як правило, зазнавали численних змін та доповнень.

Федеральне кримінальне законодавство вперше було кодифіковано у Збірнику законів США 1873-1877рр. (розділ «Про злочини»), згодом у суттєво зміненому вигляді систематизовано у 1909р. і, нарешті, реформовано у 1948р. як Частина 1 Розділ 18 Збірника законів США, яка і являє собою нині діючий федеральний КК.

Важливим етапом у створенні нині діючого федерального кримінального законодавства став Комплексний закон про контроль за злочинністю, прийнятий у 1984р. адміністрацією Рейгана. Внаслідок історично зумовленого розподілу компетенції федерації і штатів у сфері кримінального законодавства, федеральний КК та інші кримінально-правові норми, що містяться в інших розділах Збірника законів США, мають досить обмежену сферу регулювання. Ними встановлюється відповідальність за злочини федеральних службовців, а також у випадках, коли скоєння злочину пов`язане з перетином кордону між штатами. Тому переважна більшість осіб, що притягаються до кримінальної відповідальності у США, звинувачуються в порушенні не федерального законодавства, а норм КК та інших законів окремих штатів.

Дата добавления: 2014-12-07