Додатки. 1 страница

4. Розділи основної частини (після кожного розділу повинен бути розділ «Висновки»).

7. Список використаних джерел (бібліографічний список).

Титульний аркуш є першою сторінкою магістерської роботи, має стандартну форму й заповнюється зі строгим дотриманням певних правил.

Після титульного аркуша міститься зміст, у якому приводяться всі заголовки магістерської роботи (крім підзаголовків, що надаються в підбор з текстом) і вказуються сторінки, з яких вони починаються. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті. Скорочувати або давати їх в іншому формулюванні, послідовності й співпідпорядкованості в порівнянні із заголовками в тексті магістерської роботи не можна.

Заголовки однакових ступенів рубрикації необхідно розташовувати один під одним. Заголовки кожного наступного ступеня зміщуються на три, п'ять знаків вправо стосовно заголовків попереднього ступеня. Всі заголовки починають із прописної букви без крапки на кінці. Останнє слово кожного заголовка з'єднують крапками з відповідним йому номером сторінки в правому стовпці змісту.

Нумерація рубрик робиться за індексною системою, тобто із цифровими номерами, що містяться у всіх ступенях, крім першого, номер як своєї рубрики, так і рубрики, якій вона підпорядкована.

Доцільно для оформлення змісту магістерської роботи намалювати таблицю, виокремити в ній відповідні стовпці строки, в які занести складові елементи змісту, а потім зробити лінії стовпців і строк непомітними.

Вступ. Тут звичайно обґрунтовуються актуальність обраної теми дослідження, мета й зміст поставлених завдань, формулюються об'єкт і предмет дослідження, вказується вибраний метод (або методи) дослідження, наукові результати, наукова новизна, а також повідомляється, у чому полягають теоретична значимість і прикладна цінність отриманих результатів дослідження. Наприкінці вступної частини бажано розкрити структуру магістерської роботи, тобто дати перелік її структурних елементів і обґрунтувати послідовність їх розташування.

Таким чином, вступ - дуже відповідальна частина магістерської роботи, оскільки він не тільки орієнтує читача в подальшому розкритті теми, але й містить всі необхідні її кваліфікаційні характеристики. Тому основні частини вступу до магістерської роботи розглянемо більш докладно.

Актуальність - обов'язкова вимога до будь-якої магістерської роботи. Тому цілком зрозуміло, що її вступ повинен починатися з обґрунтування актуальності обраної теми дослідження.

Відносно магістерської роботи поняття "актуальність" має одну особливість. Магістерська робота, як уже вказувалося, є кваліфікаційною роботою, і то, як її автор уміє вибрати тему й наскільки правильно він цю тему розуміє й оцінює з погляду сучасності й соціальної значимості, характеризує його наукову зрілість і професійну підготовленість. Висвітлення актуальності повинне бути небагатослівним. Починати її опис здалеку немає особливою необхідності. Досить у межах 2/3 сторінки комп’ютерного тексту показати головне - суть проблемної ситуації, із чого й буде видна актуальність теми.

Таким чином, якщо магістрантові вдається показати, де проходить межа між знанням і незнанням про предмет дослідження, то йому неважко й однозначно визначити наукову проблему, а отже, і сформулювати її сутність.

Проблему часто ототожнюють із питанням (тобто положенням, що також потрібно розв’язати). Вважається, що проблема - це те ж питання, тільки найбільш важливе і складне. Це так і не так, оскільки специфічною рисою проблеми є те, що для її рішення необхідно вийти за рамки старого, уже досягнутого знання. Що ж стосується питання взагалі, то для відповіді на нього цілком достатньо старого знання, тобто для науки питання не є проблемою.

Щоб читачеві магістерської роботи повідомити про стан розробки обраної теми, складається короткий огляд літератури, який у підсумку повинен привести до висновку, що саме дана тема ще не розкрита (або розкрита лише частково або не в тім аспекті) і тому потребує подальшої розробки. Якщо такий висновок студент-магістрант зробити не може, то він позбавляє себе права на розробку обраної теми, оскільки йому, образно кажучи, не має сенсу винаходити вже винайдений велосипед.

Огляд літератури по теміповинен показати ґрунтовне знайомство магістранта зі спеціальною літературою, його вміння систематизувати джерела, критично їх розглядати, виділяти істотне, оцінювати раніше зроблене іншими дослідниками, визначати головне в сучасному стані вивченості теми. Матеріали такого огляду варто систематизувати в певному логічному зв'язку й послідовності, і тому перелік робіт і їх критичний розгляд не обов'язково давати тільки в хронологічному порядку їх публікації.

Оскільки магістерська робота звичайно присвячується порівняно вузькій темі, то огляд робіт попередників варто робити тільки з питань обраної теми, а зовсім не по всій проблемі в цілому. У такому огляді немає сенсу також викладати все, що стало відомо магістрантові із прочитаного й що має лише непряме відношення до його роботи. Але всі скільки-небудь цінні публікації, що мають пряме й безпосереднє відношення до теми магістерській роботі, повинні бути названі й критично оцінені.

Іноді магістрант, не знаходячи в доступній йому літературі необхідних відомостей, бере на себе сміливість затверджувати, що саме йому належить перше слово в описі досліджуваного явища, однак пізніше це не підтверджується. Зрозуміло, такі відповідальні висновки можна робити тільки після ретельного й всебічного вивчення літературних джерел і консультацій зі своїм науковим керівником.

Від формулювання наукової проблеми й доказу того, що та частина цієї проблеми, що є темою даної магістерської роботи, ще не недостатньо розроблена й висвітлена в спеціальній літературі, логічно перейти до формулювання мети дослідження, а також указати на конкретні завдання, які мають бути вирішені відповідно до цієї мети. Формулювання завдань необхідно робити як можна більш ретельно, оскільки опис їх рішення повинен скласти зміст розділів магістерської роботи. Це важливо також і тому, що заголовки таких розділів народжуються саме з формулювань завдань дослідження.

Обов'язковим елементом вступу є формулювання об'єкта й предмета дослідження. Як зазначалося раніше, об'єкт - це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію й вибрані для вивчення. Предмет - це те, що перебуває в межах об'єкта. Між ними існує тісний зв’язок.

Обов'язковим елементом вступу магістерської роботи є також вказівка на методи дослідження, які служать інструментом у добуванні фактичного матеріалу, будучи необхідною умовою досягнення поставленої в такій роботі мети.

У вступі описуються й інші елементи наукового процесу. До них, зокрема, відносять вказівка, на якому конкретному матеріалі виконана сама робота. Тут також дається характеристика основних джерел одержання інформації (офіційних, наукових, літературних, бібліографічних), а також вказуються методологічні основи проведеного дослідження.

У розділах основної частини магістерської роботи докладно розглядаються методика й техніка дослідження й узагальнюються його результати.

Всі матеріали, що не є нагально важливими для розуміння рішення наукового завдання, виносяться в додатки.

Зміст розділів основної частини повинне точно відповідати темі магістерської роботи й повністю її розкривати.

Ці розділи повинні показати вміння магістранта стисло, логічно й аргументовано викладати матеріал, оформлення якого, повинно відповідати вимогам, які встановлені до робіт, що направляються до друку.

Магістерська робота за спеціальністю «Фінанси і кредит» та «Банківська справа» може виконуватися за одним з двох варіантів.

Незалежно від варіанту написання магістерської роботи перший її розділ є теоретичним і повинен розкривати сутність досліджуваної економічної категорії, еволюцію її розвитку, місце й роль в умовах ринкових відносин, при цьому в розділі аналізуються точки зору різних закордонних і вітчизняних економістів з проблеми, що досліджується, не забуваючи висловлювати й свою точку зору, як автора магістерської роботи.

Виклад теоретичних положень повинен бути по-можливості простим, доступним і коротким. Ці відомості не претендують на занадто докладне висвітлення теоретичної проблеми й потрібні лише як база для того, щоб краще розібратися в конкретних господарських ситуаціях і показати уміння магістранта самостійно формулювати суть проблеми У заключному параграфі цього розділу, відповідно до першого варіанту виконання магістерської роботи, слід викласти бачення автора, оформленого у вигляді концепції, щодо розв’язання тих проблем, які були з’ясовані за результатами теоретичних досліджень та макроекономічного аналізу ситуації, що є предметом дослідження розмірковувати над концепціями її рішення для того, щоб вибрати найбільш правильну з них.

Якщо магістерська робота виконується за другим варіантом, то у заключному параграфі першого її розділу слід розробити методологічні засади щодо подальшого висвітлення проблеми, що є предметом дослідження, та напрямків її вирішення.

Для написання цієї глави необхідно використовувати закони України і підзаконні акти відповідних державних органів влади, рішення Кабінету Міністрів України з питань, що є предметом дослідження, монографічну літературу, матеріали наукових конференцій і журнальні статті з актуальних фінансових і банківських проблем, а також інформаційні ресурси мережі Інтернет.

Другий розділ магістерської роботи може бути виконаний одним з наступних варіантів.

Відповідно до першого варіантумагістрантом пропонуються механізми, методики, моделі й рекомендації для реалізації, запропонованої автором магістерської роботи, концепції рішення проблеми по темі дослідження. При цьому надзвичайно важливий критичний підхід до використання в практичній діяльності всього методичного матеріалу з проблеми, що досліджується магістрантом. Це дозволяє зробити правильні висновки з позиції інтересів економіки України, її фінансової і банківської системи й розробити кваліфіковані рекомендації.

Другий варіант написання магістерської роботи передбачає проведення в цьому розділі аналізу діючого механізму організації певної сфери та практичних даних діяльності фінансових служб підприємства, організації, фінансової чи банківської установи відповідно до об’єкту і предмету дослідження. За результатами аналізу слід дати економічну оцінку рівня організації тієї сфери фінансово-кредитних відносин, що є предметом дослідження, і виокремити найбільш важливі проблеми, які потребують їх вирішення.

В залежності від обраного варіанту написання другого розділу магістерської роботи визначається зміст її третього розділу.

Якщо магістрант обрав перший варіант написання другого розділу роботи, то відповідно у третьому її розділі використовується зібраний практичний матеріал по об'єкту дослідження, на основі якого апробується механізм (або методичне забезпечення) реалізації концепція рішення проблеми дослідження.

За умов другого варіанту написання магістерської роботи у третьому її розділі слід сформулювати концепцію, чи визначити напрямки удосконалення або розвитку тієї сфери фінансово-кредитних відносин, що є предметом аналізу, розробити механізми, методи, інструменти, важелі їх практичної реалізації і дати оцінку їх ефективності за результатами апробації на матеріалах об’єкту дослідження.

Переконливість висновків і рекомендацій підтверджується шляхом застосування економіко-математичних методів і розрахунків, виконаних на комп'ютері, а також схем, графіків, таблиць і діаграм.

Кожен розділ магістерської роботи являє собою єдність теорії й практики, тому наприкінці її варто робити логічний перехід до наступного розділу. Цим забезпечується послідовність у дослідженні даної проблеми.

Після кожного розділу потрібно виокремлювати як самостійну рубрикацію розділ «Висновки», у якому автор магістерської роботи, у короткій формі вказує наукові результати й новизну дослідження.

Магістерська робота закінчується заключною частиною, що так і називається "Висновок". Як і всякий висновок, ця частина магістерської роботи виконує роль кінцівки, обумовленою логікою проведення дослідження, що носить форму синтезу накопиченої в основній частині наукової інформації. Цей синтез - послідовний, логічно стрункий виклад отриманих підсумків і їх співвідношення із загальною метою й конкретними завданнями, поставленими й сформульованими у вступі. Саме тут міститься, так зване, "вивідне" знання, що є новим стосовно вихідного знання.

Саме воно виноситься на обговорення й оцінку Державної екзаменаційної комісії в процесі публічного захисту магістерської роботи.

Це вивідне знання не повинне підмінюватися механічним підсумовуванням висновків наприкінці розділів змістовної частини роботи, що представляють коротке резюме, а повинне містити те нове, істотне, що складають підсумкові результати дослідження, які часто оформляються у вигляді деякої кількості пронумерованих абзаців. Їх послідовність визначається логікою побудови магістерського дослідження. При цьому вказується не тільки наукова новизна і теоретична значимість результатів проведеного дослідження, але й його практична цінність.

Однак до оцінки практичної цінності наукових результатів не можна повною мірою застосовувати ті критерії, якими користуються при організації й плануванні виробничих завдань. Звичайно, ефективність виконання наукового завдання, так само як і виробничого, виміряється витратами матеріальних і людських ресурсів, витратою часу на виконання й отримання прибутку від застосування наукових результатів на практиці. Але оцінка наукових результатів більше складна й не завжди укладається в загальноприйняті економічні критерії.

Справді, при оцінці загальних і фундаментальних досліджень досить важко, а часом неможливо, врахувати той практичний ефект, що може дати сьогодні практична реалізація нових знань про світ, розуміння нових закономірностей явищ. Він може визначатися через деякий час, тривалість якого заздалегідь не відома.

Може трапитися й так, що пошукове дослідження не вирішує поставленого завдання, але дає відповіді на інші важливі питання, які зовсім не ставилися в плані даної роботи, а були вирішені попутно.

Насправді помилково вважати, що при оцінці планових, фундаментальних досліджень важливо визначити, наскільки вдалося наблизитися до рішення основного завдання і чи є яка-небудь можливість вирішити її повністю або частково; чи обґрунтований був вибір методів дослідження й послідовність рішення планових завдань, якою мірою отримані результати можуть бути використані на практиці.

Інший характер має оцінка наукових праць прикладного значення, тому що в самому плані дослідження вже визначаються конкретні завдання, що важко визначити при виконанні фундаментальних досліджень, особливо пошукового плану.

Заключна частина припускає також наявність узагальненої підсумкової оцінки виконаної роботи. При цьому важливо вказати, у чому полягає її головний зміст, які важливі побічні наукові результати отримані, які встають нові наукові завдання у зв'язку із проведеним магістерським дослідженням.

Заключна частина, складена за таким планом, доповнює характеристику теоретичного рівня магістерської роботи, а також показує рівень професійної зрілості й наукової кваліфікації її автора.

У деяких випадках виникає необхідність указати шляхи продовження досліджуваної теми, форми й методи її подальшого вивчення, а також конкретні завдання, які майбутнім дослідникам прийдеться вирішувати в першу чергу.

Висновок може містити в собі й практичні пропозиції, що підвищує цінність теоретичного матеріалу. Але такі пропозиції повинні обов'язково виходити з кола робіт, проведених особисто магістрантом і впроваджених у певну сферу діяльності установ фінансово-кредитної системи чи фінансових відносин підприємств реального сектору економіки. Таким чином, підбиваючи підсумок усьому вище зазначеному, можна стверджувати, що заключна частина магістерської роботи являє собою не простий перелік отриманих результатів проведеного дослідження, а їх підсумковий синтез, тобто формулювання того нового, що внесено її автором у вивчення й рішення проблеми.

Після висновку слід розмістити додатки – це допоміжні або додаткові матеріали, які захаращують текст основної частини магістерської роботи.

Наступна складова частина магістерської роботи - бібліографічний список використаної літератури. Цей список становить одну з істотних частин магістерської роботи й відображає самостійну творчу роботу магістранта.

Кожне включене у такий список літературне джерело повинно мати відбиття в рукописі магістерської роботи. Якщо її автор робить посилання на які-небудь запозичені факти або цитує роботи інших авторів, то він повинен обов'язково вказати в посиланні, звідки взяті наведені матеріали.

Варто включати до бібліографічного списку й ті роботи, на які немає посилань у тексті магістерської роботи, але які фактично були використані при осмисленні даної проблеми дослідження.

Не рекомендується включати в цей список енциклопедії, довідники, науково-популярні книги, газети.

Для язиково-стилістичного оформлення магістерської роботи дуже важливо вміти організовувати накопичену наукову інформацію у зв'язний текст, для чого треба добре розбиратися в його мовних функціях і лексичних засобах їх реалізації. Для полегшення роботи магістрантів нами приводяться мовні кліше, що виконують різні мовні функції, які в наукових працях використовуються як засоби зв’язку між пропозиціями.

Мовна функція	Лексичні засоби

Причини й наслідок	(і) тому, тому, тому що
Оскільки
Звідси Звідки треба
Внаслідок
У результаті
У силу У виді цього
Залежно від
У зв'язку із цим, відповідно до цього
У такому У цьому випадку
У цих умовах
За таких умов

(а) якщо …,то…
Свідчить
Указує
Що говорить
Відповідає
Дає можливість
Дозволяє
Сприяє, має значення й т.д.
Посилання на попереднє або наступне висловлення	Тим більше, що…
У тому числі, у випадку, тобто, а саме
Як було	Сказано
Показано
Згадано
Відзначено, виявлено тощо
	Говорилося Вказувалося як вище Відзначалося Підкреслювалося
Згідно Згідно цьому Відповідно
Відповідно до цього, у зв'язку із цим
У зв'язку з вище викладеним
Наступний, наступний, деякий
Багато хто з них, один з них, деякі з них
Більша частина, більшість
	Таким чином, отже, а відтак
	У результаті, у підсумку, в остаточному підсумку
Узагальнення, висновок	Треба Випливає Зрозуміло Ясно Звідси треба Нарешті, у підсумку
Ілюстрація сказано	Наприклад, так, як приклад
Прикладом може служити
Про що можна судити, що очевидно
Про що свідчить
Введення нової інформації	Розглянемо наступні випадки
Зупинимося докладніше на..
Приведемо кілька прикладів
Основні переваги цього ….
Деякі додаткові зауваження
Часове співвідношення і порядок викладу	Спочатку, насамперед, у першу чергу
Одночасно, у цей же час, тут же..
Поряд із цим
Ще раз, знову
В останні роки, за останні роки
Нарешті, у результаті, як підсумок
Зіставлення й протиставлення	Однак, але, а, тож
Як., так і…;так само…, як і …...
Не тільки, не стільки, але й…
У порівнянні; якщо.., те..
У відмінність, на противагу, у супереч, навпаки
Аналогічно, також, у такий же спосіб, так як
З одного боку, з іншої сторони
У той час, як, тим часом……
Проте, навпаки
Доповнення або уточнення	Також і, причому, при цьому, разом з тим
Крім Більше того
Головним чином
Особливо

Важливою складовою процесу виконання магістерської роботи є її оформлення як готової наукової праці.

Розділ 5. Оформлення магістерської роботи

5.1 Правила оформлення магістерської роботи

Магістерська робота повинна бути надрукована на білому папері (формат А4), використовуючи одну сторону аркуша.

Обсяг магістерської роботи (до додатків) становить 90-100 сторінок друкованого тексту в текстовому редакторі WORD 7.0, 8.0 (шрифт 14, Time New Roman, звичайний, інтервал 1.5).

- праве – 10 -15 мм. Кількість рядків на аркуші 29-30.

Скорочення слів і словосполучень допускається тільки відповідно до загальноприйнятих Держстандартом.

Мова магістерської роботи: російська, українська.

Заголовки розділів пишуться буквами жирного шрифту 14, Time New Roman, звичайний, інтервал 1,5. Розташовувати заголовки розділів треба з абзацного відступу в 5 машинописних пробілів. Заголовки не підкреслюються й наприкінці не ставиться крапка.

Заголовки параграфів варто розташовувати з абзацного відступу в 1,25. Пишуться вони буквами жирного шрифту 14, Time New Roman, звичайний, інтервал 1,5, не підкреслюються й без крапки наприкінці.

Відстань між заголовками й наступним текстом повинна бути 2 міжстрочних інтервали.

Пункти й підпункти варто починати з абзацного відступу.

Нумерація сторінок ведеться арабськими цифрами наскрізно по всьому тексту роботи.

Нумерація починається із цифри 3, де розташований вступ.

Цифровий матеріал повинен оформлятися у вигляді таблиць, які використовуються для компактності тексту й порівняння економічних показників.

Таблиці варто розташовувати по тексту з посиланням на них. Допускається розміщення таблиці на альбомній сторінці аркуша таким чином, щоб вона читалася при повороті його на 90 градусів за годинниковою стрілкою.

Таблиці, що мають другорядне значення, допускається виносити в додаток.

Якщо висота таблиці перевищує одну сторінку, її продовження переносять на іншу сторінку й пишуть, наприклад, «Продовження таблиці 1.1.1»

Кожна таблиця повинна мати назву, що вказується над таблицею. Над її назвою зправа пишеться слово «Таблиця» і ставиться її номер. Таблиці варто нумерувати арабськими цифрами в межах кожного розділу, наприклад, таблиця 2.3.1 (таблиця перша, третього параграфа, другого розділу).

Якщо всі показники, наведені в таблиці, виражені в тих самих одиницях виміру, то найменування цієї величини виміру розміщається над таблицею праворуч.

Якщо ж у таблиці, здебільшого, показники наведені в одних одиницях виміру і є показники, наведені в інших одиницях, то над таблицею пишуть найменування переважного показника, а для інших показників пишуться одиниці виміру наприкінці назви цього показника.

Крім таблиць у роботі можуть використовуватися ілюстрації у вигляді схем, графіків, діаграм тощо. Всі ілюстрації йменуються рисунком.

Рисунки можуть розміщатися як на окремих аркушах, так і безпосередньо в тексті роботи. Допускається використання електрографічних копій.

Малюнки нумеруються арабськими цифрами в межах розділу, як і таблиці, і повинні мати назву: слово «Рисунок», його номер і найменування розміщується під малюнком ( наприклад, Рис. 1.1.1 Бюджетна система України).

Графіки, як правило, повинні мати координатні осі й координатну сітку. На координатних осях графіка необхідно наносити значення змінних величин у вигляді шкал у лінійних або нелінійних масштабах.

Найменування одиниці виміру розміщається за полем графіка.

Магістерська робота повинна бути написана чіткою й грамотною мовою без орфографічних і синтаксичних помилок у тексті й арифметичних неточностей у таблицях і розрахунках.

Зміст роботи не слід викладати занадто довгими реченнями. Простота й доступність написаного тексту є достоїнством магістранта й свідчать про розуміння ним сутності проблеми дослідження.

Примітки й посилання на джерела вказуються безпосередньо в тексті у квадратних дужках з позначенням номеру джерела, взятого зі списку використаної літератури. Забороняються посилання на видання, не опубліковані в пресі.

До складу магістерської роботи при її оформленні включається титульний аркуш, відгук наукового керівника, зміст (вступ, розділи, висновки до розділів, висновок, додатки, перелік джерел використаної літератури) та інші документи, визначені Міністерством освіти і науки України.

Титульний аркуш оформляється за формою, визначеною Міністерством освіти і науки України. Після титульного аркуша розміщується відклик наукового керівника; зміст, де формулюється назва дослідження за розділами і параграфами із вказівкою сторінок.

Рецензії на магістерську роботу не підшиваються, а подаються в Державну екзаменаційну комісію окремим файлом.

Бажано додати до магістерської роботи довідку про впровадження результатів проведеного дослідження на підприємстві, установі чи в організації, на практичних матеріалах якого(ої) воно пройшло апробацію. За наявності додаються авторські посвідчення, свідоцтва про зайняті призові міста у конкурсах наукових робіт, з визначенням теми наукового дослідження відповідно до проблеми магістерської роботи.

Заключною складовою магістерської роботи є список використаної літератури. Він повинен містити літературу переважно за останні 5 років (не менш 70 джерел). Іноземна література (5-10 джерел) вказується останньою у списку використаних джерел Список формується одним із таких способів:

- в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

Приклад бібліографічного опису списку використаної літератури в магістерській роботі.