Мотивація – це процес стимулювання окремого працівника або групи людей до діяльності, що спрямована на досягнення індивідуальних і загальних цілей організації

ІІІ. Мотивація трудової діяльності, форми і система оплати праці.

У словнику по психології поняття «мотив» визначається як спонукання до діяльності, пов’язане із задоволенням потреби суб’єкта. У основі будь-яких дій лежить необхідність задоволення тих або інших потреб.

(Катерина ІІ)

Існує дві основні групи методів мотивації результативності діяльності персоналу:

1) економічні методи (грошові);

2) не грошові методи (моральні).

Їх бажано поєднувати, існують різні джерела стимулювання праці. (прибуток, собівартість)

Для диференціації заробітної плати у сучасних умовах на підприємствах застосовуються різні форми і системи оплати праці, але найбільше поширення отримали три форми оплати праці: відрядна, контрактна і погодинна, а також множина систем (рис.)

		Контрактна

Тарифна система являє собою основу для диференціації заробітної плати відповідно по кваліфікації, умовам і швидкості праці.

У тарифній системі відображені питання поділу праці робітників по професіях, фахам і кваліфікації.

Основними елементами тарифної системи оплати праці робітників є:

· Тарифні сітки;

· Тарифні ставки;

· Тарифно-кваліфікаційні довідники;

· Схеми посадових окладік.

Тарифно – кваліфікаційні довідники – це нормативні документи, у яких усі види робіт, що виконуються в тому або іншому виробництві, діляться на групи в залежності від їхньої складності.

Тарифна сітка служить для визначення співвідношенні в оплаті праці робітників різної кваліфікації, що виконують роботи різної складності. Вона складається з певної кількості розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів. Тарифний розряд характеризує рівень кваліфікації робітника і складності роботи.

Тарифна ставка – абсолютний розмір оплати праці різних груп і категорій за одиницю часу.

На деяких підприємствах стали застосовувати безтарифну систему оплати. При безтарифній системі заробітна плата окремого працівника є його часткою у загальному фонді оплати праці колективу. Вона залежить від кваліфікаційного рівня працівника, відпрацьованого часу і коефіцієнта, що враховує особистий внесок працівника в загальні результати підрозділу.

Важливим елементом безтарифної системи оплати праці виступає коефіцієнт урахування особистого внеску визначається для всіх членів трудового колективу. Підрозділи підприємства самі визначають набір показників, що впливають на КТВ працівника. Кожний працівник повинен знати, за які досягнення або поліпшення в роботі і якою мірою значення цього коефіцієнта буде збільшене або знижене.

Вибір певної системи оплати праці на конкретному підприємстві здійснюється в залежності від цілого ряду причин, як специфіка підприємства, кваліфікація працівників, національні особливості і т.д.

З переходом на ринкові відносини відбулися досить істотні зміни в організації заробітної плати на підприємствах. Розширені права підприємств у розподілі зароблених ними коштів. Державна політика оплати праці реалізується через механізм її регулювання, саме шляхом установлення мінімального рівня заробітної плати, рівня оподаткування прибутків працівників, міжгалузевих співвідношень в оплаті праці, умов і розмірів оплати праці в бюджетних організація та ін.

Дата добавления: 2014-12-07