Критерії професійної придатності практич­ного психолога

Тема 6. ОСОБИСТІСТЬ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

1. Критерії професійної придатності практич­ного психолога.

2. Модель особистості практичного психолога.

3. Вміння спілкуватися з клієнтом — стрижнева спеціальна здібність практикуючого психолога.

4. Етичний кодекс практичного психолога.

5. Формування особистості практикуючого психолога у ВНЗ.

До людини, яка претендує на посаду практичного психолога, висувається система вимог, яка містить два компоненти. Це ви­моги як до професійної компетентності фахівця, так і до його особистості. Освітньо-кваліфікаційні вимоги вже розглянуто, на часі висвітлення вимог до особистості практичного психолога.

Особлива увага у дослідженнях проблем підготовки практич­ного психолога приділяється виявленню компонентів професіо­налізму психолога, його спеціальних здібностей та визначенню процедури підготовки психологів.

Д. Б. Богоявленська вважає, що особистість психолога-професіонала повинна відзначатися двома параметрами:

• досконалим володінням теоретичними знаннями і способа­ми роботи;

• здатністю до швидкої адаптації.

Для становлення професіоналізму психолога, як зазначає О. Ф. Бондаренко, необхідно забезпечити системність, науковий універсалізм у професійній та особистісній підготовці [9].

Враховуючи модель особистості практичного психолога, ско­нструйовану В. Панком та Н. Чепелєвою, при прогнозуванні ус­пішності практичної діяльності психолога слід звернути увагу на ряд складових його особистості [34].

Визначення професійної придатності особистості здійснюєть­ся за такими критеріями:

— фізичний стан. Необхідність його врахування обумовлена, по-перше, зв'язком між деякими соматичними захворюваннями (виразка, діабет, серцево-судинні захворювання тощо) і рисами характеру людини. Крім того, психолог повинен мати потужну енергетику і засоби її відновлення, інакше робота може негатив­но вплинути на здоров'я психолога. По-друге, існує ряд фізичних вад, які несумісні з посадою практикуючого психолога. До таких вад відносять інвалідність, глибокі косметичні дефекти, дефекти мовлення тощо;

— психічне здоров'я належить до надзвичайно важливих ви­мог, оскільки психологічними спеціальностями часто прагнуть оволодіти акцентуйовані особистості або люди з помітними особистісними проблемами, які переноситимуть на роботу свої вла­сні проблеми. Це робитиме їх діяльність неефективною або й шкідливою та небезпечною;

— інтелект, особливо його вербальний компонент. Досвід за­свідчує, що практикуючі спеціалісти з показниками інтелекту ниж­че середнього, як правило, мають багато ускладнень у роботі, особ­ливо консультаційній. Саме інтелект забезпечує ефективний аналіз рис і якостей особистості, дає змогу долати стереотипи (як особистісні, так і професійні), є центральним механізмом у розумінні по­ведінки іншої людини. Особливу роль відіграє соціальний інтелект;

— система механізмів особистісної регуляції та емоційної витривалості;

— особливості мотиваційної сфери. Професія практичного психолога мотивується інтересом до інших людей та бажанням надавати допомогу у розв'язанні проблем спілкування, діяльнос­ті, життя в цілому. Психологічним механізмом Такого інтересу, як стверджують В.Г.Панок і Л.Уманець, є усвідомлення та подо­лання власних проблем аналогічного плану.

Основу мотиваційної сфери повинна складати гуманістична спрямованість особистості. В це поняття вкладається кілька особистісних якостей і рис, в основному мотиваційної і світоглядної природи: альтруїстичні позиції, ролі, установки у міжособистісному спілкуванні, високий рівень мотивації до професії, перева­жання пізнавальних, альтруїстичних, емпатичних мотивів у робо­ті з клієнтами, готовність до роботи з клієнтами та націленість на позитивний результат.

Дата добавления: 2014-12-07