Мета роботи. Широке використання систем автоматизованого проектування (САПР)

ВСТУП

Широке використання систем автоматизованого проектування (САПР)

у різних галузях науки та техніки сприяє підвищення продуктивності і якості праці інженерів. Особливе місце у ціх системах займають засоби комп’ютерної

графіки – як потужний і доступний засіб автоматізаціі графічних робіт.

Знання і володіння навичками роботи із сучасними графічними системами

стало невід’ємною частиною графічної освіти. Такі системи дають можливость розробляти як двовимірні та і тривимірні графічні моделі реальних просторовіх об’єктів. Використання тривимірної комп’юторної графіки має богато переваг і можливостей у порівнняні із двовимірними графічними моделями. Тривимірні моделі об’єктів можуть використоватись для кінематичного модулювання, разрахунків міцності, для одержання техничної документації тощо.

Курс «Інженерна та комп’ютереа графіка» (ІКГ), розділ «Основи комп’ютерної графіки» для засвоення технічних і програмних засобів комп’ютерної графіки, зокрема системи AutoCAD, передбачає проведення практичних занять (ПЗ) і виконання лабораторних робіт (ЛР) з двовимірної та тривимірної комп’ютерної графіки.

В результаті виконання ЛР і ПЗ студенти повинні:

знати склад, організацію і правила експлуатації технічних засобів комп’ютерної

графіки, шляхи створення, перетворення, зберігання графічної інформації та організації графічного діалога;

уміти користуватися засобами комп’ютерної графіки, закрема системи AutoCAD,

для створення двовимірних та тривимірних графічних моделей реальних об’єктів.

У ціх методичних вказівках пропонуеться виконувати завдання у системі

AutoCAD послідовно за такими темами.

Двовимірна комп’ютерна графіка:

- засвоєння команд побудови фрагментів креслеників та їхне редагування;

- геометричні побудови при розробці техничної документації;

- побудова робочого кресленика деталей.

Тривимірна комп’ютерна графіка:

- засвоєння команд тривимірного моделювання;

- комп’ютерне тривимірне моделювання геометричних об’єктів за їх метричними характеристиками;

- синтез тривимірної моделі техничної форми шляхом аналізу двовимірних зображень (кресленик техничної форми), установлення з яких простих геометричних тіл і поверхонь вона складаеться, та їх параметризація;

- формування кресленика геометричного тіла у просторі аркуша системи AutoCAD.

При підготовці до ЛР та ПЗ студенти повинні вивчити зміст даних методичних вказівок, матеріал лекцій курсу за відповідними темами та літературу, що рекомендувалося до виконуваної роботи, з’ясувати її мету, порядок виконання та очікувані результати.

За результатами виконання роботи кожен студент повинен самостійно скласти індивідуальний звіт, або виконати самостійну роботу. Зразок оформлення титульного аркуша звіту наведено в додатку А. Захист звіту проводиться індивідуально у формі співбесіди.

1 СТВОРЕННЯ КРЕСЛЕНИКА. ОСНОВНІ КОМАНДИ ПОБУДОВИ КРЕСЛЕНИКІВ І ЇХНЄ РЕДАГУВАННЯ

Вивчити можливості, призначення і функціонування системи AutoCAD; порядок побудови і роботи із системою; призначення головного меню й використання редактора креслень; отримати практичні навики застосування команд побудови і редагування креслеників.

1.2 Методичні вказівки по організації самостійної роботи студентів

При підготовці до лабораторної роботи необхідно ознайомитися з розділом конспекту лекцій "Система автоматизованого проектування AutoCAD", а також вивчити основні примітиви і команди побудови і редагування креслеників у цій системі.

У цих методичних вказівках описана версія системи AutoCAD 2004, після загрузки якої відбувається вхід у графічний редактор. У верхній зоні екрану з'являється рядок з найменуваннями розділів головного меню пакету, що дозволяє управляти різноманітними режимами роботи системи AutoCAD. Нижче розташовується інформаційний рядок, що розкриває стан системи в даний поточний момент - статусний рядок.

Нижче поля редактора розташовується зона команд і підказок (Діалогове вікно), шляхом якої і здійснюється діалог при виконанні тієї або іншої команди. При вході в графічний редактор в цій зоні з'являється запит: COMMAND, який свідчить, що редактор знаходиться в режимі очікування команди і можна приступати до роботи, викликавши потрібну команду.

Кожний розділ головного меню містить набір команд, який відкривається, якщо на назву розділу вказати курсором і «клацнути» лівою кнопкою «миші».

Після відкриття розділу меню курсором вибирається рядок з ім'ям потрібної команди, яка вводиться також клацанням лівої кнопки. Далі слідує діалог (відповіді на запити, введення необхідних опцій або даних, зміна параметрів тощо), що може здійснюватися або за допомогою діалогових вікон, або ж в зоні команд і підказок за допомогою клавiатури.

У верхній зоні екрану розташовується стрічка наіменувань розділів меню команд керування редактором. Для зручності користування системою і більш швидкого доступу до потрібних команд використовуються панелі з піктограмами («швидкі» кнопки), які згруповані в панелі інструментів по функціональному призначенню команд.

Перед початком виконання кресленика необхідно визначити або визначити знову (якщо використовується стандартний прототип креслення) деякі основні параметри системи. Підготовка робочого середовища (настройка графічного редактора) здійснюється в розділі FORMAT головного меню, відкривши який, визначають:

1. Командою UNITS (вікно DRAWING Units) - систему одиниць для виміру лінійних і кутових величин майбутнього кресленика;

2. Командою DRAWING LIMITS - розміри кресленика, задавши координати лівого нижнього і правого верхнього куту умовного листа для кресленика.

3. У в вікні Drafting settings команди DRAFTING SETINGS розділа TOOLS встановлюють:

3.1 Командою SNAP - спроможність, для переміщення графічного курсору;

3.2 Командою GRID - крок видимої сітки екрану.

Тепер можна приступати до побудови зображень, вибравши з головного меню розділDRAW, і до їхнього редагування - розділMODIFY.

При роботі з будь-якою командою вищезазначених розділів (в загальному випадку - всіх розділів головного меню) необхідно відповідати на запити і підказки системи. Відповіддю можуть бути числа, що зазначують, наприклад, координати точок, або ж інші параметри, необхідні для побудови і редагування примітивів. Відповіддю на запит системи може бути набір літер (або цілі слова), якими визначається та або інша опція команди.

Розділ VIEW головного меню системи містить набір команд, що дозволяють управляти зображенням на екрані. Так, команда ZOOM дозволяє змінювати масштаб видимого на екрані дісплею всього зображення або його частин.

Для переміщення креслення відносно екрану служить команда PAN.

Команда REDRAW в розділіVIEW дозволяє намалювати знову кресленикана екрані, використовуючи його копію, що зберігається в оперативній пам'яті. Команда REGEN того ж розділу ще раз будує кресленик за графічною базою даних, що зберігається в файлі. Ці команди використають після операцій редагування або зміни деяких параметрів кресленика. Замість команди REDRAW можна використати включення і виключення екранної сітки (натиском на клавішу «F7»).

В процесі виконання креслення використовуються такі функціональні клавіші:

< F1> - виклик довідкової системи HELP SYSTEM;

< F2 > - переключення режиму екрану з графічного в символьний і назад;

< INS > - включення курсору в екранному меню;

< HOME > - включення графічного екранного курсору (перехрестя);

< F6 > - вкл/викл відображення координат курсору COORDS;

< F7 > - вкл/викл зображення сітки GRID;

< F8 > - вкл/викл режиму по осям координат ORTHO;

< F9 > - вкл/викл режиму фіксації з заданим кроком SNAP.

Звичайно, після закінчення виконання будь-якого креслення його зберігають на диску. Для цього відкривають розділ FILE головного меню і, користуючись командами Save або Save as, записують цей кресленик на носій, присвоївши йому ім'я.

В даній роботі не передбачається збереження кресленикіа при виконанні вправ. Після завершення роботи необхідно покинути систему, викликавши команду EXIT розділу FILE головного меню, і на запит команди "Чи потрібно зберігати кресленик?" відповісти "Ні".

Дата добавления: 2014-12-07