Письмова консультація №2

Рік.

Рік.

Рік.

Рік.

Рік.

Рік.

Рік.

Письмова консультація №1

Хронологія реформування пенітенціарної системи Росії у 2000-ті роки

Указом президента № 314 від 9 березня 2009 року була створена ФСВП РФ.

Ухвалою Конституційного суду від 26 грудня 2003 року була спрощена процедура зустрічей ув'язнених з адвокатами. Відвідування адвоката перестало вимагати узгодження з керівництвом виправного закладу і перестало зараховуватися як побачення, тобто воно більше не порушувало права ув'язненого на належні йому за законом зустрічі з родичами і близькими.

З 2004 року в Росії були скасовані колонії суворого режиму для жінок. На момент прийняття нововведення в установах суворого режиму містилося 15 тис. злочинниць.

Також було внесено ще ряд поправок до КК РФ і КПК РФ, які гуманізували систему покарань. Зокрема, жінкам було дозволено проживати за межами колонії у разі, якщо її сім'я готова проживати з нею спільно на території того муніципального створення, де розташована ВУ, або в ситуації, коли засуджена мати-одиначка здатна утримувати себе і дітей. Жінкам, чия дитина утримувалась при колонії і після досягнення трирічного віку повинна її покинути, стали надавати двотижневу відпустку для вирішення питання про її подальше проживання. Ув'язнені, які мають дітей-інвалідів, отримали право один раз на рік зустрітися з ними за місцем їх проживання, тривалість відпустки була встановлена в даному випадку 15 діб без врахування дороги.

Були встановлені також максимальні строки покарання для неповнолітніх. Для підлітків від 14 років він становив 6 років позбавлення волі (за винятком вироків щодо особливо тяжких злочинів), від 17 років - 10 років позбавлення волі. У той же час у виправних установах для неповнолітніх почали формуватися ізольовані ділянки, що функціонують в режимі виправних колоній. Вони призначені для засуджених, яким у період відбування покарання вже виповнилося 18 років.

Для арештантів виправних колоній була передбачена можливість пом'якшення умов відбування покарання. Ув’язнені ВК загального режиму можуть бути переведені на більш м'який режим після закінчення ¼ призначеного терміну, в колоніях суворого режиму це правило діє після 1/3 терміну, а для рецидивістів після ½ терміну. Крім цього, було збільшено кількість побачень з родичами ув'язнених. Також контингент виправних установ отримав право на шість телефонних дзвінків на рік тривалістю до 15 хвилин. Переговори здійснюються за рахунок коштів ув'язнених або їхніх родичів.

Міністерством юстиції були затверджені правила направлення засуджених до місця відбування покарання, згідно з яким арештанта повинні поміщувати до виправної установи того регіону, де він проживає. Винятки можливі в тому разі, якщо за місцем проживання засудженого немає ВУ того типу, відбування в якому призначив суд.

У квітні 2005 року були затверджені оновлені норми харчування і матеріально-побутового забезпечення для осіб, які утримувались в СІЗО та установах виконання покарань. У раціон були включені такі продукти, як яйце, молоко і вітамінізовані киселі. Ув’язненим і підслідним стали щомісяця видавати 200 г господарського мила, 50 г туалетного, 25 метрів туалетного паперу, 30 г зубної пасти. Раз в півроку - нову зубну щітку.

У травні 2005 року в Росії відбулася амністія ув'язнених, в ході якої від кримінального переслідування були звільнені 246 осіб.

У Росії був затверджений новий вид покарання - обов'язкові роботи. Засудженим, які вчинили злочини невеликої тяжкості, судом може бути призначеним від 60 до 240 годин обов'язкових робіт на муніципальному підприємстві.

З 1 січня 2006 року слідчі ізолятори, які перебували раніше у підпорядкуванні ФСБ, передані Міністерству юстиції. Таке рішення керівництво країни прийняло у зв'язку з зобов'язаннями, які Росія взяла на себе при вступі в Раду Європи.

24 квітня 2006 року почалася амністія, присвячена 100-річному ювілею російського парламентаризму. Вона дала волю 3 тис. ув'язнених і 11 тис. підслідним.

Зміни в КВК дозволили арештантам вільно витрачати гроші, що знаходяться на їх рахунку, для купівлі продуктів і предметів першої потреби, за винятком сум, внесених на рахунок близькими ув'язненого. Також поправки обговорювали заходи захисту засуджених, які стали свідками злочинів і готових співпрацювати зі слідством.

У червні 2006 року урядом Росії була затверджена програма розвитку кримінально-виконавчої системи. Передбачено бюджетне фінансування будівництва та капітального ремонту пенітенціарних установ.

Наказом Міністерства юстиції була встановлена максимальна чисельність загону у виховній колонії - 50 осіб (замість колишніх 120). У виправних колоніях ліміт залишився колишнім - 50-100 осіб.

У жовтні Міністерством юстиції були затверджені норми поводження персоналу колоній з неповнолітніми злочинцями, конкретизований розпорядок дня і передбачено аванс на придбання предметів першої необхідності для новоприбулого контингенту.

Було створено Громадську раду при ФСВП РФ, члени якої отримали доступ до виправних установ.

Постановою Верховного суду час, проведений під домашнім арештом у період слідства або в очікуванні суду, став зараховуватися в строк відбування покарання.

Міністр юстиції РФ Володимир Устинов затвердив адміністративний регламент роботи зі скаргами ув'язнених. Була прийнята вільна форма звернень на неправомірні дії співробітників виправних установ – було дозволено скаржитися «на будь-якій мові світу і в якій зручно формі, крім нецензурної». Також було застережено, що керівник кожної установи ФСВП «несе персональну відповідальність за своєчасний розгляд звернень громадян». Листи ув'язнених до суду, прокурору, уповноваженому з прав людини в РФ і т. д. не піддаються цензурі.

31 жовтня 2007 року «Російська газета» опублікувала затверджений урядом РФ перелік основних видів діяльності в області виробництва, збуту і послуг, дозволених підприємств виправних установ.

З 27 квітня 2008 року почалася реорганізація виробничих підприємств виправних установ. Колись вони були державними унітарними підприємствами, тепер були перетворені в центри трудової адаптації (у виправних колоніях), навчально-виробничі майстерні (у виховних колоніях) та лікувально-виробничі майстерні (в лікувально-виправних установах). Це не тільки дозволило перевести виробничу базу КВС на іншу схему оподаткування, але і, на думку авторів проекту, сприяло зміцненню головної функції підприємств - трудової адаптації ув'язнених.

Було дозволено додаткове фінансування органів та установ УІС з бюджетів суб'єктів РФ, на території яких вони розташовані. Такий закон був прийнятий Держдумою 17 грудня 2008 року.

1 вересня 2008 року вступив в силу закон, який передбачає створення громадських спостережних комісій в кожному регіоні для контролю за дотриманням прав ув'язнених. В кожну групу могли увійти від 5 до 20 представників громадських організацій, відбір кандидатів та затвердження кінцевих списків здійснювала Громадська палата РФ.

З 20 серпня 2009 року засуджені до відбування покарання в колоніях-поселеннях повинні добиратися туди самостійно, без конвою. Вартість проїзних квитків та харчування в дорозі оплачується за державний рахунок.

За адресою www.fsin.zakonia.ru розпочала роботу онлайн-приймальня ФСВП РФ. Перший прийом в Інтернеті провів 7 липня 2009 року перший заступник директора ФСВП Росії Едуард Петрухін.

4 серпня президент Дмитро Медведєв підписав указ про призначення на посаду директора Федеральної служби виконання покарань генерал-лейтенанта міліції Олександра Реймера. До цього Реймер був начальником Головного управління внутрішніх справ Самарській області.

З 12 по 18 листопада 2009 була проведена восьмий Всеросійський перепис арештантів. Подібні статистичні дослідження проводилися в 1926, 1970, 1975, 1979, 1989, 1994 і в 1999 роках.

Федеральним законом № 92-ФЗ від 7 травня 2009 року спеціалізовані психіатричні лікарні, в яких проходили примусове лікування злочинці, що визнані неосудними, перейшли під охорону ФСВП. Всього в Росії вісім таких лікарень: у Татарстані, Волгоградської, Калінінградської, Костромської, Новосибірської, Орловської і Смоленській областях і в Санкт-Петербурзі. В них утримується 5,5 тис. пацієнтів.

З січня 2010 року в Росії діє новий вид покарання - домашній арешт. Відповідними поправками до КПК РФ цей вид обмеження волі застосовується для осіб, які вчинили злочини невеликої та середньої тяжкості. Домашній арешт з 2002 року був передбачений статтею 107 КПК РФ, проте раніше не застосовувався на практиці.

За даними NewsRu.com перший вердикт суду, пов'язаний з домашнім арештом, був ухвалений 13 січня 2010 року в Оренбурзі. 27-річний чоловік, засуджений за крадіжку був засуджений до обмеження волі на один рік, крім основного терміну, пов'язаного з реальним позбавленням волі. Передбачалося, що в найближчі роки чисельність засуджених до домашнього арешту досягне 134-140 тис. чол.

З 1 січня 2010 року, згідно з наказом Міністерства юстиції, були скасовані секції дисципліни і порядку (СДП), що існували в російських колоніях з 2005 року.

У березні 2010 року Юрій Калінін був звільнений з посади заступника міністра юстиції РФ і куратора пенітенціарної системи. На його посаду був тимчасово призначений екс-президент Чечні Алу Алханов.

З 10 квітня 2010 року були уточнені умови відбування покарання в колоніях-поселеннях. Стали зараховуватися дозволені виїзди за межі поселення, були конкретизовані норми сепарації ув'язнених, обумовлено, що засуджені зі своїми родинами можуть проживати за межами колонії-поселення в межах муніципального утворення, на території якого розташована колонія.

У 2010 році з'явився перший прецедент застосування «закону про вагітних чоловіків», що дозволяє самотнім батькам, засудженим за нетяжкі злочини, отримати відстрочку покарання. На свободу вийшов ув'язнений однієї з колоній Красноярського краю, який відбував семирічний термін за злочини, пов'язані з наркотиками.

На честь 65-річного ювілею Перемоги у Великій Вітчизняній війні пройшла амністія. Держдума відмовилася від проекту масштабного звільнення ув'язнених, і під дію амністії потрапили тільки 200 чоловік, в першу чергу учасники війни, трудівники тилу, в'язні концтаборів і блокадники.

У вересні 2010 року президент Росії Дмитро Медведєв направив до Держдуми законопроект поправок до КПК РФ, згідно з яким при виявленні в підозрюваного або обвинуваченого важкого захворювання утримання під вартою повинно бути замінено для нього на інший, більш легкий запобіжний захід.

14 жовтня 2010 року уряд затвердив Концепцію розвитку кримінально-виконавчої системи до 2020 року.

У 2010 році кількість покарань у вигляді позбавлення волі зменшилася в 1,5 рази порівняно з 2009 роком. Це відбулося за рахунок більшого числа випущених під заставу (+6 % до 2009 року), більшого числа поміщених під домашній арешт (у 40,5 разів більше), більшого числа покарань у вигляд і примусових робіт (75 тис. осіб у 2010 році). На 17 % знизилося число судимостей неповнолітніх.

Дата добавления: 2014-12-07