Методичні вказівки. Тема 1. Поняття, предмет, метод і система адміністративного права

ПЛАН

Тема 1. Поняття, предмет, метод і система адміністративного права

Плани семінарських занять

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

ВСТУП

На практичні заняття винесені найбільш значні питання загальної і особливої частини адміністративного права України. їх знання не тільки підвищує правову культуру студентів, але й допомагає їм розбиратись в правових теоріях, самостійно мислити, правильно застосовувати на практиці норми навчальної галузі права.

Для зазначених практичних занять з курсу "Адміністративне право України" відведено 28 годин (тобто всього 14 занять).

Мета цих занять - допомогти студентам опанувати найбільш складні і важливі питання теорії адміністративного права, набути необхідних навичок для самостійного вивчення першоджерел, законодавчих та інших нормативних актів, навчальної літератури; в ознайомленні з монографічними дослідженнями та іншими науковими розробками з даного предмета.

Практичні заняття - одна з найважливіших форм контролю за самостійною роботою студентів з навчальними матеріалом і якістю його засвоєння. В ході підготовки до занять у студентів виробляється вміння самостійно застосовувати норми чинного законодавства при вирішенні конкретних справ.

На практичних заняттях всебічно обговорюються теоретичні питання, виконуються завдання, перевіряється виконання домашнього завдання, здійснюється програмований контроль.

Готуючись до практичних занять, студенти повинні вивчити рекомендовану літературу: першоджерела, відповідні розділи підручників, навчальних посібників, конспекти лекцій, зміст конституційних положень і нормативних актів.

Відповіді студентів повинні бути змістовними і обґрунтованими з посиланнями на відповідні статті нормативних актів, містити висновки.

Послідовність розміщення завдань відповідає системі викладання курсу "Адміністративне право України".

Враховуючи вищезазначене, вивчення даного курсу має суттєве значення не тільки в справі підготовки спеціалістів, але й для подальшого формування їх як громадян незалежної суверенної України.

1. Історичний аспект виникнення і розвитку адміністративного права.

2. Поняття адміністративного права. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.

3. Поняття і сутність предмету адміністративного права.

4. Метод адміністративного права.

5. Співвідношення адміністративного права і адміністративного законодавства.

6. Роль і значення адміністративного права в умовах побудови демократичної, правової, соціальної держави Україна.

Адміністративне право, як і конституційне право, опосередковує функціонування публічної влади в державі, тобто воно є правом державного управління, що передбачає владний вплив держави, в особі державних органів і посадових осіб, на різноманітні суспільні відносини. Одночасно, метою адміністративного права є закріплення таких форм і напрямків діяльності зазначених органів, їх посадових осіб, які б забезпечували повсякденний демократичний режим цих відносин на основі непорушності конституційних прав і свобод людини і громадянина. Конституційна вимога щодо переходу від пануючої у минулому ідеології „домінування держави” над людиною до нової ідеології „служіння держави” людині повинна стати основним принципом адміністративного права і пройти через весь його зміст. Особливу увагу слід звернути на те, що при визначенні адміністративного права необхідно враховувати єдність трьох головних функцій, а саме: а) управлінської (тобто регулювання управлінської діяльності); б) право реалізаційної (реалізація прав і свобод гро­мадян); в) правозахисної (захист порушених прав і свобод грома­дян). Саме в межах третьої функції передбачено створення адміністративної юстиції як форми спеціалізованого судового захисту прав і свобод громадян від порушень з боку органів виконавчої влади. Адміністративне право має давню історію. Перші адміністративні норми появилися у правових системах Стародавнього Сходу та античного Заходу (кодекс Хаммурапі, публічне право Стародавнього Риму). Як самостійна галузь права адміністративне право бере свій початок у XVIII столітті. Саме у Франції сформувалося спочатку поліцейське законодавство, потім поліцейське право, яке переросло в „право управління” (друга половина XIX ст., Німеччина), а пізніше стало базою для розвитку адміністративного права. Слід зазначити, що в колишньому Радянському Союзі адміністративне право двічі заборонялося як галузь права і навчальна дисципліна (1917-1921 рр., 1928-1937 рр.). У 1938 р. воно було реабілітоване за умови його розвитку тільки на марксистсько-ленінській ідеології, що передбачало неприйняття адміністративної юстиції як складової адміністративного права. Одночасно, в ході дискусії 1938-1941 рр. був визначений предмет адміністративного права суспільні відносини у сфері державного управління, поняття і сутність якого використовується в теорії адміністративного права до цього часу.

Проведення адміністративної реформи в Україні викликало об’єктивну необхідність переосмислення предмету цієї галузі і розгляду його як:

· відносини державного управління у сфері економіки, соціально-культурної та адміністративно-політичної діяльності;

· управлінські відносини в системі та в структурі державних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (включаючи відносини державної та муніципальної служби);

· управлінські відносини, що складаються в процесі внутрішньої організації та діяльності апарату інших державних органів (апарату прокуратури, апарату судів, Секретаріату Верховної Ради України, Адміністрації Президента України тощо), а також в адміністраціях державних підприємств, установ, організацій;

· управлінські відносини, пов’язані із реалізацією функцій та повноважень виконавчої влади, делегованих державою органам місцевого самоврядування, громадським організаціям та іншим недержавним інстанціям;

· відносини у зв’язку із забезпеченням органами виконавчої влади та місцевого самоврядування реалізації та захисту прав і свобод громадян, а також надання їм різноманітних управлінських послуг;

· відносини у зв’язку з організацією та діяльністю адміністративних судів (тобто у сфері адміністративної юстиції);

· відносини у зв’язку із застосуванням заходів адміністративної відповідальності фізичних та юридичних осіб.

При вивченні методу адміністративного права слід звернути увагу на те, що в ньому використовуються як загальні методи правового регулювання: імперативний і диспозитивний, які реалізуються шляхом: а) використання приписів, б) встановлення заборон, в) на­дання дозволів; так і спеціальні, притаманні тільки цій галузі: субординації, координації, ре ординації, адміністративного договору, реєстрації, стимулювання, інвестицій та ін.

У розв’язанні завдань адміністративної реформи вирішальну роль має зіграти адміністративне право, оскільки воно органічно пов’язане з виконавчою владою, являючи собою, з одного боку, її правові засади, а з іншого важливий засіб, інструмент її здійснення. Оскільки адміністративне право відстає від вимог сьогодення, неповно і суперечливо регулює суспільні відносини, не забезпечує утвердження пріоритету прав і свобод людини у її стосунках з державою, виникла нагальна потреба реформування адміністративного права. Реформа адміністративного права має на меті:

· переосмислити принципові науково-методологічні засади цієї фундаментальної галузі права з урахуванням наслідків руйнування колишньої тоталітарно-державної системи і утвердження нових політико-ідеологічних та соціально-економічних орієнтирів історичного розвитку українського суспільства;

· трансформувати зміст і систему чинного адміністративного за­конодавства відповідно до потреб якісної зміни ролі адміністративного права у регулюванні взаємовідносин між державою і людиною, а також більш ефективного здійснення державного управління в різних сферах суспільного життя; сприяти більш ефективному використанню адміністративного законодавства як основи правового супроводження самої адміністративної реформи. При вивченні даної теми необхідно звернути увагу на проект Концепції реформи адміністративного права України

Дата добавления: 2014-12-07