Касове виконання видаткової частини

Тема 4.

Рахунки на яких обліковуються доходи

Види надходжень	Балансовий рахунок
Державний бюджет
Загальний фонд
Надходження до загального фонду Державного бюджету
Доходи загального фонду Державного бюджету
Загальний фонд Державного бюджету
Кошти, передані органам Державного казначейства із загального фонду державного бюджету місцевим бюджетам АРКрим, областей, міст Києва та Севастополя
Кошти загального фонду Державного бюджету, передані вищестоящим органам Державного казначейства
Спеціальний фонд
Надходження коштів спеціального фонду Державного бюджету, які направляються на спеціальні видатки
Доходи спеціального фонду Державного бюджету
Кошти спеціального фонду Державного бю­джету, які направляються на спеціальні видатки
Кош­ти спеціального фонду Державного бюджету, передані вищестоя­щим органам Державного казначейства
Місцевий бюджет
Загальний фонд
Надходження до загального фонду місцевих бюджетів
Надход­ження до загального фонду місцевих бюджетів
Кошти загального фонду місцевих бюджетів
Спеціальний фонд
Надход­ження коштів спеціального фонду місцевих бюджетів, які направля­ються на спеціальні витрати
Доходи спеціального фонду місцевого бюджету
Надход­ження коштів спеціального фонду місцевих бюджетів, які направля­ються на спеціальні витрати

ПЛАН

4.1. Суть і об'єктивна необхідність державних видатків

4.2.Організація виконання державного бюджету за видатками та формування мережі розпорядників бюджетних коштів.

4.3. Здійснення видатків розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів:

4.3.1 Порядок безготівкового здійснення платежів;

4.3.2.Порядок виплати готівки розпорядникам або одержува­чам бюджетних коштів.

4.4. Облік, звітність та контроль за використанням коштів державного бюджету.

4.1. Суть і об'єктивна необхідність державних видатків

Видатки державного бюджету уособлюють економічні відносини, які виникають у зв'язку із розподілом централізованого фонду грошових коштів держави і його використанням за цільовим призначенням.

За рахунок цих коштів держава утримує власні законодавчі, вико­навчі та судові органи, органи соціальної сфери, фінансує заходи у соціальній сфері, а також направляє значні кошти в інвестиційну діяль­ність на розширене відтворення суспільного виробництва. Бюджетна політика нашої держави своїми пріоритетними завданнями має соці­альне спрямування державних видатків, підвищення рівня реальних доходів населення, забезпечення соціальних гарантій і соціального захисту громадян.

Окрім цього, для економіки будь-якої країни надзвичайно актуаль­ними є проблеми інвестиційного забезпечення розвитку базових галузей, науково-технічного прогресу, виробничої і соціальної інфра­структури, формування умов для реалізації економічного потенціалу. Найефективніше ці проблеми розв'язуються за допомогою цілеспрямо­ваної бюджетної політики, яка передбачає здійснення видатків із централізованих грошових фондів держави.

Бюджетні видатки - це кошти, які спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюд­жетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Видатки розмежовуються між різними бюджетами. За рахунок коштів державного бюджету забезпечується державне управління, функціонування законодавчої, виконавчої, судової влади та Прези­дента України, міжнародна діяльність, фундаментальні наукові дослід­ження, національна оборона, правоохоронна діяльність, освіта, охорона здоров'я, культура і мистецтво, спорт, окремі галузеві та міжгалузеві програми розвитку тощо.

З бюджетів сіл, селищ та міст районного значення фінансуються видатки на утримання органів місцевого самоврядування, загально­освітніх, медичних та культурних закладів, що знаходяться у віданні відповідних рад.

Видатки районних бюджетів, бюджетів міст обласного, республі­канського значення та бюджету АРК забезпечують державне управ­ління, освіту, охорону здоров'я, соціальний захист та соціальне забез­печення, розвиток культури та спорту.

Видатки на фінансування бюджетних організацій, які забезпечують першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і розташовані найближче до споживачів, здійснюються з бюджетів сіл, селищ міст та їх об'єднань. Видатки на фінансування бюджетних установ, які надають основні соціальні послуги, гарантовані державою, закріплюються та здійснюються з районних та міських бюджетів. Фінансування гарантованих державою соціальних послуг для окремих категорій громадян здійснюється з бюджетів АРК та областей.

За рахунок коштів державного бюджету фінансуються видатки на забезпечення конституційного ладу держави, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства тощо.

Всі видатки, таким чином, розмежовуються між бюджетами різних рівнів залежно від розподілу функцій між державою і органами місце­вого самоврядування і поділяються на видатки з фінансування дер­жавних повноважень та фінансування власних повноважень. Бюджет­ним кодексом заборонено планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих видатків, а також здійснювати видатки на фінансування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів.

4.2. Організація виконання державного бюджету за видатками та формування мережі розпорядників бюджетних коштів

Виконання видаткової частини бюджету – це здійснення протягом бюджетного року асигнувань програм та заходів відповідно до закону України «Про Державний бюджет». Виконується Держаний та місцеві бюджети за видатками через органи Державного казначейства України.

Бюджетним кодексом (ст. 51 передбачається виконання бюджетів за видатками відповідно до наступних стадій:

1. встановлення бюджетних асигнувань головним розпорядникам на основі затвердженого бюджетного розпису;

Бюджетні асигнування надаються тим розпорядникам бюджетних коштів, яким ці асигнування передбачені Державним або місцевим бюджетом.

Бюджетні асигнування – це планові суми, в межах яких здійснюються видатки бюджету.

2. затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів;

Видатки Державного та місцевого бюджетів здійснюються на основі річного розпису асигнувань, що складається за головними розпорядниками коштів.

Розпис асигнувань є підставою для затвердження кошторисів, планів асигнувань, планів використання бюджетних коштів.

Кошторис - основний плановий документ, що надає право на одержання коштів з бюджету і здійснення видатків.

3. взяття бюджетних зобов’язань;

Бюджетне фінансове зобов’язання –зобов’язання розпорядника або одержувача бюджетних коштів сплатити кошти за придбання товару, послуги чи інших операцій.

4. отримання товарів, робіт і послуг;

Розпорядники бюджетних коштів здійснюють контроль за фактичним отриманням придбаних товарів, послуг і складають звіт про відповідність їх отримання.

5. здійснення платежів;

Здійснення платежів органами ДКУ за бюджетними фінансовими зобов’язаннями розпорядників коштів проводиться лише за наявності в обліку в органах ДКУ їх бюджетних фінансових

6. використання товарів, робіт і послуг на виконання бюджетних програм.

Коли товари або послуги отримано та за них сплачено, вони готові до споживання.

Державним казначейством України розроблено Порядок обслуговування державного бюджету за видатками, який затверджено наказом Державного казначейства України від 25 травня 2004 року № 89 (далі - Порядок). Зазначений Порядок у повному обсязі запроваджений з 01 січня 2005 року.

Цей Порядок регламентує з урахуванням вимог Бюджетного кодексу:

- організацію взаємовідносин між органами Державного каз­начейства, розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів;

- розподіл обов'язків та відповідальності між ними в процесі виконання Державного та бюджету України за видатками.

Бюджетні установи, в особі їх керівників, уповноважених на отри­мання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, називаються розпорядниками коштів. Головні розпорядники отри­мують асигнування з бюджету і розподіляють їх розпорядникам II ступеня, останні, у свою чергу, здійснюють розподіл виділених Їм асигнувань розпорядникам Ш ступеня та безпосередньо підпорядко­ваним їм одержувачам або одержувачам, діяльність яких координу­ється через них.

Районні, міські відділення Державного казначейства

Рис.4.1.Формування мережі розпорядників бюджетних коштів.

Головні розпорядники коштів державного бюджету до початку бюджетного року визначають мережу розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів за територіями (обласний рівень). Розпорядники коштів III ступеня та одержувачі включаються у мережу відповідного головного розпорядника або розпорядника бюджетних коштів II ступеня якщо вони отримуватимуть кошти безпосередньо від нього.

Не пізніше ніж за 15 днів до початку бюджетного року головні розпорядники бюджетних коштів подають на паперових та елек­тронних носіях підготовлену за відповідною формою мережу. У Казначействі інформація узагальнюється і доводиться електронними носіями до його територіальних управлінь. Головні розпорядники коштів несуть повну відпов ідальність за достовірність даних про мережу.

Розпорядники коштів II ступеня подають управлінням Казначей­ства дані про мережу розпорядників коштів III ступеня та одержувачів у територіальному розрізі. Управління узагальнюють дані, групують за територіями (місто, район) та доводять до своїх відділень. При цьому, надана інформація звіряється із базою даних про фактично зареєстровані бюджетні установи та організації. Про невідповідність або відсутність у базі необхідної інформації повідомляється вищий орган Державного казначейства для проведення відповідних організаційних заходів.

Дата добавления: 2014-12-07