Освітньо-кваліфікаційна характеристика прак­тичного психолога

Тема 5. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

РОЗДІЛ ІІ. ПРОФЕСІЯ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА ТА ЇЇ ОСОБЛИВОС­ТІ В РІЗНИХ СФЕРАХ СУСПІЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

1. Освітньо-кваліфікаційна характеристика прак­тичного психолога.

2. Освітньо-професійна програма підготовки практичного психолога.

3. Система типових функцій і задач практично­го психолога.

4. Уміння практичного психолога.

5. Обов'язки і права практичного психолога.

Питання характеристики професії психолога є практично важ­ливим у наступних ситуаціях:

1. Формування програми підготовки фахівців спеціальності «Практична психологія» у ВНЗ;

2. Розподіл фахівців на відповідні посади у певних галузях суспільного виробництва;

3. Визначення професійної придатності та проведення атеста­ції працюючих психологів.

Особливості професії психолога найбільш чітко і різнобічно ві­дображаються в освітньо-кваліфікаційній характеристиці спеціа­льності, яка, у свою чергу, спирається на відповідну професіограму. Саме вона визначає конкретні кваліфікаційні та освітні характерис­тики фахівця і обумовлює програму його підготовки у ВНЗ.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика є складовою держав­ного стандарту освіти — сукупності норм, які визначають вимоги до підготовки фахівця.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика є офіційним докумен­том, наявність якого визначено Законом України «Про освіту», положеннями про державний вищий навчальний заклад освіти, про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах. Цей документ встановлює:

• професійне призначення, кваліфікацію та умови викорис­тання фахівця з вищою освітою за професійним напрямком «Психологія»;

• рівень професійних знань і умінь;

• кваліфікаційні вимоги до фахівця у формі виконання профе­сійних і соціально-професійних завдань з визначенням міри са­мостійності при їх виконанні;

• порядок проведення державної атестації випускників;

• відповідальність за якість підготовки випускників.

На підставі кваліфікаційної характеристики у навчальному за­кладі визначаються:

—цілі поетапного формування майбутніх фахівців;

—зміст та організація навчально-виховного процесу, а також розробляються навчальні плани, програми, контрольні та атестаційні завдання;

—тести для діагностики якості підготовки студентів на різних стадіях навчання;

—первинні посади випускників ВНЗ;

здійснюється:

• коригування освітньо-професійних програм підготовки спе­ціалістів з психології;

• профорієнтаційна робота серед майбутніх студентів;

• аналіз професійного використання та атестація молодих фа­хівців.

Для студента кваліфікаційна характеристика становить про­фесійний ідеал, якого він прагне досягти у процесі свого навчан­ня у ВНЗ. У такому ракурсі цей документ відіграє орієнтуючу та регулюючу функції.

У характеристиці професії психолога важливим моментом є мо­жливі місця роботи, які відповідають освітньо-кваліфікаційним рів­ням випускника ВНЗ — бакалавра і спеціаліста. їх призначення ви­значається тим, що ці фахівці готуються до професійної діяльності у закладах освіти, медицини; в установах, які займаються соціальною допомогою; на промислових підприємствах; у галузі науки.

Випускники вищого навчального закладу із кваліфікацією «ба­калавр психології», «психолог» згідно зі спеціалізацією будуть пе­реважно працювати в таких галузях народного господарства як:

—охорона здоров'я;

—фізична культура та соціальне забезпечення;

—освіта;

—наука і наукове обслуговування;

—об'єднання громадян.

Сферами економічної діяльності бакалавра та спеціаліста з психології можуть бути (за Державним класифікатором видів економічної діяльності):

• освіта (початкова, середня, вища, навчання дорослих);

• охорона здоров'я та соціальна допомога;

• соціальна допомога;

• суспільна діяльність;

• діяльність у сфері спорту;

• індивідуальні послуги [26].

Бакалавр та спеціаліст з психології, залежно від його спеціалі­зації на думку С. Д. Максименка та Т. Б. Ільїної, може [26]:

виконувати аналітичні, прогностичні, дослідницькі функції;

—використовувати існуючі та створювати нові методи ви­вчення особистості;

—займатися корекцією психічних явищ людини;

—пропонувати та впроваджувати рекомендації щодо оптимізації процесів трудової, спортивної, трудової та навчальної дія­льності, умов праці і відпочинку.

Важливим у діяльності психолога-фахівця є участь у вирішен­ні проблеми адаптації особистості до нових умов та режиму жит­тєдіяльності.

Бакалавр та спеціаліст з психології готується до роботи в умо­вах багатоукладної економіки, може працювати на підприємствах і в установах різних форм власності, в органах державного управління та консультативних фірмах.

Випускники можуть працювати на таких первинних посадах (за Державним класифікатором професій):

• профконсультант;

• спеціаліст з надання допомоги неблагополучним сім'ям;

• спеціаліст з соціальної роботи;

• голова секції (творчої).

При цьому бакалавр психології може обіймати посади, які не вимагають поглиблених професійних знань, складної дослідни­цької роботи і які орієнтовані переважно на вирішення стереоти­пних задач діяльності.

Спеціаліст-психолог може обіймати посади, які вимагають проведення самостійних досліджень, прийняття складних рішень, володіння поглибленими професійними знаннями для вирішення здебільшого діагностичних та евристичних задач.

Підготовлений спеціаліст-психолог може обіймати такі поса­ди (за Державним класифікатором професій): —психолог;

—науковий співробітник (з психології); —консультант медико-психолого-педагогічної комісії; —завідувач центру (молодіжного);

—головний консультант (керівник головного підрозділу); —консультант із суспільно-політичних питань.

2. Освітньо-професійна програма підготовки практичного психолога.

Фахівець з вищою освітою повинен бути підготовленим до вирішення конкретних задач відповідно посаді. Він повинен лег­ко адаптуватися до мінливих умов діяльності підприємств різних форм власності: володіти необхідним обсягом знань у культур­ній, правовій, соціально-психологічній, економічній та інших га­лузях, вміти засвоювати нові знання, прогресивні технології та інновації. Кожен випускник повинен мати відповідну сукупність знань для виконання обов'язків на високому професійному рівні. ВНЗ створює організаційні та методичні умови підготовки фахів­ців відповідної кваліфікації. Підготовка фахівців здійснюється на основі освітньо-професійної програми, яка включає навчальний план, навчальні програми всіх дисциплін, передбачені навчаль­ним планом, перелік умінь психолога з позначенням тих дисцип­лін навчального плану, у процесі засвоєння яких у студента ви­робляються зазначені вміння..

У навчальному плані подано перелік дисциплін за трьома бло­ками:

• цикл гуманітарних та соціально-економічних дисциплін;

• дисципліни циклу науково-природничої підготовки;

• цикл дисциплін теоретичної, практичної та професійної під­готовки (включає дисципліни самостійного вибору навчального закладу та дисципліни самостійного вибору студента).

Професійну психологічну освіту поділяють на теоретичні та практичні компоненти.

Склалася трирівнева психологічна освіта.

І. Загальнопсихологічна теоретична підготовка передбачає оволодіння знаннями з історії психології, загальної психології, психофізіології, психології особистості, окремих галузей психо­логічної науки (інженерної психології, соціальної, вікової психо­логії тощо).

II. Спеціальна психологічна підготовка передбачає оволо­діння знаннями про прийоми роботи у певному напрямку прак­тичної психології: шкільній, військовій, економіки й бізнесу, сім'ї та соціальної допомоги населенню тощо, тобто знання з ос­нов практичної психології.

ІІІ. Знання із спеціалізації включає оволодіння прийомами та досвідом роботи у конкретній техніці: сімейного консультування у школі, діагностики та корекції взаємин у військовому підрозді­лі; конфліктології тощо.

Різняться ці рівні не лише за змістом, але й за способом орга­нізації та подання знань.

На рівні загальнопсихологічної теоретичної підготовки ос­нову складають відомості, які накопичувала психологія в процесі свого існування та розвитку, тому використовується аналітико-синтетичний спосіб організації навчального матеріалу: аналіз психологічних явищ, опис законів, структури наукових психоло­гічних знань та психологічних наук.

Переважаюча форма навчання — лекційно-лабораторна.

Результатом є система знань із теоретичної психології.

На рівні практичної підготовки найчастіше використовуєть­ся синтетичний підхід до змісту та організації навчання.

Основним результатом навчання є сформований «психологічний світогляд» майбутнього спеціаліста (тобто здатність студента бачити світ очима психолога та будувати свою професійну діяльність на його основі з використанням відповідних засобів та способів) [34]. Має мі­сце заглиблення у практичну проблематику, орієнтація на реконстру­кцію та розв'язання психологічних проблем інших людей, уміння аналізувати поведінку інших людей і робити значущі висновки.

Форма навчання — тренінги, практика, лабораторно-прак­тичні заняття.

Основою навчання на третьому — індивідуально-типологіч­ному — рівні є життєва ситуація. Результатом навчання — нави­чки і вміння практичної роботи, володіння набором технік, тех­нологій, професійних дій.

Співвідношення теоретичних та практичних знань на кожному рівні різне.

Загальногуманітарна підготовка передбачає здобуття майбу­тнім психологом системи знань про дійсність: природу, суспільс­тво, людину. Без широких знань психолог не може ефективно ре­алізовувати професійні функції.

У навчальному плані передбачаються терміни початку і закін­чення семестрів, перелік конкретних дисциплін та часу їх вивчення, виробничі практики, певні форми державної атестації ви­пускників.

Зокрема, державна атестація бакалавра передбачає підгото­вку та захист кваліфікаційної роботи і комплексний державний іспит із загальної, експериментальної, клінічної, соціальної психології.

Державна атестація спеціаліста проводиться шляхом написан­ня і захисту дипломної роботи та складання державного іспиту зі спеціальності.

Дата добавления: 2014-12-07