Особисте страхування осіб, робота яких пов’язана з підвищеним особистим ризиком

Страхування будівельно-монтажних робіт забудовником та майнових ризиків за договором про участь у фонді фінансування будівництва відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування.

Незважаючи на те, що, як і у попередньому випадку, Кабінетом Міністрів України не запровадженого окремого порядку та правил страхування іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, вимоги Закону України «Про іпотеку» певним чином конкретизують страхувальників у цій сфері.

Зокрема, відповідно до ст. 8 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець зобов’язаний застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, якщо іпотечним договором цей обов’язок не покладено на іпотекодержателя.

Договір страхування укладається на користь іпотекодержателя, який, у разі настання страхового випадку, набуває право вимоги до страховика. У разі набуття прав за іпотечним договором новим іпотекодержателем він також набуває право вимоги до страховика.

Оскільки указаний вид страхування здійснюється на користь іпотекодержателя, особлива увага повинна бути приділена стану додержання вимог Закону України «Про страхування» у діяльності кредитно-фінансових установ, якими іпотека використовується, як один з найбільш поширених способів гарантування повернення кредитних коштів.

При цьому необхідно враховувати, що згідно з п. 2 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов’язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки, іпотекодержатель може скористатися правами, визначеними частиною першою цієї статті, або вжити заходів для збереження чи страхування предмета іпотеки у власних інтересах та за власний кошт. Іпотекодавець зобов’язаний негайно на вимогу іпотекодержателя відшкодувати останньому всі витрати, понесені у зв’язку з вжиттям заходів щодо збереження та страхування предмета іпотеки.

З огляду на це необхідно принципово реагувати на факти неукладення договорів страхування на предмет іпотеки, переданий у заставу державним та комунальним підприємствам, установам та організаціям з метою забезпечення належних гарантій виконання перед ними зобов’язань.

З метою гарантування прав інвесторів під час будівництва житла та інших операцій з нерухомістю, запобігання махінаціям у вигляді фінансових пірамід на зразок Київської фірми «Елітацентр», у 2009 році Кабінетом Міністрів України, на виконання вимог Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», розроблено та затверджено Порядок та правилаобов’язкового страхування майнових ризиків за договором про участь у фонді фінансування будівництва... (Постанова КМУ № 805 від 22.07.2009р.) та Порядок укладення договорів обов'язкового страхування будівельно-монтажних робіт (Постанова КМУ №629 від 17.06.2009р.).

На даний час щодо даного виду страхування сформовано нормативно-правове поле, а тому при перевірці забудовників та суб’єктів господарювання, які надають фінансові послуги з управління фондами фінансування будівництва та фондами операцій з нерухомістю, необхідно звертати особливу увагу на наявність у них відповідних договорів страхування.

Чинним законодавством безпосередньо не визначено відповідних органів контролю та порядку проведення перевірок на предмет стану додержання вимог законодавства щодо обов’язкового страхування будівельно-монтажних робіт. Не встановлено обов’язку і для забудовника надавати підтвердження укладення такого договору страхування до органів, які надають дозволи на здійснення будівництва.

Разом з тим, до такої перевірки доцільно залучати фахівців інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю, як компетентного органу на проведення перевірок забудовників на предмет додержання ними вимог чинного законодавства та ліцензійних умов провадження указаного виду діяльності.

У забудовників (підрядних організаціях) необхідно ознайомитись з договорами страхування, які повинні бути укладені із страховиком на кожен окремий об’єкт будівництва на весь час спорудження такого об’єкта.

Такий договір укладається на користь фінансової установи, яка від свого імені діє в інтересах громадян-інвесторів і здійснює управління залученими для будівництва коштами. При цьому страховик визначається такою фінансовою установою.

Договір страхування майнових ризиків за договором про участь у фонді фінансування будівництва укладається довірителем, який відповідно до договору про участь у фонді фінансування будівництва передав кошти в управління управителю.

Перелік ризиків, які підлягають обов’язковому страхуванню визначено Кабінетом Міністрів України у наведеному вище порядку та правилах страхування.

На відміну від обов’язкового страхування будівельно-монтажних робіт, обов’язкове страхування майнових ризиків фінансовими установами під час управління фондами фінансування будівництва контролюється державним регулятором – Держфінпослуг.

З огляду на це, у фінансових установах слід звернути увагу на акти планових та позапланових перевірок Держфінпослуг таких суб’єктів господарювання, з’ясувавши реальний стан усунення виявлених правопорушень, якщо такі мали місце.

Слід визнати, що проблемним є розв’язання питання залучення до перевірки фахівців указаного органу, оскільки, такий немає відокремлених підрозділів на рівні областей та районів. У цьому випадку доцільно до перевірки залучати фахівців органів ДПІ, КРУ, а також спеціалістів аудиторських компаній, діяльність яких пов’язана з фінансовим аудитом.

Особливе місце у сфері обов’язкового страхування займає особисте страхування осіб, робота яких пов’язана із підвищеним особистим ризиком.

Зокрема, до таких осіб належать: медичні і фармацевтичні працівники (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків; працівники відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд); спортсмени вищих категорій; спеціалісти ветеринарної медицини; працівники (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади; медичні та інші працівники державних і комунальних закладів охорони здоров'я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов'язаного з виконанням ними професійних обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб.

Безпосередньо порядок проведення, переліки таких осіб, їх професії та посади визначаються Кабінетом Міністрів України у розроблених на виконання Закону України «Про страхування» порядках та правилах проведення страхування.

Зокрема, у постановах Кабінету Міністрів України №1642 від 16.10.1998р. «Про затвердження Порядку та умов обов'язкового страхування медичних працівників та інших осіб на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини...», №232 від 03.04.1995р. «Про затвердження Положення про порядок і умови обов'язкового особистого страхування працівників відомчої та місцевої пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд)», №116 від 22.02.1994р. «Про затвердження Умов обов'язкового (додаткового) страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини», №378 від 31.05.1995р. «Про затвердження Порядку та умов обов'язкового державного страхування спортсменів вищих категорій».

Зазначений вид обов’язкового страхування є додатковою соціальною гарантією для працівників, робота котрих пов’язана з додатковими ризиками, яка забезпечується за рахунок роботодавця.

З огляду на викладене, стан додержання вимог Закону України «Про страхування» щодо указаних категорій осіб, необхідно приділити окрему увагу.

Так, організовуючи перевірку на підприємствах установах та організаціях, де працюють перелічені категорії осіб необхідно звертати увагу не тільки на наявність договорів страхування, їх відповідність встановленим Кабінетом Міністрів України вимогам та типовим договорам, але й на належне виконання страхувальником (роботодавцем або його уповноваженим органом) вимог такого договору, з метою усунення підстав для подальшої відмови страхової компанії у страховому відшкодуванні.

Оскільки особисте страхування є додатковою соціальною гарантією прав працівників, до таких перевірок доцільно залучати фахівців Державної інспекції праці (Територіальна державна інспекція праці у Львівській області - м.Львів вул.Валова, 31, тел.[phone]).

Крім того, з метою перевірки фактів настання страхових випадків, які надають право на страхову виплату, необхідно залучати фахівців таких органів, як Держгірпромнагляд (Територіальне управління Держгірпромнагляду по Львівській області - м.Львів пл.Міцкевича, 8, тел.[phone]), фондів соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, спеціалістів Управління МОЗ.

При цьому доречно вивчити акти перевірок указаних підприємств, установ та організацій щодо настання страхових випадків, які пов’язані з державним соціальним страхуванням працівників, оскільки такі можуть містити відомості про страхові випадки за договорами обов’язкового страхування, укладеними згідно з Законом України «Про страхування».

Окрему увагу під час проведення перевірки за фактами настання страхових випадків слід приділити повноті нарахування страхової виплати. Зазначене питання є актуальним для проведення перевірок у кожному з перелічених вище фактів.

З огляду на те, що розмір страхової виплати визначається страховиком, серед типових порушень, які у даному випадку допускаються, є зменшення суми страхових виплат.

Під час визначення суми страхової виплати використовуються розрахункові формули, з коефіцієнтами, які потребують експертного обрахунку.

Зокрема, для прикладу, при визначенні суми страхової виплати за договорами страхування наземних транспортних засобів використовується Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду держмайна України №142/5/2092 від 24.11.2003 року.

При цьому знову ж таки значна частина коефіцієнтів, яка використовується у формулах, визначених даною методикою, потребує додаткового, часто експертного визначення.

Зміна будь якого із застосованих критеріїв оцінки, як-то ринкова вартість предмету страхування, його фізичний знос тощо, суттєво впливають на суму страхової виплати.

За таких обставин страховими компаніями для проведення розрахунку окремих вартісних показників для подальшого визначення розміру страхової виплати залучаються сторонні організації, які провадять свою діяльність у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

З наведеного слідує, що перевіряючи повноту нарахування розміру страхової виплати доцільно також перевірити і правомірність визначення тих чи інших показників, які застосовувались при розрахунку.

Безумовно до такої перевірки необхідно залучати спеціалістів КРУ, оскільки проведення обрахунків потребує спеціальних знань. Крім того, доречним є рецензування акту оцінки, яке може бути здійснено фахівцями регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області щодо державного майна (м.Львів, вул.Січових Стрільців,3) та Представництва Експертної ради Українського товариства оцінювачів у Львівській області (м.Львів вул.Чайковського, 8).

Дата добавления: 2014-12-07